Рівне чи ровно як правильно?

Читать онлайн «Рівне/Ровно (стіна)» автора Ірванець Олександр — RuLit — Страница 1

Олександр Ірванець

РІВНЕ / РОВНО (СТІНА)

Нібито роман

РОВНО — обласний центр Соціалістичної Республіки України. Численність населення — 120 тис. чол. за переписом 2001 р. Розвинуте сільськогосподарське машинобудування, льнопереробна промисловість.

При піддержці та потуранні реакційних сил ЗУР і ряду держав Європи західна частина міста насильницьким шляхом відторгнута зі складу СРУ і являє собою окреме політичне утворення під юрисдикцією ООН. Населення Західного сектора Ровно — 150 тис. чол. на вересень 2001 р.

Економіці Західного сектора Ровно притаманні всі хиби та недоліки капіталістичної системи господарювання: високе безробіття, інфляція, корупція. Грошова одиниця Західного сектора Ровно — гривня ЗУР. Соц. — демократична партія Західного сектора Ровно — 2,4 тис. чол.

Давні демократичні та національно-визвольні традиції.

КОРОТКИЙ ДОВІДНИК З ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ УКРАЇНИ. КИЇВ, «ПОЛІТВИДАВ» — 2002 р.

Нема на світі України,Немає другого Дніпра…

Т.ШЕВЧЕНКО.

Олафові Мюнцберґові, чоловікові з-потойбіч Стіни

присвячую.

Не такого вже й раннього ранку погожого вересневого дня письменник Шлойма Ецірван прокинувся з якимсь дивним передчуттям. Щось йому наснилось, якісь тьмяні образи, химери іще клубочились десь у сонному мозку, все глибше поринаючи у підсвідомість і не даючи себе висмикнути, чи бодай доторкнутися до себе.

Письменник Шлойма Ецірван рвучко сів на ліжку й обсмикнув піжамну куртку, яка задерлася аж під пахви. Жовта каракатиця каштанового листка, прилипнувши до шибки іззовні, повільно сповзала-спускалась донизу. У відчинену кватирку хрипкувато придихав вітерець.

Письменник вишпортався з ковдри й босоніж почалапав до підвіконня, похапливими жестами сліпця намацав пачку сигарет і запальничку. Головне тепер — це припалити не фільтра, а тютюн. От, вже й очі розплющуватись починають потрохи. Так, і що воно тут? Туманець в голові, туманець і за вікном.

Ох, не треба було вчора з тим Маульвюрфом по третю пляшку їхати… Та й по другу не обов'язково було. Ну та вже. Що сталося, те сталося. Десь там, у шафі був ефералган. В кухні щось гупнулось об підлогу. Це Боніфацій стрибнув зі столу. Що там можна робити, на столі?.. Після вчо… Ох, як же воно важко. Ось вони, наслідки безпутства й невлаштованого життя.

Два тижні минуло, звідколи Оксана, залишивши йому на столі роздратовану записку: «Як тобі така важлива твоя творчість, то можемо пожити певний час окремо», відбула Клеванським коридором до батьків, у тихе село на Волині. Шлойма лише плечима знизав — окремо, то й окремо…

Японський будик в узголів'ї ліжка дрібно заверещав. Так і є — 7:49. Сімка й сімка у квадраті. Забобонний ти чоловік, Шлоймо. І то усе життя, від самого дитинства.

Зашкварчала у склянці мінералки зелена пілюля ефералгану. Зашверготіла, застрибала вгору-вниз між бульбашками. Засичала змією кава, підступаючи джезві під горло. Ззаду Боніфацій ткнувся головою десь під коліно.

Голодний, звірюко? Зараз, зараз, тільки каву зніму з плити. Десь там ще «Віскас» лишався для тебе. Трохи більше, як пів-банки. Від запаху м'ясива тілом пересмикнув блювотний спазм. Ось тобі вчорашній «Джоні Вокер»!.. Ху, відпустило.

Це вже, напевно, ефералган почав діяти. Тепер можна й кави.

Розкришуючи крекера, письменник Ецірван визирнув у кухонне вікно. Туман потроху розвіювався, проступали жовті обриси каштанів у внутрішньому дворі.

Дальша половина двору була відгороджена під автостоянку готелю «Європейський-Гоф», і там, поміж чорними та сріблястими лімузинами походжав довготелесий охоронець у сірому френчі.

Ближче сюди, до будинку, поміж каштанами було вкопано кілька металевих лавочок, вкритих зараз ранковою росою, а поміж лавками — пісочниця з підвологлим піском, у якому забуто синіло пластмасове дитяче відерце. Всього шість п'ятиповерхових будинків, стулившись у каре, оточували двір.

Праворуч, у глухому кутку подвір'я запітнілими від роси корпусами сивіли трійко автомобілів з місцевими номерами, певно, власність когось із заможніших мешканців будинку. «Ночі стали вже холодними.» — промайнула думка, — «Оце б до лісу вирватися, по гриби, десь на Волинь. Треба буде після прем'єри запросити Георга з Ізабеллою…»

І раптово якось повернулась навколо уся дійсність велетенським циферблатом, і всі опуклості й виступи увійшли в відповідні пази — «Це ж сьогодні! Сьогодні прем'єра. О пів на дев'яту зустріч з Маульвюрфом у театрі. А зараз вже п'ять, ні, шість хвилин на дев'яту. Саме залишилось чверть години на гоління. І то, якщо швидко. Добре, хоч театр під боком, лише вулицю перейти…»

Письменник Шлойма Ецірван зробивши останній ковток кави, брязнув філіжанкою у дзеркальну мушлю мийки, де вже громадилось чимало скляного, металевого й порцелянового посуду. «Після прем'єри, все після прем'єри…» — пробурмотів він сам собі під ніс і вже твердим, не шаркаючим кроком попрямував до ванної кімнати.

Вийшов звідти він хвилин за десять, ще прикладаючи до обличчя рушника й розливаючи навколо міцні пахощі доброго колоніального одеколону «Олд Спайс». В шифоньєрі вибрав біло-синю смугасту сорочку та сірі вельветові штани. Трохи повагавшись, узяв з вішалки ще й новеньку джинсову куртку.

«А смокінга й метелика ми увечері одягнемо…» Іще одну-дві хвилини Шлойма в роздумах тупцяв помешканням, то тут, то там знаходячи й запихаючи до кишень гаманця, сигарети, ключі, носовичка, запальничку та інший дріб'язок. Потім, уже в передпокої він знову повиймав усі ці речі з кишень, перевіряючи, чи чогось не забув.

Врешті там же, у передпокої перемкнув телефон на автовідповідач і гукнувши котові «Боні, ти тут за старшого!», захряснув двері й вийшов на сходи.

Припалюючи сигарету, боковим зором зауважив, що у бляшаній поштовій скриньці на стіні ліворуч щось біліє крізь круглі дірочки в її металевих дверцятах. Це вже, значить, і ранковою поштою обнесли. Чи, може, нехай лежить, зачекає до вечора? Але ні, треба подивитися, що воно там. Поштовий ключик, ось він, пристебнутий на менше кільце до ключа від квартири.

Так, ну і що там? У глибині скриньки — кілька газет і листівок-рекламок з сезонних розпродажів у місцевих супермаркетах. Але спереду, просто за дверцятами, які щиро відвисли на скособоченій петлі — білий конверт з марками СРУ і штемпелем «Ровно. Почтамт». На місці адреси отримувача — «Тов. (закреслено) Ецірван Ш.В., Зах. Сектор Ровно, вул. Полуботко, д. 8. Кв.45. Так.

Адреса відправника: Ровенське обласне управління зовнішньої та внутрішньої міграції населення СРУ Ровенської обл. Дата на штемпелі відправлення — двотижневої давності, 2 вересня, точніше — «2 сентября», ледь прочитується по бляклому чорнильному штампові. Ну, так, у межах одного міста, звідти, з-за Стіни лист мусив добиратися два тижні.

Авжеж, західнорівенський штемпель сьогоднішній, нічний, все правильно. І над ранок лист вже тут. Все вірно. Отож… Та що це таке…

Конверт був заклеєний грубо і густо чимось, схожим на світлий сургуч, щоб не шукати неприємнішого порівняння. Шлойма мусив просто надірвати його по короткому краю. Вміст конверта — складений удвоє аркушик бурого канцелярського паперу ще й приліпився ізсередини.

Шарпнувши сильно, але обережно, письменник Ецірван таки відділив внутрішнє від зовнішнього й розгорнув надірваного аркуша, на якому під шапкою управління зовнішньої та внутрішньої міграції, одразу після відбитого типографським способом і закресленого скорочення «Ув. тов.

» йшов текст, надрукований на машинці з російським шрифтом, тож літера «е» означала саму себе, а також і «є», а цифра 1 виконувала функції літер «і» та «ї».

«Ув. тов.» (закреслено) Ец1рван Шлойма,

проживаючий у м. Ровно, зах1дний сектор, вул. Полуботко, д.8, кв.45.

Ровенське обласне управл1ння зовн1шньо1 та внутр1шньо1 м1грац11 населення повідомляе Вам, що зг1дно з трьохсторонн1 м договором про статус зах1дного сектора м.

Ровно та відпов1дно до граф1ку роботи пропускних пункт1в Ви маете право на 1-денне (одноденне) в1дв1дання м. Ровно у четверг 17 вересня з 10 год. до 19 год. Пропускний пункт № 1 на вул. Лен1на працюе з 10 год.

Старший 1нспектор Ровенського ОУЗВМН

Нерозбірлива закорючка

(Колтунец).

Перебігши листа очима, Шлойма похапливо зиркнув на годинника з календарем на циферблаті: Sept.17 Thurs. Так, це сьогодні. До всього ще бракувало лише цієї поїздки. Але їхати треба.

Запихаючи листа з конвертом до кишені, письменник Шлойма Ецірван майже бігцем вискочив з під'їзду, скрунув ліворуч і перетнувши проїжджу частину вулиці Полуботка в тому місці, де вона з'єднувалась з коротюсінькою вулицею Правди (при тому, що вулиця Свободи залишилась у східній частині міста) перед тупим носом тролейбуса третього маршруту, обминувши каналізаційного люка з яскравою оранжовою кришкою, збіг асфальтованим пандусом до службових дверей міського театру. Там він привітався з черговим і пройшовши через коридор, службовим ліфтом піднісся на третій поверх, де одразу напроти ліфта знаходились приймальня і кабінет головного режисера. У кабінеті на Ецірвана чекав гостьовий (запрошений) режисер, світило західноєвропейської сцени Георг Маульвюрф, схиливши свою лисо-розпатлану голову на руки.

Источник: https://www.rulit.me/books/rivne-rovno-stina-read-80242-1.html

Рівне: куди піти і що подивитися

Рівне – місто, що затишно розташувалося на перетині Волині і Полісся. Воно оповите легендами про княгиню Несвицьку і славні роди Любомирських та Острозьких. З ним пов’язані долі Олега Ольжича, Олени Теліги, Уласа Самчука… Обираючи, що подивитися у Рівному, можна помітити дивну річ: здається, давня архітектура міста донині зберігає таємниці колишніх господарів.

Історія, культура, мікс давнини і сучасності – все це також про Рівне. Є багато варіантів, куди піти в Рівному, аби зробити своє дозвілля цікавим, веселим та романтичним! Можна відправитися мандрувати містом самостійно, можна організувати дозвілля дітям або оригінальне побачення  все це легко реалізувати в серці Рівненщини.

Найцікавіші пам’ятки Рівного

В серпні Рівне буде святкувати 733-й день народження. За цей час тут як занепало, так і виникло безліч пам’яток культури й історії, а також сакральних споруд. Деякі з них варті окремої уваги, особливо якщо ви знайомитеся з містом вперше. Більше про пам'ятки Рівного читайте тут.

Пам’ятник Марії Рівненській: до витоків міста

Княгиня Марія Несвицька (Рівненська) – володарка Рівного від 1479 року. Швидше за все, що саме вона дала початок майбутньому рівненському замку та здобула для міста Магдебурзьке право. Княгиня могла бути й фундаторкою першої (з відомих зараз) християнської святині Рівного, дерев’яної церкви Христового Воскресіння. Тепер на місці цієї церкви височіє величний Воскресенський собор.

Джерело фото: smgn.com.ua, автор Dmytro Simagin.

Пам’ятник Марії Рівненській розташований на вул. Соборній, 113. На цьому місці, до речі, під час технічних робіт виявили унікальну знахідку. Археологи та історики виявили, що це залишки невідомої стіни, походження якої датується 2–3 століттями н. е. Але це відкриття, на жаль, не мало великих наслідків для дослідження історії міста.

Лебедине озеро: шлях до відродження замку

Лебедине озеро (або «Лебединка») знаходиться в районі колишнього палацу Любомирських біля річки Устя. Іноді палац ще називають Рівненським замком.

Ця територія – одна з найцікавіших у Рівному з точки зору відпочинку, а тепер тут мають розпочатися й археологічні пошуки.

10 березня 2016 року було вирішено, що програма «Відродимо замок у Рівному», спрямована на пошук залишків палацу Любомирських, отримає фінансування від міста.

Джерело фото: weloveua.com.

Офіційно озеро Лебедине розташоване на території парку Молоді, що на розі вулиць Короленка і Драгоманова.

Успенська церква: свята давнина

Дерев’яна Свято-Успенська церква в Рівному була побудована 1756 року без жодного цвяха в стилі волинської школи дерев’яної архітектури. До сьогодні святиня збереглася фактично неушкодженою, хоча її вважають найстарішою з уцілілих давніх сакральних будівель у місті. В церкві збереглися старовинні образи й книги, зокрема одна з ікон була написана 1790 року.

Джерело фото: weloveua.com.

Успенська церква, звана також «Омелянівською» (неподалік проходить шлях до села Велика Омеляна) знаходиться на вул. Шевченка, 113.

Читайте также:  Бигуди или бегуди как правильно?

Храм Св. Антонія: звуки музики

Рівненська обласна філармонія (або органний зал) розташована в історичній сакральній споруді – це римо-католицький храм, або костел Св. Антонія. В нього є й інша назва – Різдва Пресвятої Діви Марії.

Історія цього храму розпочалася у далекому 1858 році, коли князь Любомирський забажав бачити святиню поруч із власним маєтком. В радянські часи храм десакралізували, таке становище зберігається і понині.

Джерело фото: uatravel.org, автор – Андрій Медведюк.

Будівлю костелу ви знайдете в історичному центрі Рівного на вул. Соборній, 137.

Вулиця Шкільна: на перетині культур

Це одна зі старовинних міських вуличок, які належали колись до єврейського кварталу. Назва «Шкільна», до речі, пов’язана з кількістю тутешніх синагог, а в кожній синагозі одночасно розташовувалася і школа. Модернова будівля головної рівненської синагоги (кінець 19 століття) збереглася до сьогодні. Це будинок № 33 на перехресті Шкільної та Замкової вулиць.

Джерело фото: humus.livejournal.com.

Аби зрозуміти, що собою являла центральна синагога, сучасникам варто поглянути на її історичне фото – тільки тоді можна усвідомити колишню красу й велич цієї будівлі.

Улас Самчук: пам’ятник співцю Волині

Фото в обіймах Уласа Самчука – обов’язковий елемент програми відвідин Рівного. Це один із найвидатніших синів цього краю, який навіть міг би стати лауреатом Нобелівської премії за трилогію «Волинь», якби не радянський режим 30-х років 20 століття… Принаймні саме так вважають дослідники творчості Самчука.

Джерело фото: heroes.profi-forex.org.

Пам’ятник Уласу Самчуку знаходиться на площі Театральній, 1.

Музей бурштину: сонячний настрій

Рівненський музей бурштину відкрився 2010 року. Тут можна побачити красу каміння, що дивом збереглося до наших днів. Вік окремих експонатів в експозиції може досягати 40 млн років. А застиглі у бурштині комахи жили понад 10 млн років тому.

Джерело фото: erve.ua.

Музей працює з 10:00 до 18:00 на вул. Петлюри, 17. Вихідні дні – понеділок і середа. Квитки коштують від 2 грн, екскурсії – 10–20 грн.

Куди піти з дитиною в Рівному

Нерідко батьки бояться мандрувати зайвий раз, аби не відволікати дитину від школи та уроків. В такому випадку Рівне має особливі пропозиції. Адже це місто, де справді шанують освіту, якщо вже навіть встановили пам’ятник першій вчительці! Відвідини рівненських пам’яток здатне не лише з успіхом допомогти в навчанні, але й урізноманітнити його.

Краєзнавчий музей: урок живої історії

Краєзнавчий музей в Рівному поєднує окремі відділи: природи, історії, етнографії та художній відділ. Кожен із них пропонує спеціальні програми не лише для дорослих, але й для юних відвідувачів. Варто також поцікавитися історією будівлі головного корпусу музею. Тут розташовувалася чоловіча гімназія, де вчителювали молоді Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш. 

Джерело фото: oblmus.ucoz.ua.

Парк Шевченка: урок ботаніки

У центральному парку Рівного дітей можна зацікавити не лише новими атракціонами. Тут ростуть унікальні й рідкісні рослини, а вік окремих дерев налічує 150–200 років. У парку Тараса Шевченка багато окремих цікавих мистецьких об’єктів, наприклад – фонтан «Богатир».

Джерело фото: wikipedia.org, автор – Борис Мавлютов.

Зоопарк: урок зоології

Рівненський зоопарк – один з найцікавіших зоологічних парків України. Його населяє 150 видів тварин. Серед них ви побачите хижаків, приматів, гризунів… Тут можна спостерігати, як годують тигра й лева, взяти шефство над твариною або здійснити іншу добру справу. Зоопарк працює щодня з 9:00 до 18:00, вартість квитків – 15–30 грн.

Джерело фото: commons.wikimedia, orgавтор Богдан Репетило.

Театр ляльок: урок мистецтва

Уроки праці, театральне мистецтво, дикція та ораторське мистецтво – все це оживає у місці, де поєднуються таланти акторів, лялькових майстрів та декораторів. Рівненський театр ляльок завжди чекає на юних глядачів, аби провадити їх у світ краси і казки.

Джерело фото : teatr.rv.ua.

Мототрек: урок фізкультури

Для шанувальників фізкультури, екстремальних видів спорту та спідвею в Рівному є багато цікавих місць, серед них – мототрек і міський стадіон «Авангард». Тут, між іншим, регулярно відбуваються не лише спортивні, але й музичні видовища.

Джерело фото: ritm.tv, автор – Роман Цупрук.

Куди піти з дівчиною в Рівному

Якщо ви складете список елементів ідеального побачення, то там обов'язково будуть такі пункти:

  • цікава прогулянка;
  • творча атмосфера;
  • нові враження;
  • нагода пережити разом щось екстремальне;
  • романтична вечеря.

І всі ці миттєвості можна поєднати на мальовничому березі Устя!

Вулиця Соборна: час на прогулянку

На центральній артерії Рівного – Соборній вулиці – розташовано багато міських пам’яток та місць, де можна просто побути поруч, насолоджуючись красою міста і природи. На вас чекають просторий майдан Магдебурзького права, особливий куточок закоханих у парку Шевченка, велич Покровського собору… Потрібно тільки додати трохи креативу та фантазії – і цікава романтична прогулянка готова.

Галерея «Зуза»: в ритмі творчості

Мистецька галерея «Зуза» і хобі-центр «Зуза» – це творчий простір, де можна як заглибитися у мистецьку атмосферу, так і самому створити щось надзвичайно романтичне. Адреса – майдан Незалежності, 3.

Джерело фото: фотоархів галереї «Зуза» / хобі-центру «Зуза».

Драмтеатр: вогні сцени

Рівненський музично-драматичний театр імені Миколи Островського десятиріччями дарує закоханим найкращі враження і побачення. Зараз в репертуарі театру багато молодіжної романтики та мистецьких роздумів над справжністю людських почуттів.

Йдеться, наприклад, про першу українську рок-оперу «Біла ворона», народну трагедію забороненого кохання «Суперники», про музичні комедії «Сватання на Гончарівці» та «Любов по-американськи», а також про романтичні комедії «Дикун» та «Обережно! L'amour…» тощо.

Джерело фото: smgn.com.ua, автор Dmytro Simagin.

Авіаклуб: екстрим у повітрі

Рівненський авіаційно-спортивний клуб TCO України дарує всім сміливцям унікальну можливість здійснити разом стрибок із парашутом, відправитися у політ на літаку або на планері. На початку березня тут вже відкрили парашутний сезон. Клуб знаходиться на аеродромі «Воронів» в с. Воронів Гощанського р-ну на Рівненщині (45 хв від міста автошляхами Е40 / Р77).

Джерело фото: vse.rv.ua, автор – Влад Грибчатов.

Ресторан «Jazz & Blues»: музично і смачно

Бар-ресторан «Jazz & Blues» – це українська та європейська кухня, фірмові страви, оригінальні коктейлі. Власники запрошують закоханих, обіцяючи парам романтичний вечір у надзвичайній атмосфері. Крім того, у «Jazz & Blues» організовується багато яскравих подій – музичних і спортивних.

Джерело фото: blues.rv.ua.

Якщо ви плануєте поїздку з ночівлею і виникає питання, де зупинитися у Рівному, то варто завчасно здійснити вибір серед пропозицій затишних готелів та апартаментів (від 350 грн). Смачно поїсти можна у ресторані, кафе або барі – обирайте заклад на свій смак серед різноманітних варіантів кухні й інтер’єру. Приємних вражень!

Источник: https://ua.igotoworld.com/ua/article/699_rovno-kuda-poyti-i-chto-posmotret.htm

Ровно

Ро́вно (укр. Рівне, с 1939 до 1991 г. — Ровно, польск. Równe, идиш ‏ראָװנע‏‎)  — город, культурный, политический, социально-экономический, транспортный, центр Ровненской области Украины, райцентр Ровненского района (не входит в его состав). Расположен на севере западной части Украины. Имеет свой флаг и герб. Магдебургское право с 1492 года.

Через город протекает река Устье.

Название

Происхождение названия

Существует несколько версий происхождения названия города. По одной из них, название происходит из-за размещения города на ровной местности. По другой версии название происходит от слова «ров», из-за наличия у поселения мощнейших оборонных рвов.

Существует еще несколько версий, связанных с князьями Острожскими: это они отстроили город, потому что тут заканчивались их владения («ровно до этого города»); у князей вместе с этим городом было «ровно сто городов»; имения князей располагались «ровно этой местностью». Но эти версии выглядят сомнительно, так как город перешел в собственность князей Острожских только в 1518.

Особенности передачи названия на русский язык

После «приведения названия города в соответствие правилам украинского правописания» и записи его как Рівне постановлением 11 июня 1991 года возникло расхождение с его традиционным русским названием.

Ввиду близкого родства украинского и русского языков топонимы Украины передаются на русский язык в транскрипции, которая может быть частичной или полной (с заменой суффиксов и окончаний или заменой соотносимых звуков в корне).

Для названий типа Рівне, имеющих единый с русским корень слова и точное соответствие по смыслу, применяется замена соотносимых звуков, при которой корневая буква і соответствует русскому о, а окончание прилагательного заменяется русским -ое.

В результате должно было бы получиться название «Ровное»; название же «Ровно» с этой точки зрения — передача украинского наречия «рівно».

Вариант «Ривне» представляет собой полную транскрипцию с украинского оригинала (с учётом правила, по которому буква е после согласных передаётся русской буквой е).

Такая транскрипция, обычно применяемая для названий, где нет точного соответствия корня с русским языком, используется в официальных переводах на русский язык документов Президента Украины и Кабинета Министров Украины.

Несмотря на это, в русском языке в основном используется традиционное название «Ровно».

История

Воскресенский собор (конец XIX в.)

Первое известное письменное упоминание о Ровно, как об одном из населённых пунктов Галицко-Волынского княжества, датировано 1283 годом. Это запись на латыни в польской хронике «Rocznik kapituły krakowskiej». Регулярно фигурирует в исторических источниках с XV века.

Со второй половины XIV века являлся частью Великого Княжества Литовского. В 1492 во время правления Великого князя литовского и Короля польского Казимира IV Ягеллона город получает Магдебургское право. С 1518 по 1621 находился в собственности князей Острожских. C 1569 года Ровно отходит от ВКЛ к Польше.

В 1667 в результате Андрусовского соглашения Ровно остается под властью Речи Посполитой. В том же году в городе была эпидемия чумы, в 1691 его опустошил сильный пожар.

В 1703 в ходе Северной войны город был занят войсками Карла XII. В XVII—XVIII город находится во владении различных польских магнатов, с 1723 во владении шляхтичей Любомирских.

Развитие города в большой мере обязано семье Любомирских, при них он стал центром их владений на Волыни. Любомирские в течение 200 лет проживали в своей резиденции — местном замке, который перестроил для них Ян де Витт в стиле рококо.

В 1792 году Любомирских в их замке посетил Тадеуш Костюшко.

С 1795 город отошёл к Российской империи, получив статус уездного города. В ходе гражданской войны город переходил из рук в руки.

С 1921 по 1939 находился в составе Польши в качестве уездного центра Волынского воеводства.

В сентябре 1939 года, в соответствии с Секретным дополнительным протоколом к пакту Молотова-Риббентропа, вошёл в состав УССР в статусе областного центра новообразованной Ровенской области.

28 июня 1941 года был взят вермахтом гитлеровской Германии; с 20 августа 1941 года до 2 февраля 1944 был столицей германского Рейхскомиссариата Украины.

В начале нацистской оккупации половину населения города составляли евреи. В 1941 году между 6-8 ноября 23000 евреев были расстреляны в лесу Сосенки. Оставшиеся 5000 были согнаны в гетто и убиты в июле 1942.

2 февраля 1944 года освобождён от германских войск советскими войсками 1-го Украинского фронта в ходе Ровно-Луцкой операции:

  • 13-й армии в составе: 8-й гв. кд (генерал-майор Павлов, Дмитрий Николаевич) 6-го гв. кк (генерал-лейтенант Соколов, Сергей Владимирович); 76-го ск (генерал-лейтенант Слухов, Михаил Иванович) в составе: 121-й гв. сд (генерал-майор Червоний, Логвин Данилович), 6-й гв. сд (генерал-майор Онуприенко, Дмитрий Платонович); части войск 112-й сд (полковник Гладков, Александр Васильевич) 24 ск (генерал-лейтенант Кирюхин, Николай Иванович); 7-й штурмовой инженерно-сапёрной бригады (полковник Бараш, Моисей Давыдович).
  • Черниговской 129 танковой бригадой
  • В освобождении города участвовали: соединения № 1 партизанских отрядов Ровенской области (Бегма, Василий Андреевич) и Соединение № 2 партизанских отрядов Ровенской области (Фёдоров, Иван Филиппович).
Читайте также:  Раскрепостится или раскрепоститься как правильно?

Войскам, участвовавшим в освобождении Ровно и других городов, приказом Верховного Главнокомандующего И. В. Сталина от 5 февраля 1944 года объявлена благодарность и в Москве дан салют 20-ю артиллерийскими залпами из 224 орудий.

Приказом Верховного Главнокомандующего И. В. Сталина от 17.02.1944 года № 022 в ознаменование одержанной победы соединения и части, отличившиеся в боях за освобождение города Ровно, получили наименование «Ровенских»:, ,

  • 6-я гвардейская стрелковая дивизия (генерал-майор Онуприенко, Дмитрий Платонович)
  • 8-я гвардейская кавалерийская дивизия (генерал-майор Павлов, Дмитрий Николаевич)
  • 13-я гвардейская кавалерийская дивизия (генерал-майор Зубов, Пётр Иванович)
  • 7-я штурмовая инженерно-сапёрная бригада (полковник Бараш, Моисей Давыдович)
  • 19-й гвардейский пушечный артиллерийский полк (подполковник Кулак, Емельян Федорович)
  • 975-й зенитный артиллерийский полк (подполковник Смагин, Павел Иванович).,

В 1968 году на улице Белой, на самом крупном месте расстрелов, открыт Мемориал жертвам нацизма. 6 июня 2012 произошёл антисемитский инцидент и мемориал был осквернен хулиганами.

Любопытно, что во время немецкой оккупации улица, до оккупации называвшаяся улицей Маршала Фоша и имеющая историческое первоначальное название Немецкая улица (позднее — Французская улица), была переименована, но не в Немецкую улицу, а в улицу Гетмана Мазепы. После освобождения Ровно от нацистских оккупантов название было изменено на улица Комсомольская, а после провозглашения в 1991 году независимости Украины улица была снова переименована в Гетмана Мазепы.

География

Культура

Известны своими творческими успехами Ровенский областной музыкально-драматический театр, Ровенская филармония. В городе работает также кукольный театр, зоопарк, краеведческий музей, два кинотеатра: кинотеатр «Украина» (ранее — «Жовтень») и 3D кинотеатр «Эра».

Писательская организация насчитывает свыше 30 прозаиков и поэтов (возглавляли её Александр Богачук, Евгений Шморгун, Степан Бабий, Лидия Рыбенко). В бывшем костеле Святого Антония в настоящее время находится Дом органной музыки. Центром культурного развития молодежи города является местный Дворец детей и молодежи.

Здесь уже много действуют множество кружков и секций охватывающих различные тематики от танцев до основ инженерии.

Парки и отдых

Парк Шевченко является памятником садово-паркового искусства государственного значения. Он основан в конце XVIII века, и сегодня возраст некоторых деревьев достигает 200 лет. Здесь насчитывается 150 видов деревьев и кустарников, многие из которых привезены издалека. Площадь парка 32 га. В парке находится могила Олеко Дундича, которая является одновременно и памятником.

Вдоль течения городской реки Устье создано несколько водоёмов, на берегах которых разбиты зелёные зоны. Самая благоустроенная и интересная из них — Гидропарк, находящийся на месте бывшей усадьбы князей Любомирских.

Города-партнёры

  • Видин, Болгария
  • Гданьск, Польша (подписан «Протокол намерений о сотрудничестве»)
  • Забже, Польша
  • Зволен, Словакия
  • Кострома, Россия (с 1966 года по 25 февраля 2015)
  • Люблин, Польша (подписан «Меморандум о сотрудничестве»)
  • Оберфихтах, Германия (подписан «Протокол намерений о сотрудничестве»)
  • Пётркув-Трыбунальский, Польша
  • Радомщанский повят, Польша
  • Северодонецк, Украина

Источник: https://tropki.ru/ukraina/rovnenskaya-oblast/rovno

8.11.2013 Рівне-Ровно Філія ПАТ «НСТУ «Рівненська регіональна дирекція»

9-го листопада в державі відзначають День української писемності і мови. Напередодні журналісти «Дня» спробували з'ясувати, як же правильно рідну українську назву Рівне і Рівненська область вживати, спілкуючись із російськомовним контингентом.

Сюжет не є науковим дослідженням, однак ми спробували вивчити питання, через яке в мережі інтернет нерідко виникають дискусії. Одні пишуть, що російською правильно «Ровно», інші ж відстоюють думку, що все таки має бути чітка транслітерація.

У філологічних тонкощах розбирався Іван Марчук.

Іван Марчук, журналіст: «Цю раритетну пісню під назвою «Моя вірна любов» рівнянин, нині заслужений артист України Тарас Денисюк записав ще наприкінці 70-х років. Ще тоді і до 91-го року сучасне Рівне і справді носило офіційну назву «Ровно». Але на зорі Незалежності президія Верховної Ради своєю постановою літеру «О» змінила на «І».

Нове ім'я обласний центр отримав 11 червня 1991-го року. Назву, як пояснює державний документ, просто привели у відповідність до правил українського правопису.

Однак нині більшість російськомовних інтернет-ресурсів і навіть офіційних документів допускають використання старої назви області і міста.

Галина Кульчинська, заступник міського голови Рівного: «Особливо ті, які йдуть з Росії і російською мовою, стосовно якихось архівних речей, прохань, то вживають саме «Ровно».

Кандидат філологічних наук, доцент Рівненського інституту слов'янознавства Людмила Бісовецька вважає, що грубою помилкою братніх народів слово «Ровно» вважати не варто. Каже, якщо в Україні є офіційно встановлена назва, то для російської мови конкретно її не визначено.

Людмила Бісовецька, в.о.

завідувача кафедри слов'янської філології Рівненського інституту слов'янознавства:«Я думаю, що неправильності тут не буде, бо так усталилось історично, тривалий час ми користувались такою назвою — Ровенская область. Я так підозрюю, що більшість росіян навіть не знає про те, що відбулась зміна назви.

Неправомірно вживати в російській мові слово «Рівне», напевно, з точки зору фонетики».

Дещої іншої думки відомий український науковець, професор Іван Хом'як. Доктор філологічних наук наразі у відрядження, тому поспілкуватись вдалось лише телефоном.

Іван Хом'як (телефоном з Чернігова): доктор філологічних наук, професор: «Російською мовою воно має бути наближеним до назви, відповідно до української лексеми.

Отже, Рівне, область Рівнєнская, і вживатись має як в офіційному, так і в побутових стилях мовлення».

Думку професора підтримує і один із центральних телеканалів, де новини виходять російською мовою. Інна Білецька каже, так було із самого початку, як тільки вона влаштувалась власним кореспондентом на «Інтер». Журналіст таку форму вживання для російськомовного середовища вважає правильною.

Інна Білецька, власний кореспондент телеканалу «Інтер»: «Ми не перекладаємо, ми не використовуємо стару назву, ми транслітеруємо. Це не тільки моя позиція, це позиція літературних редакторів каналу, які є професіоналами. Я щоразу стикаюсь із великою кількістю коментарів з цього приводу.

Спочатку вони мене обурювали, але тепер я сприймаю їх просто як таке ностальгування за Ровно».

Як уникнути роздумів щодо правильності «Ровно» чи «Рівне», напередодні Дня української писемності і мови дає рецепт гуманітарний заступник міського голови Рівного Галина Кульчинська.

Галина Кульчинська, заступник міського голови Рівного:«Це не питання бундючності, це не питання пози. Це питання твоєї позиції. Ніколи не переходжу при спідкуванні зі своїми російськомовними друзями, колегами на російську мову.

Це тільки додає, вони самі вчаться, це акцентує твою позицію і це пропаганда української мови».

Іван Марчук, Сергій Габрилевич, Назар Мідріган, Ярослав Катеринчик.

Источник: http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2013/11/08/-4926/

“Приймати до уваги чи брати до уваги?”

Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця.

Наприклад: “- Марійко,— звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— не бери всього так близько до серця” (Іван Цюпа), “Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило” (Олесь Гончар), “Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників” (з газети), “Не треба брати це до уваги” (з живих уст).

Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.

* * *

“У передмові до “Словника географічних назв України” (Київ, Довіра, 2001) зазначено: “Автор свідомий того, що робота з відродження української системи словотворення прикметників від географічних назв лише розпочинається… Навіть узаконено неправильну назву Ровенської області (неправильно Рівне — Рівненська, треба Ровенська або Рівенська)”.

 “Під впливом офіційних довідників у писемне ділове мовлення, а через нього і в усне ввійшла значна частина чужомовних і штучно утворених прикметникових форм, які у назвах організацій, підприємств та установ України витіснили первісні рідномовні національні форми: Рівненська область замість питомого Ровенська або Рівенська від міста Рівне). Тому треба писати Рівне — Рівенська область, Рівенщина (“Мовознавство”, 1993, № 1, с.52 — 57)”.

 Просимо “Хрещатик” допомогти нам, працівникам щоденних газет, визначитися, як же все-таки правильно подавати ці назви.

 Любов Климчук, м. Київ”.

Пошлімося на авторитетну думку українського мовознавця Олександра Пономарева: “Щодо міста на річці Усті, то корінні мешканці звали його Рівне незалежно від примх різних прибульців.

Але наша топоніміка (назви населених пунктів), як і антропоніміка (прізвища та імена), зазнавала впливу інших мов. Перебуваючи в складі Польщі, місто офіційно звалося Rowne (Рувне).

Після возз’єднання з Україною в офіційному вжитку було запроваджено не українську назву, а перекручену російсько-польську, що явно суперечило фонетичним законам нашої мови і здоровому глуздові. Українські мовознавці й історики завжди протестували проти цього.

Ще в 60-х роках до Верховної Ради УРСР було подане аргументоване клопотання про повернення Рівному, як і іншим населеним пунктам, питомих українських назв. Але тоді саме починався курс на “зближення націй” аж до злиття, і подання мовознавців проігнорували.

 У незалежній Україні відновлено назву Рівне. Багато хто цікавиться, як утворити назву області. Якщо йти за граматичними правилами, то мало б бути місто Рівне, а область Ровенська, оскільки в першому випадку маємо закритий склад, а в другому відкритий (пор. прикметники гідний — годен, рівний — ровен).

Але короткий прикметник ровен у сучасній українській літературній мові вийшов з ужитку, тому Ровенська сприймається як похідне від осоружного Ровно. Через те в твірному слові Рівне та похідному від нього відбулося вирівнювання основ, унаслідок чого маємо словосполучення Рівненська область”.

Отже, так слід уживати його.

* * *

“Мова йде чи мова йдеться?”

Вислів мова йде і семантично відповідне йому дієслово йдеться завжди виступають із додатком: “Жодна душа не повинна знати, про що йде мова в листі” (Олесь Донченко), “Комбат усміхнувся, розуміючи, що йдеться про флягу вина” (Олесь Гончар). Мова йде про виставу і йдеться про виставу, мова йде про кандидата на пост президента України і йдеться про кандидата на пост президента України.

Як порушення норми сприймається словосполучення мова йдеться замість мова йде або йдеться. Неправомірне також уживання в усіх стилях, окрім поетичного, вислову річ іде (з цим самим значенням).

* * *

“Поділяти чи розділяти думку?”

Як засвідчує мовна практика українських письменників ХІХ і ХХ століть, у сполученні з іменниками думка, погляди, позиція, оптимізм, тривога, почуття тощо переважно вживається дієслово поділяти.

“Микитині мрії поділяла з ним дружина його Параска Семенівна” (Юрій Яновський), “Післяполудневе сонце пекло й кволо всміхалося з сизого неба, наче поділяло мій радісно-журливий настрій” (Євген Гуцало).

Значно рідше, зазначають автори посібника “Культура мови на щодень”, бувають відповідні вислови з дієсловом розділяти. Розділяють, як правило, землю, межу, калач, стіл і т. ін. Інколи, щоправда, натрапляємо на звороти розділяти радість (тугу) і подібні. Приміром: “Дорош не відповів, але видно було, що він не розділяє захоплення Оксена” (Григорій Тютюнник).

Лінгвісти радять надавати перевагу сполучуваності типу поділяти почуття, долю, радість, обурення, ідеологію і под., яка набагато активніша.

* * *

“Чи тотожні слова інтерес і цікавість?”

Тотожні, але не в усіх випадках. Спільним значенням обох іменників є “бажання, намагання про щось дізнатися”. Інтерес, як і цікавість, викликає те, що ми бачимо вперше, що привертає увагу. З інтересом (цікавістю) аспірант ознайомлювався з новинками літератури.

Значення “увага до чогось”, “захоплення чимось” передають синонімічні вислови інтерес до наукової праці — цікавість до наукової праці. У розумінні “те, що найбільше цікавить когось, що становить зміст чиїхось думок і турбот” уживаються відповідно слова зацікавлення та інтереси, переважно у формі множини.

Читайте также:  Дезинфицировать или дезынфицировать как правильно?

Коло зацікавлень молоді, духовні інтереси нації. Іменник інтерес також передає зміст “те, що йде на користь комусь, чомусь, відповідає чиїмось прагненням, потребам”, скажімо, пильнувати свого інтересу, дбати про спільні інтереси. Звідси й звороти в інтересах чиїх (кого), в інтересах чого, інтереси кого.

Інтерес — це ще й “вага, значення”: дослідження має теоретичний інтерес; праця втратила для нього інтерес. Іменник інтерес зрідка вживається і в розумінні “діло, справа”. “Сусід прийшов до нього з інтересом” (тобто з якоюсь справою).

До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитися ні з чим.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту, натисніть Ctrl+Enter і запропонуйте свій варіант.

Источник: http://liveua.in.ua/mova/pryjmaty-do-uvahy-chy-braty-do-uvahy.html

Ровно

Город Ровно находится на северо-западе Украины.

В одном из своих произведений известный писатель Владимир Короленко написал: «Хороший край, славная сторона, тихая, ровная, грустная, правда, немного». Но современный город вовсе не грустный.

Это уютный и живописный центр Ровенской области, с развитой сферой промышленных предприятий и высших учебных заведений, с достопримечательностями разных времен и поколений.

Много веков назад, а точнее в конце VI- начале VII столетия на территории теперешней Ровенщины возникло поселение племен дулебов и велынян (волынян) . Со временем, к X столетию, эти земли вошли в состав могущественной Киевской Руси, а с 1200 по 1340г.г. принадлежали Галицко-Волынскому княжеству.

По данным историков, первое упоминание о городе Ровно датируется 1283 годом. Считается, что тогда это был один из населенных пунктов Галицко-Волынского княжества. Что касается самого названия города , то о его возникновении существует несколько версий.

Первая и наиболее распространенная- город назван так, в силу своего расположения на ровной низинной местности. По другой версии название связано с князьями Острожскими — город Ровно был приобретен для ровного счета и стал их сотым владением.

Ну, а по третьей версии название происходит от оборонительных рвов, которые окружали город.

Территория, на которой находится Ровно, в своей истории прошла нелегкий путь. После распада Галицко-Волынского княжества в 1340г. Волынь была предметом острого соперничества двух соседей — Литвы и Польши.

С этого года территория теперешнего города Ровно вошла в состав княжества Литовского, в 1464г. была продана князю Семену Несвицкому, а после его смерти перешла к его жене Марии. Она сразу же начала строить на его месте большой замок.

С начала XVI столетия эти земли были во владении князей Острожских.

После подписания в 1569г. Люблинской унии в истории края была перевернута новая страница — земли Ровенщины перешли в состав Речи Посполитой. На протяжении последующего столетия Ровно переживает сложные времена.

На город были совершены неоднократные опустошительные набеги татар, а в 1723 года Ровно переходит во владения богатого польского магната Юрия Любомирского. При нем, а в дальнейшем при его сыне, основательно перестраивается замок.

В результате этих реконструкций фортификационные сооружения замка теряют свое оборонное значение, были снесены крепостные стены и земляные бастионы,а замок превратился в шикарный дворец.

В 1793г. Ровно вошел в состав Российской империи и получил статус уездного города.
С 1921г. и по 1939г. Ровенщина снова пребывала в составе Польского государства, а с 1939г. вошла в состав УССР.

Очень тяжелое время город и его жители переживали в период Великой Отечественной войны, разрушительной волной прошла она по достопримечательностям Ровно.

Пройдя через трудный и непростой путь становления, в наше время Ровно представляет собой высококультурный центр области.

Говоря об архитектурных достопримечательностях Ровно непременно стоит упомянуть Успенскую церковь с отдельно стоящей деревянной колокольней; Костел Святого Антония и Воскресенский собор.

На улицах исторической части города сохранились несколько особняков в стиле модерн.

Источник: http://otdyhaem.com.ua/rovenskaja/rovno/rovno.html

Ровно, путеводитель по городу

ФОТО «РОВНО»

ОПИСАНИЕ «РОВНО»

Ровно – очень милый, хороший городок. Мы там были уже три раза. И каждый раз приезжаем туда с удовольствием. В самом городке не очень много достопримечательностей. Есть очень красивый парк, с забавными огромными животными.

Но на самом деле очень приятно просто побродить по улочкам городка, сходить на центральную площадь (настоящее название не знаю 🙂 – место проведения гуляний (кстати на этой площади есть кинотеатр). На театральной площади (недалеко от центральной) как это не удивительно находится театр. Привлекательное здание. В центр можно попасть с ж/д вокзала на троллейбусе.

Не помню номер, вам обязательно подскажут. Так же с ж/д вокзала ходят троллейбусы (и конечно маршрутки) до автовокзала, откуда можно попасть в любой (ну почти…) уголок ровенской области. Покушать в Ровно – не проблема. В центре есть бистро с очень приличной пиццой (напротив этой самой центральной площади с кинотеатром). В двух шагах напротив бистро есть очень приличная кафешка.

Теперь где жить… Самый первый раз мы жили в гостинице Украина – прямо на театральной площади. Впечателения от гостиницы ужасные. Если у вас есть возможность там не жить – не живите!

Второй раз мы жили в частном мотеле София. Находится он недалеко от города, по трассе Ровно-Дубно. Садитесь на любой вид транспорта движущийся в этом направлении, предупредив заранее водителя чтобы остановил возле Софии. Они должны знать.

Ориентировочно мотель находится чуть дальше чем аэропорт. Мотель очень достойный. С рестораном (не были там, но папа рассказывал, что готовят там вкусно и не очень дорого), новыми номерами, есть с удобствами и без.

Подробнее про номера, их цены и телефоны читайте тут Отель в Ровно

РОВНО НА КАРТЕ

,    ответить   удалить ложный комментарий

видел классное видео в ютубе про то, куда пойти в ровно. может кому тоже интересно будет — https://youtu.be/qfQQeCuU53E (не реклама))

,    ответить   удалить ложный комментарий

ровно очень красивый город

,    ответить   удалить ложный комментарийЕкскурсії по Рівному та Рівненсьый області українською та російською мовами: Дубно, Корець, Острог, Костопіль, Березне,Пересопниця, Тараканівський форт, «Козацькі могили», «тонель кохання»…050 3750572

067 3643850

,    ответить   удалить ложный комментарий

Вікна Рівне, двері, — Вікна двері Вашої оселі — виробник високоякісних дверей та вікон. Продаж, монтаж та ремонт вікон та дверей. Кожному клієнту гарантований подарунок!!! Детальніше на Нашому сайті. http://dverioseli.com.ua

,    ответить   удалить ложный комментарий

Rovno-gorod skazka.Davno ne priezzal,no pomnu s detstva.A mest dla otdiha v gorode polno, nado toljko ih zahotetj uvidetj.

,    ответить   удалить ложный комментарий

Найкращі спеціалісти та обладнання в міській лікарні на Мирющенка, міська лікарня, запис та інформація за телефоном 067 167 70 77, дуже сподобалось, саме головне, не гуде, и не страшно!!!

,    ответить   удалить ложный комментарий

А мне город нравится 🙂 Да, он на первый взгляд не крутой, там не очень эфектный, зато тут круто жить! да просто жить! Не знаю, мне эта суматоха, движение больших городов оч утомляет, а приэжаеш сюда, можно просто спокойно погулять, посидеть в тихом ресторане пообщаться, нет этих почасовых пробок на дороге, ну если это не час пик, конечно 🙂 Очень красивый ночной город! И не надо ля-ля, что город ужасный! Типа Киев, Одесса, Львов и т.д., на окраине такой же милый и прекрасный как центр? Ровно — классный и красивый, чистый город! Уровень жизни тут, примерно, на достойном уровне! Эсли есть классная компания, друзья или близкие люди — тут скушно не будет!!! 🙂

,    ответить   удалить ложный комментарий

Я родился в этом городе 70 лет назад и когда приезжаю то не могу налюбоваться им, хотя город и сильно изменился чем то стал лучше ,а чем то хуже.

Меня радуют парки в которых я мальчишкой сажал деревья и очень радует что остались нетронуты старые улочки и дом в котором я жил стоит.А ещё я прихожу на кладбище и навещаю своих деда и бабушку на Дубенском и на Грабнике отца.

Прекрасно что есть такой город Ровно и мне иногда грустно что я не буду приезжать в гости.

,    ответить   удалить ложный комментарий

Город отстой полнейший! климат ужасный, бронхит постоянно, до этого сроду подобного не было, с работой цирк неимоверный.

Короче, на пару дней приехать потусоваться почему бы и нет, но, как человек, сюда переехавший ( очень надеюсь, вскоре переберусь отсюда), на ПМЖ переезжать сюда не советую.

Конечно, если тут родился и вырос и т.д., то может оно и мило тут и все в таком духе, я уж не в курсе.

,    ответить   удалить ложный комментарий

Я також люблю місто Рівне за його компактність. В порівнянні з тим же Луцьком, який по населенню лише чуть менший, зате по площі в разів 3 більший. Від того місто робиться уютним, і рідним. Із за цього за ним легше доглядати, прибирати.

На рахунок маршрутки жд-чайка — 56маршрутка. І це правда що в ночі не страшно гуляти центром і навіть парком, який освітлюється. Щось в Рівному є. І важко сказати що, бо насправді ні історичних памяток, ні якихось над розвлекаловок нема…

а все ж притягує.

,    ответить   удалить ложный комментарийАвторські екскурсії для туристичних груп та індивідуальних туристів.Страхова і транспортна підтримки 0362-2373520503750572

0673643850

,    ответить   удалить ложный комментарий

Прекрасне, затишне місто. Зараз навчаюся у Житомирі, наче в іншому світі. Люди злі, місто брудне, чесно кажучи нагадує великий базар.
А Рівне око милує, особливо літом. Можливо в нас і не так багато місць, куди можна сходити, але енергетика міста закриває очі на мінуси)

,    ответить   удалить ложный комментарий

Вот тут есть практически вся информация про Ровно: география, история, легенды, маршруты, достопримечательности. Даже телефоны хозяйки квартиры, где можно остановиться, чтобы побыть подольше в городе:
http://kvartirs.at.ua

,    ответить   удалить ложный комментарий

Здрувствуйте! я сама из Киева.собираюсь на недельку приехать с подругой в Ровно. только вот мы не знаем чем там заниматься.нас не интересуют музеи и исторические памятники,я считаю, что это всё поверхностно. а мы же хотели бы увидеть город изнутри.

увидеть чем живут жители Ровно, где они проводят свои будни, как и где отдыхают. т.е. на неделю превратиться в типичного жителя этого города и пропитаться этой энергетикой. кто бы мог рассказать о таких местах или просто дать адресса пишите tasya.sports@rambler.

ru
или же http://vk.com/id18926619

,    ответить   удалить ложный комментарий

Какие разные коменты о Ривном…!Смотреть в городе действительно не начто…к сожалению…потерял город свое местечковое романтическое обаяние с разрушением старых еврейских домиков…Одна загадка есть в Ривном,- ПОЧЕМУ! нацисты сделали его столицей Украины?!незвестно…

,    ответить   удалить ложный комментарий

Был в Ровно дважды. Город вроде бы ничем не выделяется, но чем то в себя влюбляет… Спокойствием, размеренностью, патриархальностью какой-то, что ли?

,    ответить   удалить ложный комментарий

прошу вас вышлите адресс архива в г. РОВНО.УКРАИНА,для поисков родствеников проживавших в РОВНО С 1898г.Или ЕВРЕЙСКИЙ ЦЕНТР,СИНАГОГУ ГДЕ СМОГУТ ДАТЬ ИНФОРМАЦИЮ О ПОТЕРЯНЫХ РОДСТВЕНИКАХ.

,    ответить   удалить ложный комментарийТим хто планує приїхати в Рівне і не знає як викликати таксі пишу декілька телефонів , різних служб таксі. Таксі «Пілот» 0972281500Таксі 15-68 тел 0677565891Таксі Блюз 0977116019

Радіотаксі 15-88 тел 0679675088

показать остальные 97 комментариев

Источник: https://stejka.com/rus/rovenskaja/rovno

Ссылка на основную публикацию