Рахувати чи лічити як правильно?

Як навчити дитину рахувати в умі правильно і швидко?

Усі батьки прагнуть, щоб їхні діти були розумними, швидко розвивалися і зацікавлено вчилися. Але не завжди так легко і просто захопити карапуза процесом вивчення чогось нового.

Найбільш раннім інтересом до знань у дітей є якраз лічба предметів. Важливо не пропустити цей час і непомітно перетворити арифметику на ненав’язливу гру.

В якому віці батьки повинні починати?

У багатьох батьків виникає закономірне питання: «чи варто завантажувати дитя арифметикою до школи? Адже там всьому навчать професіонали».

Це хибна думка. Починати вчити малюка потрібно тоді, коли його зацікавлює предмет навчання, аж ніяк не після того, як цей інтерес давно згас.

А зацікавленість у підрахуванні у дітей з’являється досить рано, приблизно з 3,5-4 років. Тільки її потрібно злегка підтримувати і непомітно кожен день ускладнювати ігровий процес.

Якщо ж ваше дитинча з якихось причин не проявляє інтерес до перераховування іграшок, не потрібно говорити: «У нього, мабуть, просто немає здібностей до математики, от я теж в дитинстві в точних науках не досягала успіху». Вам потрібно зацікавити його. Поступово включайте в його щоденні розвивальні заняття те, що ви до цих пір упускали: починайте рахувати іграшки, ґудзики на одязі, сходинки дорогою додому.

Існує багато різноманітних методик навчання лічби, ви маєте право вибирати або змішувати їх і придумувати свої. Однак не слід починати навчання такими способами, які не тільки не принесуть ніякої користі, але й нашкодять надалі вашому чаду.

Наприклад, «додавання одиничок»: «Щоб до трьох додати два, ми спочатку до трьох додаємо одиницю, отримуємо чотири, потім до чотирьох одиничку, отримуємо п’ять». І у зворотний бік: «Щоб від чотирьох відняти три, від четвірочки віднімаємо одиничку, буде три, потім від трійки одиницю, отримуємо два і від двієчки теж одиничку, залишиться один».

Такий спосіб дуже поширений, але він виробляє і закріплює у дітей звичку повільно рахувати і абсолютно не розвиває запам’ятовування і мислення. Стежте, щоб вихователі в садку або початковій школі не використовували техніку пальчиків і одиничок для навчання дитини. Навчити цього швидко і легко, а от перебороти цю звичку дуже важко.

Ще один поширений хибний спосіб – «за лінієчкою»: «Щоб до трьох додати два, потрібно знайти на лінійці циферку три, від неї відрахувати два пункти вправо і прочитати п’ятірку, це і буде відповідь на приклад.

А щоб від чотирьох відняти три, знаходимо на лінієчці четвірку, відраховуємо від неї три пункти вліво і читаємо на лінійці відповідь».

Такий вид рахунку із застосуванням цього підручного «калькулятора» – лінійки – ніби спеціально вигаданий для того, щоб малюк і не починав думати і запам’ятовувати.

Як навчити дитину швидко рахувати в умі?

Вивчення усного рахунку завжди повинне проходити з елементами гри. За допомогою навчальних занять, повторюваних обов’язково щодня, досягається не просто бездумне заучування, а усвідомлене запам’ятовування і зорової і тактильної пам’яті, що потім закріплюється на тривалий час.

Важливо підтримувати алгоритм і системність отриманих навичок:

  • Навчіть спочатку бачити різницю між «багато предметів» і «один»;
  • Поясніть різницю між поняттями: «одне», «більше», «менше»;
  • Навчіть порядковому рахунку та кількісному;
  • Розтлумачте, як зіставити кількість супутньою цифрою;
  • Вивчіть порядок цифр від 1 до 10;
  • Навчіть шукати відповідь у найелементарніших завданнях із математики за допомогою декількох способів.

Тільки рахунок у розумі буде розвивати пам’ять, інтелект і кмітливість. Саме це стане в нагоді у майбутньому дорослому житті.

Приклади ваше чадо ще вирішуватиме в школі, при відпрацюванні акуратності й уваги. А рахунок у розумі потрібно починати відпрацьовувати в ранньому віці для розвитку кмітливості.

До початку освоєння усного рахунку він вже повинен вміти правильно порахувати як мінімум п’ять іграшок, ґудзиків, пташок або рибок і при цьому розуміти поняття «більше» і «менше».

Усі ці підручні предмети далі в навчанні використовувати не потрібно.

Почати варто з додавання і віднімання однорідних предметів. Це задіює як зорову, так і тактильну пам’ять. Якщо у дитини з рахунком предметів є проблеми, то краще почати з самих азів і заново терпляче пояснити йому, як справитися з визначенням кількості ґудзиків на сорочці, наприклад. А потім вже переходити до більш складних уроків.

Існує зручний і швидкий спосіб навчання з допомогою кубиків. Можна починати займатися таким способом з двох років. Знадобляться для цього лише картки від 1 до 5 і коробочка з квадратиками в ряд. Їх можна купити в будь-якому дитячому магазині або зробити самостійно. До речі, карапуз буде радий взяти в цьому участь.

Не слід замінювати коробку паличками для рахунку або кубиками, які не можна поставити в ряд. Такі предмети стоять безладно, у них немає постійної конфігурації, тому вони не можуть відкластися в пам’яті цілісною картинкою.

У них і принципова відмінність від пальчиків. Коробочку можна накрити долонею або прибирати з очей, заповнені і порожні клітини швидко запам’ятаються.

А пальці завжди при ньому, він може їх легко намацати, і просто немає сенсу нічого запам’ятовувати.

Гра-тренування «Приставляємо кубики до цифр»

Залиште на столі картку під номером 1 і під номером 2. Поруч коробочку, в якій один кубик.

Запитайте малюка, скільки у коробці заповнених клітин. Після того як він правильно відповість, покажіть йому картку з цифрою 1, назвіть її і залиште поруч з коробочкою. Покладіть в коробку ще один кубик і попросіть сказати, не рахуючи, скільки тепер кубиків.

Після того, як отримаєте правильну відповідь, що тепер в коробці вже два предмети, покладіть поруч цифру 2, назвіть її, приберіть від коробки номер 1, а на колишнє місце покладіть цифру 2. Повторюйте цю гру кілька разів.

Учень швидко запам’ятає на вигляд два кубики, і скоро почне визначати кількість одразу, без підрахунків. Одночасно з цим запам’ятає картки з цифрами 1 і 2 і буде показувати цифру, відповідно до числа кубиків у коробці.

Гра-тренування «Гномики в будиночку»

Коробка з кубиками — це буде будиночок, клітини — кімнатки, а самі предмети — казкові гноми. Покладіть кубик у коробку. Це буде – «Один гномик зайшов у хатинку». Потім запитайте: «А якщо до першого прийде один друг, скільки буде гномиків у будиночку?» Якщо малюк не може сказати відразу, покладіть ще один кубик поряд з будинком. Тепер він точно скаже, що в будиночку два гномики.

Так само з питанням: «Якщо один гномик піде». Поступово ускладнюйте гру. Скажіть, що тепер у будиночка є дах. Закрийте коробку чомусь і повторіть процес. Кожен раз, коли учень говорить правильну кількість гномиків, прибирайте дах і дозволяйте йому додавати або прибирати гномика і переконуватися, що він відповів правильно.

Запам’ятайте, що дітям не треба вивантажувати всю інформацію відразу. Перевантажувати дитячу пам’ять, змушуючи її займатися насильно не варто. Вистачить 15-20 хвилин на день, якщо, звичайно, він сам не просить більше часу.

Поєднувати заняття з рахунку можна із заняттями з читання. З часом, коли найпростіші приклади будуть відпрацьовані до автоматизму, навчіть бачити арифметику в навколишньому світі. Наприклад, прекрасний спосіб, як навчити дитину швидко рахувати приклади в умі – лічити машини, що приїжджають повз.

Дітям цікаво стежити за машинами і встигнути порахувати їх – це відмінне тренування. Запасіться терпінням, фантазією і пам’ятайте, що ваша дитина завжди найрозумніша для вас!

Источник: http://natalka.pp.ua/yak-navchiti-ditinu-raxuvati-v-umi-pravilno-i-shvidko

10 експрес-уроків, які зроблять вашу українську бездоганною

Олександр Авраменко розповів основні правила вживання української мови.

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Редакція 1plus1.ua зробила добірку найкорисніших експрес-уроків української мови Олександра Авраменка.

За словами експертів, знання української мови необхідно тренувати так само, як і м'язи у спортзалі, щоб воно стало все кращим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як добре ви знаєте українську мову

ГОРІЛИЦЬ, ОБАБІЧ, ПОГОТІВ ТА ІНШІ КОЛОРИТНІ УКРАЇНСЬКІ ПРИСЛІВНИКИ 

«Горілиць» означає «з піднятим обличчям догори» чи «долілиць» – «обличчям опущеним униз». Слово «обабіч» означає «по обидва боки», а «поготів» – «тим більше».

ПІВ-КИЄВА, ПІВ'ЯБЛУКА: ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ЧАСТКИ «ПІВ»

Частка «пів» пишеться:

– разом із загальними назвами (півкошика);

– через дефіс із власними назвами (пів-Києва);

– через апострофами із словами, що починаються на я, ю, є, ї (пів'яблука).

СЬОМЕ ЛЮТЕ ЧИ СЬОМЕ ЛЮТОГО

Правильно казати «сьоме лютого», а люте може бути кошеня.

ЯКА ЧИ КОТРА ГОДИНА

Правильно питати «котра година» із наголосом на останній склад. 

ЯК ПЕРЕКЛАСТИ СЛОВО «ПОДОДЕЯЛЬНИК» 

Російське слово «пододеяльник» українською перекладається як «підковдра».

ДОБРИЙ РАНОК ЧИ ДОБРОГО РАНКУ

Вітаючись зранку, слід уживати родовий відмінок (відповідає на питання: кого? чого?) – тобто говорити «доброго ранку». Тоді як вдень та ввечері використовується називний відмінок (відповідає на питання: хто? що?) – «добрий день» та «добрий вечір». 

В УКРАЇНІ ЧИ НА УКРАЇНІ

Прийменник «на» використовується, коли мова йде про частину певної країни (наприклад, на Житомирщині), тоді як прийменник «в» уживається у контексті повноцінного та незалежного державного утворення (в Україні, в Аргентині тощо).

ПРОТЯГОМ ЧИ НА ПРОТЯЗІ

Правильно говорити «протягом тижня» чи «протягом години». Слово «на протязі» означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини (рос. сквозняк).

КОЛИ РАХУЄМО, КОЛИ ГАДАЄМО, КОЛИ ВОРОЖИМО 

Якщо ви прагнете висловити свою думку, то правильно говорити «я вважаю» чи «я гадаю». В українській мові дієслово «гадати» не вживається у значенні «ворожити».

«Рахувати» використовується лише у значенні «лічити».

ЧИ БУВАЄ ВІДПОВІДЬ «ВІРНОЮ»

Вірною буває служба в армії чи кохання, тоді як відповідь є правильною.

ПОВІСТКА ДНЯ ЧИ ПОРЯДОК ДЕННИЙ

Повістка – це невелике письмове повідомлення з викликом куди-небудь, тому правильно говорити «порядок денний».

Нагадаємо, нещодавно Книголав презентував книгу Олександра Авраменко «100 експрес-уроків української».

Источник: https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/ak-uniknuti-najposirenisih-pomilok-v-ukrainskij-movi

Як навчити дитину рахувати

Прочитавши цю статтю, Ви дізнаєтеся, як допомогти своїй дитині навчитися швидко рахувати і виконувати в умі нескладні математичні дії.

Зміст:

Ваша дитина вже знає всі цифри. Він також добре вміє рахувати різні предмети. Ви хочете навчити її швидко рахувати, не перераховуючи всі предмети, а відповідати на питання: «Скільки?» відразу. Це важка і серйозна проблема: «Як навчитися рахувати?». Тільки Ви можете допомогти малюкові впоратися з нею.

Адже всім відомо, що дитина не вміє щось робити до тих пір, поки йому не пояснили, як це робити. Фахівцями доведено , що навчити дитину швидко можна вважати з трьох років.

Порядок навчання усного рахунку складається з шести етапів навчання. Можливо Ви зможете проходити по 1-2 етапи за один рік розвитку.

Але спочатку обов'язково запам'ятайте найважливіше: Все має бути строго індивідуально і лише при бажанні самої дитини! Спочатку зацікавте малюка, придумайте веселу гру!

Отже, Вам необхідно навчити дитину:

  1. впевнено розрізняти, де знаходиться один предмет, а де багато;
  2. розуміти і правильно застосовувати поняття «порівну», «більше», «менше», «стільки ж»;
  3. упевнено називати склад кожного числа в межах 10, а пізніше і до 20;
  4. використати у своїй промові порядковий числівник (перший, другий.) і кількісне (один, два.);
  5. на око точно співвідносити кожну цифру з потрібною кількістю предметів;
  6. уміти розбирати просте завдання на складання і віднімання різними способами.

Пам'ятайте! Усе навчання має бути в ігровій формі з використанням предметів. Тоді етапи навчання усному рахунку запам'ятовуються дитині поступово, і має два рівні:

  1. Руховий: спочатку він повинен руками пересувати предмети, потім на відстані вказувати на них, не чіпаючи, і тільки потім вважати предмети очима.
  2. Мовний: спочатку усі свої рухи голосно він озвучує, потім вчиться пошепки і ось тільки потім про себе!

Познайомте свою дитину з усіма способами рахунку, а він обов'язково вибере найзручніший для себе. Спочатку, поки Ваш малюк тільки уміє рахувати до 10, покажіть рахунок на пальцях, рахунковими паличками, на рахунках і лінійкою.

Якщо Ваша дитина вже учень 2-3 класи йому допоможе математичний квадрат з цифрами dsl 1 до 100, складання і віднімання в стовпчик, рівнянням, пропорцією. Кожен спосіб має бути відпрацьований багато разів, поки він не стане автоматичною навичкою!

Вам, можливо, буде цікаво упізнати закономірності в навчанні рахунку залежно від віку.

Так от:

  • практично кожна дитина до 5 — 6 років придбаває уміння рахувати усно;
  • до 7 — 8 років — вчиться виконувати дії в стовпчик.

Якщо Ваш малюк вже учень 1 класу. Він упевнено уміє писати усі цифри, знає склад кожного числа до 20, легко називає по порядку усі числа до 100. Тепер йому треба допомогти розв'язати проблему: «Як навчитися рахувати в думці»? Для цього треба пояснити малюкові складання в стовпчик.

Розпочніть з гри, де треба просто правильно підписувати однозначні і двозначні числа. Зверніть увагу: тільки підписувати правильно числа!

А коли це він робитиме легко і швидко покажіть як знаходити результат! Причому обов'язково спочатку додаємо розряд «Одиниці», а потім розряд «Десятки». Грати тут можна кубиками або картками з цифрами. А у разі неправильної відповіді — просто поміняти картинку!

Гра повинна обов'язково подобатися дитині. Для цього придумайте приз переможцю!

І не забувайте, що це дуже важке завдання! Тут дитині необхідно задіяти пам'ять, увагу, мислення, сприйняття і до усього цього встановити логічний зв'язок!

Не квапте і не засуджуйте дитину! Учіть його самоконтролю і у Вас все вийде!

Источник: http://baby-center.com.ua/ua/osvita/kak-nauchit-rebjonka-schitat

Як правильно ділити в стовпчик тризначні числа. Як навчити дитину швидко рахувати в умі

Розподіл дітям дається зовсім не просто, тому, що дана математична операція вимагає додаткових роз'яснень. Як правило, розподіл краще засвоюється, коли для цього створюється сприятлива обстановка.

Щоб зрозуміліше можна було роз'яснювати матеріал, необхідно знати, як навчити дитину ділити найефективнішим і легким способом. Також зважте на вік дитини, в якому ви взялися йому викладати розподіл.

Навчання дітей поділу

У шкільній програмі розподіл, як правило, проходить, коли дитина знаходиться в формально-операційної стадії розвитку. Це означає, що абстрактні концепції для нього сприймаються ефемерне. Тобто, він здатний реально сприймати лише конкретні приклади і об'єкти. Саме тому поділ йому дається важко.

Читайте также:  Проходившим или проходившем как правильно?

Подолати це можна, якщо за кожною дією ділення приводити реальний приклад, який буде зрозумілий і цікавий дитині. Також не варто починати вчити дитину ділити, якщо він погано знає таблицю множення.

Якщо така ситуація має місце бути, значить, вам слід підтягнути вашої дитини по таблиці множення, доступно пояснити механізм перемноження чисел і тільки після цього починати роз'яснювати сам процес ділення.

Як пояснити дитині поділ?

Успішне освоєння дитиною шкільної програми є запорукою його майбутніх успіхів у житті та кар'єрі. Саме тому шкільній освіті на сьогоднішній день держава приділяє величезну увагу.

Ще в дошкільному віці, батьки намагаються дати дитині основи грамотності, як арифметичній, так і лексичної. І якщо лист і читання багатьом дітям дається легко, то з арифметичними діями справи йдуть не так добре.

Як правило, саме математика найважче дається дитині, як на початкових етапах, так і в старшому віці.

Одним з найскладніших арифметичних дій по праву вважається поділ, яке навіть за програмою йде після вирахування, додавання і множення. Якщо дитина добре освоїв множення, то з розподілом зазвичай проблем не буває, досить тільки приурочити дії розподілу не до ефемерним і абстрактних понять, а до конкретних даних.

Дуже дієвим способом, що дозволяє навчити дитину ділити — є рішення елементарних задачок з використанням цукерок чи інших ласощів. Проблем з тим, як дитину навчити поділу, виникати не повинно, якщо ви підійдете до цього процесу з величезним терпінням.

Зрештою, це для вас арифметика є вже пройденим етапом, а для вашої дитини вона ще є цілий незвіданий світ.

Як навчити дитину ділити?

Існують деякі досить тривіальні підходи, які використовуються багатьма батьками щоб навчити дитину ділити:

Йдеться про метод поділу будь-яких конкретних об'єктів між людьми. Тобто, вам досить тільки запропонувати вашій дитині розділити між вами будь-які цукерки або яблука, і він зможе зробити це легко. Тепер тільки залишиться пояснити йому, що таким чином він поділив кілька на два і навчити його записувати дію цифрами.

Пояснити ви зможете, задаючи йому логічні питання. Для початку нехай він відповість на питання про те, скільки було цукерок з самого початку. Потім поставте йому запитання про те, скільки було людей. В результаті ви отримаєте одну велику цифру і одну поменше.

Виходить, що розподіл необхідно здійснювати з великого числа за допомогою маленького.

Щоб закріпити і зрозуміти, як навчити дитину ділити по-справжньому, ви повинні запропонувати йому зробити розподіл різної кількості   предметів між декількома людьми.

Дієві методи того, як дитину навчити поділу, можна почерпнути з цікавої арифметики Енгельмана, де в інтерактивній і зрозумілій формі викладаються елементарні дії.

Зокрема, з огляду на те, що розподіл за програмою проходять після множення, Енгельман пропонує пояснювати його, як множення навпаки.

Для прикладу можна намалювати вісім кубиків по два в стовпчик і пояснити дитині, що якщо вісім розділити на два, то вийде чотири, тобто по чотири кубика в кожному стовпчику або колонці. А ось якщо вісім розділити на чотири, то вийде по два кубика в кожному ряду.

Доцільно також буде підключити більш практичні навички щоб навчити дитину ділити. Наприклад, взяти десять вишень і попросити дитину поділити їх між вами порівну. Він може почати розподіл по одній, відкладаючи по черзі вам і собі по вишеньці.

Потім отримані купки можна буде порахувати і переконатися, що він дійсно поділив правильно і десять вишень між двома учасниками дадуть кожному по п'ять ягідок.

Після того, як він освоїть сам механізм розподілу на відчутних предметах, ви можете переходити до абстрактних понять.

Також корисно буде роз'яснити дитині зворотний зв'язок між множенням і діленням. Не забувайте постійно перевіряти знання дитини, поки розподіл простих чисел не буде проходити автоматично.

У молодших шкільних класах у дітей нерідко виникають проблеми з поняттями множення і ділення. Біда не в тому, що дитина не в змозі завчити певну послідовність цифр, а в тому, що він просто не розуміє принципу процесу розподілу.

Тут і повинні прийти на батьки, щоб зробити розподіл зрозумілим і доступним для дітей. Навіть якщо рівень ваших математичних знань залишає бажати кращого, розібратися разом з дитиною в будь-який тонкощі не займе багато часу.

Як навчити дитину поділу?

Наші діти ще до школи стикаються з безліччю математичних процесів в простих життєвих ситуаціях, розподіл теж можна пояснити у вигляді гри.

  1. Візьміть будь-які звичні предмети (однакові іграшки, машинки, ягоди або фрукти).
  2. Розкладіть по колу звірів, або сядьте самі, з татом або бабусею.
  3. Розділіть порівну предмети між учасниками, потім запропонуйте дитині розділити.
  4. Потім промовляти вголос цифри ( «яблук всього було 6, іграшок 3, всім дісталося по 2»).

Таким чином, дитина швидко зорієнтується, в чому сенс цього процесу, і завжди зможе його візуалізувати. Чим простіше і життєвіше будуть приклади, тим легше їх зрозуміти.

За цим же принципом, для поділу одного цілого на частини (дроби) можна наводити приклад з пирогом або апельсином.

Як навчити дитину ділити стовпчиком?

Ділення стовпчиком батько просто повинен показати наочно дитині, сівши поруч і коментуючи кожен свій крок.

Спочатку накресліть сам приклад і «куточок», потім задавайте навідні запитання ( «скільки разів 2 зустрітися цифрі 8?») І вписуйте відповідь. Головне, щоб дитина добре володів множенням і відніманням.

Швидше за все, пара-трійка показових прикладів допоможе йому розібратися. Головне, чітко пояснюйте кожен етап, показуючи, яка цифра куди пишеться і звідки береться.

У сучасних підручниках також можна зустріти таку річ, як таблиця розподілу для дітей, тобто зворотна
   Насправді, далеко не всі викладачі змушують її зубрити, тому що знання множення і так дозволяє здійснювати всі операції.

Тому і батькам не варто робити на ній акцент. Помітивши труднощі, батьки зможуть швидко пояснити дитині поділ, як функцію, часто застосовується в житті, і прищепити йому творчий підхід до математики, розуміння всіх її процесів.

У гру, придумуючи оригінальні та цікаві сюжети. Спочатку потрібно показати поділ   наочно, а не намагатися просто пояснити цю тему так, як викладено в нудних підручниках.

Виберіть кілька іграшок і скажіть маляті, що він повинен розділити предмети між ними порівну, щоб жодної іграшці не було образливо. Як об'єкти поділу можуть виступати яблука, груші, цукерки тощо.

Починати пояснення теми, використовуючи палички, кубики або папірці не варто, оскільки ці нудні неїстівні речі навряд чи зацікавлять малюка.

Почніть з найпростіших прикладів. Наприклад, можна попросити дитину розділити між двома ляльками чотири цукерки, потім вісім, а потім десять.

Діти нерідко починають повільно розкладати предмети по одному, щоб не заплутатися, а не розділяють купку цукерок на дві рівні частини відразу. Не гнівайтесь і не квапте дитини, а якщо він помилиться — м'яко поправте.

Коли малюк закінчить розкладати цукерки або яблука, попросіть його порахувати, скільки предметів вийшло в кожній купці. Коли дитина освоїть поділ   на два, додайте ще одну іграшку.

Коли дитина зрозуміє, як потрібно ділити предмети на рівні частини, поясніть йому, що не завжди виходить розділити без залишку. Наприклад, візьміть сім цукерок і попросіть дитину розкласти їх на три однакових купки. У підсумку залишиться одна цукерка. Потім можна привести більш складні приклади: наприклад, розділити 14 на 4 або 17 на 5.

Покажіть дитині приклади з поділм. Поясніть, що перше число — це кількість предметів, а друге — учасників, між якими і потрібно розділити речі.

Якщо малюк не може запам'ятати це відразу, напишіть кілька прикладів і намалюйте над діленим ляльок або ведмедиків, а над дільником — цукерки або яблука.

Попросіть дитину допомогти вам зробити малюнки, і він швидко запам'ятає значення кожного числа в прикладі.

Для того, щоб дитина успішно навчався в школі, його необхідно навчити арифметичних дій ще в дошкільному дитинстві. В першу чергу він повинен навчитися розуміти завдання і самостійно визначати способи дії.

розподіл   зазвичай дитина засвоює після додавання, віднімання і множення.

Якщо ви вчасно згадайте, що дитині   набагато легше засвоювати дії з предметами, ніж абстрактні, навчання поділу піде набагато швидше.

Лічити про себе, на думку багатьох з нас, в наш час вже неактуально. Калькулятор є в кожному смартфоні і вже тим більше на комп'ютері і ноутбуці. Однак постійно, перед кожною своєю дією, кроком або чихом в калькулятор не полізеш, а вважати необхідно постійно і багато.

— вміння дуже потрібне навіть в наш високотехнологічний вік гаджетів і електронних обчислювальних систем. Простий приклад, який ілюструє дані теоретичні викладки, — поведінка покупців і продавців в магазині: діяти потрібно швидко, адже за вами велика черга, і якщо ви не вмієте рахувати в умі, продавець може вас обрахувати — помилково або навмисно.

Діти перші свої самостійні «вилазки» здійснюють найчастіше саме в магазин, тому усний рахунок їм дуже знадобиться.

  — не вроджена навик у людини, і зовсім маленькі діти ще не мають уявлення про числа, кількості, дій з групами предметів (додатком однієї групи до іншої, відніманням і т. Д.).

У примітивних народів Азії, Африки та Америки також нерозвинені уявлення про числах і арифметичні дії: найчастіше їх числова система складається з понять «один», «два» і «багато»; деякі племена можуть рахувати до п'яти, деякі до семи, але далі у них у всіх слід незмінне «багато».

Звідси можна зробити висновок, що і рахунок взагалі — досить складна функція для людської свідомості.

Так як же навчити дитину першим маніпуляціям з числами? Перш ніж освоїти вміння оперувати абстрактними числами, діти повинні зрозуміти рахунок на наочних прикладах.

Дитині для початку необхідно розповісти про числах, хоча б до першого десятка, і порахувати з ним різні предмети, які можна побачити навколо: пташок на деревах, квіти на грядці, люди на вулиці, машини на стоянці і так далі. Поступово малюк зрозуміє «зовнішній вигляд» конкретних кількостей — будь то один, п'ять або десять предметів.

При нерозвиненому абстрактному мисленні у маленьких дітей дуже розвинена зорова пам'ять, він швидко запам'ятовує форми і кольору. Можна вправлятися з ним в рахунку, показуючи яскраві картинки.

Головне при цьому — розуміти, що маленька дитина   все сприймає як гру. І навчання рахунком теж необхідно подавати в ігровій формі, щоб йому було цікаво. При правильному підході малюк буде дуже швидко схоплювати інформацію, оскільки в такому віці його мозок вбирає все нове дуже активно.

Не можна посадити його за стіл і довго читати нудну «лекцію» про арифметичні дії — дитина тільки втратить інтерес до навчання. Вважати з ним потрібно в різних місцях   і ситуаціях, під час прогулянки, ігор та інших спільних дій.

Можна запропонувати разом приготувати що-небудь смачне, і дитина може допомогти визначити, наприклад, скільки яєць потрібно для замішування тіста.

Після того як уявлення про кількість більш-менш сформовані, гру можна ускладнити. Навчіть дитину першим арифметичним операціям — додавання і віднімання. Наприклад, візьміть іграшковий будиночок (в його ролі може виступати звичайна велика коробка) і фігурки людей або тварин (можна використовувати звичайні кубики, яких назвемо, наприклад, «гномиками»).

Помістіть в будиночок одного чоловічка і запитайте малюка, скільки чоловічків живе в будиночку. Він повинен відповісти, що один. Потім поставте в будиночок ще одну фігурку і запитайте, скільки чоловічків стало. Нехай дитина подумає і скаже правильну відповідь.

На перших порах йому для цього буде потрібно кілька хвилин, він буде помилятися; не варто його квапити або лаяти. Коли він скаже правильну відповідь, він повинен відкрити будиночок і упевнитися, що чоловічка саме два. Абстрактна модель, яку дитина відтворив по пам'яті, підтвердилася на наочному прикладі.

Додавайте і забирайте чоловічків від загальної кількості «жителів» будиночка, ніж ви закріпіть і розвинете у дитини навик усного рахунку.

Як навчити дитину множити і ділити

Якщо і — досить легкі процедури, то дитині зрозуміти значно складніше. Ще важче освоїти розподіл. На допомогу батькам тут також прийдуть наочні приклади, іграшки та фігурки.

Потрібно приготувати однакові коробочки і набори фігурок. У найпростішому випадку фігурками послужать камінчики, кубики, кришечки від пластикових пляшок — можна відшукати все що завгодно. У кожну коробку повинно входити рівну кількість фігурок. Запропонуйте малюкові заповнити одну коробочку, склавши туди фігурки.

Нехай він порахує, скільки предметів лежить в коробці. А після цього нехай заповнить другу коробочку, упевниться, що предметів в ній стільки ж, і вважатиме загальна кількість фігурок в обох коробках. На перших порах в одну коробку повинно входити лише кілька предметів — два, три.

Таким способом можна підвести малюка до думки, що два рази по три дорівнює шести, два рази по два — чотирьох і так далі. Немає необхідності збільшувати коробки і фігурки до нескінченності: на цьому етапі важливо, щоб дитина зрозуміла конкретний, матеріальний зміст множення як суми кількох однакових груп предметів.

Наступний етап — заучування таблиці множення. Вчити треба напам'ять, як вірш. Точніше — групу віршів. «Рядками» в них виступають приклади: двічі три — шість, двічі чотири — вісім … За один раз можна вивчити тільки одне «вірш» — множення на два, на три, чотири і так далі.

Множення на п'ять нагадує вірш і зовні — його «рядки» римуються один з одним, тому його запам'ятати найпростіше.

Читайте также:  Ближче чи блище як правильно?

  — найважче дію для малюка, до нього навіть у початковій школі   приступають пізніше, ніж до інших розділів арифметики. Розподіл є процедурою, зворотної множенню, тому для його освоєння дитина має вже знати таблицю множення. Втім, на перших порах підійдуть все ті ж наочні приклади, і в цьому сенсі поділ — дія, найбільш близьке і актуальне для малюка.

Як розділити цукерки на всіх, щоб у кожного було порівну? Адже якщо у кого-небудь буде менше, ніж у інших, він образиться. Необхідно розділити по справедливості, і спочатку це можна здійснювати методом підбору: спочатку роздати по одній цукерці, потім ще по одній …

Загальна кількість цукерок повинен підібрати дорослий, щоб воно дійсно поділялося на всіх дітей без залишку. Згодом можна пояснити дитині, що не всі числа можна ділити один на одного. У цьому розподіл складніше множення — адже перемножать можна абсолютно все числа.

Якщо є можливість, хлопців знайомлять і з розподілом із залишком: залишилися цукерки, які не можна роздати всім порівну, забирає дорослий (або ж вони дістануться самому слухняного з дітей).

Як можна допомогти дитині

Виконання арифметичних дій для дитини можна спростити, якщо розповісти йому про властивості чисел від 2 до 10. Наприклад, 4 — це два рази по два; 5 можна отримати різними способами — додати 3 до 3 або 1 до 4. Особливо слід приділити увагу цифрі 0. Для спрощення рахунку потрібно розібратися і з круглими числами: 30 — це три рази по 10, а 5 — це половина 10.

Формули для більш складних процедур

Коли дитина стає старше і вже володіє базовими арифметичними діями, можна познайомити його з формулами для швидкого додавання і множення великих чисел. Таких формул існує чимало, і тут ми наведемо лише деякі.

Досить просто множити двозначні числа на 11. Наприклад, 23 * 11. Необхідно просто скласти цифри першого множника і у відповіді записати цей множник, в середині якого вписати отриману суму: 2 + 3 = 5, отже, 23 * 11 = 253.

Якщо при додаванні цифр вийшло двозначне число, то першу цифру цього числа додають до першої цифри множника. Наприклад, 38 * 11. 3 + 8 = 11; першу одиницю додаємо до трійки, а другу пишемо в середині відповіді: 38 * 11 = 418.

Додавання великих чисел можна спростити, якщо збільшити один доданок на яке-небудь число, яке потім відніметься з відповіді. Наприклад: 358 + 340 = (358 + 2) + 340-2 = 360 + 340-2 = 700-2 = 698.

Такі формули напевно будуть цікаві і багатьом дорослим, адже вони суттєво спростять робочий процес, підрахунок грошей та інші насущні операції з числами.

Читайте також..

Источник: https://grumy.ru/uk/how-correctly-to-divide-into-a-column-threedigit-numbers-how-to-teach-a-child-to-quickly-count-in-the-mind.html

«Дехто не вважає за потрібне рахувати гроші, а народ каже: гроші лічбу люблять»

ПРАВИЛЬНО — НЕПРАВИЛЬНО

Без добре виробленої рідної мови немає всенародної свідомості, без свідомості немає нації, а без свідомої нації — немає державності

як найвищої громадської організації.

І. ОГІЄНКО.

У заголовку в дещо гумористичній та іронічній формі подано один із найчастотніших прикладів сполучуваності дієслів уважати (фонетичний варіант вважати) та рахувати. Ці слова за жодних умов не можна взаємозамінювати! Уживання конструкцій «Я рахую (лічу), що..

. = Я думаю, що…» суперечить лексичним і стилістичним нормам сучасної української літературної мови. Звернімо увагу на те, що в дієслова вважати/уважати характер початкового звука (в або у) у вимові (початкової літери на письмі) залежить від прикінцевих звуків (літер) попереднього слова.

У сучасній українській літературній мові слово вважати найчастіше вживають у значенні «мати якусь думку; думати, гадати» (переважно зі сполучником що): «Дан, зрештою, як багато інших його ровесників, уважав, що глум над власним нещастям забезпечує людину перед принизливим співчуттям його середовища» (І.

Вільде). Крім того, це дієслово часто вживане в значенні «визнавати якимось, прирівнювати до кого-, чого-небудь, давати якусь оцінку» (у такому разі розглядана одиниця вимагає, щоб залежні від неї іменники, займенники, прикметники, дієприкметники мали форму Ор. відм.

(ким?, чим?, яким?): «Військова рада збиралася тільки тоді, як уважав се потрібним гетьман» (М. Грушевський). Дієслово вважати в цьому самому значенні вживане також із прийменником за, після якого залежне слово має форму Зн. відм.

 (за кого- що, за якого): «Конаючи, вмирають ще живі, Зате живих за мертвих уважають. Що мертве, що живе — не розрізняють, Бо ходить білий світ на голові» (В. Стус).

У формі вважай (уважай), вважайте (уважайте) дієслово вважати вживане в ролі вставного слова в значенні, близькому до слів мабуть, можливо, конструкції можна сказати (у цьому разі елементи вважай (уважай), вважайте (уважайте) обов’язково треба відокремлювати розділовими знаками — комами або тире): «Якщо людина знаходить себе в роботі, вважай, вона наполовину щаслива» (В. Дрозд).

Отже, можна вважати, що… = думати, що… («Я вважаю, що до мови треба ставитися уважно»); уважати ким, чим, яким, за кого = визнавати ким, чим, яким, за кого («Українці вважають Т. Шевченка своїм національним пророком» (за національного пророка).

У сучасній українській літературній мові дієслово рахувати має синонім — одиницю лічити, яка, щоправда, уживана рідше, ніж рахувати.

Отже, можна рахувати (лічити) до трьох, рахувати (лічити) такт музики, уміти рахувати (лічити), рахувати (лічити) гроші, рахувати (лічити) прибутки, рахувати (лічити) дні.

Олександр СКОПНЕНКО, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи

Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України.

Источник: http://www.golos.com.ua/rus/article/300296

Блог Пономарева: як правильно кликати Олега

Олександр Пономарів доктор філологічних наук, професор

Image caption «Галю, приходь», — співає Олег Скрипка. А як може покликати його Галя?

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

  • Доктор філологічних наук, академік АН Вищої школи України.
  • Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  • Член Національної комісії України з питань правопису.
  • Веде мовний блог на BBC Україна з 2009 року.

Читачеві Альбієві Шудрі відповідаю: назва страви голубцI має наголос на останньому складі.

ГОлубці відбиває діялектну вимову окремих говірок, зокрема галицьких.

Ірина Селіванова цікавиться, чи можна використовувати як паралельні в українській літературній мові форми звертання Олегу та Олеже?

Кілька років тому вважалося, що Олеже — застаріла форма. Перевагу віддавали варіянтові Олегу. Але тепер форма Олеже активізувалася. Поки що їх уживають паралельно, але думаю, що Олеже переможе.

Григорій Задорожній просить роз'яснити окремим депутатам і не тільки їм, як правильно вживати дієслово рахувати.

Адже тільки й чути я рахую там, де правильно казати я вважаю, я гадаю, я маю на думці і так далі, пише читач.

Читач має цілковиту рацію. Рахувати — це синонім до слова лічити: гроші, голоси виборців, дні до завершення чогось.

Львів'янин Андрій Крохмальний хоче знати, як українською мовою подзорная труба.

У словниках є підзорна труба, але цього росіянізму краще не вживати. Українською мовою — далекоглядна труба.

Як правильно казати: відмічені чи позначені повідомлення, запитує читач Олексій Дейкун.

Позначені повідомлення.

Ольга Яценко запитує, як правильно писати: студент не прибув на екзамен чи студент не з'явився на екзамен?

Обидва вислови правильні, але перший офіційніший. Проте я замінив би слово екзамен на іспит.

Кілька запитань від Олега з Харківщини. Чи є у планах мовознавців або правописної комісії створити українську розкладку клавіятури?

Читачеві варто звернутися з цим запитанням до Інституту української мови Національної академії наук.

Чи можуть слова ратувальник, ратувати та подібні використовуватися як синоніми до рятувальник, рятувати?

У сучасній українській мові на це немає жодної потреби. Навіщо розхитувати літературну норму?

Чи є слово віла синонімом до феї? Якщо так — чи не ліпше користуватися цим словом замість феї?

Віла — це те саме, що русалка, а фея — чарівниця, переносно — чарівна жінка. Хай співіснують у нашій мові обидва слова. Віла, як і фея, — запозичене слово, тільки запозичене давніше.

—-

Свої запитання надсилайте на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, вказавши в темі листа «Запитання до професора Пономарева».

Якщо ви хочете запитати про значення котрогось слова, будь ласка, зазирніть спершу до словника — можливо, там уже є відповідь на ваше запитання.

Будь ласка, зверніть увагу, що професор Пономарів користується Проєктом українського правопису 1999 року, тож слова на кшталт инший, варіянт, радости — це не помилки.

Источник: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-42085682

Культура мови: як правильно сказати українською? (Деякі мовні кліше) | МОВОЛЮБАМ

І знову про культуру мови: мовні кліше

Дорогі друзі! Продовжуймо тему культури мови. Сьогодні звернімося до офіційного мовлення й розгляньмо кілька мовних кліше, з якими в українській мові трапляються всілякі неприємні оказії.

Основною причиною, на мою думку, є той факт, що ми їх «не відшукуємо» в рідній мові, а перекладаємо з російської за допомогою так званого методу калькування, тобто перекладаємо як вільне (читай: звичайне) словосполученні слово за словом, а потім складаємо до купи.

Звернуся до класичного прикладу:

рос. принимать участие – укр. приймати участь (на перший погляд, начебто правильно),

АЛЕ

в українській мові слово «приймати» має інші значення, зокрема:

приймати тарілку зі столу, приймати пропозицію, приймати допомогу та ін.

Тож ПРАВИЛЬНО:

брати участь (наприклад, в обговоренні, в конференції, у святі), а минулого часу доконаного виду – взяти участь (наприклад, у голосуванні, у виборчій кампанії).

          Кілька слів про мовні кліше. Тож основні ознаки мовних кліше:

1)    це словосполучення, які мають постійний лексичний склад, тобто слова в цих словосполученнях не можна замінювати іншими;

2)    це словосполучення, які відтворюються, а НЕ щоразу заново творяться в мові,

3)    слова, які входять до таких кліше, значеннєво незалежні одне від одного, тобто зберігають своє основне значення.

Тож наводимо два варіанти кожного мовного кліше в такій послідовності: українською НЕПРАВИЛЬНО –  українською ПРАВИЛЬНО:

1) біжучий рядок – рухомий рядок;

Наприклад:

Рос. бегущая строка частенько змушує нас ламати голови або чухати потилиці (останнє дуже нам, українцям, характерне). Проте таємниця полягає в тому, що потрібно дати спокій дієслову бігти й подумати про якесь близьке за значенням.Виявляється, внизу телеекранів ми читаємо рядок, що рухається, тобто рухомий рядок. І нікуди він від нас не біжить :).

Наприклад:

Під час перегляду випуску новин я не маю звички читати рухомий рядок: він відволікає мене від сприйняття основної інформації.

2) бувший у користуванні – уживаний; який був у вжитку (в користуванні);

У цьому прикладі російське мовне кліше перекладається або окремим словом уживаний (наприклад, уживаний дитячий одяг), або підрядною конструкцією який був у вжитку чи в користуванні (наприклад, дитячий одяг, який вже був у вжитку).

Наприклад:

Завдяки мережі Інтернет сьогодні дуже популярна купівля-продаж дитячих речей відмінної якості, які вже були у вжитку, як-от: ліжечок, манежів, візків тощо.

3) вносити вклад – зробити внесок;

В цьому словосполученні, як бачимо, обидва слова потребують заміни: і вносити, і вклад. Вклад – це русизм, вносити внесок – це тавтологія, якої варто уникати.

Наприклад:

Зробити свій внесок у справу розбудови рідної держави – це обовязок кожного свідомого громадянина.

4)існуючі закони – чинні закони;

Запам’ятайте, будь ласка, що існувати зазвичай можуть люди та живі істоти. А все, що має юридичну силу, є чинним.

Наприклад:

Чинний Закон про освіту не відповідає сучасному стану, а тим більше перспективам розвитку вищої освіти в Україні.

5) мішає працювати – заважає працювати;

Дієслово мішати в українській мові вживається в таких значеннях, як-от: мішати суп ложкою, мішати насіння моркви з піском, мішати грішне з праведним та ін.

Наприклад:

Постійний нав’язливий шум увімкненого двигуна заважає зосередитися та плідно попрацювати.

6) нести відповідальність – бути відповідальним;

Наприклад:

З самого дитинства нас вчать бути відповідальними за власні дії та вчинки, але частенько трапляється, як кажуть українці, що віз і нині там.

7) на протязі дня – протягом дня;

Здається, що це вже всім добре відомо (проте трапляється ця помилка ще досить часто): протяг українською – це сквозняк російською. Відповідно, на протязі можна сидіти чи стояти, проте у тих випадках, коли йдеться про тривалість у часі, то потрібно вживати прислівник протягом.

Наприклад:

За словами керівника районної адміністрації, проблема відновлення водопостачання в населених пунктах, що постраждали від стихії, буде вирішена протягом доби.

8) наносити шкоду – завдавати шкоди;

В українській мові дієслово наносити вживається в таких значеннях, як-от: наносити фарбу на папір, понаносили бруду на килим, нанесли візит та ін.

Але шкоди (Род. відм., одн.) завдають,

наприклад:

Дощі та грози, які пройшли наприкінці травня – на початку червня 2014 р., завдали значної шкоди як посівам, так і ягідникам та фруктовим садам.

9) рахувати своїм обов’язком – вважати за потрібне; мати за свій обов’язок;

Як на мою думку, можливий ще й третій варіант – вважати за свій обов’язок. Спробую обґрунтувати свою думку.

По-перше, у вислові вважати за потрібне слово потрібне не передає на 100% значеннєвий відтінок слова обов’язок, тобто потрібне – це ширше поняття, ніж обов’язок.

По-друге, у висловах мати за обов’язок і вважати за обов’язок – також різні семантичні (читай: значеннєві) відтінки, оскільки в першому стверджується наявність обов’язку (має…), а в другому такого 100% твердження немає (вважає…).

Отже, на мою думку, якщо мова саме про обов’язок, то варто вживати мовне кліше вважати за обов’язок,

наприклад:

Допомогу новачкам учителька вважає за свій святий обов’язок.

Якщо йдеться про щось інше, то краще вживати мовне кліше вважати за потрібне,

наприклад:

Керівник відділу не вважав за потрібне повідомити цю сумну новину всім співробітникам.

10) служити прикладом – бути прикладом;

В калькованому вислові з російської мови вживається дієслово служити, яке в українській мові має інші значення, як-от: служити в армії, служити громаді, служити в пана, річ добре служить та ін.

Наприклад:

Читайте также:  Талон или толон как правильно?

Громадянська позиція нашого директора інституту є добрим прикладом для наслідування кожному співробітнику.

Отже, ми з вами сьогодні опрацювали десять мовних кліше, які стосуються більше офіційного мовлення. З метою кращого запам’ятання наводжу їх ще раз (правильний варіант): рухомий рядок; уживаний посуд чи речі, які були у вжитку; зробити внесок; чинні закони; заважати працювати; бути відповідальним; протягом дня; завдавати шкоди; вважати за обов’язок; бути прикладом.

Дорогі друзі! Зверніть увагу! Цікаве відеопояснення вислову брати участь Ви можете переглянути за цим посиланням.

Источник: http://l-ponomar.com/kultura-movy-yak-pravylno-skazaty-ukrayinskoyu-deyaki-movni-klishe/

Як народні депутати неправильно рахують – і не тільки вони

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чому сучасна українська мова не потребує ратувальника, а також як правильно кликати Олега

Читачеві Альбієві Шудрі відповідаю: назва страви голубцI має наголос на останньому складі.

ГОлубці відбиває діялектну вимову окремих говірок, зокрема галицьких.

Ірина Селіванова цікавиться,чи можна використовувати як паралельні в українській літературній мові форми звертання Олегу та Олеже?

Кілька років тому вважалося, що Олеже – застаріла форма. Перевагу віддавали варіянтові Олегу. Але тепер форма Олеже активізувалася. Поки що їх уживають паралельно, але думаю, що Олеже переможе.

Григорій Задорожній просить роз'яснити окремим депутатам і не тільки їм, як правильно вживати дієслово рахувати.

Адже тільки й чути я рахую там, де правильно казати я вважаю, я гадаю, я маю на думці і так далі, пише читач.

Читайте також: Коли посол – жінка: як дати цьому раду?

Читач має цілковиту рацію. Рахувати – це синонім до слова лічити: гроші, голоси виборців, дні до завершення чогось.

Львів'янин Андрій Крохмальний хоче знати, як українською мовою подзорная труба.

У словниках є підзорна труба, але цього росіянізму краще не вживати. Українською мовою – далекоглядна труба.

Як правильно казати:відмічені чи позначені повідомлення, запитує читач Олексій Дейкун.

Позначені повідомлення.

Олександр Пономарів

Ольга Яценко запитує, як правильно писати: студент не прибув на екзамен чи студент не з'явився на екзамен?

Обидва вислови правильні, але перший офіційніший. Проте я замінив би слово екзамен на іспит.

Читайте також: Як розмовляти доброю українською мовою

Кілька запитань від Олега з Харківщини.Чи є у планах мовознавців або правописної комісії створити українську розкладку клавіятури?

Читачеві варто звернутися з цим запитанням до Інституту української мови Національної академії наук.

Чи можуть словаратувальникратуватита подібні використовуватися як синоніми до рятувальник, рятувати?

У сучасній українській мові на це немає жодної потреби. Навіщо розхитувати літературну норму?

Чи є слововіла синонімом до феї?Якщо так – чи не ліпше користуватися цим словом замість феї?

Віла – це те саме, що русалка, а фея – чарівниця, переносно – чарівна жінка. Хай співіснують у нашій мові обидва слова. Віла, як і фея, – запозичене слово, тільки запозичене давніше.

Источник: https://uainfo.org/blognews/1512136210-yak-narodni-deputati-nepravilno-rahuyut-i-ne-tilki-voni.html

Як навчити дитину рахувати в умі

Якщо учневі у школі «не дається» математика, то проблему слід шукати в його перших кроках вивчення цифр. Саме так відповідають на питання, як навчити дитину рахувати в умі, автори методик раннього розвитку і звичайні вчителі.

Школярі, які не освоїли усний рахунок, не можуть вирішити навіть найпростіші завдання по фізиці і хімії. Контрольні з математики та ЄДІ викликають у них стрес.

Спробуємо розібратися, як навчати дошкільника усного рахунку, необхідного для вивчення математики, фізики, хімії і просто для життя в нашому складному світі.

Зміст

1. З якого віку навчити малюка рахувати?2. Як правильно займатися з дітьми різного віку? 3. Розвиваючі ігри та завдання для навчання усного рахунку

4. Рекомендації батькам

З якого віку навчити малюка рахувати?

Провідні педагоги і талановиті ентузіасти раннього розвитку дітей пропонують різні методики навчання рахунку в розумі.

Загальне в цих рекомендаціях — поетапне розвиток у маленької людини вміння складати і віднімати. Струнку систему уроків-вправ для дошкільників створив С. Н. Поляків.

Надихнули колишнього інженера-ядерника методики раннього розвитку дітей Н.А. Зайцева — відомого педагога з С.-Петербурга — творця карток для занять із дітьми.

Автори методик раннього розвитку дитини рекомендують навчити його перед надходженням у перший клас рахунку в розумі і виконання прикладів в одну дію.

Замішання батьків, обговорюють тему, усного рахунку і готовності дітей до школи, можна зрозуміти. Як навчити дитину рахувати в умі, якщо сучасні дошкільнята і першокласники не розуміють важливість цього вміння. Навіщо, адже є калькулятори?! Так міркують діти і деякі батьки. В результаті хлопці легко освоюють гри на мобільному телефоні і комп’ютері, але з працею вважають в розумі.

Поет Н. Заболоцький писав, що «душа зобов’язана трудитися». Ті ж слова відносяться до мозку людини, навіть самого маленького. Усний рахунок — краща тренування розумових здібностей. Раннє дитинство — оптимальний вік для початку навчання.

Цікаві вправи для навчання усного рахунку можна пропонувати дітям вже в однорічному віці. Хоча є чимало батьків, які вважають, що дитина до 5 років не впорається з подібними завданнями.

Думка фахівців така: вміння рахувати в умі слід цілеспрямовано формувати і розвивати.

Ставитися до усного рахунку дітей, як до математичного заняття? Так, але при цьому ні на хвилину не забувати, що ігрова діяльність — провідна протягом дошкільного дитинства.

Як правильно займатися з дітьми різного віку?

До 1 року

Батьків в першу чергу цікавить, як навчити дитину рахувати в умі, з якого віку починати навчання, як правильно це робити. Багато хто будуть здивовані тим, що першими заняттями стають прості ігри з малюком, наприклад, «Сорока-ворона», «Вийшли пальчики гуляти». Такі вправи розвивають образне мислення дитини, допомагають першому сприйняття числа об’єктів.

2-3 року

Чим старше стає дитина, тим більше зусиль потрібно від батьків і вихователів.

Дитина двох–трьох років любить грати з пірамідкою, з задоволенням будує вежу з кубиків? Йому потрібно пояснити, що спочатку надягаємо кільце на стрижень, потім додаємо до нього друге, третє і так далі.

Такі ігри стимулюють у допитливого дитини бажання все порахувати, як це робив милий козеня в доброму радянському мультфільмі: «Про козеня, який умів рахувати до 10».

Буває, що дитина вже в два–три роки знає цифри, перераховує сходинки на сходах, тарілки і ложки на обідньому столі, монетки. Такий «математичний» ентузіазм з’являється не випадково. Тільки за підтримки й заохочення батьків малюк починає відчувати інтерес до усного рахунку, радіє успіхам, коли йому вдається правильно відповісти на питання мами чи тата.

Розвиваючі мультфільми «БебиЭнштейн – Перші цифри»

і «Маленький геній»

допоможуть дітям краще засвоїти рахунок в межах 5 і 10.

4-5 років

Механічне заучування цифр — не найголовніше досягнення. Набагато корисніше познайомити дитину з складом числа і поняттями «менше», «більше», «порівну».

Заняття проводять з іграшками та іншими предметами різного розміру. Вміння порівнювати допоможе дитині швидше навчитися рахувати в умі. Для вивчення складу чисел можна використовувати яскраву «касу цифр» або картки, навчальні способів розкладання чисел.

П’ятирічний дошкільник може вільно виконувати нескладні арифметичні дії з лічильними паличками, але як навчити дитину рахувати в умі? Нічого страшного, якщо деякий час малюк продовжить користуватися предметами, власними пальчиками. Так рекомендую шкільні психологи.

Дитини поступово відучують загинати пальці і перекладати предмети, коли він вважає в розумі.

Автор однієї з методик раннього розвитку дітей С. Н. Поляків не рекомендує з самого початку вчити рахувати за допомогою пальців або паличок. Дитина легко засвоює такий спосіб, але відучити буде важко. При рахунку з допомогою пальців не задіяний механізм запам’ятовування результатів.

5-6 років

Візуалізації чисел і засвоєння уявлень про числовому ряді допоможуть картки і таблиці Н. Зайцева. Вони дають можливість урізноманітнити заняття з дитиною, проводити їх в ігровій формі. Тривалість заняття з дитиною — 15 хвилин.

Дошкільнятам пропонують картки із зображенням цифр і такого ж числа об’єктів для полегшення візуалізації.
Найважче дошкільнятам зрозуміти, що таке «склад числа». Допоможуть сформувати уявлення іграшки та посібники для занять, запропоновані авторами методик раннього розвитку дітей.

Наочні приклади дозволять дитині краще зрозуміти, що 5 — це 1+4, 2+3, 3+2, 4+1. Поміняли числа місцями? Так, але сума не змінилася, — дивується дитина.

Важливий рубіж настає, коли малюк навчиться складати в розумі в межах десяти. Виходити за ці межі — вирішувати батькам.

ActionTeaser.ru — тизерная реклама

Важко переоцінити значення цих перших вправ для подальшого вивчення в школі математики, географії, фізики. Можливо, батьки шестирічок про це поки не замислюються, для них важливіше підготувати дітей до школи, щоб вміння дитини лічити допомогло йому на першому етапі навчання.

Розвиваючі ігри та завдання для навчання усного рахунку

«Кубики знань»
Набір можна придбати в магазині іграшок або канцелярських товарів. Всього кубиків 108 штук. У кожній коробочці знаходиться 36 кубиків.

Крім того, потрібні картки з цифрами від 1 до 5. Використовують ще коробочку з намальованими пустими клітинками для кубиків, які буде вважати дитина.

Кубики і картки з цифрами допоможуть малюкові ототожнювати дії з числами.

Хід гри:

  • Малюк бере кубик і встановлює його в коробочці на першу клітку зліва.
  • Перед коробкою розміщує картку з цифрою «1».
  • Потім поруч з першим кубиком дитина встановлює другий.
  • Дорослий запитує, скільки тепер кубиків в коробці.
  • Малюк повинен сказати «два» і замінити картку «1» на столі жетоном з цифрою «2».
  • «Будинок для гномів»
    Треба домовитися з дитиною, що кубики будуть «гномами», коробка стане «домом», клітка — «кімнатою». Заняття забезпечує наочність — основна умова успішного рахунку в розумі. Кубики допоможуть дитині освоїти рахунок десятками, навчитися складати і віднімати.

    Хід гри:

  • Малюк поміщає в «будинок» спочатку одного «гнома», потім решти по черзі.
  • Дорослий накриває коробку рукою або кришкою.
  • Дитину запитують, скільки залишиться «гномів», якщо 1-2-3 з нього вийдуть.
  • Грати і навчатися усного рахунку — це просто!
    Дитина 5-6 років і старше може практикуватися у виконанні математичних дій, складаючи монети різного достоїнства. Вправ, ігор, завдань існує безліч, тільки батькам треба проявити інтерес до їх підбору. Ще слід пам’ятати, що малюка треба цілеспрямовано вчити рахувати в умі.

    Як відзначав у свій час італійський педагог М. Монтессорі, якщо дитина не робить що-небудь, то він не знає, як це зробити.
    Автори пропонованого ролика до слів Монтессорі ще додають важливе зауваження до питання про те, як навчити дитину рахувати в умі.

    Малюка треба зацікавити! Батькам доведеться включити фантазію, фонтанувати ідеями, щоб дитина бачив захопленість дорослого, сам тягнувся до вивчення цифр і освоєння усного рахунку.

    Дорослий на прогулянці може запропонувати дитині порахувати голубів, які снують у пошуках крихт на дитячому майданчику, машини, що стоять поруч з під’їздом будинку. Дитині 5-6 років буде цікаво скласти числа в номерах машин, наприклад «215» — це 2+1+5.

    Процес навчання урізноманітнюють в домашніх умовах за допомогою настільних ігор. Підходять віртуальні гроші «Монополія». Часто використовують для навчання усного рахунку чашки, контейнери, пластиковий одноразовий посуд.

    Рекомендації батькам

    Діти 7-8 років вважають в стовпчик, пізніше освоюють складання рівнянь і пропорцій. До цих важливих умінь школярі приходять поступово, освоївши прості способи рахунку. Найбільш простий — на пальцях — доступний для малюків 3-4 років. Старші хлопці використовують класичні лічильні палички, рахунки, учні початкових класів — квадрати з цифрами від 1 до 100.

    Дорослі знайомлять дітей з різними способами, щоб була можливість вибрати найбільш зручні.
    До початку систематичного навчання дитини складання та віднімання батьки пропонують йому, порахувати п’ять пальчиків під час купання, п’ять іграшок на полиці.

    Використовувати такі об’єкти для цілеспрямованого навчання складанню і відніманню не рекомендується, краще підібрати однорідні предмети.

    На різних етапах навчання рахунку в розумі змінюються рухові реакції дитини:

  • Пересуває іграшки та інші предмети руками.
  • Вказує на об’єкти рукою на відстані.
  • Вважає предмети очима.
  • Мовленнєвий поведінка дитини теж змінюється по мірі освоєння усного рахунку:

  • Голосно промовляє весь процес і оголошує результат обчислень.
  • Вважає пошепки або ворушить губами.
  • Вважає про себе.
  • Батькам слід знати про проблеми, що ускладнюють навчання рахунку в розумі:

    • серйозні захворювання;
    • неготовність встановлювати логічні ланцюжки унаслідок вікових особливостей;
    • недостатня розвиненість психічних процесів (сприйняття, пам’яті, мислення); відсутність самоконтролю.

    Батькам слід звернутися за консультацією до психологів инейропсихологам при складнощі з формуванням уваги і посидючості в дитини з симптомами СДУГ.

    Якщо у молодшого школяра виникають проблеми на уроках математики в школі, то першими на допомогу приходять батьки. Треба показати, що вважати — це захоплююче і приємно. Такі цікаві вправи принесуть задоволення, з’явитися інтерес, а разом з ним буде формуватися уміння виконувати математичні дії в розумі.

    Підведемо підсумки. Дитина в результаті правильного навчання усного рахунку:

    • знаходить один предмет і багато серед іграшок, канцелярського приладдя;
    • правильно використовує поняття «більше», «менше», «порівну»;
    • називає склад чисел від 1 до 10;
    • застосовує кількісний і порядковий рахунок (один, два, три — перший, другий, третій і т. д.

      );

    • декількома способами розв’язує прості арифметичні задачі на додавання і віднімання;
    • співвідносить кількість предметів з цифрами.

    Перераховані вище вміння розвивають пам’ять, інтелект, формують рису характеру, в побуті звану «кмітливістю».

    Це саме ті якості особистості, що життєво необхідні для успішної соціалізації, оволодіння професією і руху по кар’єрних сходах. Кмітливість, полегшує навчання в школі, теж розвивається в ранньому віці завдяки усному рахунку.

    На допомогу батькам, які вирішили скористатися готовою методикою Н. Зайцева і С. Полякова, пропонуємо подивитися відео

    ActionTeaser.ru — тизерная реклама

    Источник: http://poradum.com/zdorovya/dytyny/yak-navchiti-ditinu-raxuvati-v-umi.html

    Ссылка на основную публикацию