Книга чи книжка як правильно?

Перша книжка малюка: як і що обрати? Моя перша книжка

На їхню долю випадає не лише познайомити малюка зі світом книжок, а й розважити, зацікавити, забезпечити візуальні й тактильні враження. Тож якими мають бути найперші книжки дитини, що купувати і як обирати? Найперші книжки немовляти – це м’які, а отже, безпечні книжки.

А також популярні у світі контрастні чорно-білі книжки-розкладачки, що стимулюють зір.

Якщо говорити про українські книжки, то колись існувало видавництво «Кашалот», що видавало дуже якісні та класні м’які книжки для дітей з віконечками, велкро-липучками, ґудзиками, а головне –

із простим сюжетом, знайомим дитині. На жаль, уже багато років ці книжки не видаються, втім, у деяких книгарнях ще можна знайти залишки. 

Крім того, чимало іноземних виробників пропонують м’які двосторонні книжки-розкладачки без сюжету: з одного боку чорно-білі малюнки (зазвичай, різні лінії, кружечки, квіточки, спіральки), а з іншого – кольорові (тваринки, хмаринки, листочки тощо).

Такі книжки легко прати, вони абсолютно безпечні для малюка, і їх можна вішати на ліжко й у візочок з перших днів життя. Їх можна замовляти на іноземних сайтах або робити самостійно – просто намалювати на білому фоні чорною фарбою різні лінії, спіралі, зиґзаґи тощо.

У найперші місяці життя малюки добре бачать контрастні речі та вже зможуть роздивлятися подібні малюнки, лежачи на животику. 

В Україні теж були спроби видати подібні книжки для найменших. П’ять років тому видавництво «Егмонт Україна» започаткувало серію «Малюк бачить». У серії було видано дві вдалі контрастні книжки-розкладачки, зокрема «Пори року» і «Друзі-тваринки». Їх ще можна знайти в інтернет-книгарнях. 

Коли малюку виповнюється кілька місяців, йому вже можна пропонувати книжки-картонки. Спочатку він їх просто роздивлятиметься, а згодом триматиме в ручках, гортатиме і гризтиме. Так що книжок-картонок мало не буває та запасатися ними можна ще під час вагітності. 

Ще кілька років тому вибір картонок був досить обмеженим і складався переважно з класичних казок, оформлених у яскравих (часом аж занадто) кольорах. На щастя, ситуація змінилася і сьогодні ви можете обрати для немовлят книжки на будь-який смак

і гаманець. Видавці звернули увагу і на естетичну складову книжок, і на фізичні та психоемоційні особливості малят у віці від нуля до року. Почали з’являтися книжки без тексту або з мінімум тексту, з ілюстраціями, не переобтяженими деталями, та й розміром книжки роблять зручними для маленьких рученят. 

Як вибирати книжки: лайфхаки для батьків
 

Розмір

Малюку має бути зручно брати книжку-картонку до рук, самостійно гортати її сторінки. Є чудові великоформатні книжки-картонки: з віконечками, детальними малюнками, розглядайки та відшукайки тощо. Такі книжки краще притримати для діток від року. Немовлятам же варто дати книжку зручного маленького формату, щоб вони могли самостійно її дослідити.

Крім того, дитина точно спробує книжку на зуб, буде смоктати її. Тому вам варто звернути увагу на якість картону, його цупкість, зовнішній вигляд.

Чи витримає він усі випробування, які впадуть на його долю? Чи не зафарбуються долоньки та язичок, чи не пахне книжка ядучою фарбою? Найперше – це безпека.

Моїй доні Олександрі зараз майже 11 місяців, і книжками, що відразу розмокають, ми просто бавимося і розглядаємо, але гризти їх я не даю.

Текст

Не бійтеся, якщо тексту в книжці обмаль або й немає зовсім. У такому віці малюків цікавлять тактильні відчуття та зорові враження. У книжках без тексту ілюстрації зазвичай дозволяють вам самим вигадувати різні історії, тож така книжка служитиме і не набридатиме дуже довго.

Перед тим як купити книжку, прочитайте текст: чи подобається він вам, чи немає там помилок, кострубатості, чи добре звучить при читанні вголос, чи відповідає заявленому віку (є чудові книжки-картонки, розраховані на малюків до року, а текст у них – на дітей років трьох-п’яти).

Тож краще купувати книжки-картонки

в книгарнях. Якщо ж замовляти в інтернет-крамницях, то варто спершу десь їх побачити, взяти до рук, погортати (у магазинах, у друзів у гостях тощо). 

Ілюстрації 

Тут, звичайно, щось радити складно. Варто орієнтуватися на власний смак та на вік дитини. Малюнки не повинні бути ядуче яскравими, варто уникати й перевантажених деталями ілюстрацій.

Добре сприймаються малюнки, де є центральний предмет, на якому дитина фокусує погляд, де є прості зрозумілі кольори тощо. 
Варто купувати різні книжки-картонки. І ті, що знайомлять з предметами, тваринами, буденним життям малюка. І ті, що розповідають якусь історію, казку, вірш.

Книжки, оформлені в різному стилі різними художниками, адже ми не знаємо, що найбільше припаде до смаку дитині, тож повинен бути вибір. 

Чи потрібні книжки новонародженим? Досвід батьків

Вадим Лубчак, батько 4-місячного Романа:

 — Для нас із дружиною важливо привчати дитину до книг від самого малечку. Перші книги дружина Мирослава показувала Ромчику вже після другого місяця. Трохи читала.

Після четвертого місяця дитина почала брати книги до рук, гортати, роздивлятися… Читаємо кожного дня. Передовсім Роману подобаються гарно оформлені кольорові книжки, це мають бути малоформатні видання з малою кількістю сторінок, щоб дитина сприймала їх як іграшки.

Читаємо з такого раннього віку, щоб поповнювати словниковий запас Романа, розвивати його уяву та мислення. Поступово знайомити його зі світом природи.

Серед улюблених видань «Хто це» Марії Морозенко (віршики про тваринок), «Чап-чалапу, гусоньки» Оксани Кротюк, «На болоті» Мар’яни Савки та «А я у гай ходила» Павла Тичини, яку прекрасно оформило «Видавництво Старого Лева». 

До речі, останні дві – перші книги в житті нашої дитини. Насправді зараз, у 4,5 місяці, наша дитина уважно слухає казки та короткі віршики, може під них сміятися або заснути. Все залежить від його настрою.

Добре, що вибір якісної української літератури для наймолодших за останні роки суттєво збільшився. Ми вважаємо себе вимогливими читачами.

Для нас головні критерії – грамотна й жива українська мова, а ще – класне, насичене теплими кольорами оформлення.

Тетяна Катриченко, мама 10-річного Святослава та 2-річного Любомира:

— Першою книжкою старшого сина Святослава була м’яка текстильна книжка про Ясю видавництва «Кашалот». Вона висіла в нього на ліжку, і він її постійно роздивлявся, смикав, можна було його ненадовго залишати із цієї книжкою. Наступною книжкою стала «Абетка» Ганни Чубач.

Молодшому сину Любчику зараз два роки. До року йому була цікава вся серія книжок-картонок «Видавництва Старого Лева». Перша книжку, яку він «з’їв», – «Лугова лічилка» Катерини Міхаліциної. Він встиг її добре роздивитися і побавитися нею, перш ніж згриз.

Дуже йому подобається й нині книжка-картонка на вірш Павла Тичини «А я у гай ходила» і «Сімейка» Ігоря Калинця. Коли вибираю книжки, я дивлюся, щоб було мало тексту і який він. Якщо він заскладний, не беру. До року увага на тексті не затримувалася взагалі.

Я не могла до кінця дочитати навіть два рядки: дитина хотіла гортати книжку далі. 

Щодо ілюстрацій, то зараз у нас є абетка англійською мовою. Там на малюнках зображені тваринки, а хвостики їхні зроблені з різних матеріалів – м’якенький, гладенький тощо. І це дитині дуже цікаво.

Більш схематичні, абстрактні ілюстрації Любомиру навіть у два роки поки не зрозумілі й не цікаві. Одна категорія ілюстрацій, яка нам подобається, – це просто казкові малюнки, гарні, великі, яскраві. Ще одна категорія – реалістичні зображення звірів, речей, їжі.

До року я також показувала йому великі книжки з гарними ілюстраціями. Наприклад, «Сто казок» «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». 

Дитина має бачити, що в домі є книжки, що книжку можна взяти, погортати, почитати. Це важливо.

Марія Семенченко, журналістка, автор блогу про дитячі книжки «Книженя»

Источник: https://teddyclub.info/0-2-roki/metodiki-rozvitku-ditini/persha-knizhka-malyuka-yak-i-shcho-obrati

Як правильно читати книжки

викладач кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії, директор видавництва «Смолоскип» та автор книжки «Як писали класики»

Важливо визначити спочатку, як ми читаємо. Я скептик щодо швидкого читання. Цими навиками можна оволодіти на спеціальних курсах або ж самому вивчити в інтернеті, але такий підхід варто застосовувати там, де домінує інформація. Наприклад, в інтернеті можна читати швидко. А от художня література чи нон-фікшн – з якої ми хочемо взяти щось більше – потребує повільного читання.

Читати можна повільно, з продумуванням, а можна бути з олівцем. Таким чином ви відмічаєте якісь думки, абзаци, звороти. Потім можна повернутися, переглянути помітки через деякий час.

Є класичні художні книжки, які ми перечитуємо. І коли ми будемо повертатися до них удруге чи втретє через кілька років – можна побачити, що було нам цікавим раніше. Це як мандрівка в минулий час.

Можна зробити висновки, як ми змінюємося.

З олівцем читати продуктивніше. Те ж стосується електронних пристроїв – електронні книжки дають можливість робити позначки спеціальними маркерами. Kindle взагалі цитати складає в окремий файл. Читання з олівцем заповільнює процес, бо ми фактично прочитуємо книжку вдвічі. Але тоді це стає способом мислення, продумування.

Є й інші типи читання, наприклад, коментоване – коли ми зупиняємося і заглядаємо в примітки. Примітки особливо важливі у складних текстах. Великі примітки можуть бути в «Улісса» чи навіть «Аліси» Керрола. Це дає можливість краще зрозуміти книжку. Якщо ви прочитали складну книжку і не дуже зрозуміли її – можна також почитати про неї якісь дослідження.

Такий спосіб читання книжки розтягує процес у часі. Але це є і один із сенсів читання – не поспішати. Якщо ми просто хочемо дізнатися зміст класичного тексту – краще подивитися в мережі його скорочений варіант.

А якщо ж хочемо цей текст зрозуміти, пропустити через себе, відчути – треба виділити час, перетворити читання на окрему подію. Тоді читання це, з одного боку, розвага чи шлях до самовдосконалення, а з іншого – приємний ритуал. Загалом у світі читання оточене різними ритуалами.

Наприклад, уся сім’я збирається і кожен читає книжку, а потім разом обговорюють. Або є читацькі клуби, які у нас теж починають з’являтися. Чим складнішою і важливішою є книжка – тим повільнішого підходу вона потребує до себе.

І в цьому немає ніякої проблеми, якщо не ставитися до книжок зі «спринтерським» інтересом. Сенс у тому, щоб прочитання кожної книжки перетворювалося на особистісну подію.

письменник, заступник головного редактора The Village Україна, в рамках #bookchallenge_ua прочитав 150 книжок

Процес читання можна розділити на кілька етапів: вибір книжки, процес читання і що робити з тими знаннями, які отримав. При виборі я враховую, що на книжку я буду витрачати багато часу. Тому, перш ніж обрати, я детально вивчаю, чи варта вона цього.

Читаю рецензії на сайтах GoodReads та LiveLib, запитую в когось з близьких думку про цей текст. Невдалі книжки в своєму житті я обирав три-чотири рази, але все одно дочитував до кінця. Я обирав їх, просто прийшовши в книгарню й імпульсивно здійснивши покупку. Зараз я розумію, що краще так не робити.

До читання треба підходити, як до вибору відпустки. Дуже важливо зрозуміти, що треба залишати погані книжки, якщо ти цінуєш свій час.

70-80% читання у мене припадає на дорогу. Для мене це час, коли я можу сфокусуватися. Дуже рідко читаю вдома, для мене це місце відпочинку. Також я майже завжди читаю друковані книжки – мені подобається ця традиція.

Я люблю ставити книжки на полички, розглядати, повертатися до них. Мені важливий сам контакт. Був досвід, коли я подорожував і возити велику кількість книжок було напряжно.

Наприклад, я їхав на три тижні й розумів, що за цей час я прочитаю 5-6 книг, тому завантажував їх на телефон.

Раніше я завжди брав із собою маркер і виокремлював важливі речі. Навіть олівчиком робив виноску і записував для себе щось важливе. У цьому плюс осмисленого читання за столом і мінус читання на ходу – бо ти не можеш виписувати щось.

У мене є нотатники на телефоні, окремі на кожен рік. Перший – «Ідеї та формулювання». Я можу їхати в дорозі, прочитати щось цікаве в книжці та записати це. Це речі, які я люблю перечитувати.

Читайте также:  Буряка чи буряку як правильно?

Наприклад, «Життя буде прикуте до смерті, кохання до втрат, свобода до страху, розвиток до розпаду». У другому нотатнику «Правила» я фіксую речі більш світоглядні. Наприклад, «Щоб вдячність ніколи не переростала в гордість».

Коли я починаю заграватися, я відкриваю нотатник і переглядаю записи. Це як правила з української мови, які ти забуваєш. І є третій – «Правила на кожен день». Тут те, що я хотів би кожного дня собі проговорювати. Наприклад, «Завжди думати, з чого починати».

Всі ці речі приходять у процесі читання книжок. Правила, ідеї, формулювання, які можна використовувати – це все набуто з літературою.

Я вважаю, що читання має бути в задоволення. Коли був #bookchallenge_ua я мало читав для задоволення, бо там на першому місці була швидкість. Якщо тоді я читав одну книгу на 3-4 дні, то зараз я читаю максимум дві книжки в місяць. Я стараюся, щоб це було тоді, коли я хочу читати. Тоді, коли відчуваю в цьому потребу.

директор видавництва «Наш Формат»

Я не читаю електронні книжки, мені не зручно. Для мене книжка – це насамперед емоція і насолода. Якщо мені потрібна якась інформація – я знайду її в комп’ютері. Але за комп’ютером і телефоном проводжу й так багато часу, тому книжку обираю тільки паперову.

Усі помітки роблю кольоровими стікерами в самій книзі або фотографую на телефон шматок тексту, що сподобався. У дуже корисних книжках – виписую важливі деталі в блокнот або на листках зошита, які потім вкладаю в саму книжку. Для мене важливо, щоб листки блокнота чи зошита були розкреслені – люблю акуратність.

Зовнішні фактори у читанні мають значення. Люблю читати в тривалій подорожі по нормальній дорозі, в літаку, а також спокійно вдома, коли ніхто не відволікає. Але такі примхи стосуються лише книжок. Журнали читаю де завгодно.

Дисципліну стосовно книги я виховую у двох ситуаціях.

Перша – на роботі, бо для того, щоб вам було цікаво читати книжку «Нашого Формату», ми відбираємо для вас одну найкращу із кількох десятків, якщо не сотень різних книжок. Друга – читання для дітей.

Я переконаний, що привчити дітей до читання можна тільки власним прикладом, тому ми з дружиною і батьками намагаємося читати дітям багато гарних книжок.

Читаю не дисципліновано. Якщо щось «зайшло» – важко зупинитись і о другій ночі. Якщо книжка за перших 100 сторінок не йде – відкладаю її до кращих часів. Для читання деяких книжок важливий час, настрій і навколишні обставини.

Источник: https://www.the-village.com.ua/village/culture/cultural-question/269849-yak-pravilno-chitati-knizhki

Чи є різниця: читати друковану книгу або електронну?

Будь-яка книга — добрий друг і вірний товариш. Вона веде в незвіданий, цікавий світ, м'яко відриваючи від реальності, поглинаючи увагу і захоплюючи сюжетом.

книги корисними і пізнавальними, вони розвивають і виховують самим добрим і позитивним моментам в житті, з ними стають грамотніше і швидше мислити.

книги вчать красивої мови, повної описових зворотів, алегоричних фраз, метафор, наповнені багатим вмістом. Вони вчать любити свою мову і свою промову, думати рідною мовою.

У цьому сенсі книги схожі: варто дорожити тією книгою, що в паперовому палітурці, з звичайним друкарським набором тексту, приємно шарудять сторінками, об'ємної і живий. Її можна помацати, погортати.

Хоча електронні книги неможливо «відчути» фізично, але вони не втрачають свого сенсу і призначення. Вони так само дороги, як правило, не електронні книги.

Велика радість знайти в інтернеті відповідну літературу і відкласти в окрему папку, додати в «читалку», Щоб потім приділити їй час.

Електронні букви складаються в електронні слова і фрази, щоб наповнити написане змістом і захопити в незвіданий світ.

Книги, будь вони паперовими, або електронними — великий скарб і знахідка. А електронні книги — чудовий винахід і пристосування для читання книг в електронному форматі, що дозволяє із зручністю вивчати електронні книги. При цьому не псується зір, можна налаштувати шрифт, скролінг і навіть візуально сторінки ті ж самі, як у звичайних книг, не відрізнити.

Таке величезне щастя, що є інтернет і доступні багато книги для прочитання безкоштовно. Без цього не прочитати багатьох книг, а на просторах інтернету відкриваються великі можливості для любителя і цінителя провести дозвілля за читанням книги.

Біоенергетика завжди присутній в будь-якому випадку, будь то паперова книга, або електронна.

Навіть якщо книга фізично не відчутна, вона все одно несе інформацію, є джерелом інтелектуальної та духовної їжі.

Просто електронна книга сприймається на іншому рівні: її не можна помацати, відчути запах, побачити очима й доторкнутися до палітурки. Але вона також реальна, як жива, не менше бажана і рядки на екрані не менше дорогоцінні, ніж надруковані чорнилом.

Хоча така радість також зайти в світ книги і від полки до полиці переглядати справжні книги в паперовому палітурці, вибрати ту, яка сподобається … А потім повернутися додому і прочитати, гортаючи сторінки, відчуваючи книгу на всіх рівнях, входячи з нею в контакт, відчуваючи біоенергетику і чарівництво, що виходить від кожної сторінки, рядки і букви.

Источник: http://zkan.com.ua/yak/chi-e-riznicja-chitati-drukovanu-knigu-abo.html

Як правильно читати книги

Відкрити книгу.

Читати слова.

Закрити книгу.

Взяти наступну книгу.

Що може бути простіше, чи не так?

Якщо Ви читаєте просто для розваги, просто щоб убити час, то все приблизно так і відбувається. Але якщо Ви хочете винести з цього заняття щось корисне, хочете отримати знання і новий досвід, то все не так просто. І ось чому.

У 1940 році Мортімер Адлер написав працю під назвою «Як читати книги. Керівництво з читання великих творів», який зараз вважається класичним. Сьогодні ми спробуємо дуже коротко познайомитися з деякими його твердженнями, висловленими близько 75 років тому, але не втрачають актуальність по наш час.

У цьому дослідженні виявлено, що існує цілих чотири методи читання.

Елементарний. Це саме те, що мається на увазі під цим словом. Цей навик ми отримуємо в початковій школі, і він означає тільки те, що ми можемо прочитати слова на сторінці і зрозуміти їх зміст, а також слідувати за основним сюжетом, але нічого більше.
Інспекційний.

Це читання ковзаючим поглядом, те, що ми називаємо «по діагоналі». Ми дивимося на початок сторінки, потім переходимо до її кінця, попутно намагаючись зачепити основні ключові моменти і зрозуміти протягом думки автора. Це часто доводиться робити, коли є необхідність в освоєнні великих навчальних чи робочих матеріалів в умовах дефіциту часу.

Аналітичний. Це коли Ви дійсно занурюєтеся в текст. Ви читаєте повільно і уважно, Ви робите замітки, Ви шукаєте слова, які не розумієте, і переходите по посиланнях, які наводить автор. Основне Ваша зазавдання в цьому випадку — повне розуміння і засвоєння тих ідей, які викладені в тексті.
Дослідницький.

Використовується письменниками, науковцями та творчими працівниками. При цьому Ви читаєте одночасно кілька книг на одну тему в пошуках підтвердження або спростування власних теорій з даного питання. Це досить специфічний спосіб читання, який пов'язаний швидше з роботою, а не з хобі чи задоволенням.

Далі ми докладніше зупинимося на другому і третьому виді читання як найбільш актуальних і корисних навичках. Тому що елементарне читання Вам напевно вже знайоме, раз Ви читаєте ці рядки, а дослідницьке являє собою досить специфічний рід діяльності, який зацікавить небагатьох.

З аналітичним і інспекційним читанням зовсім інша картина: багатьом воно необхідне, але далеко не всі люди ним володіють. Отже, що ж потрібно зробити, щоб підняти свій навик читання з елементарного на наступний рівень?

Інспекційне читання

Такий вид читання варто застосувати в цілому ряді ситуацій.

Наприклад, Вам в магазині необхідно швидко оцінити доцільність покупки тієї чи іншої книги, швидко усвідомити суть об'ємної доповіді, бути в курсі останніх подій в сфері своїх інтересів і так далі.

У будь-якому випадку від вас буде потрібно не глибоке занурення в текст, а швидке освоєння і оцінка необхідної Вам інформації. Для цього Вам необхідно зробити наступне.

— прочитайте назву і вивчіть обкладинку книги

Ця порада здається очевидною, але дуже багато нею нехтують, відразу ж переходячи до змісту. Адже всім відомо, що автор завжди надає величезного значення назві та оформленню обкладинки, часто вкладаючи в них основну суть (або натяк на неї) всієї книги. Якщо Вам вдасться вгадати це послання, то багато що стане зрозумілим ще до перших рядків тексту.

— приділіть особливу увагу першим кільком сторінкам

Зміст, передмова, пролог є неймовірно корисними сторінками, які дадуть Вам уявлення про всю книгу, навіть якщо перед Вами об'ємна наукова праця.

— перегляньте назви розділів і кінцеві рядки

Особливо це стосується ділової та науково-популярної літератури. Тут можна відразу перейти до кінцівки, щоб дізнатися головні висновки, а вже потім, якщо вони вас зацікавлять, прочитати основний матеріал.

— вивчіть відгуки

Якщо Ви підбираєте книгу в мережі, то для вас не складе труднощів ознайомитися з думкою інших читачів. Хоча ці коментарі треба сприймати з певною часткою скептицизму, тому що іноді вони бувають продиктовані корисливими спонуканнями збільшити продажі або, навпаки, «втопити» автора. Але все ж таки можна знайти книжкові сайти, які публікують відгуки реальних людей.

Таким чином, виконавши ці прості пункти, Ви легко зможете скласти думку про будь-яку книгу. Цей навик допоможе Вам буквально за 5-10 хвилин вибирати справді вартуючі матеріали і відкидати непотрібний баласт, що заощадить Вам цілі роки життя.

Аналітичне читання

Слід врахувати, що далеко не кожна книга гідна бути прочитаною подібним чином. Такий спосіб слід застосовувати тільки тоді, коли Ви дійсно хочете отримати максимальну віддачу від читання.

Якщо Ви не вмієте застосовувати аналітичний спосіб читання, ніяка книга — навіть сама корисна і потрібна — не зможе дати Вам все, що в ній закладено автором.

Давайте подивимося, як отримати максимум від того, що ми читаємо.

-дізнайтеся трохи більше про автора і інші його роботи

Просте наведення довідок про особу автора багато в чому може прояснити мотиви і особливості його роботи. Погодьтеся, що книга про способи досягнення фінансового успіху буде викликати набагато більше довіри, якщо її написав практикуючий підприємець, а не збіднілий невдаха. Або, наприклад, роман про війну зовсім по-іншому буде читатися, якщо в біографії автора є відповідні епізоди.

-присвятіть кілька хвилин інспекційному читанню

Перед зануренням у глибини тексту виділіть трохи часу для короткого попереднього знайомства, описаного в попередньому розділі. Не пропускайте можливість отримати інформацію з аналізу назви, змісту, передмови і так далі.

-повертайтеся до складних моментів

Прочитайте всю книгу до кінця, але намагайтеся не надто розтягувати цей процес. Адлер називає це «поверхневим читанням», тобто таким, під час якого Ви знайомитеся зі змістом книги, не надто вдаючись у окремі деталі.

Це означає, що якщо Ви зустрічаєте важке або незрозуміле місце, то не починаєте відразу ж з ним розбратися, а просто робите позначку і продовжуєте читання. Коли Ви закінчите книгу, то необхідно повернутися до своїх закладок і приділити вже максимальну увагу всім незрозумілим моментам.

Залучайте додаткові джерела, перечитуйте деякі місця повторно, але в результаті у Вас не повинно залишитися незрозумілих місць в досліджуваному матеріалі.

-Підготуйте коротке резюме

Читайте также:  Банку чи банка як правильно?

Після завершення роботи з книгою (а аналітичне читання є саме роботою) складіть короткий звіт, що відображає ваші основні враження і отримані знання. Найкраще, якщо Ви складете його у формі відповідей на наступні прості запитання. Ідеально, якщо Ви зробите це письмово.

Про що ця книга? Іноді ми так занурюємося в хитросплетіння сюжету чи незначні деталі, що до кінця розповіді геть забуваємо про головні думки автора. Просто викладіть в декількох реченнях основний зміст твору.Що сталося і чому? Складіть дуже короткий план книги.

Для художньої літератури це може бути ланцюжок подій основного сюжету, для науково-популярної — основні тези і докази концепції автора.

Чи є описані в книзі події, факти і думки цікавими, вірними, повчальними? Яке ваше ставлення до прочитаного? Чи згодні Ви з думкою автора або вважаєте її помилковою?Які висновки Ви зробили з прочитаного особисто для себе? Книги є потужним інструментом для зміни себе і свого ставлення до світу.

Якщо підходити до цього питання по максимуму, то можна сказати, що якщо прочитана книга абсолютно нічого Вам не дала, то Ви просто даремно витратили час. Ось і спробуйте в цій відповіді зафіксувати все те, що змогли витягти з даної книги для свого розвитку.

Так, подібний скрупульозний підхід до читання не сприяє швидкому поглинанню літератури і, ймовірно, може здатися занадто виснажливим. Але зате Ви точно можете бути впевнені, що кожна книга у вашому житті залишить свій слід і Ви отримаєте максимум від кожної години, проведеної з книгою в руках.

джерело animedia-company.cz

Источник: https://javalibre.com.ua/blog/yak_pravylno_chytaty_knyhy

Електронна чи паперова книга?, або припиніть друкувати сортирні книжки

Сьогодні усі говорять про інформаційний простір (хоча, звісно, ці розмови тягнуться ще із такого ж символічного «вчора»), про новітні інформаційні технології, які проникають у всі сфери нашого життя, про заміну старих понять і засобів новими. У контексті цих розмов провідну роль відіграє дискусія на тему «Чи замінить електронна книга паперову?».

Дехто вважає, що так (Аргументи на користь цього твердження наступні: електронні книги простіше виготовляти, розповсюджувати і зберігати); Дехто вважає, що ні (Аргументуючи це тим, що книга – це традиція. Так було і так буде. Ну і ще багато інших доказів). Але коректною та  вірною відповіддю буде така: електронна і друкована книги існуватимуть паралельно.

Якщо так, то їх функції будуть різними.

Насамперед, необхідно розібратися у тому, які ж функції виконувала і виконує книга. Серед них інформативна (містить та зберігає у собі інформацію), пізнавальна (слугує засобом пізнання, дещо схожа на інформативну – адже передає якусь інформацію, досвід і т.д.

), ідеологічна (викладає, формує, нав’язує певну ідеологію, думки, стиль життя та інше. Сучасна книга, особливо у художній літературі, помітно втрачає цю функцію.

Хоча з цим теж можна посперечатися, адже художній текст несе у своїй суті ідею, яку висловлює автор), комунікативна (ця функція є прадавньою, першою функцією книги, хоча і немає особливих підстав виділяти її в окрему функцію. Це та ж сама інформативна, пізнавальна, але з іншого боку.

Комунікативна функція – це діалог письменника або дослідника із читачем. Через роки, покоління, століття, відстань.), естетична функція (залежить від зовнішнього вигляду книги, якості друку, паперу, роботи дизайнера, матеріальної та духовної її складовою. І ця функція теж торкається інформативного вмісту книги).

Безперечно, як то видно, провідною функцією, властивістю, якістю та цінністю книги є вміщена у ній інформація, яка несе у собі смисли, викликає емоції, у залежності від літератури. Підтвердженням цього є соціологічне дослідження, яке констатує, що чоловіки у книжках шукають інформацію, а жінки емоції (через це такі популярні жіночі романи).

І ось аргумент на користь того,  що електронна книга замінить друковану – інформацію швидше і зручніше розповсюджувати в електронному варіанті. У світі, де майже кожен має телефон, ноутбук, планшет – і все це із виходом в Інтернет, інформація поширюється з метеорною швидкістю.

 Для створення такої інформації не потрібно ніяких витрат (ні верстки, у деяких випадках ні редагування, ні друку), для доступу до неї також – лише декілька кліків, і перед твоїми очима усе – найсвіжіші новини, підручники, класична та сучасна література, посібники, наукові статті, монографії, енциклопедії, словники.

Серйозно розглядається впровадження у систему освіти електронних підручників. Тут велика кількість плюсів – змінюється програма (чи не кожен рік), змінюються підручники, а отже необхідний новий друк, що є накладно з точки зору коштів і використання ресурсів (зокрема паперу). Електронний підручник знімає ці витрати.

Такий підручник замінює десяток важких книжок, які носять школярі – це плюс до здоров’я.  Такий підручник є інтерактивним, тобто у ньому можна відмічати, виконувати завдання. Корисною річчю, до речі, є і електронний журнал та щоденник.

Ось так і витісняється друкована книга. Зараз деякі посібники та художні твори виходять лише у електронному вигляді, які ви за незначні кошти можете придбати, або отримати доступ для свого комп’ютера чи іншого гаджета.

Це зручно. Задоволений автор – отримує гонорар; задоволений видавець – мінімум затрат; задоволений читач – швидко отримує бажану літературу чи  інформацію.

Здається ідеальна схема, але ж… Чомусь не має великої радості від цього.

Усе просто – любителі літератури, книжок – це власники та фетишисти. Їм не достатньо мати книгу у мегабайтах, яка тихесенько спочиває на флеш-накопичувачі чи жорсткому дискові.

Вони хочуть мати її фізично (особисто я і ще багато моїх знайомих саме такі), тримати у руках, вдихати запах типографської фарби, слухати шерхіт сторінок, дивитись як на ній збирається пил, як тьмяніє і жовтіє папір – це казка.

Втратити свою паперову бібліотеку можливо лише у випадку, якщо усе згорить, або затопить вода, або просто комусь схочеться винести вашу тисячну бібліотеку. Втратити електронну бібліотеку – достатньо загубити флешку чи телефон чи планшет, що є простішим за просте.

Або впустити страшний вірус (у мене такий вірус років 5 тому зжер усю пам'ять на жорсткому диску – просто незрозумілим чином видалив усі фотографії, файли і фільми). Хоча і поновити таку бібліотеку простіше, але хіба ж це не мінус електронної книги? Я вже більше року користуюся рідером, але купувати паперових книжок менше не став. Я маю необхідність задовольняти свою естетичну функцію.

Тож, безперечно, книги електронні і книги друковані мають співіснувати, обидва типи потрібні і необхідні. Як ми побачили, головним у книзі є її якісна інформація та естетичність (що включає і зовнішній вигляд і зміст). Одразу згадується тут книга у м’якій обкладинці, яка навіть після першого разу розпадається, з якої висипаються сторінки.

А самі сторінки – вигляду найдешевшого туалетного паперу, жахливий друк, літери стираються пальцями. Розумієш, що не хотів би мати таку книжку на своїй поличці. Тому ховаєш  у якісь коробки у комірчині, чи ще гірше – викидаєш зі слізьми. Задумуєшся, чи потрібна ТАКА якість книги, коли є цілком хороший замінник – електронна.

Інформація оновлюється, з’являється із неймовірною швидкістю, народжуються сотні тисяч художніх книг, посібників і т.д., а тому їх і не встигають друкувати, або друкують в економ варіанті – одноразовій сортирній книжці.

Якби треба було проголосувати за те, щоб знищити такі книжки і більше ніколи не друкувати – я б голосував обома руками, щоб лишилися тільки хороші видання, нехай і дорогі. Вбивство задля краси. Тому розумієш, що переваги електронного видання, ой які великі. 

До чого це я? Нещодавно придбав на подарунок за 100 гривень чудове видання книги Кеннета Грема «Вітер у вербах» (з ілюстраціями Роберта Інґпена), яка вийшла у видавництві «Махаон-Україна». Чудове оформлення, чудові ілюстрації, неймовірна якість. Приємно тримати в руках.

Там же зустрів ще одну книжку – нову збірку Юрка Іздрика «Ю». Сильно ним ніколи не захоплювався. До половини дочитав «Таке», з три десятки віршів – і то все. Але взяв у руки цю книжку і просто закохався. Закохався у це видання.

Якісний друк, приємний на дотик глянцевий папір, хороша тверда обкладинка, чудове оформлення і кольори. Поезії перемішані із ілюстраціями, уривками фотографій, графіки – досить незвично. Книга – витвір мистецтва, від корки до корки. І це приємно вражає.

Видавництво Старого Лева тримає марку – ще одне чудово виконане та оформлене видання. Потреба у естетичному задоволена. Придбав її за 54 гривні – купився на бренд Іздрика, і, звичайно, на якість видання.

Але справа не у цьому. Ось що каже на палітурці про книгу сам автор: «Абсолютна більшість вміщених тут віршів написана упродовж півроку – з вересня 2012 по березень 2013. Писалося майже щоденно. Щойноспечені вірші, відповідно, майже щодня публікувалися в моєму блозі «Мертвий щоденник».».

А отже, що ми бачимо – майже усі вірші, вміщені у цю чудову збірку, вже були оприлюднені цілком безкоштовно в електронному швидкому доступі, і читачі з ними ознайомлені, і можуть ознайомитись (додається навіть посилання на блог).

Читач інформацію отримав, але чому ж автор і видавець вірять, що знайдеться 2 тисячі чоловік, які поміняють свої 50 гривень на цю книгу, якщо можуть прочитати усе безкоштовно? Тому що є. Тому що такі завжди були і будуть.

Існування цієї книги, особисто для мене, стало таким собі відкриттям того факту, що має співіснувати два світи – електронний і друкований. Електронний – для передачі інформації (підручники, посібники, так само і художня література).

Друкований – подарунковий, колекційний, для задоволення естетичних потреб. Це означає відсутність сортирних книжок (у плані низької якості друку/обкладинки/паперу, а не їх вмісту).

Для друкованої книги нові вимоги – вона має задовольняти естетичну потребу, а тому має бути виконана зі смаком, бути фактом мистецтва вже не так літературного, бути високої якості. І нехай її ціна буде від 100 і більше.

Такий сценарій розвитку природний і логічний, він задовольнить і пожирачів інформації (якими являємось усі ми), і естетів-любителів книг (яких серед нас не так і мало, як здається).

Фото з Інтернету

Источник: https://gre4ka.info/blog/entry/elektronna-chy-paperova-knyha-abo-prypynit-drukuvaty-sortyrni-knyzhky

Електронні книжки, їх види та особливості

+

     Ще 15-20 років тому бібліотека було основним місцем отримання знань в нашій країні. У кожному читальному залі було повно народу і всі щось читали. З появою інтернету клієнтури в бібліотеках поменшало. Основна маса читачів засіла за персональні комп’ютери.

З появою ноутбуків та інших переносних цифрових пристроїв з’явилася можливість отримувати інформацію не тільки удома за монітором, а фактично в будь-якому зручному місці. Одним з таких пристроїв є електронна книга. Читати електронні книги можна по дорозі на роботу або ще десь.

Сьогодні ми будемо говорити про те, як вибрати і купити електронну книгу.

Електронна книга (e-Book, pocketbook) – це цифровий пристрій планшетного типу, призначений для зберігання і відображення в основному текстової інформації.

Історію появи цих пристроїв можна починати з робіт американського винахідника Майкла Харта. Перша електронна книга, як окремий пристрій, з’явилася в 1996 році в результаті розробок компанії DEC. На даний час ринок електронних книг наповнений безліччю найрізноманітніших моделей.

Крім того, сьогодні існує декілька типів пристроїв, які можуть виконувати функції електронної книги, однак вони мають більш широку функціональність і відповідно більш високу ціну. Зі свого боку кращі виробники електронних книг також постійно вдосконалюють і розширюють їх можливості.

Думаю, що через деякий час такі тенденції призведуть до того, що всі пристрої планшетного типу зіллються в єдине. Цьому в значній мірі може сприяти і те, що все частіше лунають заклики перейти на електронні підручники в навчальних закладах.

Читайте также:  Термометр чи градусник як правильно?

А поки що давайте розглянемо основні характеристики електронних книг:

1. Розмір екрану

Розмір екрану електронної книжки може бути в межах від 5 до 10 дюймів (12,7 – 25,4 см).

Від розміру дисплея залежать загальні розміри електронних книг, тому вибирати потрібно виходячи з того, як і де Ви будете використовувати цю книгу.

Якщо Ви будете читати вдома на дивані, то великий дисплей допоможе краще сприймати інформацію, а якщо Ви буде читати в транспорті чи ще десь, то велика книга може бути незручною.

Середня книга з діаметром 6-8 дюймів може бути оптимальним варіантом.

2. Тип дисплея

Дисплеї електронних книг можуть виготовлятися із застосуванням двох різних технологій, від яких залежать і типи електронних книг. Перша з них передбачає використання електронного чорнила E-Ink, друга – рідкокристалічних елементів.

Технологія електронного чорнила E-Ink базується на тому, що весь екран розбитий на окремі мікроячейки, в яких містяться пігменти з різними зарядами. При побудові зображення одні пігменти піднімаються до верху, а інші навпаки – опускаються, в результаті чого на екрані формується потрібний текст або зображення.

Основною перевагою E-Ink є те, що в таких екранах відсутнє підсвічування і мерехтіння, в результаті чого очі читача втомлюються набагато менше. Електронні книги, що використовують цю технологію, споживають дуже мало енергії і можуть досить довго працювати в автономному режимі.

Мають E-Ink і деякі недоліки. По-перше, такі екрани не дуже стійкі до зовнішніх впливів. По-друге, у них досить великий час відгуку, що не дозволяє використовувати їх для анімації або відео.

Також більшість E-Ink екранів можуть відображати тільки градації сірих кольорів. Кольорові E-Ink досить дорого коштують і підтримують невелику кількість різних відтінків (не більше 4096), що не може бути достатнім для перегляду якісної графіки.

Рідкокристалічні екрани електронних книг побудовані за тим же принципом, що і екрани моніторів або ноутбуків. На таких екранах можуть відображатися не тільки тексти, але й різні графічні зображення і відео.

Зрозуміло, що мультимедійні можливості електронної книги з РК – вище її E-Ink колеги.

З іншого боку очі від РК-екрану втомлюються набагато швидше і батарея пристрою витримує не більше 6-8 годин активного користування.

Зрозумівши відмінність цих двох основних технологій можна, загалом, зрозуміти, як працює електронна книга.

При виборі порекомендуємо наступне – якщо електронна книжка Вам потрібна в основному для довгого читання текстів – вибирайте E-Ink, якщо крім текстів Ви хочете користуватися мультимедійними можливостями – купуйте пристрої з РК-дисплеями.

3. Можливості процесора і оперативної пам’яті

Сучасні електронні книги, як і ПК, використовують процесор і пам’ять, котрі щоправда не такі продуктивні і можуть за своїми характеристиками зрівнятися з тими, що встановлені, наприклад, в медіаплеєрах.

Для процесорів основною характеристикою є частота, яка може бути від 33 до 800 Мгц, для оперативної пам’яті такою характеристикою є її об’єм, який може бути від 32 до 256 Мб.

Зрозуміло, що чим більші частота і об’єм оперативки – тим швидше буде працювати пристрій. Однак ці показники відіграють значну роль в основному для РК книг, оскільки саме від них великою мірою залежать мультимедійні можливості.

4. Об’єм накопичувальної пам’яті

Від об’єму накопичувальної пам’яті залежить кількість інформації, яку Ви зможете розмістити в книзі. В середньому e-Book може мати від 1 до 4 Гб вбудованої пам’яті. Також для розширення пам’яті в книзі можуть розміщуватися слоти для цифрових карт пам’яті, в основному micro-SD, які допомагають не тільки збільшувати обсяг пам’яті, але й переносити інформацію з інших пристроїв.

5. Характеристики батареї

Як і інші електронні пристрої, e-Book маю потребу в електричному живленні, яке здійснюється за допомогою акумуляторних батарей.

Основною характеристикою таких батарей є їх ємність, від якої залежить час роботи пристрою. Різні моделі електронних книг мають батареї ємністю від 1000 до 3000 міліампер/год. Чим більша ця ємність – тим краще.

Специфікою E-Ink електронних книг є те, що в них час роботи акумулятора вимірюється в кількості сторінок, які можна переглянути до повної розрядки.

Наприклад, якщо в e-Book з РК-дисплеєм акумулятор може витримати близько 6-8 годин роботи, то в E-Ink книгах акумулятор може витримати 5-8 тис. переглядів сторінок, а таку кількість сторінок Ви можете читати місяцями.

6. Програмне забезпечення та підтримувані формати

У нових електронних книгах все частіше встановлюють окрему операційну систему, наприклад Linux або Android. Якщо у Вас вже є досвід використання однієї з них, Ви можете вибрати e-Book саме з такою операційкою.

Також здійснюючи вибір електронної книги, зверніть увагу на те, які формати файлів підтримує ця електронна книга. Це можуть бути текстові, графічні та відеофайли.

Чим більше таких форматів – тим краще, але в обов’язковому порядку в цьому списку повинні бути такі текстові формати, як fb2, txt, djvu, html, doc і pdf.

7. Додаткові можливості

До додаткових можливостей електронних книг можна віднести наявність:

– Відео та аудіо-програвача;

– Wi-Fi, Bluetooth і 3G;

– Роз’ємів для підключення навушників;

– USB порту;

– Сенсорного управління.

Кожна з цих додаткових можливостей дозволяє розширити функціональність електронної книги в тому чи іншому напрямку. Наприклад, сенсорна електронна книга може управлятися за допомогою дотику до її екрану, а наявність Wi-Fi дозволяє підключатися до Інтернету.

   Сподіваюся, прочитання вищевикладеної інформації допоможе Вам нормально визначиться і найкраща електронна книга буде радувати Вас цікавими текстами.

Источник: https://getoptim.com/uk/yak-vibrati-elektronnu-knigu.html

Електронна книга чи паперова: за і проти?

Частенько їжджу машрутками і постійно мені впадають в око люди, які їдуть і читають. Але справа зовсім не в тому, що читають вони у громадському транспорті, який ще й завдячуючи нашим феноменальним дорогам трясеться наче той вібромасажер.

І не в тому, яку саме літературу вони читають. Все діло в тому, що читають вони за допомогою сучасних електронних пристроїв, простіше кажучи – електронних книжок.

Отож, сьогодні мені б хотілося написати про чергове досягнення в галузі високих технологій: про електронні книги.

Думаю, не лише я, але й ви самі, шановні читачі, неодноразово стикалися з цим дивом техніки.

Останнім часом всюди: у метро, автобусах, на навчанні, в парках, та практично скрізь можна побачити людей з компактними електронними пристроями в руках.

Чим же викликана така популярність електронних книг? Давайте спробуємо розглянути всі переваги та недоліки цих пристроїв у порівнянні з їх паперовими побратимами.

Звичайно, головною і найбільш вагомою перевагою можна вважати компактність електронної книги: все-таки набагато зручніше буде нести в сумці електронний аналог, наприклад, «Війни і миру», ніж друковані чотири томи.

Дуже зручно реалізований пошук по тексту, можна залишати виділення фраз, примітки і легко знаходити їх згодом.

Відзначу також, що пам’ять електронного носія дозволяє носити з собою цілу бібліотеку з величезної кількості книг. Якщо ж вам з яких-небудь причин не хочеться читати, то ви можете послухати аудіо-книгу (ну це вже для зовсім лінивих).

Дуже радує функція, що дозволяє робити приємний для ока шрифт, в паперових ж книгах видавці часто роблять або занадто дрібний шрифт, або ж такий шрифт, що книга за рахунок збільшення кількості сторінок тільки стає набагато важчою і не зручною у використанні.

Однак, не забуду і про недоліки електронних книг. Контрастність текстів ще далека від ідеальної, очі деяких людей швидко втомлюються і щоб зберегти хороший зір, зловживати читанням електронних книг не варто.

До одного з головних недоліків можна також віднести і досить високу вартість пристрою, не кожен може собі його дозволити.

Не варто забувати, що електронна книга – це все ж прилад, і до того ж прилад досить крихкий і схильний до поломок, як і будь-який інший, паперову ж книгу можна хіба що випадково порвати, підпалити або загубити.

Хоч електронні книги і досить довго працюють на акумуляторі, його все ж час від часу потрібно заряджати, але цей недолік є дуже несуттєвим, тому що зарядити книгу можна і вночі, під час сну.

Все ж таки, пропоную кожній людині самій вирішувати, яким саме типом книг їй користуватися. Деяким просто подобається запах паперових книг, подобається тримати в руках саме звичайну, класичну паперову книгу, а іншим людям, прихильникам сучасних технологій найбільш зручно завжди мати при собі книгу електрону. Вирішувати лише вам самим, до якого з цих двох типів людей належите ви.

Ось, мабуть і все. Маєте що додати, з чимось не згідні? Відписуйтесь в коментарях, залюбки подискутую.

Источник: http://www.oleksandrdadak.com/personal/elektronna-knyha-chy-paperova-za-i-proty.html

Яка книга краща: електронна чи паперова?

Сучасні технології потрапили абсолютно в усі сфери існування людини – від побуту до науки. Це простежується у виробництві, з’являються нові технічні засоби та пристосування, активно розвивається Інтернет, пише  Град Прилуки.

Останніми роками у вільному доступі можна знайти безліч електронних книг, які поступово витісняють із ринку паперові видання.

Пов’язано це з кількома перевагами електронних книг: безкоштовністю, можливістю в один пристрій для читання (рідер) вміщати до десятка тисяч видань, невеликою вагою пристрою, змогою знаходити в тексті окремі фрагменти, заголовки, слова і т.д.
Український розважальний портал tereveni.

org провів соціальне опитування, результати якого свідчать: хоча більшість українців (73%) вірять у вічність друкованої книги, усе ж 30% надають перевагу електронній. Виникає питання: так що ж краще – новітні технології чи стара добра книжка? Відповідь дізнаємося у прилучан.

Ілона, студентка:
 Частіше користуюся рідером, так як це більш економний варіант у плані матеріальних витрат. Звичайно, бувають такі моменти, коли хочеться пошурхотіти сторінками друкованої книги…
Юрій, будівельник:
– І електронна, і друкована книги розвиваються, мають свого читача.

Мені близька й одна, й інша форма. Все залежить від тексту, задач читання, настрою та оточення.
Кристина, секретар: 
– Більшість часу перебуваю у відрядженнях, тому користуюсь електронною книгою, оскільки вона практичніша за паперову.

Така річ не рветься й не важка, до того ж, у пристрій може вміщатися до десяти тисяч необхідних книжок. І вся бібліотека під рукою в будь-яку хвилину.
Юлія, менеджер: 
–Книжки є книжки. Їх неможливо замінити блимаючим екранчиком, яким би гарним і зручним він не був.

Враження від тримання та гортання книги не передати нічим. Читання книги – це справжнє таїнство. Так приємно вмоститися на канапі з чашкою чаю, загорнувшись у ковдру, і читати книжку. Тримаючи її в руках, легше поринути у світ твору.


Валентина, вчитель: 
– Я особисто люблю друковану книгу, бо для мене важливим є включення всіх органів чуття. Сторінки запам’ятовуються на дотик, тоді як віртуальна інформація не структурується і зміщується, залишається в «космічному інтернеті».

Здається, книгомани вже перегоріли «війною форматів», адже все залежить від ситуації .

Їдучи, скажімо, у відрядження, зручніше закинути в сумку тоненький рідер, ніж товсту книжку, але повернувшись у рідну домівку, береш до рук улюблену книгу і, гортаючи сторінки, отримуєш неабияке задоволення від цього живого спілкування.

Книги та рідери, на мою думку, слід у наш час розглядати як два взаємодоповнюючі предмети. Хоча, безсумнівно, рідери – це новий виток нинішнього часу. І коли-небудь вони, ймовірно, сильно потіснять книги. Але точно не знищать.

Схожі записи

Источник: http://nslovo.com/blog/yaka-knyha-krascha-elektronna-chy-paperova

Ссылка на основную публикацию