Ярмарок чи ярмарка як правильно?

Рецепти десертів на шкільний ярмарок

Десерти

«Смаколики на ярмарок? Хіба ж це мій клопіт?» — здивовано запитаєш Ти. Звісно, готуватиме мама, однак Твої поради ой як знадобляться. Бо хто ж, як не Ти, знає, що люблять, а від чого не в захваті Твої однокласники. А я лиш підкину кілька перевірених ідей десертів для шкільного ярмарку, які завжди працюють на ура.

Осінній, благодійний або новорічний, шкільний ярмарок — це завжди веселий галасливий натовп, у якому одні щось готують і продають, а інші — з задоволенням купують. Що ж приготувати на ярмарок, аби покупці злітались до Твого столу, мов бджоли на мед?

Якщо Ти ризикнув здивувати друзів кулінарним талантом, запам’ятовуй найпопулярніші десерти для шкільного ярмарку, повз які неможливо пройти, не облизнувшись.

Але спочатку маленький секрет. Найохочіше і батьки, і діти купують те, що не ламається, що зручно взяти з собою або з’їсти просто тут і зараз.

Не варто приносити на ярмарок вироби з кремом — він може не лише зіпсуватися, але й під час трапези випадково потрапити на одяг Твоїх покупців.

А ще — неодмінно прилипне до целофанового пакетика, якщо комусь захочеться почастувати кремовим тортиком домашніх.

Лідерами продажів на шкільних ярмарках завжди були мафіни та кекси. Смачні та ніжні, вони легко вміщаються на дитячій долонці, тож ними зручно перекусити на перерві. А начинка з ягід, горіхів та фруктів забезпечує організм корисними вітамінами.

Якщо раптом Ти згадав про ярмарок у переддень його проведення, без паніки! Врятувати маму від безсонної ночі зможуть смаколики з листкового тіста. Його можна купити або приготувати заздалегідь та зберігати в морозилці майже півроку! Дивись, як просто листкове тісто перетворюється на смачний десерт для шкільного ярмарку.

Якщо бажаєш вразити всіх навколо витіюватим десертом, разом з мамою приготуйте вітражне печиво. В його основі — звичайне пісочне тісто, але з «родзинкою» — мармеладкою або карамеллю всередині.

Випікай печиво з пісочного тіста протягом 5 хвилин у духовці, розігрітій до 200 градусів. Вийми та наповни заготовки карамельною крихтою або мармеладом. Намагайся не потрапляти на тісто. Відправ у духовку на 5 хвилин. Як тільки карамель розтопиться, швиденько діставай печиво.

Важливо! Якщо вітражне печиво перетримати в духовці, цукор пригорить та втратить колір. Тож будь на сторожі!

Розпиши вітражне печиво глазур’ю та склей дві однакові частинки згущеним молоком, помістивши всередину трохи кольорової посипки. Ексклюзивні ласощі готові! Й оком не змигнеш, як від солодощів на Твоєму прилавку залишаться лише крихти.

Печиво з пісочного тіста — безмежне поле для творчості. Змінюючи форму та начинки, Ти щоразу радуватимеш друзів новими ласощами. Збагатити смак тіста можна за допомогою маку, лимонної цедри та горіхів, а в якості начинки використовуй кокосову стружку, тертий і розтоплений шоколад, кольорові посипки.

Ніщо так не любить шкільна братія, як розписні кейк-попси. Цей модний десерт — частий гість на дитячих іменинах та різдвяних ярмарках. Приготувати тортик на паличці зовсім легко. Змішай бісквітну крихту зі згущеним молоком та сформуй тугі кульки, постав у холодильник.

Покрити м’який «чупа-чупс» можна айсингом чи розтопленим шоколадом. Ідеальна посипка — кокосова стружка, подрібнені горіхи, тертий шоколад та розтовчені льодяники. Додати вітамінів кейк-попсам допоможуть дрібно порізані цукати та журавлина в цукрі.

Твоїм друзям неодмінно смакуватиме і веселка у склянці. Кольорове желе в одноразовому посуді з ложечками стане смачною прикрасою шкільної ярмарки. А якщо поєднати його з йогуртом та дати застигнути у широкому лотку, Ти легко наріжеш желе на порції.

Увага! Желе має добре тримати форму і бути достатньо тугим за консистенцією. Десерт не може довго перебувати без холодильника, тож приносити його потрібно буквально в останню мить перед продажем.

Популярністю на шкільних ярмарках користуються й випечені власноруч ведмедики-барні з різними наповнювачами, а також вафельні трубочки та кокосове печиво.

Лимонний кекс та банановий хліб виручать всіх, у кого вдома є хлібопічка, бо хіба ж можна порівняти магазинний хліб зі свіжим домашнім? А за фруктову пастилу Тобі неодмінно подякують мами Твоїх однолітків, які з тих чи інших причин не їдять випічки.

Під час приготування страв на шкільні ярмарки, зважай на їхню тематику. Якщо ярмарок присвячений Дню козацтва чи іншому колоритному українському святу, запропонуй своїм гостям вареники з вишнею або сиром. Різдвяний ярмарок не обійдеться без імбирного печива. А напередодні Дня Святого Миколая можна спекти ось такі чудові миколайчики.

І наостанок — рецепт домашнього рафаелло. Хто ж відмовиться від хрумких та ніжних солодощів, що так і тануть у роті?

Мало не забув! Неодмінно прихопи з собою на ярмарок термос із чаєм — там він Тобі обов’язково згодиться.

Експериментуй і не бійся фантазувати! Страви, приготовані з любов’ю та хорошим настроєм, неодмінно привернуть увагу Твоїх друзів.

Як приготувати інші страви на шкільний ярмарок, дивись тут:

Источник: https://pustunchik.ua/ua/treasure/yummy/deserty/shcho-pryhotuvaty-na-shkilnu-iarmarku

Українська педагогіка

«Веселий ярмарок»

Мета. Ознайомити дітей з традицією ярмаркування українського народу. Виховувати риси дбайливого гос¬подаря, формувати бережливе ставлення до резуль¬татів праці. Навчати дітей змалечку заощаджувати кожну зароблену копійку.

Свято проводиться в клас або просто в залі, оформ¬леному на зразок ярмарку.

Попід стінами розміщені яс¬краво прикрашені лотки із написами: «Картопля», «Ка¬пуста», «Морква», «Помідори», «Огірки», «Гарбузи», «Часник», «Цибуля», «Груші», «Яблука», «Лікарські рос¬лини», «Посуд», «Гончарні вироби», «Вишивки» та ін.

Відповідний товар, зібраний дітьми на пришкільних ділянках, виготовлений на уроках трудового навчання та заняттях гуртків, розкладений у кожному лотку. Біля кожного лотка — учень-продавець. У зручному місці — стільці для тих, хто захоче відпочити. Ведуча.

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на всіх там чудові гостинці!
На ярмарку «нашім веселім, багатім Є чим дивуватись і є що придбати. Тут щедрі дарунки і саду, й городу, Тут пісня і жарти — усім в нагороду.
Ведуча.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні, Барвисті стрічки, рушники вишивані. Полив'яний посуд — тарелі, горнятка, Сопілки — хлоп'яткам, намиста — дівчаткам.
Ведучий.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте, Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Під мелодію української народної пісні «Ой, там, на току, на базарі «часники свята заходять до залу, підхо¬дять до лотків, розглядають товар, прицінюються. Про¬давці припрошують купувати і рекламують свій товар.

Пісня «Запрошуємо на базар»
танцюють «Вибрики»
(Входять дві дівчини і два хлопці)
1-а дівчина. Пішли, пішли!
2-а дівчина. Ти йдеш, чи не йдеш?
1-а дівчина. Здоров була, кумонько!
2-а дівчина. Здорова була, кумасю!
1 -а дівчина. Ти на ярмарок?
2-а дівчина. Аякже, на ярмарок, на ярмарок!
1-а дівчина. Ведеш свого продавати?
2-а дівчина.

Веду, бо вже не годна. 
1 -а дівчина. А куди їде твій сусід? 
2-а дівчина. Зараз спитаю. Явтуше, ти на базар? Явтух. На базар. 
2-а дівчина. Підвези!
Явтух. Добре, сідай. Обережно! Віз не поломайте. Звучить весела українська музика. На бутафорському возі, «завантаженому овочами» (діти в костюмах ово¬чів),  на ярмарок їде Явтух.

  Відбувається діалог між дітьми-покупцями і Явтухом (як в українській народній пісні «Да куда їдеш, Явтуше»). Діти.
Да куди їдеш, Явтуше? Да куди їдеш, наш друже? Явтух. Не скажу! Діти.
Да коли ж твоя добрая ласка. То й скажеш! Явтух. На базар! Діти.
Ой. що везеш, Явтуше? Ой  що везеш, наш друже? Явтух. Не скажу! Діти.
Да коли твоя та добрая ласка, То й скажеш!
Явтух.

Скажу, коли відгадаєш загадку. Явтух загадує дітям загадки про овочі. Стоїть пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста. (Ка-пуста) Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)
Товстий Гнат При землі не впізнають, А як вирвеш, борщик звариш, Тоді й похвалиш.
(Буряк)
Без рук, без ніг, а виліз на пліт.

(Гарбуз) Сидить Марушка в семи кожужках, Хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля)
На городі молода пишні коси розпліта, У зелені хустинки золоті хова зернинки.
(Кукурудза)
Явтух (до продавців). Є в вас таке? Продавці. Є.

Під мелодію української народної пісні «Ой, там, на току, на базарі» учасники свята заходять до залу, підхо¬дять до лотків, розглядають товар, прицінюються. Про¬давці припрошують купувати і рекламують свій товар.
Продавець картоплі.
Купуйте, купуйте усі бараболю, Варіте і смажте із сіллю й без солі, Сто страв господиня з картоплі зготує, Картопля як хліб — вона всіх нагодує.

(Хлопець розказує бувальщину). Зібрав голова колгоспу своїх підлеглих і говорить: «У минулому році ми посадили сто гектарів картоплі — жу¬ки з'їли. Цього року ми посадили сто п'ятдесят гектарів картоплі — жуки з'їли. Так давайте в наступному році посадимо двісті гектарів картоплі — може, ті жуки на¬решті подавляться».

— Дядьку Петре! Я обробив картоплю хлорофосом а через годину пішов дощ. Як ви вважаєте, загинуть жу¬ки чи ні? Продавець капусти.
Купуйте капусту, вона вітамінна, І солена а бочці, в салатах відмінне. У борщику, в супі, в смачних гоубцях., І смажеь а в маслі, і І (Дівчина просить хлопця). Купи! Будь ласка, купи! Пісня «Продай милий сиві бички купи мені черевички».

(Виходять два хлопці)
— Куме!
— Га?
— А що будете просити за поросят?
— Та… Даремно віддав би, так жінка з'їсть…
— А що, не їдять? 
— Не-е… 
— От би їм та апетит куми!
— О-о! Тоді ціни б їм не було. Хто б їх на базар повіз… їдуть далі.

                                                         
— А ви, куме, вирішили корівку продавати?    
— Еге ж.
— Хороша корова, видна, годована…
— Та? Якби ще доїлася, ціни б їй не було! Пр-ррр!
— Приїхали!..
Учасники повертають стільці спинками до глядачів Стають позаду:
— Люди! Налітай на поросят! Світ ще таких не бачи? їдять все підряд.

Ростуть як на дріжджах! Якби було чим годувати, нізащо не продав би! Налітай!
— Гей, люди! Купіть корову! Спокійна, добре їсть, а що вже молока дає — видимо-невидимо! Весь посуд зайняв, нема в чому води принести. Якби мав кілька зайвих відер — нізащо б не продав!
— Беріть поросят, не пошкодуєте. Що? Та вони ще й
Шкода того нещасного, що купив. Його жінка вдома з'їсть!..

— А мого покупця хіба мені не шкода? Чи ви, куме] думаєте, що я геть без серця? Обоє щиро плачуть.
— Куме!
—Га?
— А давайте по ярмарку прогуляємось,  побачимо чим люди торгують!
— Ходімо!
Учасники, широко відкривши очі та роти, роздивля¬ються по сцені: Разом. Чого тут тільки нема!.. — Соло, м'ясо і ковбаси, . Оселедці, бочка квасу.

— Жир, сметана, холодець,
— Хрін, капуста, сирівець.
— Сир, цибуля і часник,
—  Курка, гуска, кріль, індик.
— Гуслі, скрипка і сопілка,
—Пиво, мед, вода,
— Разом. Горілка… пауза.
—Діжі, бочки,   корзинки.
— Штани, шапки, та свитини
— Туфлі, чоботи, калоші.
—  Постоли — і все за гроші! 
— Сукні, персні та намиста, 
— Пиріжок, вареник, тісто.
— Пшениці, овес, ячмінь, 
— Баранець, коза і кінь.
— Каструлі, горшки, тарілки.
—Склянки, банки і Разом. Горілка…
Пауза. Ковтають слину, продовжують:
—Салат, перець і котлети
— Помідори, хліб, гірчиця,    
— Вишні, яблука, суниці.
— Груші. сливи, глід, грибочки, 
— Яйця, бульба, огірочки.
— Дьоготь, дуст, смола, морилка,
Мухомори і Разом. Горілка-а… Пауза. 
— Куме!
—Га? 
— Давайте…
— Давайте, куме!
Учасники уявно перехиляють напої, і називають:
— Пиво квас, вино, горілка

Пісня «Ой ти гарний Семене».

Все навколо гуде,  
Веселяться люди,
Ми не знаєм, що було,
Знаємо, що буде.
Ярмарок! З Коломиї ярмарок! І веселий, і  кипучий  Коломиї ярмарок! (Реклама овочів).
Продавець цибулі.
Погляньте, цибуля яка уродила — Велика, ріпчаста, ну — справжнєє диво. Цибулю на зиму собі запасайте, Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

Читайте также:  Ближче чи блище як правильно?

продаю чоловіка! Купіть чоловіка! Добре їсть. Пісня «Ой там на току, на базарі жінки чоловіків продавали
Я свого продам! Таки продам! Нічого не робить! Тільки спить і їсть! Пісня «Грицю, Грицю до роботи».
Продавець груш.
Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну. У роті, немовби медок, вона тане.

Продавець яблук.
Лоточка із яблуками не обминайте, Які до смаку вам, такі вибирайте. Сортів тут багато, усі вони — різні, Ось яблука ранні, ось — яблука пізні. Ведуча. Одні везуть на базар, щоб продати. Інші ідуть, щоб купити. І обов'язково на ярмарку. Лунають уланські народні пісні, танці і жарти.
Ведучий.

З найбільшим нетерпінням чекали на ярма¬рок хлопці та дівчата, бо тут можна і себе показати і на другу» подивитись. Пісня «По дорозі жук».
Продавець лікарських рослин.
Беріте калину — червоні корали.
Ці кетяги небо і сонце ввібрали.
Напоїть матуся калиновим чаєм —
Недугу ураз як рукою знімає.

 
Дівчина (до хлопця).

Ану ходи!
Ой пане, у вас є такий лік,
Аби дати моєму Василеві,
Би менше швендів?!
Продавець. Ага, є! Дайте йому напитися вареного маковиння, та й буде більше спати. Дівчина. Є! А хто буде тоді робити?! Продавець. Ну, то дайте йому «Дірол» він буде жу¬вати і не буде говорити.
(До чоловіка).

Хлопе! Іноді краще жувати, ніж говорити. (Входять два хлопці).
1-й хлопець. Ой, куме, та тут повно людей?!
2-й хлопець. Що то значить — Коломия!
1-й хлопець. Не докаже й калинівський базар!
2-й хлопець. А людей, як мурашок у цукрі!
1-й хлопець.

Лиш циганів бракує, щоби сі пошили!
(Під музику виходять цигани).
Циганка.
О, шановне панство! Вас вітає шатро циганське Ми не з Румунії, ми з Закарпаття Нам не треба ні бульби, ні шмаття. Ми вміємо танцювати, співати, Можемо щось узяти, І нікому не сказати.
(Танець циганів).
Продавець гарбузів.

Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи — Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли, їжте кашу гарбузову, вживайте насіння, А найбільший припасіть парубкам на сватання. Ось цей — на сватання, Цей — на насіння, Ось цей будемо їсти Цей від облисіння.
Ведучий.

Хіба то були торги? Хіба колись знали, як, де і чим потрібно торгувати? Ось краще подивіться та повчіться…
На сцену виходять молодики з молодицями, нав'ючені величезними валізами, торбами та рюкзака¬ми. На мелодію української народної пісні «Цвіте терен співають:
Цвіте терен, цвіте терен,
Листя опадає.

Хто не їде за границю,
Той горя не знає. — двічі
А ми, славні комерсанти,
Та й горя зазнали:
Вечероньки не доїли,
Нічки не доспали. — двічі

Ой сиджу я на митниці 
Та й біля віконня. 
Іще очі не дрімали, 
А вже сходить сонце. —двічі

У Варшаві на базарі
Треба все спродати —
На мільйони польських злотих
Шмаття накупляти… — двічі

Продавець посуду.
Підходьте сюди, дорогі господині,
Та й виберіть посуд всій вашій родині.
Тут ложки, миски і всілякі горнята,
Мішалки, терки і качалка пузата. 
Продавець гончарних виробів.
Макітру купіть, щоби маку натерти,
Гладущик, щоб пити смачне молоко
Горщечки, щоб квіти гарні посадити
Великий горщок, щоб куті наварити.
Продавець вишивок.

Дивуйтесь, купуйте, але не баріться
Краса-то яка — підійдіть, подивіться
Яка то робота, які то узори
А в цих вишивках — пісні і лани неозорі.
Птахів щебетання, весняні світання.
Квітковий розмай і калини зітхання. 
Оця вишиванка пасує дівчатам! 
А ці сорочки до лиця вам, хлоп 'ята!
Для вас готували прекрасні майстрині
Ось ці пояси — і червоні, і сині.

 
(Входить бабуся).
Бабуся. Ой, яке чудо! Та я ніби в дитинство поверну¬лася і потрапила на справжнісінький український ярма¬рок!
Учитель. Ні-ні, бабусю, це ви потрапили на шкільний веселий ярмарок, а ми, готуючись до його проведення. хотіли хоч частково відродити традицію українського ярмаркування. Розкажіть нам, будь ласка, як ви колись ярмаркували.
Бабуся.

Ярмарок, діти мої, для українського  народу завжди був очікуваною і бажаною подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар ба¬чив, що з цього достатку можна продати, щоб прикупи¬ти щось з одежі, хатнього начиння, або поміняти то¬вар на товар.

Ще за кілька днів господарі з синами змащували ко¬леса возів, вистеляли їх сіном та домотканими килима¬ми, складали товар, що мали везти на продаж.
Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на інших подивитись, а, як потала¬нить, то й жениха знайти.

Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнув¬ся до містечка, кипів народом, який поспішав з усіх навколишніх сіл і містечок.
Чекай, моя миленькая, 
На продам фасолю, 
То тобі за фасолю 
Куплю парасолю.

Закувала зозулечка, 
Сіла на корінець, 
Казав  тобі, моя люба, 
Що  куплю гребінець.
Ой  продала Катерина 
На ярмарку просо. 
Та «І купила мені файну
Хусточку до носа.

Ой  чи правда, чи не правда. 
Чи поясняй байку. 
Що  купила Марусечка 
Мені тарадайку.
Ой легіню, легінику, 
Солодкий Йваночку. 
Купи мені на ярмарку 
Файну сопілочку.
Ой ніхто так не заграє, 
Як Іван весело.
Хай усі його почують
На десяте село.
Ой чобітки червоненькі,
Ти й де ви зроблені, 
І коли ви в коломийський 
Базар завезені.

Ой продала Марусечка 
Та півмішка гречки. 
Купила Василькові 
Джинси наймодненькі.

Чи я тобі не казала. 
Милий мій Василю. 
Купи мені коралики, 
На біленьку шию.
А як купиш коралики. 
Буду в них ходити. 
Буду тебе Василечку 
Любити, любити.

Ой, чия то дівчинонька 
Чи не того вуйка, 
Убралася в коралики. 
Як сива зозулька
Верни мої подарунки 
Верни .мої гроші 
Твоя мама говорила, 
Що я нехороший.

А я маю файну хустку, 
Купила ми мама, 
А ще крашу буду мати 
Від свого Івана.

Ой, поїхав мій миленький 
Та й до Коломиї 
Привезе ми подарунок 
Буде те на мені.

Вийди, вийди, 
Я прийшов з базару 
Купив тобі кошик мила
На здачу гітару

Коломийку заспіває 
Найменша дитина.
Нема краю веселого
Як вкраїнські села,

Де їдете, там чуєте
Пісеньку веселу.
Хлопчик. Дівчата! 
Хочемо з вами танцювати. 
Дівчинка.

Хлопці! Поспішайте!
В рядок ставайте!
Гарне й весело
Польку нашу починайте!
Всі виходьте танцювати,
Бо прийшли музики грати!
Дайте лиха закаблукам,
Щоб почули аж в Прилуках! 
(Танець «Полька»). 
Продавець ласощів.

Купуйте, люди, пиріжечки —
Із м 'ясом, сиром, зерном гречки,
Духмяні, свіжі як роса,
Землі родючої краса!
Наш пиріжок з пухкого тіста,
Червонобокий, смачний, чистий.
0дна копієчка ціна —
Не дві, не три, а лиш одна! 
(Роздає дітям і гостям ласощі).

Усі  учасники ярмарку довільно танцюють під веселу народну музику.
Ведуча.
На доброму ярмарку ми побували,
Одні продавали — інші купували,
Співали, сміялись та ще й жартували,
Та про предків наших славних з шаною згадали.
Ведучий.  Наш ярмарок закінчується.

  Ми бажаємо всім, щоб у ваших родинах завжди був достаток, щоб було що продавати і було за що купувати.
Усі учасники виходять із залу, співаючи останній куп¬лет пісні «Ой, там на веселім базарі». 
Всі. 
Ой, том, на веселім базарі, )
Продавали, купували, жартували
І з покупками потому ,
Повертаємось додому, додому.

Источник: http://ukped.com/vihovni-zahodi/2677-veselij-jarmarok.html

Сценарій «Веселий ярмарок»

Сценарій свята «Веселий ярмарок»

1 частина

Ведучий. Добрий день, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому 

Святі – осінньому благодійному ярмарку.

Ведуча. Хто бував на Україні? Хто знає Україну?! Хто бував і знає, той хай згадає, а хто не бував і не знає, той хай собі тільки уявить все це…

Ведучий. Україна! Скільки глибини у цьому співучому слові! Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер і ставків, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці.

Учениця.

Українська земля!

Де є краще? Де є миліше,

Як не на Вкраїні?

Тут городи і сади,

Тут яблука й гарбузи,

Тут олія, буряки,

Тут пшениці золотії,

Річки молочнії,

Худоба та птиця,

Усяка пашниця.

Ведучий. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами. Ось і ми з вами традиційно проводимо це свято – осінній  ярмарок.

(На сцену виходить учениця в костюмі Осені)

Осінь. Бачите, які багаті наші столи овочами та фруктами! Наш край багатий, бо люд у нас завзятий. Запрошую всіх узяти участь в осінньому ярмарку.

Ведуча. Увага! Увага! Спішіть, поспішайте,

Господарі й гості – глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу, гуртом, поодинці,

Чекають на вас тут чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні –

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.

ПІСНЯ

Ведучий. Тільки сонце благословилося на світ, кинуло проміння по луках, садах і левадах. І видно, аж ген-ген до того ліска простяглися поля золотої пшениці. А поряд потяглися вози з сіном, овочами та фруктами.

(Інсценізація народної пісні«Ходить гарбуз по городу»)

Хор. Ходить гарбуз по городу, питається свого роду:

Гарбуз. Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?

Хор . Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:

Диня. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові !

Хор. Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки:

Огірочки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвалася морквиця, гарбузовая сестриця:

Морква. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвались буряки, гарбузові свояки:

Буряки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвалась бараболя, а за нею і квасоля:

Бараболя і квасоля. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор.  Обізвався старий біб:

Біб. Я піддержав увесь рід! Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові! Ой, гарбузе, ти перистий, із чим тебе будем їсти?

Хор.  Миска пшона, шматок сала – от до мене вся приправа.

Ведуча. Чого тільки не траплялося на базарі. Там навіть продавали…Кого б ви думали? Чоловіків!

(сценка про бабу Параску та бабу Христю)

Параска. Добрий день, кумо!

Христя. Здоровенька була, кумонько!

Параска. На ярмарок ти?

Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.

Параска. Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?

Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Ось послухай.

ПІСНЯ«Грицю, Грицю, до роботи»

 2 частина

Ведучий. А тим часом ярмарок іде далі. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.

(Розігруються сценки)

Сценка 1.

Жінка. Чоловіче, почім ця тканина?

Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.

Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь.

Сценка 2.

Чоловік. Скільки коштують яйця?

Продавець. Карбованець за штуку.

Чоловік. А биті?

Продавець. Півкарбованця.

Чоловік. То розбийте мені два десятки.

Сценка 3.

Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука!

Жінка. А чому ж вони такі дорогі?

Продавець. Бо з чужого садка крадені.

Ведуча. А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!

(Звучить гумореска)

Учень.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло) –

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-А з якого ви села? —

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-Я з села Мельниці

— Забирайте їх назад! —

Буркнув незабаром, —

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

— То ж назвіть причину!

— А я з вашого села

Маю вже…дружину.

Ведучий. Гостей запрошую в салон, проведемо аукціон.

Ведуча. Ціна помірна. Ви торгуйтесь, посперечайтесь, не лінуйтесь.

Читайте также:  Фатиния или фотиния как правильно?

На те й торги.

Ведучий. Ледь-ледь додайте і цінну річ собі придбайте:

Ведуча. А ціна дуже проста: треба віршик розказати…

Ведучий. Пісню гарну заспівати…

Ведуча. Жвавий танець станцювати. Чи загадку відгадати.

(Ведучі загадують глядачам загадки, а хто відгадає, тому приз).

Загадки.

  1. Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)
  2. Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (Гарбуз)
  3. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
  4. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. (Капуста)
  5. Сто соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)
  6. Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля)
  7. Товстий Гнат – при землі не впізнать. А як вирвеш, борщик звариш, тоді й похвалиш. (Буряк)
  8. Що то за коні  стоять на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. (Огірки)
  9. Сидить дівка в коморі, а коса її на дворі. (Морква)

(на сцену виходить Осінь)

Осінь.

Прийшла пора збирання урожаю,

Тому й погоду гарну я тримаю,

Аби устигли хлібороби славні

Із щедрих нив у цей погожий час

Позвозити весь урожай в комори –

Нехай собі лежить там про запас…

Учень-хлібороб 1.

Ми такий врожай зібрали,

Бо дощі нам помагали.

А дощі нам помагали,

Бо ми пісню їм співали.

Учень-хлібороб 2.

Виросло нам жито,

Будем молотити.

Виросла пшениця –

Буде паляниця.

Учень-хлібороб 3.

Буде хліб і коровай,

Бо зібрали урожай,

Бо зібрали жниво

Всій землі на диво.

(Входить Осінь, вносить коровай на рушнику)

Учень-хлібороб 2.

Коровай прикрашає наше свято.

Він же пишний і гарненький,

І добренький, і рум’яненький,

Із мукиці і водиці,

З золотої пшениці.

Учень-хлібороб 4.

Хліб – на святах гучних,

Хліб – і в будень з людьми.

Знов леліє рушник,

Наче лебідь крильми.

Од Десни до Дунаю

Золотіють хліба.

Сяє наш коровай

Сяйвом сонця й тепла.

Осінь.

Де хліб є на столі,

Там пісня щастям лине.

І вам бути з хлібом від душі бажаємо,

Тому вітаємо вас короваєм.

(Вручає гостям коровай)

І у день цей урочистий,

Ви прийміть цей променистий,

Золотий, як небокрай,

Український коровай.

Учень-хлібороб 1.

Принесли ми вам мішечок гречки, щоб між дітьми в школі не було суперечки.

Учень-хлібороб 4.

А ще принесли в дарунок мішечок вівса,

Щоб шкільна родина була здорова вся!

Ведучий.

Скільки не казали, а прощатись час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.

І у вас, і у нас хай все буде гаразд,

Щоб і ви, щоб і ми щасливі були.

(Звучить пісня «А я бажаю вам добра!»)

Ведуча. До побачення! До нових зустрічей!

Источник: https://naurok.com.ua/scenariy-veseliy-yarmarok-35680.html

Ярмарок — це

ЯРМАРОК — і (устар. Прост.) Ярмонка (або ярманку), ярмарки, дружин. (Нім. Jahr markt, букв. Щорічний торг). Регулярно, в певний час влаштовується торг, на який з'їжджаються для продажу і закупівлі товарів. «Їхав з ярмарки ухарь купець.» І. Нікітіна. … … Тлумачний словник Ушакова

ЯРМАРОК — дружин. ярмонка, ньому. великий торговий з'їзд і привіз товарів в строкове в році час, річний торг, що триває тижнями; в Малоросії великий сільський базар; бувають ярмарки загальні, на будь-який товар, є і приватні: Ірбітська чайна ярмарок; кінні … … Тлумачний словник Даля

ЯРМАРОК — (нім, від jahr рік, і markt ринок). Загальний торг на певному місці, в термінове в році час. Словник іншомовних слів, які увійшли до складу української мови. Чудінов А.Н. 1910. ЯРМАРОК ньому. Jahrmarkt, від Jahr, рік, і Markt, ринок. Тимчасовий торг … Словник іншомовних слів української мови

ЯРМАРОК — періодично устраевает з'їзд представників торгових і промислових підприємств, підприємців, комерсантів, як правило, для оптового продажу та закупівлі товарів за виставленими на ЯРМАРКУ образ цям. Економічний словник … Фінансовий словник

ЯРМАРОК — 1) місце періодичної торгівлі; 2) регулярний ринок широкого значення, міжнародна економічна виставка зразків, яка (незалежно від її назви) відповідно до звичаїв країни, на території якої вона проводиться, являє … … Юридичний словник

ЯРМАРОК — ЯРМАРОК, і, дружин. 1. Великий торг зазвичай з розвагами, розвагами, що влаштовується регулярно, в одному місці і в один час. Шум як на ярмарку. З ярмарки їхати (також перен. Наближатися до кінця своїх трудових справ, діяльності; розм. Шутл.). 2 … Тлумачний словник Ожегова

ярмарок — ярмарок, і, рід. п. мн. ч. рок … український орфографічний словник

Ярмарок — (fair, від лат. Feriae свято), спочатку кратковрем. торги, регулярно проводяться через певні проміжки часу. Я. відкривали під час реліг. свят в Китаї (12 в. до н.е.), Греції (включаючи періоди проведення Олімпійських ігор) і … Всесвітня історія

ярмарок — ярмарок, застаріле і в діалектної мови ярманку … Словник труднощів вимови і наголоси в сучасній російській мові

  • Ярмарок марнославства. Вільям Теккерей. `Ярмарок тщеславія` — одне з чудових літературних творів XIX століття, вершина творчості класика англійської літератури, реаліста Вільяма Мейкпис Теккерея (1811-1863). Вступна … Детальніше Купити за 430 руб
  • Ярмарок. Харламова Е. Спробуй-но вгадати, чим пахне ранок і яку пісеньку наспівують веселі черевики, про що мріють мами і тата і як подружитися з упертим осликом? А що ти скажеш про важливу Гарбуз-викву і … Детальніше Купити за 423 руб
  • Ярмарок. Олена Крюкова. Ця книга буде виготовлена ​​в відповідності з Вашим замовленням за технологією Print-on-Demand. Роман Олени Крюкової «Ярмарок» — жорсткий, хльосткий, яскравий портрет современнойУкаіни. Марія … Детальніше Купити за 395 руб

Інші книги по запросу «ЯРМАРОК» >>

Схожі статті

Источник: http://jak.magey.com.ua/articles/jarmarok-ce.html

Маленькие хитрости больших ярмарок

Приходя на ярмарку сельхозпродукции, покупатель сразу оказывается буквально «сражен» яркими красками овощей, фруктов, зелени, умопомрачительными запахами солений и копчений, аппетитным видом молочной продукции, сочной свежестью нарезанного мяса и так далее.

Все это великолепие дополняется традиционным радушием продавцов, которые иногда, как в старые добрые времена, не пренебрегают безотказным приемом — зазыванием покупателей. А вот кому хрустящие огурчики! Выбирайте, покупайте! Свежая сметанка, подходите, пробуйте! Ну, кто тут устоит?

Неподготовленный покупатель может таким образом скупить полбазара, оставив там сумму, превышающую запланированную в несколько раз.

При этом, к сожалению, часть покупок, также как и после посещения гипермаркета, может быть не только незапланированной, но и не нужной. Чтобы избежать подобных казусов, попробуем разоблачить некоторые хитрые приемы продавцов и организаторов ярмарок и базаров.

Обычный покупатель может сильно удивиться, узнав, что над проектом современной ярмарки работают целые группы маркетологов. Учитывается буквально все, что может повысить продажи, в том числе дизайн — красивые деревянные перегородки и прилавки.

Так многие торговые стеллажи для продажи сельхозпродукции делают преимущественно из дерева, причем очень часто дерево оставляют практически необработанным. Для чего это нужно?

Прежде всего, для того, чтобы покупатель почувствовал разницу между базаром и обычным магазинов — там деревянные стеллажи используют редко.

Во-вторых, чистое дерево, само по себе вызывает ощущение натуральности, близости к природе. Согласитесь, на таком лотке и сама продукция будет смотреться, как только что собранная с грядки.

И запах сосны, березы или дуба создает некий деревенский антураж, прекрасно дополняя общий фермерский стиль.

Возьмем, к примеру, деревянный стеллаж для хлеба. Обратите внимание на скучные лотки сетевых магазинов и сравните их со светлыми многоуровневыми горками на ярмарках.

Вторые смотрятся гораздо привлекательнее, не так ли? Особенно если на них аккуратными рядами выложены свежевыпеченные лепешки, калачи и пышные булки.

Казалось бы, мелочь, а как привлекает внимание покупателей. То же самое — ряды с овощами, фруктами, ягодами, грибами, медом. На стеллаже, сделанном из дерева, каждая ягодка предстает во всей своей красе, особенно, если при этом ее грамотно подсвечивают. Ну как тут не купить?

Итак, возвращаемся к советам, как не купить лишнего. Первое правило, которое распространяется не только на покупки на базаре и рынке, но и в супермаркете — никогда не ходите по продуктовым торговым точкам голодными.

Голод вызывает желание покупать все подряд, буквально все, что выглядит съедобным. И именно на голодного покупателя в основном и действуют все маркетинговые хитрости.

Третье правило имеет самое прямое отношение к рынкам, базарам и ярмаркам — не покупайте сразу! Крайние ко входу прилавки очень часто продают тот же самый товар дороже, чем в середине помещения.

Расчет на ленивых покупателей, который нередко срабатывает. Поэтому, прежде чем совершить покупку, пройдитесь по рядам, приценитесь, поторгуйтесь.

И это правило четвертое — на рынке принято торговаться. При наличии большого количества аналогичной продукции, например, картошки, переплачивать нет никакого смысла.

Вам не хотят уступать? Смело идите к следующему прилавку, конкуренция стопроцентно играет на руку покупателю. В этом прелесть настоящего базара.

Если вы запомните эти простые правила, ваши средства будут сохраннее, а покупки на ярмарках доставят гораздо больше пользы и хорошего настроения. Получайте удовольствие от похода на рынок и пусть маленькие маркетинговые хитрости не смогут ввести вас в заблуждение.

Далее на видео вы можете ознакомиться с перечнем самых полезных фруктов и овощей.

Источник: http://myogorod.ru/sovety-dachnikov/malenkie-hitrosti-bolshih-yarmarok.html

Як на Майдані Різдвяний ярмарок відкривали..

На свято великомучениці Варвари, 17 грудня, на Майдані Незалежності було офіційно відкрито перший благодійний різдвяний ярмарок «Три мішечки. Від Миколая до Різдва».

День виявився насиченим і завершився молебнем на початок доброї справи. Президент України та Предстоятель Української Православної Церкви запалили благодійні свічки, а головна ялинка країни засяяла вогнями.

На Майдан привезли благодатний вогонь

Коли годинник показав точно 15.30, на Майдані Незалежності розпочався гучний концерт. З привітаннями виступали київські творчі колективи та молоді співаки.

Танцювали народних танців, співали відомих українських пісень та активно закликали приєднатись із танцям та співами всіх гостей свята.

І хоча до Нового року та Різдва Христового ще залишається трішки часу, на головній сцені ярмарку встигли і пощедрувати, і попосівати, і з новим роком привітати, та навіть заспівати колядок.

«Та ще й сію, посіваю

На ваші гаразди,

Щоб здоров’ю ви своєму

Були добрі газди.

Нехай вам і вашим дітям

Всі здійсняться мрії.

Нехай серце і в сто років

У вас не старіє»,

— бажали гостям зі сцени.

З Новорічними привітаннями вийшли до гостей і герої новорічних свят – Дід Мороз і Снігуронька.

Близько п’ятої вечора на церемонію офіційного відкриття ярмарку прибули Президент України Віктор Янукович, Голова КМДА Олександр Попов та Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.

Першим з привітанням виступив голова КМДА Олександр Попов:

«Дорогі кияни та гості столиці. Є така стара давня традиція: напередодні новорічних свят засвічувати головну ялинку на Майдані Незалежності. Переконаний, що святкування цих свят запам’ятається нам усім…»

Потім Блаженніший Митрополит Володимир відслужив на головній сцені ярмарку молебень на початок доброї справи. Предстоятель Української Православної Церкви закликав усіх присутніх помолитися й попросити Святите теля Миколая порадувати наших дітей і цього року.

«Крокує вже до нас і Різдво Христове, — додав Блаженніший Владика Володимир. — І нехай це свято збудить наші серця до любові з Богом і до любові до ближнього».

Президент Віктор Янукович також привітав киян та гостей міста з наближенням Нового року. «Ми всі пам’ятаємо, як у дитинстві з радістю чекали новорічних свят, — сказав він. — І перше з них – свято святого Миколая. Напередодні цього свята Блаженніший Митрополит Володимир благословив відкрити благодійний ярмарок.

Тож нехай наші діти радіють, що їхні батьки, близькі їм люді дають їм можливість відчути той дар, який дає святий Миколай. І в цю ніч хай кожна дитина отримає те, про що вона мріяла. А всім дорослим хочу побажати, щоб вони завжди вірили в свої власні сили.

Читайте также:  Дышишь или дышешь как правильно?

І завдяки цій вірі й великому терпінню, яке нам дає Господь Бог, щоб ми будували нашу країну та наше спільне майбутнє, в якому щасливо житимуть наші діти».

Опісля на Майдані запалили три головні благодійні свічки ярмарку від благодатного огню, що сходить з небес кожного року на Великдень у Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі.

У резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Українського і всієї України Володимира завжди горить лампада, засвічена від благодатного вогню. Сьогодні, з нагоди свята, лампаду привезли на Майдан Незалежності, і перші особи країни урочисто засвітили цим вогнем головні свічки різдвяного ярмарку.

І, нарешті, кульмінаційний момент. «Ялинко Новорічна, засвітись вогнями», — почули всі.

Ялинка засвітилась, а з нею – весь майдан перетворився на справжню казку. Чималий натовп, який зібрався на головній площі столиці, з захопленням роззирався навколо.

Завершилося відкриття ярмарку тривалим грандіозним феєрверком. І тут тепло стало всім. На устах дітей з’являлись щасливі посмішки, а доросліші захоплено кричали.

Справді, таке казкове завершення офіційного відкриття – яскравий початок новорічних святкувань.
Маленька копія головної свічки власноруч

Перед офіційним відкриттям ярмарку всі охочі мали унікальну можливість виготовити маленьку копію благодійної свічки власноруч. Її можна було понести додому, аби засвітити вогонь любові й добра у власній оселі, або подарувати близькій людині, як щось, зроблене з любов’ю.

Анна Вовк, майстриня, яка створила три головні свічки, показувала всім охочим, як виготовляється свічка. «Для наших свічок ми використовуємо натуральний віск, який називають вощиною. Ви можете самі в цьому переконатися. Лишень спробуйте, як він смачно пахне. Його можна навіть їсти», — запевняє жінка.

У цей час біля сцени вже збиралися охочі.

…Сідаєш біля майстрині, береш до рук восковий аркуш, кладеш на нього шматок гніту, і акуратно згортаєш. Виходить гарно.

Задоволені, відвідувачі поступалися місцем наступним учням.

«Головне – покладіть свічки дома в підсвічник. Адже натуральний віск має здатність поступово стікати», — застерігає пані Анна.

«Взагалі, власноруч виготовити свічку не так уже й важко, — розповідає майстриня. – Потрібно вирізати з великого воскового листу шмат завбільшки в свічку, яку хочете створити. Потім вирізати такої ж довжини гніт. Наші гніти, які ми тут використовуємо, — це стовідсоткова бавовняна тканина. Потім можна працювати. Однак якщо дуже холодно, як от у нас, то віск потрібно постійно розігрівати».

Якщо спочатку люди ніби боялись підходити, то згодом черга утворювалась дедалі більша. Минуло вже дві години, як розпочався майстер-клас, а люди все підходили й підходили. Жінки, які були особливо в захваті від процесу, навіть почали заводити українських пісень: «Ой чиє-ж то жито..» та інші.

З часом збільшувалась не лише кількість учнів, які одночасно намагалися зробити кожен свою свічку, але й зростала їх креативність. Свічки робилися й у формі пірамідок, витягнуті в довжину та прикрашені срібним блиском. Робити це, до речі, також неважко. Потрібно просто на щойно зроблену свічку, з ще теплим воском, щіточкою нанести бажаного кольору блиск, і він одразу пристане.

Зупинити потік охочих та їх креативність зміг лише той неприємний факт, що воскові листи нарешті скінчились. Однак одразу через дорогу вже починався концерт до офіційного відкриття ярмарку.
Благодійні акції на вибір

Ярмаркове містечко працювало активно: тут можна було придбати новорічні чи різдвяні сувеніри, поласувати смачними солодощами, чи… допомогти дітям.

З самого ранку тут працювала Пошта святого Миколая. Семінаристи-волонтери допомагали дітям написати листи святому Миколаю й обіцяли передати їх йому особисто.

У листах усі охочі писали свої прохання до святителя або побажання для своєї країни, близьких, чи для себе особисто. Організатори запевняють, що відповіді на свої листи від чудотворця діти обов’язково отримають.

Можливо, навіть подарунки. А поки що на згадку їм давали ярмаркові прапорці.

А от трохи поодаль люди жертвували для дитячих будинків чи багатодітних сімей. Адже, як розповідає один із волонтерів, ми маємо брати приклад з самого святого Миколая, який за життя допомагав бідним: «З життя святителя Миколая відомо, що одного разу він дізнався, що в його місті збанкрутував крамар.

У нього було три доньки на виданні. І коли ситуація дійшла до того, що їм не було ні чим харчуватись, ні що одягати, батько вирішив віддати їх багатим чоловікам, аби хоч якось врятувати від голодної смерті. Почувши про це, святий Миколай підкинув під вікно крамаревого будинку мішечок з грошима. Знайшовши їх, чоловік дуже зрадів.

За ці кошти він вдало видав старшу доньку заміж, і вона щасливо жила у шлюбі. Потім Святий Миколай підкинув крамару другий мішечок, і той зміг щасливо віддати і другу свою доньку.

Передчуваючи, що таємний благодійник може знову з’явитися в його житті, крамар кілька ночей поспіль не спав і чатував біля вікна, аби нарешті побачити, хто це був. І коли святитель підкинув третій мішечок з грошима – крамар його побачив і впізнав.

Тоді чоловік впав навколішки перед святим, почав йому дякувати і просити помолитися за себе та свою родину. Пізніше, віддавши і третю доньку заміж, чоловік знову збагатів, і, на знак подяки святому Миколаєві, став благодійником, почав допомагати іншим людям».

Власне, звідси і назва ярмарку — «Три мішечки». Тому всі гості також мають змогу долучитись до благодійництва і допомогти тим, хто потребує їхньої допомоги. На ярмарку можна знайти кілька різних скриньок: на кожній із них написано, куди підуть пожертвувані гроші чи речі з цієї скриньки. Таким чином люди самі можуть обрати, кому саме вони бажають допомогти більше.

«Кошти з кожної скриньки ідуть на допомогу різним дитячим будинкам та багатодітним родинам, які раніше звернулися до нас по допомогу. Хто збирає на медичний кабінет, хто на спортивний зал, кому потрібне авто, щоб діставатися в глухе село. Люди або жертвують одразу, або записують адреси конкретних дитячих будинків, аби якось допомогти їм пізніше», – розповідає один з волонтерів.

Крім того, допомогти сиротам можна, придбавши в окремих дерев’яних будиночках ляльок та свічки ручної роботи. Виручені за ці речі гроші і підуть на допомогу дітям.

Власне, зробити одну з таких свічок чи ляльок кожен міг особисто. Адже на ярмарку не лише проходив майстер-клас з виготовлення ручних свічок, тут ще й вчили, як із ниток та різних шматків тканин зробити автентичну іграшку. Здавалося, що навчитись цій справі охочіше хотіли навіть не діти, а старші люди. Адже куди магазинним барбі до виготовлених власноруч з любов’ю лялькових красунь.

Ярмарок триватиме до самого Різдва, і попереду у гостей – багато цікавого.

Марійка Биба, «Православіє в Україні»

Источник: https://religions.unian.ua/orthodoxy/440073-yak-na-maydani-rizdvyaniy-yarmarok-vidkrivali.html

Русская ярмарка

Ярмарки и городские гулянья издавна были частью русской культуры и истории. Они получили широкое распространение в середине 18-19 века, ежегодно на территории России проводилось до 3000 мероприятий данного вида. Ярмарки могли быть лесными, хмелевыми, конными, степными.

В те времена в деревнях и селах торговля практически отсутствовала, поэтому ярмарки стали для простого народа очень удобным местом, где можно было продать излишки своей сельскохозяйственной продукции, прикупить обновки и другие необходимые товары, отдохнуть в конце концов от изнурительной земледельческой работы, повеселиться и как говориться «себя показать и других повидать».

Крупнейшими ярмарками на Руси считались:

  • Мологская ярмарка. Место проведения – Верхнее Поволжье 14-16 века. Отличалась широким многонациональным составом торговцев, здесь вели торговлю купцы из России, Польши, Греции, Германии, Армении, Персии, стран Азии и Турции;
  • Макарьевская ярмарка. Место проведения — Макарьев монастырь на Волге под Нижним Новгородом в конце 16 века. Удобное месторасположение способствовало привлечению большого количества торговцев, как местных, так и иностранных. После пожара, уничтожившего большую часть построек, торги перенесли в Новгород;
  • Нижегородская ярмарка. Сменила Макарьевскую, с начала 18 века стала проходить в Нижнем Новгороде. Здесь был построен специальный Ярмарочный двор, где можно было приобрести очень широкий ассортимент различного вида продукции: соль, вино, рыбу, хлопок, меха, металлические изделии я и многое другое;
  • Ирбитская ярмарка. Проводилась на Урале в 17 веке, отличалась многообразием товаров, как местных, так и из дальнего зарубежья: Китая. Средней Азии.

Народная ярмарка

Ярмарка — это рынок, в центре города или села, куда приезжали купцы, торговцы и ремесленники как из окрестных деревень и сел, так и из отдаленной местности, чтобы продать свой товар и посмотреть чужой.

Именно на ярмарках заключались самые выгодные и крупные торговые соглашения, ведь сюда съезжались дельцы не только из местных городов и деревень, а и заморские гости из дальних стран.

Во время ярмарки для развлечения и угощения гостей и покупателей всюду продавались различные сладости, фрукты и напитки как в палатках и лотках, так и специальными разносчиками.

(Современная ярмарка в Москве, Красная площадь)

На таких ярмарках каждый продавал что хотел, товаром могли быть как бублики и сахарные кренделя, так и домашняя скотина, птица, предметы гончарного и ткаческого искусства и многое другое.

Это был настоящий рай для ремесленников (бондарей, кузнецов, гончаров, ткачей), которые целый год готовились к тому, чтобы явить покупателям настоящие шедевры своего мастерства. Также здесь предлагали свои услуги мастера различных дел: сапожники чинили обувь, брадобреи брили бороды и стригли волосы, портные чинили одежду.

По рынку с целью зазывания покупателей ходили и смешили людей различными шутками-прибаутками, рекламного характера, шуты и скоморохи.

Ярмарочный театр

Помимо различного рода торгов на ярмарках обычно проводились различные театрализованные, музыкальные мероприятия увеселительного характера, устраивались балаганы, вертепы, спектакли и сценки с участием живых медведей, устраивались конкурсы и различные забавы.

(Кустодиев «Балаганы»)

Одним из главных обязательных героев ярмарочных представлений была пальчиковая кукла Петрушка.

Она имела вид веселого и разбитного балагура и весельчака, с не очень симпатичной внешностью (у него имелся горб, большой нос, резкие черты лица, писклявый резкий голос), зато с очень задорным и озорным характером, отменным чувством юмора, которое иногда переходило всякие границы, поэтому очень даже часто сей персонаж попадал в различные неловкие ситуации и был не единожды бит за свой весьма длинный язычок. Но Петрушка никогда не унывает, весло задирает свой длинный и горбатый нос и продолжает балагурить и смешить народ то своим сватаньем, то устройством на работу и другими забавными приключениями.

Народные гулянья

Любая ярмарка была для обычных людей настоящим праздником, который помогал отвлечься от тяжелых рабочих будней, позволял отдохнуть и душой, и телом.

Там всегда царила атмосфера праздника и веселья, играла музыка, выступали актеры, звучали народные песни и детский смех.

Туда ходили всей семьей, наряжались в красивые праздничные одежды, смотрели красочные интересные представления, веселились от души, принимали участие в различных конкурсах и игрищах, катались на каруселях и качелях, покупали различные товары, сладости и гостинцы.

Одним из самых древних увеселительных занятий на ярмарке издавна было вождение хороводов. В них участвовало большое количество народа, забава сопровождалась веселой музыкой, пением, участием скоморохов и лицедеев. Неторопливое вождение хороводов могло быть разорвано удалой русской пляской, в которой танцоры соревновались друг с другом в выделывании различных замысловатых фигур и коленцев.

Нередко на ярмарках проводились и различные силовые состязания, как например кулачные бои, особенно популярные на Масленицу, участвовали в них обычно физически развитые мужчины любого возраста вне зависимости от положения в обществе.

Бой мог проводиться один на один, стенка на стенку или в виде «сцеплялки-совалки» (напоминала вид оригинального русского единоборства, в котором борьба проходила с помощью бросков и захватов).

Для мужчин эта забава была одной из любимых, ведь она позволяла проявить свою силу, ловкость и мужество, «выпустить лишний пар» или даже «выбить из головы дурь», скопившуюся там, на протяжении повседневной рутины.

Источник: https://schci.ru/russkaya_yarmarka.html

Ссылка на основную публикацию