Терміна чи терміну як правильно?

Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С.В. – 3.1.1. Термін та його ознаки. термінологія як система

План

3.1.1. Термін та його ознаки.

Термінологія як система.

З.1.2.3агальнонаукова, міжгалузева

і вузькоспеціальна термінологія.

З.1.З. Способи творення термінів.

3.1.4.Проблеми сучасного термінознавства.

Наука чужою мовою не пускає в людині гливого коріння.

І. Огієнко

3.1.1. Термін та його ознаки. термінологія як система

Термін (від латин, terminus – межа, кінець) – це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію.

Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюоїсет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтенція), фінансову (банк, кредит, лізинг, своп, баланс), хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реакція), біологічну (рецептор, клітика, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (ферзевий гамбіт, гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.

Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові – термінологію і терміносистему.

Термінологія – 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство)', 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.

Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру:

o логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують системні логічні зв'язки – а вони є в кожній науці,- то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);

o мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів – синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові тощо}.

Термінологія – це не хаотична сукупність слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.

Науку, що вивчає термінологію, називають термінознавством. Біля витоків творення української термінології стояли науковці І. Верхратський, В . Левицький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші.

Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок, прагнули до того, щоб термінологія була “всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного”67.

Незважаючи на відмінності й багатогранність сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять, існує низка спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.

Основні ознаки терміна ^ Системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміносистеми він може мати зовсім інше значення.

^ Точність: термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями.

^ Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів – однозначні, це зумовлено їх призначенням, але повністю усунути багатозначність (найчастіше двозначність) не вдається. ^ Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію

(означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна: нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення, відсутність синонімів, інтернаціональний характер, стислість, відкритість і динамізм системи, що виявляється у процесах термінологізації, ре- і детермінологізації, постійному поповненні системи новими термінами; прозорість внутрішньої форми терміна, що поліпшує Його сприйняття і збереження у терміносистемі.

Термінологія виконує такі основні функції – позначає наукові поняття і задовольняє потреби спілкування фахівців – за умови, якщо вона є загальноприйнята, унормована, відповідатиме вимогам до термінів.

Кодифікація термінів – це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

Значення термінів зафіксовано у спеціальних словниках, довідниках. Розрізняють такі види: словники терміносистем, затверджені у вигляді стандартів; словники термінології (універсальні енциклопедії, галузеві енциклопедії, галузеві термінологічні словники).

Перекладні словники – найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників. Серед двомовних термінологічних словників поряд з російсько-українськими най частоті і ішл ми є англійсько-українські, латинсько-українські тощо, окрім того, ще укладають тримовні, значно рідше – чотири-семимовними.

Енциклопедично-довідкові словники фіксують терміни, подають пояснення наукових понять. Словникова стаття в лексикографічних працях такого типу складається з двох частин – назви поняття і його означення (дефініції*).

Тлумачно-перекладні словники – це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою (або кількома мовами) і подають його тлумачення.

Цікавою лексикографічною працею, яку можна вважати певним символом нашого часу є “Тлумачно-термінологічний словник з ринкової економіки” (Харків, 1994), де, крім тлумачення, подано відповідники до українського терміна російською, англійською, німецькою, французькою, іспанською мовами.

Кілька років тому електронні словники перевернули свідомість лінгвістів, перекладачів, самих лексикографів та пересічних громадян, що мають справу з іноземною мовою. Електронний словник – комп'ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, які дозволяють добирати потрібні слова, часто з урахуванням морфологічних форм і особливостей поєднання слів.

Стандартизація термінології – це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія обов'язкова для вживання в офіційних, наукових, ділових, виробничих текстах.

Основи стандартизації термінів було закладено у Німеччині в кінці XIX – на початку XX ст., коли виникла потреба впорядкувати нагромаджену термінологію, виявити межі галузевих термінологій, уточнити значення кожного терміна. Теоретичні основи стандартизації термінів розробив німецький учений В. Вюстер.

В українській історії першим нормувальним термінологічним центром можна вважати Наукове товариство імені Тараса Шевченка (кінець XIX – початок XX століття), навколо якого гуртувалися провідні термінологи того часу, до його ухвал прислухалися автори наукових праць і підручників.

Згодом незаперечним авторитетом в українській термінології став Інститут української наукової мови (20-ті – початок 30-х років). Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою.

Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів, освіта, наука, виробництво потребує єдиної, зручної, логічної української термінології.

З огляду на ці умови в Держстандарті України розроблено Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифікації, схвалену урядом. У липні 1992 року спільним наказом Міносвіти та Держстандарту України створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології.

Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:

o систематизують поняття певної галузі науки чи техніки; переділяють їх з категоріями (предмети, процеси, якості, величини тощо);

o розмежовують родові та видові поняття;

відбирають усі терміни галузі, узятої для стандартизації, зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та інших джерел:

o розподіляють терміни за групами: а) вузькоспеціальні терміни; б) міжгалузеві; в) загальнонаукові (загальнотехнічні);

o визначають з групи термінів-синонімів нормативні (інші терміни також подають, але з позначенням нерекомендований);

o добирають еквіваленти англійською, німецькою, французькою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів; формулюють українською мовою означення (дефініції*) поняття;

o мовознавці рецензують стандарт. Стаття стандарту має таку будову:

o назва поняття українською мовою;

o скорочена форма терміна;

o недозволений (нерекомендований) синонім;

o родове поняття;

o видове поняття;

o еквіваленти англійською, німецькою, російською, французькою мовами;

o дефініція (означення);

o формула або схема.

3.1.2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
3.1.3. Способи творення термінів
3.1.4. Проблеми сучасного термінознавства
Тема 3.2 Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
3.2.1. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
3.2.2. Оформлювання результатів наукової діяльності
3.2.2.1. План, тези, конспект як засіб організації розумової праці
3.2.2.2. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
3.2.2.3. Анотування і реферування наукових текстів
3.2.2.4. Стаття як самостійний науковий твір

Источник: https://westudents.com.ua/glavy/11310-311-termn-ta-yogo-oznaki-termnologya-yak-sistema.html

Терміни та професіоналізми, приклади | МОВОЛЮБАМ

І це – миша? А де ж славнозвісний килимок?

Дорогі друзі! Сьогодні в нас мова про офіційно-неофіційну частину лексики української мови, якою зараз послуговується кожен з нас, залежно від професії. Тож мова про терміни та професіоналізми. Приклади для їх ілюстрації підібрані з різних сфер. Та спочатку – вже майже традиційний ліричний відступ

На цей раз – давній вусатий анекдот про… мишу

До комп’ютерного магазину зайшла бабуся й обурено звернулася до продавця:

– Я у вас килимок для мишки купила, а він не працює.

Продавець просто витріщився від здивування:

– Поясніть, будь ласка, як саме він не працює?

Бабуся у відповідь:

– Тиждень вже, як лежить килимок у сараї, а жодної миші ще не впіймав.

Поки продавець приходив в себе, на допомогу поспішив винахідливий покупець:

– Бабусю, ви не зовсім правильно зрозуміли. Це килимок не для ловлі мишей, а для того, щоб вони ноги витирали, перш ніж зайти в приміщення!

А ця миша – термін?

І ще дещо про… нашу мишу

А справжня миша (мишенятко) – це що за слово? В біології, звичайно, це термін. Але мишей буває кілька видів. Відома всім нам – це миша звичайна, або хатня. Але… не для нашої хати. Чи не так?

Комп’ютерна миша – це мовою лінгвістики професіоналізм, тобто неофіційний замінник терміна, а як звучить сам термін? Чи кожен з вас знає, що насправді комп’ютерна миша називається маніпулятор? У мене особисто це слово асоціюється з тим, хто мною (чи нами) намагається маніпулювати (в негативному значенні цього слова), тобто так на мене впливати, щоб я змінила свої дії на його користь.  А про те, що  мишка – це маніпулятор, я дізналася нещодавно.

Тож у нашому прикладі, маніпулятор – це термін (тобто офіційна назва), а мишка – це професіоналізм (неофіційна назва). Щоправда професіоналізм завдяки поширенню став загальновживаним словом.

А тепер про терміни як офіційні назви понять

Термін – слово або словосполучення, котре вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання, позначає його місце серед інших понять, служить для спілкування людей, пов’язаних між собою єдністю спеціалізації.

Термінологія (від лат. terminus – межа, кордон та грец. logos – слово) – 1) система термінів певної галузі науки, політики, мистецтва, виробництва тощо; 2) розділ лексикології, що вивчає терміни.

Приклади журналістських термінів: верстка, друкарська правка, звукова доріжка, зворотна зйомка, радіощоденник, ракорд, титульний редактор, шпальта, штихель, шумові ефекти.

Терміни мають визначення (дефініцію), вони позбавлені емоційно-експресивного забарвлення, навіть якщо в основі лежить слово, вжите в переносному значенні:

негативний друк – нанесення зображень чи тексту білою фарбою на чорному тлі;

комп’ютерна система – апаратна конфігурація, тобто всі функціональні компоненти й супутнє обладнання.

Класифікації термінів в українській мові

1. Поняття можуть бути виражені:

1) термінами-словами: суверенітет (політ.), україністика (наук.), умоглядність (філос.), візування (юрид.), обнародування (соціол.), глумотворець (театр.), крижмо (етногр.), ліра (муз.);

2) термінами-словосполученнями: антикварна книга (книжн.), пергаментна книга (істор.), червона книга (соціол.), податкова книга (фінанс.), прибуткова книга (бухг.), книга скарг і пропозицій (соціол., юрид.), книга для сліпих (педаг.), гравійована книга (мист.), апокрифічна книга (літер.), нотна книга (муз.);

Читайте также:  Изольешь или изольеш как правильно?

3) термінами-реченнями: Струнко! На місці, стій! Кругом! Майна! Віра!

2. За походженням терміни бувають:

1) утворені на питомо українському матеріалі;

Наприклад: довіритель (юрид.), вартість (екон.), сприяння (соціол.), огляд (інформ.), розучування (педаг.), першість (спорт.), домовик (етногр.), ліплення (мист.), домисел (літер.), спів (муз.);

2) іншомовного походження;

Наприклад: аташе (дипл.), мандат (юрид.), аукціон (торг.), документалістика (інформ.), пресвітеріанство (церк.), базиліка (архіт.), яшма (мист.), маріонетка (театр.), фейлетон (літ.), шансоньє (муз.).

3. За сферою вживання розрізняють такі терміни:

1) загальнонаукові – вживаються з однаковим значенням у кількох галузях: делегація (політ., соціол.), погляд (політ., соціол., філос.), аскетизм (психол., реліг.), шлюб (соціол., юрид.), бестіарій (книжн., літер.), канон (муз., церк.), артикуляція (лінгв., театр.), інверсія (літер., лінгв.).

Частина термінів уживається в різних термінологічних системах, при цьому їх значення видозмінюється.

Розглянемо на прикладі терміна “етюд”:

а) етюд (мист.) – первісний допоміжний малюнок, виконаний з натури, для майбутнього твору;

б) етюд (муз.) – музична п’єса віртуозного характеру, зокрема, виконується для опанування музичним мистецтвом;

в) етюд (театр.) – імпровізаційна вправа, що складається зі сценічних дій, для розвитку й удосконалення акторської майстерності;

г) етюд (літер., наук., філос.) – літературний, науковий або філософський нарис;

д) етюд (спорт.) – у грі в шахи (шашки) вправа з невеликою кількістю фігур, шашок у певній позиції; кількість ходів не визначається.

2) галузеві – вживаються тільки в одній галузі: дорадча колегія (юрид.), передислокація (військ.), колоквіум (педаг.), намісництво (істор.), бенфеїст (фолькл.), аспірантура (наук.), каніфоль (муз.), калим (етногр.), семиборство (спорт.).

І нарешті… професіоналізми

Професіоналізми – це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. До професіоналізмів належать назви знарядь праці, трудових процесів, різних ґатунків сировини, специфічні професійні вислови.

Професіоналізми можуть бути неофіційними замінниками термінів, зокрема, складних: п’ятихвилинка (короткотривала нарада), телевізійник (працівник телебачення або студент телеспеціалізації).

Більшість професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні.

Професіоналізми, приклади:

у газетярів: підвал, шапка;

у викладачів: вікно, простирадло;

угончарів: веретено (“вертикальний стрижень”), плечі (“верхня частина випуклості глечика”);

у рибалок: дуб (“великий човен, видовбаний із суцільного дерева”), банка (“поперечна дошка для сидіння”).

Однією з найбагатших на сьогодні є, на мою думку, професійна мова комп’ютерників. У зв’язку із значним поширенням персональних комп’ютерів частина професіоналізмів перейшла до розмовної мови пересічних користувачів.

Наприклад: клава – клавіатура, мама – материнська плата, винт (вінчестер) – жорсткий диск, дрова – драйвери, собака (собачка) – символ @ та ін.

Отже, сьогодні ми познайомилися з термінами та їх неофіційними замінниками – професіоналізмами. Зрозуміло, що далек не всі терміни мають відповідники-професіоналізми.  Ви переконалися, що терміни, професіоналізми, приклади для їх ілюстрації – це ЦІКАВО й захопливо!

Источник: http://l-ponomar.com/terminy-ta-profesionalizmy-pryklady/

Як правильно розрахувати термін вагітності

Будь-яка жінка, яка готується стати мамою, з нетерпінням чекає появи двох заповітних смужок на тесті. Після цього моменту виникають хвилювання і переживання. Чи нормально малюк розвивається, коли потрібно йти на перше УЗД, і, нарешті, коли ж мають бути пологи? На всі ці питання можна відповісти, знаючи точний термін вагітності.

Дуже часто плутанина в голові у вагітної жінки виникає через нерозуміння цього терміна. Тому важливо знати, коли починається розвиток ембріона, а коли починається відлік до пологів.

Яйцеклітина після овуляції (виходу з яєчника) живе близько доби. Саме цей час вважається найбільш сприятливим для зачаття. При менструального циклу в 28 днів овуляція виникає на 14 день. У момент запліднення сперматозоїд зливається з яйцеклітиною, а через тиждень розвивається ембріон прикріплюється до внутрішньої оболонки матки.

https://www.youtube.com/watch?v=Wi3ve9BvN3c

Так як у більшості жінок довжина менструального циклу непостійна, то і точну дату овуляції і зачаття ніхто не знає. Тому всіма акушерами світу прийнято вважати початком вагітності перший день останньої менструації.

Через 9 місяців (280 днів) після цього дня повинні відбутися пологи. В цьому і полягає парадокс: відлік вагітності вже пішов, а зачаття ще не було.

Тому термін життя ембріона менше терміну вагітності в середньому на 2 тижні.

Методи визначення терміну вагітності і дати пологів

  • УЗД в першому триместрі
  • Формула Негеле (за датою останньої менструації)
  • Огляд вагітної лікарем (визначення розмірів матки)
  • Оцінка рівня ХГЧ
  • ворушіння плода

Всі лікарі світу визначають термін вагітності по одному основному параметру (УЗД) і двом допоміжним (дата менструації і огляд вагітної).

Основний метод – ультразвукове дослідження. Важливо пам'ятати, що точність цього способу максимальна в перші 10-12 тижнів, а потім вона падає. Тому саме УЗД першого триместру широко застосовується для визначення передбачуваної дати пологів.

Сучасні апарати можуть визначити плодове яйце в матці вже з 3-5 тижнів вагітності.

У міру зростання ембріона до 3-4 мм з'являється можливість виміряти його КТР (куприка-тім'яної розмір), який і є основою для визначення терміну гестації з точністю до дня.

Зазвичай в ув'язненні лікар вказує, який саме термін він має на увазі: акушерський (з останньої менструації) або ембріональний (з моменту зачаття).

Після 22 тижня вагітності точно встановити вік плоду неможливо. Але вимір основних його параметрів (розмір головки, довжина стегнової кістки, окружність живота) дозволяє оцінити динаміку зростання.

Якщо вона не відповідає терміну, заявленого при УЗД в 1 триместрі, то є ймовірність синдрому затримки розвитку плода.

Крім того, є індивідуальні спадкові особливості (невисокий зріст, велика голова), через які в третьому триместрі термін вагітності розрахунку по УЗД не підлягає.

Дата останньої менструації – калькулятор розрахунку

Визначення терміну вагітності по дню останньої менструації – найдоступніший для жінки спосіб. Якщо майбутня мама – щаслива володарка регулярного циклу в 28 днів, то вона може самостійно і досить точно розрахувати дату пологів. Для цього існують спеціальні формули Негеле.

ПДР = ПДПМ – 3 місяці + 7 днів

  • ПДР – передбачувана дата пологів
  • ПДПМ – перший день останньої менструації

Наприклад, якщо ПДПМ був 15 червня, то ПДР = 15 червня-3 місяці +7 днів = 15 березня + 7днів = 21 березня. На цьому засновано визначення дати пологів у всіх спеціальних калькуляторах розрахунку терміну вагітності.

Введіть перший день останніх місячних:

Термін гестації визначається додаванням до ПДПМ кількості тижнів, що минули після цього дня. Тому здійснити за допомогою звичайного календаря розрахунок терміну вагітності може кожна жінка.

Коли не можна визначити термін по менструації?

  • Нерегулярний менструальний цикл. При циклі, перевищує 35 днів, овуляція відбувається не на 14 день. Тому формула Негеле даватиме неточний результат (див. Причини порушення менструального циклу).
  • Прийом протизаплідних засобів. При недотриманні регулярності прийому оральних контрацептивів може трапитися вагітність. Через раптову овуляції формула розрахунку ПДР також не підходить (див. Плюси і мінуси оральних контрацептивів).
  • При загрозі переривання вагітності ранніх строків. Трапляється, що виникає загроза переривання вагітності на самих малих термінах. Дуже часто вона виявляється мізерними кров'яними виділеннями в дні, що відповідають очікуваної менструації. Тобто жінка може переплутати кровотеча на 5 тижні вагітності і звичайні місячні, і навіть не буде здогадуватися про своє цікаве положення. У таких випадках визначають термін за допомогою УЗД.

Постановка кожної вагітної на облік в жіночу консультацію починається з огляду.

Визначення розміру матки і висоти стояння її дна (тобто верхньої частини) може дати орієнтовну інформацію про термін вагітності. Цей метод не володіє 100% точністю. Адже індивідуальне розташування матки, міома і повний сечовий міхур можуть ускладнити огляд. А багатоплідна вагітність пов'язана з великим збільшенням цього органу.

Вже через 8-10 днів після зачаття в крові майбутньої мами визначається В-субодиниця ХГЛ. Цей гормон з'являється під час вагітності і подвоюється кожні 2-3 дні (див. Норми ХГЧ по тижнях). Судити про терміні гестації по його рівню можна лише побічно.

  • По-перше, норми ХГЧ для кожного тижня вагітності мають великий діапазон.
  • По-друге, його рівень зростає при багатоплідній вагітності і деяких аномаліях розвитку плода. Тому немає сенсу орієнтуватися на цей гормон при розрахунку терміну вагітності по тижнях, коли доступні більш точні методи (УЗД, наприклад).

Вважається, що первістки жінки відчувають ворушіння плода з 20 тижня вагітності. Повторнородящих можуть відчути їх вже з 16-18 тижнів.

Насправді все залежить від індивідуальних особливостей мами і дитини, товщини жирового прошарку на животі вагітної і від її бажання відчути поштовхи.

Крім того, часто за перші ворушіння приймають перистальтику кишечника. Тому не варто покладатися на цей показник в розрахунку терміну вагітності.

Як визначити термін вагітності при ЕКЗ?

При екстракорпоральному заплідненні багато жінок сумніваються, як правильно вважати тижні вагітності. Адже в порожнину матки підсаджується вже розвивається ембріон.

Але незалежно від способу запліднення (природним шляхом, інсемінацією сперми або ЕКЗ) термін вагітності визначають від першого дня останніх місячних. Єдиним винятком можна вважати ЕКО з протоколом придушення менструації (суперлонг протокол).

У цьому випадку термін відраховується від дня підсадки ембріона з додатком двох тижнів.

Для чого лікарі визначають точний термін вагітності?

  • Для оцінки темпів розвитку плода
  • Для визначення дати пологів
  • Для проведення скринінгу на хромосомні мутації (синдром Дауна та ін.)
  • Для визначення життєздатності дитини при передчасних пологах

Головна мета визначення терміну гестації для майбутньої мами – налаштовуватися на наближається народження малюка і знайомиться з інформацією про внутрішньоутробний розвиток по тижнях.

Добрий день, не працює калькулятор розрахунку терміну вагітності, ось що мені випало:

Ви вагітні +1421 місяців і 5 днів (42635 днів).

Йде 6091 тиждень вагітності.

Можлива дата пологів: 6 вересня 1900

Дарина, ви яку дату при розрахунку вказали?

Ви напевно роком ошіблісь.Надо уважно забивати дату.

Працює ще як)))

Доброго дня. Допоможіть, будь ласка розібратися. За калькулятору термін вагітності 6.2 дня. Перший день останньої менструації 14.02, аналіз ХГЛ на 29.03 = 5000. Але я робила швидкий тест 16.

03, він нічого не показав. Наступний зробила 20.03, вже були дві смужки. Чи правильно я розумію, що термін скоріше за все менше 6 тижнів? Мені важливо зрозуміти, т.

До я за кордоном, і треба знати коли повернутися крайній термін. Дякуємо!

Хороший калькулятор! Мені сподобався. точно вважає

Добрий день я випила три капсули ЕВІКЕМ у мене постійні нарущенія а потім перевірила на тест дві смужки пішла на узі а там нічого не видно що тепер буде

Працює на всі 100%

Додати коментар Скасувати відповідь

Чи всі Ви знаєте про застуді і грипі

© 2013 Азбука здоров'я // Угода // Політика персональних даних // Карта сайту Інформація на сайті призначена для ознайомлення і не закликає до самостійного лікування. Для встановлення діагнозу і отримання рекомендацій по лікуванню необхідна консультація кваліфікованого лікаря.

Читайте также:  Совершена или совершенна как правильно?

Розрахувати, який термін вагітності в тижнях, і обчислити дату пологів по останньої менструації

  • Розрахувати термін вагітності і дату пологів
  • Розрахувати термін вагітності і дату родовпо першому ворушінню

Даний калькулятор дозволить вам обчислити, на якому терміні вагітності ви зараз перебуваєте, дату майбутніх пологів, дату зачаття, і навіть знак зодіаку майбутнього малюка і його зодіакальне тварина за східним календарем. Також ви зможете визначити вік плоду, його вага і зріст, і скільки залишилося часу до пологів. Для цього вам необхідно ввести дату першого дня останньої менструації і тривалість вашого менструального циклу. Крім того, наш калькулятор генерує дуже зручну і практичну таблицю вагітності по тижнях. По ній ви зможете орієнтуватися, на якому тижні вагітності ви зараз перебуваєте, а також відстежувати зростання і вага вашого майбутнього дитини.

Источник: http://lotos-n.ru/30430/

Кориснi поради

Мінімалізму і позбавленню від зайвого присвячені сотні статей і книг. Є люди, які зробили професією розбір чужих будинків і гардеробів. В цьому є невесела іронія: можна найняти професійного шопера, який допоможе вам оновити гардероб або інтер'єр, а можна заплатити іншій людині, яка допомагає позбутися від зайвого.

Чому це відбувається? Чому в кутах будинку навіть після ретельного прибирання починають накопичуватися непотрібні дрібниці? Чому так важко втриматися і не привезти черговий магніт (статуетку, рамку для фото) з подорожі? Чому в шафі повно одягу, а «носити нічого»? Чому дітям так швидко надокучають іграшки, і вони просять нові?

Наш експерт – блогер Анастасія Чуприна, у сьогоднішній статті розмірковує, як вийти із порочного кола надспоживання.

Під час приготування їжі в духовці на її стінках накопичується багато забруднень. Найбільш простим та правильним шляхом є чистка її після кожного приготування їжі, але не завжди ми встигаємо так робити.

У результаті маємо великі краплини жиру, що пригоріли та присохли, і видалити їх вже не так просто.

Тож якими способами можна легко та просто відмити духовку до глянсового блиску? Пропонуємо скористатися лайфхаками від EVA Blog!

Цей прийом прийшов у фітодизайн приміщень з ландшафтного дизайну і дуже швидко став одним з провідних трендів. Зелені стіни прикрашають зали дорогих ресторанів, салонів краси та SPA, а віднедавна ще й кімнати міських квартир. Вертикальне озеленення стає дедалі популярнішим і, незважаючи на свою дорожнечу, витісняє озеленення в звичайних горщиках.

Сьогодні ми з’ясуємо, в чому ж переваги вертикальних систем і якого догляду вони потребують. І допоможе нам у цьому наш експерт, керівниця студії фітодизайну Botanical Studio, Ольга Марченко.

Відомі трендсетери європейських студій дизайну і меблевих салонів говорять про те, що головним трендом у дизайні приміщень стають instagram-ready інтер’єри.
Наш постійний експерт Ольга Марченко вирішила розповісти більше про це новітнє явище і поділитися ідеями створення «інстаграмного» інтер’єру у власній оселі.  

Певно, не існує такого гардеробу, в якому не було б як мінімум одних джинсів. Це справжні модні довгожителі, котрі трансформувалися від міцного робочого одягу до міського вуличного стилю та навіть офісного.

Частіше за все ми ретельно та прискіпливо обираємо нові джинси, а потім влаштовуємо їм справжнє випробовування й носимо багато та часто. Звісно, що витримати таке під силу не кожній тканині, а єдине, що може скоротити термін життя джинсів — вицвітання тканини.

Тож як уберегти улюблену пару від втрати кольору? — Про це читайте в нашій новій статті!

Источник: https://evaportal.com.ua/home/yak-pravylno-prasuvaty-postilnu-bilyznu/

Систему термінів нерідко іменують ще термінологією. Це слово утворене від середньовічного латинського terminus та старогрецького logos. На думку А.

Хаютіна, воно було вперше вжите у Німеччині професором Ієнського університету Ц.Шютцем (1786), у 1801 р. з’являється воно у французькій та англійській мовах. Лексикографи ХІХ ст.

приписують цьому слову дуже вузьке значення „опис”.

Сьогодні під термінологією розуміють: науку про терміни (І.Ковалик, О.Реформатський), частину словникового складу мови, що охоплює спеціальну лексику, систему позначення наукових і професійних понять будь-якої однієї галузі знань.

https://www.youtube.com/watch?v=FqyHewU09H0

Однак для першого значення є вже відповідник „термінознавство”, а для другого – професійна лексика. Слово „термінологія” у словниках також трактується по-різному. У словнику лінгвістичних термінів О.

Ахманової термінологія пояснюється як „Сукупність термінів даної  галузі виробництва, діяльності, знання, що утворює особливий сектор (пласт) лексики, який найбільш легко піддається упорядкуванню”. У словнику Д.Ганича та І.

Олійника цей термін трактується як „Система термінів певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя або сукупність термінів мови”. У словнику Є.Кротевича та Н.

Родзевич читаємо: „Сукупність термінів, що вживаються у будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Тому можна говорити про термінологію певної науки або окремої дисципліни, а також про термінологію мови загалом на певному етапі її розвитку”.

Таким чином, термінологія – це не система термінів, а сукупність термінів, що входять у певну термінологічну систему.

Термінознавство – це наука про терміни. На жаль, сучасні термінологічні словники цього слова не фіксують, хоча воно з'явилось у 60-х роках XX століття. Натомість у цьому значенні вживається слово “термінологія”, що відповідає принципові системності та однотипності лінгвістичних понять.

Правомірність позначати однією назвою кілька понять на зразок морфологія, фразеологія відстоює професор І.Ковалик. Зважаючи на те, що термінологія узвичаєна як назва системи термінів, варто ввести в постійне вживання назву термінознавство. Це дасть змогу уникнути зайвої полісемії.

Отже, термінознавство – це наука, яка займається загальнотеоретичними питаннями терміна, термінології, номенклатури.

Слово термін прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові означало “межу”, “рубіж”. Зокрема, Аристотель визначав термін як “те, на що розкладається перший засновок суб'єкт і предикат”. У середньовіччі це слово набуло вже значення “визначення”, “позначення”. У старофранцузькій мові знаходимо навіть номінацію terme – “слово”.

В Україні ця назва поширюється вже у XVIII ст. Зокрема, Г.Кониський вважає, що це “зображення певної речі чи поняття у нашому розумінні”.

Виходячи з цього трактування, український філософ створює своєрідну теорію терміна, згідно з якою він визначає дев'ять його властивостей: підстановка, стан, невідповідність, розширення, відчуження, найменування, уточнення, роздроблення і редуплікація.

Ставлення до проблеми українського терміна постійно було в центрі уваги Наукового товариства ім. Т.Шевченка.. Зокрема, В.

Левицький визначає термін як назву, що повинна якнайглибше відповідати науковому поняттю, а ознаками будь-якої термінології, на його думку, є розвиток та упорядкованість. До питання терміна і термінології підходили О.Огоновський, І.Верхратський, І.

Пулюй та багато інших провідних українських учених. У характеристиці терміна бралися до уваги такі його специфічні риси, як відповідність слова поняттю і структура номінативної одиниці. Термін мусив відповідати духові мови, бути коротким і вмотивованим, не мати синонімів.

У створенні терміна, на думку дослідників, необхідно орієнтуватися не лише на науку, а й на освіту; термінологія має бути всеукраїнською і поєднувати елементи власне національного і міжнародного.

М.Вікул стверджував, що термінологія – це терміни в системі, які органічно пов'язуються один з одним, а кожна конкретна терміносистема має відзначатися оригінальністю і стрункістю.<\p>

У зарубіжному мовознавстві теорія терміна, на думку А.

Хаютіна, зароджується лише на початку XX століття. Трактується термін неоднозначно.

Так, англійці Гринаф та Катридж порівнювали терміни з математичними знаками і формулами, які не входять до словникового складу мови (1901); француз Жильбер писав про терміни як про елементи особливої наукової мови, яким не властива чіткість, логічність, однак ототожнював їх із символами та символічними знаками хімії й математики (1945); німець А.Ширмер вперше у1913 році зіставив загальновживану і спеціальну лексику. Ж.Вандрієс та Й.Сміт (1925, 1937) ототожнювали терміни з жаргонами.

В українському мовознавстві підхід до терміна на рівні теорії знаходимо у працях Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Зокрема, Т.Секунда у 1919 році зазначає, що термін:

1) легкозрозумілий;

2)      точно відповідає суті наукового об'єкта;

3)  недвозначний (з кожним терміном має бути зв'язане тільки одне значення);

4)  гнучкий, тобто дає змогу легко утворювати від нього похідні терміни;

5)      милозвучний.

Сам термін трактується як “слово з певним означеним змістом, з фіксованим для спеціальної наукової галузі значенням, що дає змогу точно і ясно уявити собі певну річ, певну дію та певний процес”.<\p>

Спеціальних робіт, у яких подавалося б визначення терміна, з'ясування його специфіки, в лінгвістичній літературі дуже мало.

Лише в небагатьох наукових працях та підручниках з мови, визначається саме поняття “термін”, є відомості про нього. Наведемо деякі з найпоширеніших і найбільш відомих визначень цього поняття.

За визначенням авторів великої енциклопедії, “Термін слово чи словосполучення, якому (в ідеалі – однозначно) відповідає певне поняття в галузі суспільно-політичного життя, науки, техніки, мистецтва. Від звичайного слова термін відрізняється точністю семасіологічних границь”.

<\p>

“Термін – слово, що служить назвою точно визначеного поняття, предмета в певній ділянці знання (науки, мистецтва, техніки)”(О.Реформатський).[62,80]

“Терміном називається слово, яке вживається в будь-якій спеціальній галузі знань для точного визначення певного поняття”(Т.Панько).

“Терміни – спеціальні слова з дуже точним значенням”(В.Даниленко). [14,17] “Термін це слово чи словосполучення, яке виражає чітко окреслене поняття з будь-якої галузі науки, техніки й мистецтва. Від звичайного слова чи словосполучення термін відрізняється точністю семантичних меж”(Р.Піотровський).

Усі наведені визначення збігаються, коли перераховуються основні риси слова-терміна: необхідність співвідносності терміна з певним науковим поняттям, точність значення, відпрацьованість, однозначність тощо. Більшість учених погоджується з поданими визначення, але водночас науковці вказують і на цілий ряд додаткових, не менш важливих ознак терміна.

Зокрема, Р.А.Будагов неодноразово підкреслює такі необхідні ознаки терміна, як моносемія і вмотивованість у творенні. О.М.

Гвоздєв, наголошуючи, що для термінів характерним є строго закріплене в науці значення, називає їх найбільш високим розрядом найменувань.

Позитивними рисами цього наукового поняття вчений  вважає чітку визначеність значення і загальну їх дефініцію, а негативною рисою – можливе і небажане перетворення його в слово з нечітко окресленим значенням.

На думку С.І.Ожегова, вирішальним моментом у відборі терміна до словників повинна бути “не важливість терміна в системі понять даної науки чи галузі техніки, а його суспільна роль”. Це визначення цілком слушне, але в ньому недооцінюється вага терміна в системі понять.

В усіх наведених визначеннях підкреслювалась відмінність терміна від загальновживаного слова. Але перший має не тільки специфічні порівняно із звичайним словом риси, а й спільні з ним.

Цю подібність терміна до всіх інших слів підкреслював Р.І.Піотровський: “У терміні, як і в будь-якому іншому слові, відбувається складний процес узагальнення”.

Відмінні ж риси терміна порівняно зі словом, на думку вченого, полягають в тому, що:

–     за структурою терміна можна визначити класифікаційну співвіднесеність одного поняття з іншим супідрядним;

–     термін може виражати і наукову оцінку;

–     термін, втрачаючи побутову виразність, разом з тим він набуває нової якості – своєрідного відтінку спеціального контексту.

У працях Г.О.Винокура відзначено, що “в ролі терміна може виступати кожне слово, яким би воно не було тривіальним, і що терміни – це не особливі слова, а слова в особливій функції”. Він також підкреслює і характерну для термінів “інтелектуальну чистоту”, тобто відсутність образних, емоційних переживань і відмінність від номенклатурного знака.

У тих небагатьох існуючих спеціальних монографічних дослідженнях терміни визначаються “як номінанти системи понять (реалій) науки, техніки, офіційної мови та їх відображення у виробництві, суспільному житті чи їх окремих сферах; причому кожний термін у конкретній галузі має суспільно усвідомлене значення “.

Аналіз сучасних досліджень показує, що терміном називають зокрема:.

–     деякі групи лексики та діалектології;

–     групи лексики, пов'язані з професією людей, крім науки й техніки;

–     спеціальну лексику промислів та ремесел;

–     спеціальну лексику науки, техніки, сільського господарства;

–     наукові терміни (тобто власні терміни) тощо.

На сьогодні у науці виділяються такі ознаки терміна:

1) термін однозначний (Р.Будагов, Т. Секунда); має тенденцію до однозначності (В.Даниленко, Л.Кутіна); однозначний у межах певної термінологічної системи (О.Реформатський, Т.Панько);

2)    термін точний та байдужий до контексту (Т.Секунда, О.Толикіна);

3)    значення терміна дорівнює поняттю в обсязі пізнаного (О.Вюстер, А.Дрезен);

4)  термін стилістично нейтральний (О.Реформатський);

5)  термін системний, на що у літературі останніх років звертається особлива увага тощо;

6)    наявність у терміна чіткої дефініції (майже усі дослідники);

7)    у терміна не повинно бути синонімів чи омонімів (у межах однієї терміносистеми). Проте з працями В.Даниленко у літературу увійшла протилежна точка зору, згідно з якою синонімія в термінології розглядається як природний вияв законів розвитку лексики літературної мови (слушність думки, висловленої дослідником буде наочно доведена у запропонованому дослідженні);

8)    короткість (стислість) у плані вираження. Однак термінологам давно вже зрозуміло, що цей критерій здебільшого швидше бажаний, ніж реальний. Процес диференціації понять науки та техніки є об’єктивною передумовою використання багатослівних термінів, що прагнуть якнайточнішого позначення певного поняття.

Підсумовуючи сказане вище, можна зробити такі висновки: термін – це передусім слово. Тому він має цілий ряд спільних рис з будь-яким повнозначним словом. У ньому, зокрема, відбувається складний процес узагальнення; він, як і кожне слово, пов'язаний з поняттям.

Але разом з тим, термін не зовсім звичайне слово. Як відомо, кожна лексема, як правило, пов'язана не з одним, а з рядом близьких понять; її смислові межі слова можуть бути дуже широкими, а іноді й не цілком визначеними.

Семантичні межі звичайних слів мають численні перехідні відтінки, і лише один якийсь зв'язок слова з поняттям є основним і утворює первинне його значення.

Але у загальновживаному слові поряд із цим основним, як правило, є ще й ціла низка другорядних, вивідних, переносних значень (так звана полісемія). У слові-терміні переносні значення відсутні і полісемія йому в межах однієї термінологічної системи не властива.

Таким чином, терміни відрізняються від інших слів лише планом змісту. Формально ж, за планом вираження відмінностей не мають. Термінами на рівних правах можуть бути і свої, і запозичені слова (особливо часто створені на базі грецьких та латинських коренів), і звичайні слова мови, і спеціально створені неологізми.

Звичайно, терміни – прикмета наукового функціонального стилю. Але вони здатні виходити й за його межі. По-перше, найуживаніші терміни стають надбанням більшості мовців і тим самим переходять до загальновживаної лексики, наприклад, астрономічні – комета, телескоп; музичні – пісня, танець. А по-друге, вони можуть використовуватися в інших функціональних стилях зі спеціальною настановою.

Зокрема, це стосується художнього стилю. Пор.: “Тчеться музика сну: сум і радість… діез і бемоль…” (І.Л.Муратов). Терміни в цьому випадку переосмислюються, набуваючи образного змісту, і, входячи в незвичні словосполучення, стають художніми засобами.

Наприклад: “пручаються ноти в розпечений залп”, “кладуть вітри смичок на тятиву”, “б'є в тамбурини осені горіх” (Л.В.Костенко). Терміни можуть у цій ситуації навіть ставати джерелом нових, суто поетичних слів: “Біологія ракетно вирвалась в політ” (І.Ф.Драч), “Смертельна туга плакала органно” (Л.В.Костенко).

А, скажімо, беззмістовне накопичення незрозумілих термінів стає чудовим засобом зображення псевдонауковості, наприклад, у В.С.Шефнера: “гібридизація і синхронізація в умовах урбанізації і полімеризації потребують аморалізації і меліорації, у зв'язку з чим прошу терміново відгукнутись переводом в п'ятдесят карбо­ванців”.

<\p>

З наведених прикладів видно, що за межами наукового функціонального стилю терміни, власне, перестають бути термінами, оскільки зберігають тільки свою звукову форму, а системний науковий зміст втрачають. Ці погляди поділяє також академік І.К.

Білодід, який стверджує, що “у мові художньої літератури терміни можуть втрачати свою стилістичну замкненість”, а використання термінологічних слів “у ролі складових елементів тропів і художніх образів” зу­мовлює часткову чи й повну їх семантичну детермінологізацію”.

Источник: http://damar.ucoz.ru/publ/termin_jak_osnovne_ponjattja_terminoznavstva/13-1-0-312

«Строк» чи «термін»? – як правильний термін у договорі може коштувати мільйони

Для звичайної людини це одне і те саме. Але в юридичній практиці, особливо в такій сфері як судочинство, має значення навіть кома, не те що застосування 2 різних термінів для опису одного й того самого поняття.

Особливо уважно цей текст потрібно читати інвесторам, які вкладають кошти в будівництво квартири у багатоповерхівці.

Між теорією і практикою

Такі правові поняття як «строк» і «термін» – обов’язковий атрибут будь-якого договору, чи це договір поручительства, чи договір між інвестором та забудовником щодо інвестування коштів в будівництво багатоповерхового будинку, чи будь-який інший вид договору.

Як це виглядає на практиці? Розглянемо декілька особливостей застосування «часових» термінів.

На сьогоднішній день законодавець вирізняє два терміни, що свідчать про тривалість діяння: «строк» та «термін». Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України):

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, говорячи простою мовою, строк – це період, після завершення якого процес закінчився, а термін – це момент початку якоїсь дії або події.

Здавалося б, що законодавець чітко визначив значення термінів, а тому й при їх застосуванні не може виникнути проблем.

Проте, аналізуючи норми Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що юристу / інвестору / простому громадянину при укладенні договору варто дуже уважно підійти до застосування термінів.

Так, наприклад, на поручительство, оформлене відповідним договором розповсюджується дія норм Глави 52 ЦК України, зокрема, й статті 631 ЦК України.

У зазначеній статті законодавець не розрізняє термінологію щодо строку дії договору: відсутнє застосування термінів «строк» та «термін», а вказується лише узагальнений «строк договору» – це час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Аналогічні приписи зазначені у Главі 48 ЦК України, зокрема у статті 530.

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначене вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

   Строк чи термін на мільйон гривень

Тобто, хоча законодавець у статті 252 ЦК України й чітко визначив зміст термінів «строк» та «термін», у статтях 530 та 631 ЦК України не поділяє зазначену термінологію за своїм змістом та здійснює узагальнення щодо дії зобов’язання (договору) у просторі і часі: по днях, місяцях тощо чи вказівкою на подію.

Натомість, коли законодавець вбачав за необхідне розділити застосування та правові наслідки щодо дії договору у часі, то використовував терміни «строк» та «термін»: ст. 677, 883-884, 1110 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що неправильне застосування термінології може під час судового розгляду «допомогти» одній зі сторін унеможливити виконання договірних відносин у повному обсязі.

Насправді, такі ситуації, коли відмінність між «терміном» та «строком» може виявитися вирішальною, набагато ближче до Вас, ніж Ви думаєте. Хочете приклад з практики?

Ви вирішили інвестувати кошти в будівництво багатоквартирного будинку.

Укладаєте інвестиційний договір із забудовником, сплачуєте кількасот тисяч гривень і… чекаєте, коли зможете вселитися в свою нову квартиру.

Наприклад, згідно договору, забудовник повинен здати будинок до 1 січня 2016 року. Але ось на дворі вже березень місяць, а Ви бачите, що до завершення будівництва ще, дай Боже, місяців 6-7.

Деякі Інвестори, які втомились чекати введення в експлуатацію нерухомого майна чи навіть його добудови, звертаються з позовом до суду щодо порушення строків виконання зобов’язань за договором з боку Забудовника.

У позові вони просять розірвати договір, повернути 100% проавансовані кошти та сплатити неустойку за невиконання Забудовником своїх зобов’язань.

При цьому, обмануті інвестори-позивачі використовують посилання на частину першу статті 251 ЦК України (та надають відповідний графік інвестування, черги будівництва тощо).

А далі виявляється, що інвестиційний договір об’єкта нерухомості у розділі щодо терміну дії договору передбачає: «…Договір діє до моменту виконання Сторонами всіх зобов'язань, які встановлені Договором або з нього випливають, у повному обсязі».

Але, укладаючи договір, Інвестори не взяли до уваги, що за змістом мова йде не про «строк», а про «термін» дії договору.

Тому Забудовник, який заздалегідь підстрахувався, з посиланням на трактування норм частини 2 статей 251 та 252, а також статті 631 ЦК України з легкістю доводить в суді безпідставність позовних вимог. І, відповідно, граючись, виграє такі справи.

Отже, приходимо до висновку: хочете  захистити свої інтереси – уважно обирайте терміни під час укладення договорів. Здавалося б, дрібниця – «термін» або «строк» – а вартість такої «дрібниці» може коштувати Вам сотень тисяч гривень і років витраченого часу.

Рубрика “Я – Корреспондент” является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.

Источник: https://blogs.korrespondent.net/blog/business/3735253/

Ссылка на основную публикацию