Немає чи не має як правильно?

Дитяча мастурбація – чи норма це? Як правильно реагувати?

Дитяча мастурбація – досить делікатне питання і часто батьки залишаються наодинці з цією проблемою, боячись винести її за межі сім’ї.
Як правильно реагувати, щоб не зашкодити дитині?Перш ніж відповісти на це питання, варто розглянути причини дитячої мастурбації!

Треба одразу зазначити, що мастурбація – це нормальний етап психосексуального розвитку. Але є додаткові чинники, які можуть провокувати виникнення такої звички:

  1. Фізіологічний фактор.Варто звернути у вагу на те, чи все в порядку у дитину з інтимними частинами тіла – чи немає почервонінь, попрілостей, висипань. Інколи мастурбація може бути викликана більш серйозними захворюваннями – сахарним діабетом, глистами, фімозом (звуження крайньої плоті). Щоб виключити дану причину треба звернутись до педіатра.
  2. Надмірну увагу до інтимних частин тіла може провокувати тісна білизна.
  3. Цікавість і бажання все пізнати.Це стосується дітей до 2-х років, коли на передній план виступає потреба пізнати все навколо. Діти маніпулюють різними предметами і частинами тіла для того, щоб задовольнити власну цікавість.
  4. Звичайна нудьга, коли дитина не знає чим себе зайняти, може стати причиною того, що дитина починає мастурбувати. У висновку це переростає у звичку і стає способом провести вільний час. Мастурбація як заколисування перед сном – також входить в даний спектр причин.
  5. Психологічна травматизація дитини.Поява маленького брата чи сестри і як наслідок конкуренція з ними, розлучення батьків, рання розлука з матір’ю, страх фізичних покарань, відсутність турботи та уваги, відчуття покинутості, тобто все що здатне викликати стрес у малечі, може бути стимулом до травматизації дитини. В такому випадку мастурбація – це «ліки», розрядка, зняття напруги. Така мастурбація називається невротичною і зазвичай потребує втручання кваліфікованого дитячого психолога.

Як же вияснити де мастурбація просто етап нормального розвитку, а де вона приймає невротичний характер? Є ряд умов, на які слід звернути увагу. Саме вони можуть вказати на ненормальний характер:

– Груба, імпульсивна форма мастурбації
– Нав’язливий характер
– Велика частота. Тобто коли вже виробилась стійка звичка.

Дитина прагне цим займатись будь-якої хвилини (за столом, читаючи книжку, одягаючись, граючись, переглядаючи телевізор, перед сном…)
– Стають можливими випадки мастурбації в громадських місцях
– Дитина не може зупинитись при зауваженні дорослого, а навпаки реагує агресивно
– Якщо ви помічаєте, що малеча скоріше знімає напругу, ніж отримує задоволення
– Відсутність відчуття зніяковіння, сорому
– Дитина хвалиться тим, що мастурбує
– Вчить мастурбації братів, сестер чи друзів.

Як правильно відреагувати, якщо ви помітили за дитиною таку звичку?

Як не треба робити! Ні в якому разі НЕ соромте, НЕ висміюйте, НЕ сваріть, НЕ забороняйте, НЕ лякайте, НЕ погрожуйте, тобто ніяк НЕ акцентуйте.

Варто визнати природність процесу, але не заохочувати малечу! Як це зробити?

  1. Спочатку перевірте стан шкіри статевих органів та подивіться чи не затісна білизна, яку носить ваша дитина. Це виключить фізіологічну причину.
  2. За допомогою ознак, які ми розглянули вище спробуйте визначити який характер у звички – невротичний чи це просто етап психосексуального розвитку.
  3. Спробуйте зацікавити дитину чимось іншим, переключити увагу. Але тут треба бути обережними – не треба надмірно акцентувати увагу на новій грі! У дитини не повинен сформуватись зв’язок типу «якщо буду так робити, то мама одразу придумає цікаву гру!». Переключати треба спокійним тоном на незначні речі – попросити щось принести, запропонувати попити, попросити намалювати щось…
  4. У старших дітей (починаючи з 4-х років) можна спитати чому вони цим займаються?І потім провівши аналогію із чищенням носу (що теж є приємним, але робиться у ванній наодинці) поясніть, що чіпати свої статеві органи можна, але не привселюдно. Варто сказати про те, що якщо торкатися до інтимної частини тіла брудними руками, то можна занести інфекцію і часто це робити не варто, оскільки це може спровокувати почервоння і викликати больові відчуття (проведіть аналогію із вухом, яке теж стане червоним і заболить, якщо його часто чіпати). Можна розказати дитині про те, що таке інтимні частини тіла, для чого вони служать. Крім того, слід звернути увагу на деякі моменти, які стосуються людської сексуальності і розповісти про те, як захистити межі своєї інтимності (це сприяє профілактиці сексуального насилля над дітьми).
  5. Якщо ви помітили дану звичку, яка відбувається в один і той самий час, наприклад, перед сном чи при перегляді телевізора, спробуйте змінити ритуал.
  6. Позитивну роль може зіграти будь-яка фізична активність (фітнес, танці)за для того, щоб максимально витратити енергію, аби вона не пішла «не в те русло»
  7. Спробуйте прослідкувати, коли саме дитина займається мастурбацією – після чого їй треба «розрядка». А потім змініть ситуацію, щоб вона не викликала надмірне напруження. Якщо причину ви не зможете знайти самі, зверніться до дитячого психолога
  8. Спробуйте навчити дитину новим способам того, як можна отримувати задоволення від життя.Пофантазуйте разом з дитиною і втільте в життя різні варіанти.
Читайте также:  Колонна или колона как правильно?

Пам’ятайте, якщо ваша дитина не займається мастурбацією привселюдно та часто, не має проблем у спілкуванні в сім’ї та з однолітками та володіє достатньою інформацією на дану тему – причин для хвилювання немає!

Источник: http://bilochka31.org.ua/dityacha-masturbatsiya-chi-norma-tse-yak-pravilno-reaguvati/

Відмінювання числівників – числівники-вороги та числівники-друзі | МОВОЛЮБАМ

Дорогі українці! Удосконалюймо своє мовлення!

То числівники вам вороги чи таки друзі?

Сьогодні в нас розмова про особливу частину мови – числівники.

Наша мета – з’ясувати ті слабкі місця у відмінюванні числівників, де часто-густо (чи майже завжди) трапляються помилки.

Тож розповідати буду трішки не в тому порядку, як традиційно подають підручники з української мови.

Почнемо з розгляду небезпек, які «чигають» на нас, коли ми беремося за числівники.

Небезпека ПЕРША: як правильно – немає пятдесяти чи п’ятИдесяти?

Чи правильно сказати: бракує п’ятидесяти (шестидесяти, семидесяти, восьмидесяти) книжок?

Ні, це помилка, яка вкралася в наше мовлення під впливом російської мови.

Правильно українською: бракує п’ятдесяти (шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти) книжок.

Правило!!!! У назвах десятків від 50 до 80 змінюється лише друга частина. Перша залишається незмінною.

Тобто в родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках в назвах десятків перша частина є незмінною.

Запам’ятаймо:

Р.в.: (кого? чого?) немає п’ятдесяти (інакше – пятдесятьох) кілограмів;

Д.в.: (кому? чому?) подяка висловлена шістдесяти (інакше – шістдесятьом) учасникам;

О.в.: (ким? чим?) зустрілися з сімдесятьма (інакше – сімдесятьома) перешкодами;

М.в.: (на кому? на чому?) відповідальність лежить на вісімдесяти (інакше – вісімдесятьох) депутатах.

В дужках з маркером «інакше» подана паралельна форма, яку також можна вживати.

P.S. До речі, назва відомої літературної течії XX ст. – шістдесятники, а не шестидесятники, хоча їх так часто називають.

Крім того, у порядкових числівниках (відповідають на питання котрий?), утворених від назв десятків від 50 до 80, перша складова частина у всіх відмінкових формах залишається незмінною: шістдесятий, шістдесятого, шістдесятим.

Небезпека ДРУГА: як правильно – немає пятисот чи п’ятиста?

Як правильно сказати: бракує п’ятисот (шестисот, семисот, восьмисот) чи п’ятиста (шестиста, семиста, восьмиста) книжок?

Правильно українською: бракує п’ятисот (шестисот, семисот, восьмисот) книжок.

Правило!!!! У назвах сотень змінюються обидві частини.

Тобто в родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках в назвах десятків змінюються обидві частини.

Запам’ятаймо:

Р.в.: (кого? чого?) немає п’ятисот кілограмів;

Д.в.: (кому? чому?) подяка висловлена шестистам учасникам;

О.в.: (ким? чим?) зустрілися з сьомастами (інакше – сімомастами) перешкодами;

М.в.: (на кому? на чому?) відповідальність лежить на восьмистах депутатах.

В орудному відмінку також можливі паралельні форми: шістьмастами і шістьомастами; сьомастами і сімомастами, вісьмастами і вісьмомастами.

Небезпека третя: як правильно – з вісьма чи з вісьмома друзями?

Правильно і так, і так, тобто, мовою лінгвістики, це паралельні форми.

Запам’ятаймо форми орудного відмінка (ким? чим?): з п’ятьма – п’ятьома, з шістьма – шістьома, з сьома – сімома (зверніть увагу!), з вісьма – вісьмома, з девятьма – девятьома!

Небезпека четверта: як правильно – шести, семи, восьмичи шісти, сіми, вісьми?

Звичайно, що перший варіант: шести книжок, семи чашок, восьми машин.

Мовою лінгвістики, в цих числівниках при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о.

Небезпека пята: шестисот п’ятдесяти чотирьох, але шістсот п’ятдесят четвертий!

Тобто, у складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово, а в складених порядкових – лише останнє (!):

Н.в. шістсот п’ятдесят чотири,

Р.в. шестисот п’ятдесяти чотирьох,

Д.в. шестистам п’ятдесяти чотирьом,

О.в. . шістьмастами п’ятдесятьма чотирма

М.в. на шестистах п’ятдесяти чотирьох

Натомість: сімсот вісімдесят п’ятий, сімсот вісімдесят п’ятого і т.д.

Небезпека шоста: як правильно – два, три, чотири відсотки чи відсотка?

Звичайно, перший варіант. Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини, наприклад:

два тижні, три квартали, чотири плани, дев’яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці.

Натомість при числівниках п’ять і більше іменник стоїть у формі родового відмінка множини, наприклад:

п’ять (рідних) братів, тридцять (дерев’яних) столів, тисячу (нових) закладів.

Зверніть увагу, що прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі називного (знахідного) або родового відмінка множини: два широкі (-ких) шляхи, три гірські (-ких) озера, чотири європейські (-ких) країни.

Читайте также:  Сдерешь или сдереш как правильно?

Небезпека сьома: як правильно – двокімнатна чи двохкімнатна квартира?

Звичайно, перший варіант.

Запам’ятаймо, що числівникова основа два; три-, чотири-вживається, коли друга частина слова починається на приголосний, наприклад: двобічний, триденний, чотиригранний.

Натомість числівникова основа двох-; трьох-, чотирьохвживається:

а) коли друга частина слова починається на голосний, наприклад:двохядерний, трьохелементний, чотирьохопорний;

б) при творенні будь-яких порядкових числівників, наприклад:двохмільйонний, трьохтисячний, чотирьохсотий;

в) у складних прикметниках з кількома числівниковими основами: двадцятичотирьохповерховий, сімдесятитрьохрічний.

Числівники-друзі

Проте в нас є не лише числівники-вороги, але й числівники-друзі, тобто всі інші числівники.

Проте особливо хочу «відзначити» лише три числівники – сорок, дев’яносто й сто.

Чому? Бо в них можливі лише дві форми:

сорок та сорока, напр.: бракує сорока питань, для сорока відвідувачів, з сорока учасниками конкурсу;

дев’яносто та дев’яноста, напр.: немає дев’яностапретендентів, запропоновано дев’яноста депутатам, з дев’яноста спортсменами;

стой ста, напр.: не вистачає ста гривень, доповісти ста членам комісії, переговорити зі ста кандидатами.

Отже, сьогодні ми з вами ознайомилися з підводними рифами відмінювання числівників. Як бачимо з наведених прикладів, відмінювання числівників справді має свої «родзинки» чи «підніжки», на яких потрібно добре натренуватися на практиці.

Источник: http://l-ponomar.com/vidminyuvannya-chyslivnykiv-chyslivnyky-vorogy-ta-chyslivnyky-druzi/

Як пишеться не можу або не можу?

як пишеться не можу разом чи окремо?

Як правильно писати слово не можу або не можу?

Як правильно пишеться слово не можу або не можу?

  • правила російської мови
  • російська мова

«Не можу» завжди пишеться тільки роздільно. Це не може підлягати сумнівам, оскільки коментар цього орфографічного епізоду надзвичайно простий:

  1. «Чи не» — Це негативна частка.
  2. «можу» — Це одна з форм дієслова «могти». Тобто дієслово.
  3. Всі дієслова (крім винятків) пишуться з «НЕ» роздільно.
  4. «Травень» — Це не виняток, оскільки активно використовується і без «НЕ».
  5. отже, «НЕ» і «можу» неможливо писати разом.

_

Останнім часом з'явилося чимало орфографічних пачкунах, які пишуть, допускаючи грубі помилки, які і першокласнику-трієчників неприпустимі: «не можу» і навіть «ржунимагу». Їх це буквене місиво виходить від малоосвіченості і від нелюбові до російської мови.

Звичайно, окремо. Не можу. слова «НЕ» і «можу» відносяться до різних частин мови. Чи не — негативна частка. Можу — це дієслово. Крім цього, в російській мові існує правило: не з дієсловами пишеться окремо.

Російська мова, як би це нам зараз не здалося дивним насправді дуже навіть багатогранний, але за загальноприйнятими сучасними правилами частку від слова можу (слід писати окремо), а перевірити, як пишеться дуже навіть просто, якщо є слово можу і т. д. то і пишемо пропоновану нам частинку окремо від основного слова і навпаки, якщо самостійного слова немає, то пропоновану частку пишемо разом з цим словом.

Згідно з правилом частка «НЕ» з дієсловами повинна писатися окремо. Тому треба писати «не можу». Правда є у цього правила винятки — такі слова, які не вживаються без «НЕ», Наприклад, нагадувати, ненавидіти.

Правило російської мови: частка «НЕ» з дієсловом пишеться окремо.



1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Источник: http://zkan.com.ua/chomy/jak-pishetsja-ne-mozhu-abo-ne-mozhu.html

Як правильно писати НЕ вірно разом чи окремо?

Як правильно писати «не вірно» разом чи окремо?

Відповідей: 10

Вірний — Невірний — невірно. Наріччя на-О утворюються від прікметніків и пишуться так само, як смороду. Пріслівнік «невірно» пишеться разом, если немає протиставлення з союзом «а».

Я невірно решил задачу.

слово «невірно» может буті Предикативно наріччям, тобто словом категорії стану.

Невірно, что людина может прожити без сну.

слово «невірно» может буті коротким прикметник однини СЕРЕДНЯ роду. І тоді в залежності від контексту воно пишеться окремо вісь в таких випадка:

Це тверджень НЕ вірно, а помилковості.

це тверджень аж Ніяк НЕ вірно.

це решение зовсім ні вірно.

цею Висновок далеко не вірно.

«Не вірно», як и інші пріслівнікі на-о, -е может писати як разом, так и окремо. Потрібно проаналізуваті пропозіцію. Наприклад: «Так думати невірно». А ось другий приклад: «Так думати НЕ вірно, а нерозумно. У іншому реченні пишеться окремо тому, что є протиставлення (вірно vs нерозумно).

У рідкісніх випадки, як протиставлення может вжіватіся союз «але». Наприклад: Відповілі вині вірно, но ще и з помилки (вірно vs помилковості).

Зі словами зовсім ні, аж Ніяк не та ін. Подібнімі такоже слід писати в два слова. Наприклад: «Ні в якому разі НЕ вірно БУВ написаний реферат». А так зазвічай пишеться разом.

Знову-таки Залежить від контексту.

  1. ВІН БУВ невірнім чоловіком.
  2. Знову ВІН все невірно пояснивши.
  3. Рішення НЕ вірно, а помилковості.
  4. Спочатку невірно помітив.
  5. Невірно підібрані деталі.
Читайте также:  До відома чи до відому як правильно?

Тобто тут Вже вживання может буті як:

  1. розмовний «нетвердо» або «нерівно». например, «ВІН невірно стоит на ногах» або «Поверхня булу невірною — оманліве надійною».
  2. В якості прісудка, характеризуючи, что НЕ відповідає дійсності: «Чи не вірно — помилковості».
  3. Як пріслівнікі до прикметник. приклад: «Невірний чоловік».

Ті, як пишеться не з вірно — разом чи окремо — Залежить від від того, як ми вікорістовуємо Цю конструкцію. Если нужно просто вказаті на помілковість того-чи Іншого Дії, то ні и вірно слід писати разом — невірно. Если ж просто вказаті на помілковість нам мало, если присутній протиставлення вірно — помилковості, то ні и вірно пишеться окремо.

Завдання вірішена невірно.

Ваша думка НЕ ​​вірно, а помилковості!

Обидвоє варіанти є правильними в вжіванні. Ті чи інше слова слід застосовуваті, відштовхуючісь від контексту. Если в реченні є протиставлення, то писати Варто окремо, если ж его немає, то, відповідно, разом.

Смороду виконан завдання невірно.

Смороду виконан завдання НЕ вірно, а з помилки.

Если відсутнє протиставлення з союзом «а», То пріслівнік «невірно» пишеться разом. Ну і навпаки, если протиставлення присутній, то написання цього слова має буті роздільнім. Пріпустімо: співрозмовнік зрозумів мене НЕ вірно, а перекручено. Або: співрозмовнік зрозумів мене невірно.

У російській мові є правила визначаються правопис слова «невірно» и «НЕ вірно». Залежних від контексту та патенти візначаті правильне написання (окремо або ж разом).

Я написавши Попередній текст НЕ вірно, а з помилки.

Я вступивши невірно.

Ну це Дивлячись в якому реченні, если в реченні немає протиставлення, то пишеться разом, можу дати Такі приклади:

«ВІН все Зробив не так.»

«ВІН написавши слова не вірно, а з помилки.» Тут противостояние з союзом а.

Невірно всегда буде писати разом, кроме одного випадка, коли в пропозіцію буде йти протиставлення з союзом, — союзом «а». тоді словосполучень «НЕ вірно, а» матіме такий вигляд, тобто писати окремо.

Залежних від Предложения, в якому вжівається слово, можна Написати и разом и окремо. Звертайте Рамус на протиставлення, если воно є — пишемо окремо, если немає — разом. Дуже просто.

Короткий опис статті: неправильно разом чи окремо

Джерело: Як правильно писати НЕ вірно разом чи окремо?

Post Views: 66

вірно помилкивірно помилковостіпишеться разомразом окремо

Источник: https://medytsyna.com/jak-pravilno-pisati-ne-virno-razom-chi-okremo/

Як пишеться несмог або Чи не зможу, разом чи окремо? Яке правило?

Як пишеться несмог або Чи не зможу, разом чи окремо? Яке правило?

  • За правилами сучасному російської мови дієслова з часткою НЕ пишуться завжди окремо. Правда, є слова-винятки, але не зможу до дієслів-винятків не належить, тому пишемо окремо.

    Наприклад:

    Я не зможу (окремо, за загальним правилом) зробити цю роботу за кілька годин.

    В той момент я ненавидів (разом, дієслово-виключення) свою слабкість і боягузтво.

  • Чи не зможу — правильно пишеться окремо.

    Правило дуже просте, рівня п'ятого класу: quot; Неquot; з дієсловами пишеться окремо. Є тільки слова винятку, такі як quot; ненавіжуquot ;, тому що слово quot; навіжуquot; не існує.

  • Правильно треба написати не зможу, Тобто окремо.

    Ось короткий віршик для третьокласників, який легко запам'ятовується

    (Винятками ці слова вважаються, тому що без quot, не-quot; в російській мові таких слів немає)

    Частка quot, не-quot; найчастіше вживається для заперечення чого-небудь і з дієсловами, іменниками, прислівниками та ін. частинами мови пишеться окремо, як в цих прикладах

    Погворка: quot; Я НЕ я і кінь НЕ моя.quot;

    Початок вірша С. Єсеніна: quot;Чи не шкодую, НЕ покликом, НЕ плачу … quot;

    Назва мелодрами: quot; Я НЕ зможу тебе забить.quot;

    Але в різних ситуаціях quot, не-quot; можна написати і окремо, і разом з наступним словом, а в якому разі як правильно буде написати, це треба знати і вивчати правила орфографії.

    Вже не раз ми обговорювали правопис частки quot, не-quot; в різних відповідях> .

  • Для правильного написання цього словосполучення треба згадати правопис частки НЕ з дієсловами. За правилами російської мови частка НЕ ​​пишеться з усіма формами дієслова окремо, крім тих випадків, коли дієслово без цієї частки не вживається. Наприклад нагадувати, дивуватися, ненавидіти, не минути лиха, нездужає, так само просторічні дієслова не йде, не йметься.

  • Чи не зможу — пишеться окремо, взагалі quot; неquot; з усіма дієсловами пишеться окремо (навижу — це не існуючий дієслово, так, так само як і quot; годуюquot; — таке слово є в українській мові, але там quot, не годуюquot; і пишеться окремо

    Источник: http://info-4all.ru/uk/obrazovanie/kak-pishetsya-nesmogu-ili-nesmogu-slitno-ili-razdelno-kakoe/

  • Ссылка на основную публикацию