За бажанням чи по бажанню як правильно?

Звільнення за власним бажанням

Сьогоднішня стаття присвячена розгляду досить типової і тому доволі рутинної, але надзвичайно важливої ситуації — звільнення працівників за власним бажанням.

На практиці найчастіше трапляється так зване звільнення за власним бажанням, а точніше, — звільнення у зв'язку з розірванням трудового договору з ініціативи працівника. Воно відбувається на підставі статті 38 КЗпП України.

Звільнення за власним бажанням може бути двох основних видів: звільнення з поважних причин та звільнення без поважних причин.

Відрізняються вони тим, що у першому випадку працівник не зобов'язаний повідомляти адміністрацію про звільнення за два тижні.

Він має право звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви — частина 3 статті 38 КЗпП України зобов'язує власника звільнити працівника, що має поважні для цього причини, у строк, про який той просить.

Звільнення з поважних причин.

Перелік (невичерпний) поважних причин для звільнення за власним бажанням у законодавстві також міститься у статті 38 КЗпП України.

При цьому припинення трудового договору з підстав ч.3 ст.

38 КЗпП (внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору) передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги у розмірі, передбаченому у колективному договорі, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

Тобто мінімальна виплата вихідної допомоги не може бути меншою за тримісячну заробітну плату.
Відповідно до п. 2.

25 Iнструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників та вкладишів до них», при розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство передбачає надання певних пільг та переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад: «Звільнений за власним бажанням у зв'язку із зарахуванням до вищого навчального закладу, ст. 38 КЗпП України» або «Звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за інвалідністю, ст. 38 КЗпП України.

Звернімо увагу також на те, що працівника, звільненого з поважних причин, законодавство не зобов'язує неодмінно скористатися цією причиною.

Наприклад, звільнення у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом — не означає, що працівник повинен після звільнення якийсь час сидіти вдома та доглядати дитину.

Він хоча б і вже наступного дня після звільнення може влаштуватися на іншу роботу.

У кадровиків нерідко виникають запитання, чи щодо всіх поважних причин працівник повинен надати відповідне документальне підтвердження.

Наприклад, чи потребують документального підтвердження вагітність, догляд за дитиною, вступ до навчального закладу? На практиці далеко не всі причини можна підтвердити документально — наприклад, переїзд на нове місце проживання.

Важко довести відповідними доказами і таку поширену причину звільнення, як догляд за дитиною — адже стаття 38 КЗпП України не вимагає догляду з якихось поважних причин, таких як хвороба або інвалідність.

Але ж іноді роботодавці відмовляють працівникам у прискореному звільненні саме через відсутність документів, що підтверджують поважні причини. Розв'язати цю проблему з огляду на недосконалість правового регулювання, безпосередньо спираючись на норми законодавства, неможливо. Працівникам нерідко буває простіше написати заяву про звільнення без поважних причин, ніж доводити «незговірливому» роботодавцеві поважність деяких очевидних причин.

Слід, однак, звернути увагу на те, що законодавець, встановлюючи перелік поважних причин, по-перше, прямо передбачив документальне підтвердження, давши на це конкретну вказівку в тексті статті 38 КЗпП України (наприклад «неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком»), по-друге, зробив цей перелік невичерпним.

Аналізуючи, наприклад, норму, що відносить до поважних причин звільнення «догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи», можна побачити, що вона, по суті, містить дві причини: догляд за хворим членом сім'ї (для чого законодавець прямо передбачає підтвердження медичним висновком), та догляд за інвалідом I групи (для чого законодавець такої вимоги не встановлює).

Коли йдеться про звільнення у зв'язку з доглядом за дитиною, на нашу думку, достатньо надати документ, що підтверджує наявність дитини відповідного віку чи статусу (інвалідність).

При цьому право на звільнення за згаданою причиною (догляд за дитиною) має, на нашу думку, мати або батько дитини (саме між цими особами та дітьми існують батьківські права й обов'язки).

А в разі якщо йдеться про дитину-інваліда, то до цієї категорії належать діти до 18-річного віку.

У заяві про звільнення потрібно вказати конкретні факти порушення умов договору чи трудового законодавства, які викликали таке рішення.

Заява має містити вимогу провести остаточний розрахунок в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, в тому числі здійснити виплату вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку згідно із ст.44 КЗпП України (або вказати розмір, передбачений колективним договором).

Заяву потрібно зареєструвати в канцелярії, а на копії заяви позначити вхідний реєстраційний номер.

У разі відмови у реєстрації заяви рекомендується відправити її цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Звільнення без поважних причин

Звільнення за власним бажанням без поважних причин на практиці трапляється найчастіше. Згідно з частини 1 статті 38 КЗпП України, працівник зобов'язаний повідомити адміністрацію (власника підприємства) про наступне звільнення письмово за два тижні. Таке письмове повідомлення про звільнення оформляється заявою.

Відповідно до частини 2 статті 38 КЗпП України, якщо працівник, що подав заяву про звільнення, після закінчення строку попередження про звільнення не полишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого  працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. По суті, це означає, що працівник має право, незважаючи на подану ним заяву про звільнення, вийти на роботу наступного дня після дати звільнення, і трудовий договір вважатиметься продовженим.

Адміністрація підприємства (власник або уповноважений ним орган) за законом не наділяється правом щодо висунення будь-яких вимог до працівника при звільненні його за власним бажанням.

Неподання обхідних листків, незавершення дорученої роботи, інші обставини не можуть звільнити адміністрацію підприємства від обов'язку в день звільнення провести з працівником повний розрахунок та видати йому оформлену трудову книжку, передбаченого у статті 47 КЗпП України.

Продовження трудового договору з метою завершення дорученої роботи можливе виключно у разі, якщо працівник на це погоджується.

Як уже зазначалося, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не полишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою.

У такому разі продовження трудового договору відбувається за спільною згодою сторін, і для наступного звільнення працівник повинен написати нову заяву.

Якщо ж працівник усе-таки вимагає розірвання трудового договору, адміністрація не має права утримувати його, затримуючи розрахунок та видачу трудової книжки.

Статтею 117 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні передбачено відповідальність: у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені строки, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Якщо ж, наприклад, працівник має заборгованість перед підприємством за матеріальні цінності, видані йому в користування, наприклад не розрахувався з бібліотекою, спорткомплексом, за спецодяг тощо, то залежно від наявних документів, а також порядку користування відповідними цінностями, встановленого на підприємстві, можуть бути застосовані пункт 2 або пункт 5 статті 134 КЗпП України, що передбачають матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству.

Проте навіть необхідність утримання сум завданої шкоди не змінює строків розрахунку при звільненні — належні працівникові суми підлягають видачі йому в день звільнення.

Якщо ж працівник заперечує проти утримання суми шкоди, її розміру, у випадках, коли пропущено строки або розмір шкоди перевищує середньо-місячний заробіток працівника, — підприємство зобов'язане забезпечити повний розрахунок із ним у встановленому порядку та (за потреби) звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника завданої шкоди у порядку цивільного судочинства.

При проведенні з працівником розрахунку загальний розмір утримань із заробітної плати не повинен перевищувати обмежень, установлених в статті 128 КЗпП України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відпустки», за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Згідно з названою статтею, датою звільнення у цьому разі є останній день відпустки.

А згідно зі статтею 24 цього ж Закону та статтею 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Отже, оскільки при наданні відпустки з наступним звільненням і при наданні компенсації різними будуть суми виплат і дати звільнення, на практиці може бути доцільним вимагати, щоб у заяві про звільнення працівник зазначив бажання одержати саме компенсацію за невикористану відпустку.

Звільнення працівників на практиці обов'язково оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця. Підставою для видання такого наказу є відповідна заява працівника, а за потреби — й інші документи.

При звільненні найманих працівників доцільно враховувати кілька важливих порад (вони здебільшого стосуються й інших причин звільнення):

  • у заяві працівника та наказі про звільнення слід обов'язково зазначити дату звільнення, яка є останнім днем роботи;
  • у заяві про звільнення варто зазначити, що працівник бажає одержати компенсацію за невикористані дні відпусток (якщо працівник не виявив бажання одержати відпустку перед наступним звільненням);
  • у наказі про звільнення доцільно зазначити кількість днів відпустки, за які працівникові виплачується компенсація або за які проводиться утримання (у випадках, коли працівник одержав відпустку «наперед», у рахунок невідпрацьованої частини робочого року);
  • необхідно завчасу подбати про наявність коштів на виплату працівникові у день звільнення повного розрахунку;
  • у день звільнення слід видати працівникові трудову книжку (під підпис про її отримання, щоб мати доказ видачі такої трудової книжки працівнику, залежно від організації кадрової роботи на підприємстві, підпис може передбачатися у наказі про звільнення, книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, особовій картці, особовому листку з обліку кадрів тощо);
  • з наказом про звільнення працівник має бути ознайомлений, про що він підписується з наведенням дати ознайомлення на самому наказі. У разі якщо працівник звільняється не за ініціативою працедавця, підприємство зобов'язане видати йому копію наказу про звільнення тільки у разі, якщо працівник цього вимагає. 

Марія Возняк, головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці області.

Источник: https://buhgalter911.com/uk/news/news-1021457.html

Культура мови: вживання прийменника ЗА (Крок одинадцятий) | МОВОЛЮБАМ

Лікуємо вживання прийменника ЗА. Ви не проти?

Дорогі читачі! В нашому одинадцятому матеріалі з культури мови розглядаємо вживання досить простого, на перший погляд, прийменника ЗА. Але, як кажуть українці, не так сталося, як гадалося.

Справді, цей матеріал дався мені майже потом і кров’ю :), бо саме під час роботи над ним з’ясувалося, що вживання прийменника ЗА має чималенько всіляких «витонченостей» (читай: ледве помітних особливостей), яких майже не було в попередніх прийменників.

Тому вживання прийменника ЗА розподілено нами на три частини: ненормативне, варіативне (тобто паралельне вживання двох форм) та нормативне. Необхідно зазначити, що поодинокі приклади вживання прийменника ЗА, визнані нами як ненормативні, деякими вченими вважаються варіативними (в матеріалі я на них не зупиняюся).

На моє щире переконання, мовознавство все більше має прагнути до одного нормативного вживання, а не до кількох варіантів. Саме останнє приводить до такого мовознавчого явища, як розхитування норм літературної мови. А з погляду викладача-практика беру сміливість стверджувати, що завжди доступнішим і зрозумілішим є один варіант порівняно з кількома.

Тож пропоную всім охочим зануритися з головою (проте не так вже й глибоко та надовго) в різні приклади й теоретичні зауваги щодо вживання прийменника ЗА в українській мові.

Читайте также:  Выполнить или исполнить как правильно?

I. НЕНОРМАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА в українській мові

ЗА = НА + Знахідний відмінок

За адресою писати – на (кого? що?) адресу писати;

за бажанням клієнта – на (кого? що?) бажання клієнта;

за вимогою митників – на (кого? що?) вимогу митників;

за закликом патріотів – на (кого? що?) заклик патріотів;

за клопотанням керівництва – на (кого? що?) клопотання керівництва;

одержати переказ за рахунком – одержати переказ на (кого? що?) рахунок;

Наприклад:

На бажання клієнтів керівництво ухвалило рішення ввести електронний розрахунок.

На вимогу митників пасажиру довелося викласти всі продукти харчування з валізи.

Я нарешті одержала обіцяний переказ на власний рахунок у банку.

ЗА = ПО + Давальний відмінок

За голосом впізнати – по (кому? чому?) голосу впізнати (АБО впізнати з (кого? чого?) голосу);

за обличчям пізнати – по (кому? чому?) обличчю пізнати;

за одягом скласти враження – по (кому? чому?) одягу скласти враження.

Наприклад:

Легко впізнати людину по голосу, якщо це найрідніший голос у світі.

Дуже часто перше враження про людину, як відомо з народної мудрості, складається по одягу.

!!!АЛЕ:

жити за голосом сумління (за яким критерієм?).

ЗА = ПО + Знахідний відмінок

Відправити за хлібом – відправити по (кого? що?) хліб;

занадитися за вівцями – занадитися по (кого? що?) вівці;

їздити за картоплею – їздити по (кого? що?) картоплю.

Наприклад:

В дитинстві мене часто відправляли батьки в магазин по хліб.

Сучасна ситуація з викраденням чиновників на Сході України схожа на відому казку про вовка, який занадився в чужу отару по вівці.

ЗА = З + Родовий відмінок

За назвою дипломної роботи – з (кого? чого?) назви дипломної роботи;

за політичними мотивами – з (кого? чого?) політичних мотивів.

Наприклад:

Обєкт і предмет дослідження можна встановити, як правило, лише з назви дипломної чи дисертаційної роботи.

Сьогодні ухвалено рішення про міжнародні відносини України з Європою, виходячи з політичних мотивів.

ЗА = З + Орудний відмінок

За допомогою рятувальників – з (ким? чим?) допомогою рятувальників.

Наприклад:

Людина була врятована від страшної смерті з допомогою рятувальників.

Сьогодні значна частина українських студентів здобувають вищу освіту з допомогою батьків.

ЗА = ДО + Родовий відмінок

Взятися за роботу – взятися до (кого? чого?) роботи;

додати за смаком – додати до (кого? чого?) смаку,

Наприклад:

Варто лише дружно взятися до немилої роботи, й кінець вже буде не таким далеким.

Дуже часто в рецептах радять додавати сіль до смаку: справді, у кожного своє розуміння солоної/несолоної їжі.

Казенна духовність українцям не до смаку: результати опитування (заголовок статті з сайту УКРАЇНСЬКА ПРАВДА від 07.08.2013). 

ЗА = В (У) + Родовий відмінок

За напрямком руху – в (кого? чого?) напрямку руху;

за нею водиться звичка – в (кого? чого?) неї є звичка (АБО вона має звичку).

Наприклад:

В напрямку руху колони військових машин видимість була обмеженою через густий туман.

Останнім часом рух потягів у напрямку Криму зазнав значних змін.

В неї є звичка ділитися на ФБ посиланнями на якісні ресурси.

АБО: вона має звичку ділитися з друзями пережитими враженнями.

ЗА = ПРО + Знахідний відмінок

Дбати за справедливість – дбати про (кого? що?) справедливість.

Наприклад:

Як ми все більше переконуємося, в нашій державі дбати про справедливість не так легко.

В сучасному світі вже професіонали пропонують дбати про вашу репутацію, але чи завжди з допомогою прозорих методів і засобів?

ЗА = ЧЕРЕЗ + Знахідний відмінок

За браком коштів (часу) – через (кого? що?) брак коштів (часу);

за недбалістю – через недбальство.

Наприклад:

Через брак часу ми щодня щось не встигаємо: чи, можливо, ми просто нераціонально його використовуємо?

Через брак коштів моя мрія про ремонт квартири вже вкотре залишається лише мрією.

Через недбальство пішохода ледь не загинули всі пасажири мікроавтобуса.

ЗА = Безприйменникові конструкції

Родовий відмінок

Працівники за такими спеціальностями – працівники (кого? чого?) таких спеціальностей.

Наприклад:

Уряд Канади з 1 травня 2014 року запрошує на постійне місце проживання іноземних фахівців таких спеціальностей, як-от: менеджери, програмісти, м’ясники, вантажники.

Орудний відмінок

Завдячує за це другові – завдячує (ким? чим?) цим другові.

Різнитися за віком – різнитися (ким? чим?) віком (літами).

АЛЕ: однакові за віком.

Наприклад:

Олеся завдячує своїми глибокими філологічними знаннями своїй найулюбленішій шкільній вчительці української мови.

Своїм життям поранений завдячує досвідченому хірургу, який повернув постраждалого з «того світу».

Сини різнилися не лише віком, але й характером: старший – спокійний і тихий, молодший – жвавий та галасливий.

АЛЕ:

Навіть однакові за віком діти далеко не одночасно починають повзати, ходити, говорити.

Називний відмінок

За свідченням сучасних ЗМІ – як свідчать (хто? що?) сучасні ЗМІ.

Наприклад:

Як свідчать сучасні ЗМІ, Україна вже майже на порозі грандіозних змін. Інше питання – хороших чи поганих?

II. ВАРІАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА

Доглядає за дитиною – доглядає (кого? що?) дитину.

Наприклад:

Українська держава дає можливість мамі доглядати дитину до трьох років зі «страшенною» фінансовою підтримкою – 130 грн. у місяць.

Зрозуміло, що догляд за дитиною сьогодні за такі гроші – хороша тема для театру абсурду.

!Зверніть увагу! Як на мене, то із знахідним відмінком без прийменника краще вживати дієслово (доглядати кого? немовля, немічну бабусю), а в прийменникових конструкціях з прийменником за можна вживати як дієслово, так і віддієслівний іменник (доглядати за шкірою і догляд за шкірою).

III. НОРМАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА

Вживання прийменника ЗА є нормативним у тих випадках, коли вживається:

1) з Родовим відмінком у значенні часу:

за часів Римської імперії, за керівництва Петренка;

АЛЕ неправильно:

за часів дитинства, юності – в дитинстві, в юності!!!

2) із Знахідним відмінком у таких значеннях:

1) об’єкта: взятися за ручку дверей, сісти за нову статтю;

2) інструменту: табурет за стіл править;

3) місця: вийти за хвіртку, виїхати за ворота,

4) часу: за тиждень настане Різдво, зустріч призначили за три дні (у значенні через);

5) причини: сперечатися за місця в партері;

6) мети: боротися за єдність;

7) способу дії: тримати за ручку;

8) міри й ступеня: наймолодшому було за тридцять;

9) порівняння: швидший за всіх;

10) атрибутивні: освіту маєш за девять класів.

3) з Орудним відмінком у таких значеннях:

1) об’єкту: тягнутися за друзями;

2) місця: за полем видніється дубовий гай;

3) часу: за літом прийде осінь;

4) причини: за турботами забув про відпочинок.

Отже, ми з вами опанували особливості вживання займенника ЗА в українській мові, зокрема способи заміни ненормативних висловів, варіативні та нормативні словосполучення та сполучення слів.

Окремо виділяємо невеличкий опус з культури мови, зокрема щодо правильного називання всіляких маніпуляцій з телефоном.

Актуально ПРО звичайний ТЕЛЕФОН

Сьогодні мобільний зв’язок – невід’ємна частина життя кожного з нас, що забезпечує: вирішити нагальне питання, можливість почути рідний голос, поділитися думками чи враженнями, бути спокійним (чи неспокійним :)) за дитину тощо.

З огляду на таку важливість телефону в сучасному суспільстві, взяла на себе сміливість виділити «навколотелефонні лінгвістичні твердження» як окрему підтему.

Дорогі друзі! Дуже часто ми чуємо такі вислови, як: говорити по телефону чи повідомляти за телефоном.

В обох випадках ми маємо справу з неправильними прийменниковими конструкціями. Чому?

По телефону – калька з російської мови.

Рос. говорить по телефону – укр. говорити (розмовляти) по телефону.

Досить відома майже автоматична заміна російського по українським за (у випадках з іншими прийменниками це правильно, про що читайте в нашій статті тут).

АЛЕ за телефоном –це «результат бездумного прагнення очистити українську мову від калькування з російської» .

Цієї думки дотримуються маститі мовознавці, серед яких, наприклад, наш сучасник професор Олександр Пономарів (з його блогом можна ознайомитися тут)

Помилка грубішає, коли ми говоримо: дзвонити за телефоном, оскільки дзвонять у шкільний дзвінок чи в двері.

Натомість в українській мові є похідне дієслово, досить милозвучне й стилістично виправдане – телефонувати, яке природно вживається з прийменником на, як-от: телефонувати на номер гарячої лінії.

Отже, щодо телефонного зв’язку правильно вживати такі слова та словосполучення:

1) телефоном;

наприклад:

Говоріть телефоном чіткіше, оскільки Вас погано чутно.

Сьогодні досить довго можна розмовляти телефоном, оскільки мобільний звязок став дешевшим, ніж 10 років тому.

Новини нашому керівникові часто повідомляємо телефоном.

АБО

Прошу звертатися за номером телефону, вказаним у резюме.

2) телефонувати на…

наприклад:

Передати інформацію про ДТП можна на такі номери телефонів: 060… (а не за телефонами 060…).

Як телефонувати на міські номери з таксофону?

Підсумок:

1) коли йдеться загалом про телефонний зв’язок, то варто вживати телефоном. Адже так само говоримо про інші види зв’язку: передавати повідомлення телеграфом, надсилати листа поштою.

Наприклад:

Чи відповідає правилам ділового етикету запрошення телефоном на офіційну зустріч?

2) коли йдеться про телефонний зв’язок із вказівкою номера телефону чи лише його назви, то варто вживати вислів телефонуйте на… номер (номери)…

Наприклад:

Телефонуйте на мій номер, вказаний у резюме.

Пропоную також невеличку табличку

для кращого запам’ятовування

Неправильно Правильно
1. Спілкуватися по телефону спілкуватися телефоном
2. Повідомляти за телефоном 060… повідомляти на номер телефону 060…АБОтелефонувати на номер 060…

Источник: http://l-ponomar.com/kultura-movy-vzhyvannya-pryjmennyka-za-krok-odynadtsyatyj/

Як правильно: бажаючий чи охочий, завідуючий чи завідувач? Активні дієприкметники в українській мові

Так склалося, що активні дієприкметники в українській мові, які позначають теперішній час(це такі, що закінчуються на  -учий, -ючий, -ачий, -ячий, як, наприклад, малюючий, відпочиваючий, тремтячий) зовсім не пасують українській мові, і їх вживання є стилістичною помилкою.

Не “відпочиваЮЧі”, а “відпочивальники”

Пам’ятайте про це для виконання завдань ЗНО на зразок: “У якому реченні є стилістична помилка?” або “Де неправильно утворено дієприкметник?” – а також для грамотного написання творчого завдання і, взагалі, для вашого грамотно-привабливого українського мовлення.

Як замінити активні дієприкметники в українській мові? Не складно! Є 5 способів, перегляньте і запам’ятайте їх.

1. Активні дієприкметники, які можна замінити прикметником:

бажаючі складати ЗНО – охочі складати ЗНО

блукаючий сюжет – мандрівний сюжет

відстаючий учень – відсталий учень

водоплаваючі птахи –  водоплавні птахи

ворогуючі стороки – ворожі сторони

вражаючі результати – разючі результати

діючий вулкан – активний вулкан

діючий закон – чинний закон

домінуючий мотив – домінантний мотив

друкуючий пристрій – друкувальний пристрій

думаюча, мисляча людина – вдумлива людина

захоплюючі краєвиди – захопливі, привабливі, звабливі, принадні краєвиди

зволожуючий крем – зволожувальний крем

зворушуюча зустріч – зворушлива зустріч

знаюча людина – тямуща людина

зникаючі види – напівзниклі види

життєстверджуючий настрій – життєствердний настрій

існуючий план роботи – даний план роботи

координуючий центр – координаційний центр

існуючі кордони – сучасні кордони

існуючі методи – наявні методи

миючі засоби – мийні засоби або засоби для миття

Читайте также:  Ближче чи блище як правильно?

наступаюче свято – прийдешнє свято

обезболюючий засіб – знеболювальний засіб

оточуюче середовище – навколишнє середовище (довкілля)

пануюча ідея – панівна ідея

переконуючий доказ – переконливий доказ

підростаюче покоління – молоде покоління

правляча еліта – керівна еліта

приваблююча пропозиція – приваблива пропозиція

уточнюючі члени речення – уточнювальні члени речення

хвилюючі слова – зворушливі слова

2. Активні дієприкметники, які можна замінити іменником:

акомпануючий – акомпаніатор

виступаючий – доповідач, лектор, промовець

відпочиваючий – відпочивальник

віруючий – вірянин

головуючий – голова

завідуючий кафедрою – завідувач кафедри

керуючий – керівник

контролюючий – контролер

оточуюче середовище – довкілля (навколишнє середовище)

оточуючі люди – оточення (люди навколо)

подорожуючий – подорожній і мандрівник

потопаючий – потопельник

початкуючий – початківець

працюючий – працівник

3. Активні дієприкметники, які можна замінити іменником-прикладкою:

збираюча лінза – лінза-збирач

лідируюча команда – команда-лідер

початкуючий поет – поет-початківець

4. Активні дієприкметники, які можна замінити словосполученням:

люблячий тебе – з любов’ю до тебе

перебуваючий на ремонті – поставлений на ремонт

перебуваючий у відрядженні – у відрядженні

стоячі місця – місця для стояння

сидячі місця – місця для сидіння

5. І, нарешті, якщо нічого вище не підходить, активні дієприкметники можна замінити конструкцією з “що…”, “який…”:

знаючий фізику – який знає фізику

перебуваючий за кордоном – що перебуває за кордоном

працюючий у великій компанії – який працює у великій компанії

Як вам такі “перетворення”? Інколи вони дивні, але правда в тім, що ми просто не звикли до правильного мовлення.

До якого дієприкметника ви не можете дібрати відповідник? Напишіть коментар під статтею і спробуймо щось придумати.

Прямуйте до досконалості і краси!

Источник: https://200baliv.com/yak-pravylno-bazhayuchyj-chy-ohochyj-zaviduyuchyj-chy-zaviduvach-aktyvni-dijeprykmetnyky-v-ukrajinskij-movi/

Нотатки для кадровика: Правила звільнення «за власним бажанням»

Дізнайтеся, як досвідчений юрист Іван Петрович, обравши собі у помічниці для ведення кадрової документації дівчину Даринку, допоміг їй звільнитися з попереднього місця роботи, заразом ознайомивши з найважливішими питанням, пов’язаними з процедурою звільнення за власним бажанням, зокрема, з обов’язком працівника завчасно попередити роботодавця про звільнення, з правилами обчислення двотижневого строку попередження та з оформленням кадрової документації.

Теплим вересневим вечором Іван Петрович повертався з роботи у чудовому настрої ― нарешті йому таки вдалося вмовити директора взяти йому на допомогу помічника.

Протягом довгих років він був єдиним юристом підприємства та сам готував усі правові документи, надавав юридичну допомогу структурним підрозділам й окремим працівникам, а за необхідності брав участь і у судових розглядах.

Але останнім часом справи підприємства пішли вгору ― збільшився обсяг виробництва і замовлень, та, відповідно, й різноманітної документації. А зважаючи на те, що Іван Петрович займався ще й кадровими справами, впоратися з такої кількістю трудових функцій одній людині стало майже неможливо.

І от сьогодні він врешті решт знайшов дівчину, яку директор погодився узяти йому на допомогу (щоб вона, принаймні, займалася кадровою документацією), але перед цим їй слід було допомогти звільнитися з попередньої роботи ― адже хоча вона й навчалася заочно вже третій рік на юридичному факультеті, але у трудовому праві поки що мало була обізнана.  

Обов’язок  попередити роботодавця

Робочий ранок у Івана Петровича розпочався не так райдужно, як минулий вечір ― рівно о дев’ятій зателефонувала Даринка (та дівчина, яка мала стати його помічницею) і схлипуючи повідомила, що керівник не збирається відпускати її з роботи. Заспокоївши Даринку, Іван Петрович домовився зустрітися з нею в обідню перерву ― на щастя, працювали вони недалеко один від одного.

Оскільки для того, щоб змусити роботодавця таки дотримуватися прав працівника, насамперед, їх необхідно, принаймні, знати, то перш за все Іван Петрович запевнив Даринку у тому, що згідно з Кодексом законів про працю України (далі ― КЗпП) кожен працівник має право у будь-який час та без жодних пояснень розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і роботодавець зобов’язаний у встановленому порядку його звільнити. А от варіантів проведення цієї процедури існує вже декілька, найпоширенішим з яких, звісно, є той, коли працівник, що звільняється за власним бажанням, зобов’язаний відпрацювати два тижні.  

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

З наведеної правової норми випливає два важливі висновки: по-перше, працівник повинен попередити роботодавця про свій намір щодо звільнення за власним бажанням неодмінно у письмовій формі ― отже, подання працівником заяви про звільнення є обов’язковою умовою розірвання трудового договору за цією підставою, а по-друге ― зазначений двотижневий строк обчислюється саме з дати фактичного попередження роботодавця, а не з дати, що вказана у заяві, — тобто з часу, коли ця заява опиниться у роботодавця чи посадової особи, яка є його уповноваженим представником (наприклад, керівника підприємства чи структурного підрозділу, де працює працівник), а не з того числа, коли працівник її напише.

Підтвердженням того, що попередження було здійснено, та дати, з якої обчислюється двотижневий строк попередження, як правило, є факт накладення на заяві працівника про звільнення резолюції відповідною посадовою особою із зазначенням дати.

«Але ж я Вам казала ― і начальник відділу збуту, і директор не відпустять мене з роботи, поки не знайдуть іншого секретаря (а вони його можуть шукати декілька місяців), тож ніяких резолюцій вони на моїй заяві не накладатимуть!», ― перебила Даринка розповідь Івана Петровича. «Що ти весь час нервуєш ― віднеси тоді її до канцелярії…», ― почав той.

«На нашому підприємстві немає канцелярії!», ― знову обірвала його Даринка. «Ну до відділу кадрів ― тоді датою, з якої розпочнеться відлік двотижневого строку попередження, буде дата прийняття такої заяви відповідним працівником відділу кадрів», ― порадив Іван Петрович.

«І відділу кадрів у нас нема, ― захникала Даринка, ― усіма цими справами займається секретарка директора, а вона нізащо не прийме мою заяву ― вона ж чула як я просила директора мене звільнити, а він не погоджувався!». «Так, досить, ― вже розсердився Іван Петрович, ― бо я не дуже хочу мати помічника, який весь час рюмсає.

Запам’ятай: з будь-якої ситуації, у тому числі й пов’язаної з трудовими відносинами, завжди можна знайти вихід».

У разі відмови роботодавця чи інших уповноважених ним посадових осіб прийняти заяву працівника про звільнення за власним бажанням та зареєструвати її, працівник може надіслати таку заяву рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення — за таких обставин датою, з якої буде вестися відлік строку попередження, буде дата вручення, що вказується у повідомленні про вручення.

Іван Петрович з Даринкою разом склали заяву про її звільнення (Зразок 1) та одразу й відправили її поштою ― отож на свою роботу вона повернулася у доброму гуморі, уявляючи вираз обличчя секретарки директора, коли вона розкриє конверт з їх відправленням і знайде там заяву. Вчинити-то вона вже нічого, що перешкоджало б Даринці звільнитися, не зможе ― адже і у повідомленні про вручення буде вказано дату, та й у журналі вхідної кореспонденції підприємства доведеться зареєструвати лист.

Зразок 1

     Директору ТОВ «Арктур»

     Шевченку В. І.

     секретаря відділу збуту

     Поліщук Д. Ф.

Заява

    Прошу звільнити мене з посади секретаря відділу збуту за власним бажанням 17 вересня 2013 року.

Источник: https://kadrhelp.com.ua/notatki-dlya-kadrovika-pravila-zvilnennya-za-vlasnim-bazhannyam

Як правильно сформулювати своє бажання

— Господи, як хочеться шоколаду!

Такими словами нас зустріла прикордонниця в аеропорту Санто-Домінго. Місцевий час — майже перша ночі.

— А в мене, до речі, є, — кажу я.

Знімаю рюкзак, відкриваю його і дістаю половину шоколадки. Розбираючи холодильник перед від'їздом, для чогось захопила її з собою. Думала з'їсти дорогою, але так і не з'їла.

— О!! — Кричить прикордонниця, проставляючи в'їзний штамп. — Це мені? Шоколад! Спасибі, я 10 годин на посту, сил немає.

Це я до чого. Запити до Всесвіту треба формулювати вголос і максимально чітко. А Всесвіт вже сам розбереться, чому оптимальний спосіб дати вам шматок шоколаду — провезти його через пів-Землі.

© Tatiana Khrylova

  Інструкція від психолога Євгенії Брайт. Ви можете вважати її казкою або найціннішою в світі інформацією.

Щоби бажання збувалися, їх потрібно правильно загадувати. Так от, найкраща інструкція по «замовленню» бажань від Всесвіту виглядає так:

1. Бажання на момент «замовлення» має бути ОДНЕ

Як, найчастіше, ми бажаємо чогось? Ось типовий приклад: «Хочу сім мільйонів. На три — куплю собі шикарну квартиру в престижному районі. На один — класну машину. Ще на кілька — з'їжджу світ побачити, на….

» Стоп! У цьому перебільшеному бажанні багато інших мрій, які можуть бути зовсім не пов'язані з початковою. Виходить якась матрьошка. Така багатошарова конструкція не працює! Щоб кожне з окремих бажань здійснилося, з ним треба працювати окремо. Чому? От уявіть собі, що ви — батько.

Приходить до вас ваша дитина і просить 100 грн. Припустимо, маля планує побудувати будиночок для хом'ячка і йому треба дощечок, цвяшків, молоточок… Дитина прикинула, що цієї суми повинно вистачити на все необхідне.

Але ви — батько — знаєте, що молоточок в будинку вже є, дощечки можна принести з роботи, а цвяшків треба купити всього на 30 грн. Таким чином, хом'як отримує нове житло, дитина — задоволення від творчої роботи, а ви — задоволення від економного вирішення питання.

Те ж відбувається між нами і Всесвітом, який і є головним дарувальником всіх наших благ. Причому Всесвіт буде завжди діяти найбільш раціональним шляхом. Отже, розбиваєте ваше багатошарове-багатокомпонентне бажання на складові. Кожна складова повинна бути якомога більш елементарною.

2. Бажання не повинне бути умовою виконання інших бажань

Отже, розбираємося. Питання: Навіщо мені сім мільйонів? Відповідь: Щоби купити квартиру, машину, заснувати бізнес, покласти певну суму в банк, віддати борги…. і т.п. Тепер з кожним з них (квартира, машина, бізнес, банк, борги) треба працювати окремо. Продовжуємо на прикладі.

Питання: Навіщо мені квартира? Відповідь: Щоби позбутися опіки батьків. Наступне питання: Навіщо мені позбавлятися від опіки батьків? Відповідь: Щоби мати більше особистої свободи. Наступне питання: Що буде після того, як моє бажання здійсниться? Відповідь: Я буду… (що ви будете?).

Коли вашу відповідь можна буде виразити почуттями, бажання можна вважати «елементарним», тобто тим, яке й потрібно «замовляти».

3. Бажання повинне викликати у вас ТІЛЬКИ почуття, а не думки про нові бажання

Отже, що ж буде з вами після того, як ваше бажання здійсниться? Правильна відповідь: «Я буду ВІДЧУВАТИ… щастя! Задоволення!…» Ну або щось у цьому дусі. Повернімося ще раз до семи мільйонів. «Коли у мене буде «предмет А» (тобто сім мільйонів), я зможу мати ще «предмети Б, В, Г».

Бачите? Ніяких особливих почуттів, крім як почуття, що з цими грішми потрібно ще щось робити. І це — вірний сигнал неправильно БАЖАННЯ. От якби відповідь була: «Оооо! Я покладу ці грошики от у цю скляну банку, поставлю її на стіл і буду кожен день насолоджуватись видом моїх семи мільйонів в банці…

» — ось це так, це правильне бажання. Але ви хіба цього бажаєте? Втім, якщо ви якраз бажаєте саме грошей, то й замовляйте їх. Чого соромитися? А паралельно можна замовити квартиру, машину, бізнес, сплату боргів і все інше.

Читайте также:  Высадится или высадиться как правильно?

ПАРАЛЕЛЬНО!

Якщо квартира — це тільки ЗАСІБ позбавлення від батьківської опіки, треба замовляти (УВАГА!) — не квартиру, а позбавлення від БАТЬКІВСЬКОЇ ОПІКИ. Адже можна отримати квартиру, але від ОПІКИ не позбутися. Батьки — вони можуть вас і в новій квартирі дістати.

Навіть на краю світу! Отже, обміркуйте результат свого бажання — Всесвіт буде втілювати саме РЕЗУЛЬТАТ. Якщо ви хочете зустріти принца на срібному БМВ, щоб вийти за нього заміж, то ваше бажання — НЕ зустріти принца, а — вийти заміж за принца. Відчуваєте різницю?

4. Бажання повинне бути «екологічним»

Це означає, що в результаті вашого бажання ніхто не повинен постраждати. Як же уникнути мимовільного заподіяння неприємностей оточуючим? На жаль, зовсім уникнути неприємностей по життю не вдається, так вже все влаштовано. І цілком можливо, що ваше палке бажання отримати квартиру обернеться тим, що вона вам дістанеться у спадок після раптової смерті родича.

Але! Важливо пам'ятати, що в будь-якому випадку все під контролем Всесвіту. Ваше бажання завжди буде виконуватися найбільш раціональним шляхом, з урахуванням життєвих сценаріїв всіх персонажів дійства. Тому розслабтеся і прийміть все, як є. Тобто, з вдячністю!

Кілька слів про те, чому не варто творити неприємності свідомо.

Припустимо, вас переповнює бажання напаскудити комусь. Припустимо, ви навіть вважаєте, що маєте рацію. І що «об'єкт» заслужив бути покараним. А тепер подумайте: ви вважаєте себе вправі карати і милувати на свій розсуд? Запускаючи бумеранг своїх бажань, майте на увазі, що у цих летючих пристосувань є одна погана звичка — вони повертаються.

Тож нехай ваші «бумеранги» будуть тільки добрими, щоб вам не потрібно було боятися їх повернення.

5. Бажання має стосуватися тільки вас, а не третіх осіб

Дуже часто виникають такі бажання: «Хочу, щоб моя дитина…», «Хочу, щоб мій чоловік…2 Знайома картина, так? ТАКІ бажання НЕ ПРАЦЮЮТЬ! Як бути, запитаєте? Невже все безнадійно? Ні, чому ж. Просто треба трохи змінити бажання.

Воно повинне стосуватися вас, а не вашої дитини, чоловіка, батьків, керівника, т.п. Це може виглядати приблизно так: «Хочу пишатися своєю дитиною, яка навчається на одні п'ятірки», «Хочу робити всю домашню роботу разом з чоловіком», т.п.

Одним словом, переведіть «стрілки» на ваші почуття у зв'язку з виконанням вашого бажання — і все.

6. Бажати треба по-максимуму

Один хороший чоловік сказав: «Бажати треба багато і часто. Бажати треба по-максимуму. Всього все рівно не отримаєш. Але чим більше бажаєш, тим більше отримуєш». І це — правда! Якщо ви бажаєте машину — нехай це буде найкраща, на вашу думку, машина.

Що ви кажете? Грошей немає на таку? А на старий «жигуль» є? Теж ні? Тоді в чому різниця? Замість того, щоби бажати щось поганеньке, побажайте що-небудь шалене! Всесвіт неосяжний і невичерпний. І безмежний, як ви здогадалися.

Всі обмеження, які стримують вас по життю — це обмеження, пов'язані з поганим польотом вашої фантазії. Ну, так потягніть на себе кермо висоти і гайда догори!

Додаткові рекомендації:

Бажання не повинне мати прив'язку до часу. Частенько нам хочеться отримати щось до якогось конкретного терміну. Бажання, звичайно, по-людськи зрозуміле, але… По-перше, умова часу створює ситуацію очікування виконання бажання. А бажання повинне бути «вільним».

По-друге, Всесвіт все рівно виконає ваше замовлення так і ТОДІ, коли це найбільш оптимально для всіх, в тому числі й для вас. Дайте йому цю можливість — розслабтеся і не прив'язуйтесь до тимчасових рамок.

Не відмовляйтеся від шансів! А як відрізнити шанс від «не-шансу»? По-перше: уважно починайте стежити за змінами у своєму житті, «випадковостями», «раптом», «якось само собою». Це вже початок. Не чіпляйтеся за минуле, з радістю приймайте зміни. Це вже Всесвіт починає розгортати і формувати події та обставини так, щоб ви отримали бажане.

Не створюйте свої власні сценарії розвитку подій. Не заважайте Всесвіту виконувати ваше бажання найкращим для вас способом. Довіряйте своїм почуттям. Це дуже важливо! Але оскільки всіх нас привчили довіряти більше мізкам, то спочатку буде важкувато. Почніть з малого.

Чим крупнішим, масштабнішим є ваше бажання, тим складніше його виконати, тим менше у вас віри у свої власні сили, тим більша ймовірність, що ви будете відмовлятися від сприятливих можливостей. Тому почніть з дрібниць. Жоден митець не починає малювати з монументального полотна, всі починають із замальовок та ескізів.

Виконуючи свої дрібні бажання, по-перше, ви відчуєте свою силу, і це додасть вам впевненості. По-друге, почнете більше довіряти собі. Адже якщо ви можете впливати на ситуацію в дрібницях, можете це робити і по-крупному. По-третє, у вас з'явиться особлива інтуїція на «шанс».   Ніхто не може бути вільним від закону причин і наслідків.

Тому, обдумуючи чергове бажання, спробуйте уникнути будь-яких негативних почуттів і дій. Особливо почуттів! Наприклад, якщо вам здається, що процвітанню вашого бізнесу заважає конкурент, то не варто бажати його банкрутства. Побажайте процвітання вашій фірмі… Що там буде в результаті з вашим конкурентом — не ваша турбота. Головне, що у вас все буде чудово.

Якщо вам треба писати контрольну або складати іспит з предмету, в якому ви не дуже обізнані, побажайте отримати найвищу оцінку, а не хворобу вчителя чи виверження вулкана під будівлею вашого навчального закладу. Працюючи зі своїми бажаннями, не базікайте про це з будь-ким! Пам'ятайте, що ми всі живемо в перетині різноманітних бажань різноманітних людей.

Так от, чим менше навколишні знають про ваші наміри, тим менше можуть вплинути на результати виконання ваших бажань своїми власними, відповідними бажаннями. Для людей, ще не дуже досвідчених в усвідомленому виконанні своїх бажань, щоб не заплутатися в своїх вже замовлених і потенційних мріях, на початках краще записувати їх на папірці.

Заведіть собі звичку записувати мрії на окремому маленькому листочку. Зберігайте записи в спеціальному конверті, і періодично переглядайте. Або заведіть собі спеціальний блокнот для тих же цілей. Кому як подобається. Отже, тепер ваша головна турбота — бажати для себе того, до чого прагне душа. А як все це буде втілюватися в життя — нехай Всесвіт голову ламає. На те він і Всесвіт! Не кажіть собі: «Я це хочу так давно, що нема про що тут думати». Навіть заповітні мрії рожевого дитинства потребують попередньої ревізії і переробки. Будьте щасливі! 🙂

За матеріалами книги Є. Брайт «Стань господарем свого життя»

(via)

 Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Источник: https://uamodna.com/articles/yak-pravyljno-sformulyuvaty-svoe-bazhannya-vsesvitu/

Як правильно писати слово: «небажання» або «не бажання»?

Як правильно писати слово: «небажання» або «не бажання»?

  • Можна писати як разом, так і окремо, в залежності від контексту.

    quot; Нежеланіеquot; пишеться разом, коли воно має сенс quot, не хочетсяquot ;. Це іменник, що заперечує іменник quot; желаніеquot ;.

    Приклад: Небажання надіти шапку привело мене до того, що я застудилася.

    quot; Чи не желаніеquot; пишеться окремо, коли є протиставлення з союзом quot; аquot ;.

    Приклад: Для мене це було не бажання, а справжня мрія.

  • Щоб визначити, як саме, в даному (конкретному) випадку пишеться слово, треба подивитися на пропозицію цілком, адже відомо, що написання залежить від контексту. (Від наявності протиставлення або залежних слів)

    Буде роздільне написання, якщо така пропозиція: quot; Зовсім не бажання зміни обстановки, а її старе захоплення надихало її більше всегоquot ;.

    Разом пишеться, якщо це іменник, і набуває при цьому протилежне значення, ось наприклад — quot; її небажання переїзду, викликало у людей … quot;

  • Порівняйте:

    • quot; Небажання на Новий рік, а реальне поліпшення життя мені потрібно, Наумquot ;.
    • quot; Небажання на Новий рік відвідати кафе переросло в грандіозні домашні посіделкіquot ;.

    _

    В обох пропозиціях використано правильне написання словасочетанія quot; нежеланіене желаніеquot ;.

    У російській мові є два імені іменників — quot; желаніеquot; і quot; нежеланіеquot ;. друге пишеться разом (Quot; нежеланіеquot;), а перше пишеться роздільно з quot; неquot; (Quot, не желаніеquot;).

    Ось і всі справи. Нам потрібно навчитися чтко бачити семантику кожного пропозиції і безпомилково визначати, яке з цих двох перед нами слово, про чм розповідається в реченні. Це дозволить нам розмежовувати приставку і привід quot; неquot ;.

    Правила відділення від іменників quot; неquot; або приєднання до них цієї частки дивіться в таблиці:

  • небажання — іменник, що виражає відсутність бажання. quot; неquot; в даному випадку є приставкою, частиною слова.

    Наприклад:

    Її небажання йти в парк зіпсувало наші плани.

    Небажання — заперечення, яке може бути використане в противагу чогось. quot; неquot; є негативною часткою, що використовується в допоміжній для присудка формі.

    Наприклад:

    1) Мене тягнуло туди неї бажання, а цікавість.

    2) У мене не було / буде бажання робити це.

  • Форма написання цих слів, безпосередньо залежить від контексту всього пропозиції в якому використовується, а отже від того, що це слово нам доносить. Правильно буде quot; нежеланіеquot ;, і правильним ж буде quot, не желаніеquot ;.

    Бажаючи змістом пропозиції протиставити слово quot, не желаніеquot; іншому слову, то пишемо окремо. Наприклад quot; … не бажання, тягне мене в дорогу, а долг..quot;

    Якщо ж наше слово quot; нежеланіеquot; само по собі виражає думку, яка може бути виражено синонімом, наприклад такими як quot; равнодушіеquot ;, quot; уклоненіеquot ;, quot; протівностьquot ;, quot; протестquot ;, то пишеться разом.

  • Залежно від випадку слово quot; нежеланіеquot; пишеться разом чи окремо quot, не желаніеquot; якщо пропозиція наступне quot; хіба не бажанням блищали його очі? quot; слово бажання пишеться окремо від частки не, а наприклад в цьому реченні quot; його небажання від'їзду викликало у всіх радостьquot; не пишеться разом зі словом бажання.

  • Небажання і небажання? Є і злите і роздільне напісаніе.Возьмем випадок, коли розглядаються однокореневі антоніми жаланіе-небажання, в даному випадку тут ми маємо справу з іменником з приставкою ні. Його небажання піти назустріч псувало нд справу.

    У разі коли є протиставлення, пишемо окремо. Це було не бажання, а просто пристрасний миттєвий порив.

  • небажання або не бажання?

    Обидва написання можливі в залежності від змісту висловлення в певному контексті.

    Якщо ця пропозиція з твердженням, То напишу разом іменник quot; нежеланіеquot ;, наприклад:

    Ваше завзяте небажання відповісти на моє запитання досить підозріло.

    У реченні може міститися заперечення, Яке створюється за допомогою противительного союзу quot; аquot;, слів зовсім, аж ніяк, далеко и негативних займенників і прислівників. тоді негативна частка не пишеться роздільно з іменником quot; желаніеquot ;, як втім, і зі словом будь-якій частині мови в такий синтаксичної ситуації, наприклад:

    Це не бажання, а нав'язлива ідея.

    У вас існує зовсім (далеко, аж ніяк) НЕ бажання висловитися з обговорюваного питання.

    Нітрохи не бажання привело його сюди.

Источник: http://info-4all.ru/uk/obrazovanie/kak-pravilno-pisat-slovo-quotnezhelaniequot-ili-quotnezhelaniequot/

Ссылка на основную публикацию