Євро чи евро як правильно?

Позначки валют

Євро — офіційна валюта в країнах т.зв. «Єврозони». Міжнародне позначення Євро — . Латиною назва записується як Euro (з великої чи з малої літери — по-різному в різних мовах); грецькою — Ευρω; кириличне написання — Евро (болгарською, македонською, російською та сербською; в Чорногорії вживається варіант Еуро).

В безготівкових розрахунках нова грошова одиниця Євросоюзу була введена з 1 січня 1999 року, замінивши собою ЕКЮ; в готівці — з 1 січня 2002 року До 2015 року на Євро перейшли 19 (з 27) країн Європейського Союзу:

Офіційна специфікація знака Євро

Варіанти накреслення знака Євро

  • Австрія
  • Бельгія
  • Греція
  • Естонія
  • Ірландія
  • Іспанія
  • Італія
  • Кіпр
  • Латвія
  • Литва
  • Люксембург
  • Мальта
  • Нідерланди
  • Німеччина
  • Португалія
  • Словаччина
  • Словенія
  • Фінляндія
  • Франція

У Великобританії, Швеції, Данії вирішили не змінювати національну валюту. Латвія і Литва планували перейти на Євро в 2009 році, але перехід було відкладено (Латвія всеж-таки перейшла з 2014, а Литва — з 2015).

Болгарія та Угорщина планували перейти на Євро до 2010 року, але цей перехід також відкладений, Чехія з Польщею — до 2011 року (теж поки не перейшли), Румунія — до 2014 (також поки ні). Окрім цього, Євро офіційно використовують країни, які не є членами ЄС: Ватикан, Монако, Сан-Марино.

Неофіційно Євро також використовується в Андоррі, Чорногорії та автономному краї Косово.

Мабуть, жодна зі спеціальних графічних позначок не викликала стільки суперечок та дорікань, як позначка Євро. Почнемо з того, що історія його виникнення хоч і недавня, але досить темна й каламутна. Стверджується, що висока Єврокомісія з розглянутої добірки варіантів вибрала один, який і був затверджений в якості офіційного.

Автором переможного дизайну, як було сказано, виявилася команда з чотирьох експертів, однак імена їх чомусь не було згадано. Ця офіційна версія оскаржується Артуром Айзенменгером, в минулому провідним графічним дизайнером Європейського Співтовариства, який стверджує, що створив цей знак як загальний символ Європи ще в середині 70-х років.

Коротше, темна вода у хмарах повітряних…

Головна проблема з цим знаком полягає у тому, що він має занадто жорстку специфікацію, і погано піддається різноманітним гарнітурним варіаціям (див. вище малюнок з офіційною специфікацією).

Через це Єврокомісії довелося переписувати правила використання знака, визначивши кінець кінцем лише те, що це просто офіційний знак, але в ньому є певні ознаки, які мають бути обов'язково присутні, якщо цей знак малюється для будь-якого шрифту.

Тому шрифтові варіації часто-густо далеко відходять від офіційної специфікації; єдине, що залишається незмінним — закарлюка (для якої зазвичай береться велика літера ), перекреслена двома поперечинами.

Розташування знаку по відношенню до цифр, що позначає певну грошову суму, у різних країнах відрізняється. Хоча офіційно рекомендовано розміщувати його попереду цифр, але у більшості випадків знак розташовують так, як звикли — тобто, так само, як це було вживано для національних валют країн Єврозони раніше, до введення в дію Євро.

Запис в HTML
Кодування UNICODE

Ще раз — загальна таблиця зо всіма позначками валют:

  • Джерело: http://bubelo.in.ua/money/currency/…

Источник: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/currency/sign/EUR/

У париж і назад за 75 євро: як це працює — 24 канал

Коли зима вже набридла і хочеться від неї відпочити, треба планувати подорож. А про що ще можна мріяти на початку весни, як не про Париж?

З'їздити в Париж і повернутись за 75 євро – звучить нереально, але насправді все цілком можливо!

Головне знати, коли, де і які квитки брати. Розказуємо, як це працює.

Поки лоукости з України в Париж ще не літають, варто шукати привабливі пропозиції від Wizzair та Ryanair з сусідньої Польщі.

Наприкінці січня у Wizzair були акції, за якими квитки до Парижа з Познаня чи Варшави можна було придбати за 10 євро чи 40 злотих.

І, зазвичай, якщо дивитись на конкретні напрямки за два-три місяці до бажаної дати відльоту, то можна придбати квитки за «смішні» гроші. Але в таких ситуаціях важливо не розгубитись і купувати їх одразу ж як знайшли. Бо здебільшого кількість таких «акційних» є дуже невеликою і їх швидко розбирають.

Читайте також: Весь Париж за 13 євро: як купити найдешевші квитки на Ейфелеву вежу

Тим більше, якщо у вас вже будуть квитки на літак, то можна далі сміливо планувати незабутню мандрівку.

Отже, взяли квитки на кінець березня Познань – Париж та Париж – Варшава. Обидва обійшлись по 10 євро. Загалом 20 євро.

Важливо, одразу дивитись, куди і звідки летить ваш літак. Зазвичай, лоукости не літають у великі аеропорти розташовані в самому місті. У випадку з Парижем – і Wizzair, і Ryanair доставлять вас до аеропорту Париж-Бове, який розташований аж за 90 кілометрів від столиці Франції.

«Парижем» його назвали, скоріш за все, лише з меркантильних міркувань, щоб привертати увагу довірливих туристів. Саме місто Бове розташоване навіть в іншому регіоні, ніж Париж. Але дістатись звідти до столиці зовсім не проблема.

Читайте також: Лоукостери в Україні: як правильно планувати економну подорож

З аеропорту відправляються автобуси, які вас доставлять до станції метро Porte Maillot у 17-му окрузі, що зовсім неподалік від Тріумфальної Арки. На паризькому метро ви без проблем доїдете в будь-який куточок міста.

Щоправда, про квитки на трансфер варто також подбати заздалегідь, окільки при купівлі на місці доведеться заплатити на кілька євро дорожче. Так, квиток туди/назад, придбаний онлайн обійдеться у 29 євро. Це буде найдорожчий квиток, що вам доведеться купити за всю дорогу до Парижа.

Для порівняння, за такий же квиток у касі після прибуття рейсу довдеться викласти вже 34 євро (по 17 євро за кожен).

У Познані до аеропорту від головного залізничного воказалу курсує автобус №59. Квиток коштує 4,80 злотих (трохи більше одного євро).

Читайте також: Побачити світ за копійки: що треба знати про перельоти лоукостами

У Варшаві з аеропорту Шопена в центр можна дістатись практично будь-яким автобусом, вартість проїзду 4,40 злотих (теж трохи більше євро).

У нас дорога починалась зі Львова.

Можна, звісно, було купити квиток на прямий автобус Львів – Познань і ні за що не переживати, але це занадто просто і досить дорого (квитки на рейси зі Львова до Познаня стартують від 700 гривень).

Якщо зважати, що поїздка в нас бюджетна, а квитки на літак обійшлись менше ніж у 300 гривень в одну сторону, варто пошукати щось дешевше.

Та й навіщо платити більше, якщо є PolskiBus. Він вже їздить й Україною, але легенадарні акційні рейси по 1 злотому бувають рідко.

Значить, дивимось, звідки з Польщі можна доїхати до Познаня. Найближчий рейс відправляється з Любліна, а від Львова до Любліна практично рукою подати.

Чим раніше купувати квитки на PolskiBus, тим вони будуть дешевші. Ми купували вкінці січня і один квиток вийшов за 15 злотих (приблизно 4 євро).

Зі Львова до Любліна є чимало пропозицій на BlaBlaCar. Водії пропонують поїздки за кілька днів до неї і просять за це в середньому 150-200 гривень. Ми заплатили 160 гривень – це 5,5 євро.

З Варшави в Україну також повертались через BlaBlaCar. Хоча ціни на квитки на автобус відрізняються буквально на кільканадцять гривень – 350-400 гривень (12-14 євро).

Але якшо маєте на меті звести витрати на дорогу до мінімуму – то ніхто не скасовував автостопу 😉

Отже, рахуємо: BlaBlaCar Львів – Люблін – 5,5 євро, PolskiBus Люблін – Познань – 4 євро, доїзд до аеропорту в Познані – 1 євро, переліт Познань – Париж і Париж – Варшава – 20 євро, трансфер з і до аеропорту Париж-Бове – 29 євро, доїзд з аеропорту Варшави до центру міста – 1 євро, BlaBlaCar Варшава – Львів – 14 євро. Разом вийшло 74,5 євро.

Читайте також: Ейфелева. Свіжий погляд на залізну леді

Звісно, в Парижі доведеться ще десь жити (можна знайти безкоштовне місце для ночівлі через CouchSurfing), щось їсти (багети по 50 євроцентів дуже навіть смачні), гуляти містом (пішки, між іншим, – дуже корисно, а вхід у чимало пам'яток безкоштовний) – але це вже не так важливо, головне що ви в Парижі. Насолоджуйтесь!

Вдалих мандрів і незабутніх вражень!

Источник: https://24tv.ua/u_parizh_i_nazad_za_75_yevro_yak_tse_pratsyuye_n801486

Валюта єдиної Європи: що потрібно знати трейдеру про євро

Висока ліквідність ринку Форекс, можливість торгувати цілодобово і наявність кредитного плеча, що відкриває великі перспективи навіть для індивідуальних трейдерів з невеликим капіталом, роблять міжнародний ринок валют вкрай привабливим.

У той же час, щоб мати успіх на валютному Forex ринку, необхідно не тільки знати актуальну економічну статистику, але і мати уявлення про основи відповідних економік, а також знати особливі фактори, здатні впливати на курси основних світових валют.

Однією з таких валют як раз і є…

Єдина валюта Європейського союзу

Євро (EUR) поступається за ступенем значущості лише долару США, і за рівнем популярності займає друге місце в трейдерському співтоваристві. Валюта відіграє для багатьох країн роль основної, або другорядною.

Після того, як в обіг було введено євро, з обороту вийшли такі потужні європейські валюти як німецька марка, французький франк і голландський гульден — 17 країн з 27 членів ЄС створили єврозону в якій EUR став офіційною валютою.

Власні незалежні валюти були збережені Великобританією, Швецією і Данією. Швейцарія залишилася за межами ЄС, і зберігає монетарний суверенітет, користуючись швейцарським франком (СНF).

Щоб стати членами Євросоюзу, державам довелося виконати суворі вимоги за фінансовими критеріями, серед яких такі, як рівень інфляції і бюджетний дефіцит.

Крім того, європейські країни передали повноваження з проведення спільної монетарної політики Європейському центральному банку.

На сьогоднішній день ЄС знаходиться на позиції світового лідера з експорту та має найвищий ВВП.

На яку економіку спирається євро

Євро спирається на економіку 17 країн-учасниць ЄС, що користуються їм в якості офіційної валюти. В цьому ключі важливо пам'ятати, що економіка об'єднаної Європи не є однорідною: економіка одних країн випереджає економіку інших.

Для економіки зони євро важлива міжнародна торгівля. Експорт в структурі ВВП становить дуже значний відсоток, більший ніж в Японії чи США.

У той же час це індустріальні держави, для яких серйозну роль грають сфера послуг і переробна промисловість. Країни ЄС (за винятком Норвегії) великими обсягами сировини не володіють.

З цієї причини важливим фактором, що впливає на економіки держав в даному регіоні світу, стають ціни на імпортовану сировину.

Найчастіше проводити моніторинг економічних показників окремої країни складно, ситуація з євро трохи інша. Стежити за публікаціями новин у всіх країнах Євросоюзу немає потреби, оскільки 2/3 ВВП держав єврозони виробляють Німеччина, Франція та Італія.

У той же час необхідно відслідковувати інформацію Євростату (статистичної служби ЄС). Особливо це стосується даних щодо балансу торгівлі, інфляції, індексів настроїв в єврозоні і ВВП. Не зайвим буде вивчити аналогічні звіти з Німеччини та Франції.

Що рухає Євро

Драйверами EUR служать дані по приросту ВВП, балансу торгівлі і платежів, рівню інфляції, обсягами промвиробництва. Крім того, важливими двигунами для євровалюти є індикатори споживчої довіри і впевненості ділових кіл в єврозоні.

Крім моніторингу економічного стану Німеччини, Франції та ЄС в цілому, трейдерам потрібно пам'ятати, що більшість країн єврозони мають в якості найбільших партнерів у торгівлі інші країни ЄС, деякі з яких до валютного союзу не належать.

Таким чином на стан євро можуть впливати економічні та політичні умови в Росії, Великобританії та Швейцарії.

Хоча Європейський центральний банк (ЄЦБ) диктує монетарну політику країнам-учасницям Євросоюзу, котроль в області податкової політики значно більш слабкий. Результати такої диспропорції наочно продемонстрували приклади боргових криз у країнах Європи.

Наприклад у Іспанії, Португалії та Греції була можливість брати кредити на пільгових умовах, з більш низькими процентними ставками, і дані держави йшли на зайві витрати, фінансування яких відбувалося з отриманих позик.

Таким чином, в різних країнах об'єднаної Європи економічні умови можуть мати великі відмінності.

Безумовно, ціна євро має прямий зв'язок із тим, наскільки «здорова» сама єврозона. І все ж, трейдери повинні пам'ятати, що почасти євро зберігає свою цінність і популярність завдяки тому, що представляє із себе альтернативу долару США.

Євро, як валюта альтернативна долару США, почав набирати популярність до того, як гримнули боргові кризи в країнах Європи. Як тільки USD слабшав — EUR посилювався. Але в обстановці невизначеності уподобання трейдерів продовжують залишатися на стороні долара, як валюти «безпечнішої».

Причиною цього служить суверенітет країн-учасниць Євросоюзу, який робить їх відповідь кризам більш складним.

Особливі чинники для євро

За єдиною валютою ЄС стоїть Європейський центральний банк, який здійснює керівництво грошово-кредитною політикою в державах єврозони. Європейський центральний банк унікальний тим, що розробляє загальну монетарну політки для всіх країн ЄС, яка підходила б усім, незалежно від економічних умов всередині якої-небудь однієї країни.

Цей процес ускладнюється не тільки в практичній площині, але й з причини факторів психологічного характеру. Приміром населення Німеччини до інфляції чутливе дещо сильніше, а ніж жителі Італії.

Читайте также:  Затверджую чи затверджено як правильно?

З цієї причини країни постійно сперечаються щодо двох позицій: з одного боку відстоюється консервативна політика, покликана звести інфляцію до мінімуму, з іншого — підхід, спрямований на зростання економіки.

Розширення і вихід з ЄС

Механізм виходу із зони євро в угодах докладно не прописаний. Тим не менш, вірогідність появи такого пункту в угодах ЄС постійно зростає, внаслідок боргових криз.

Від'єднатися від єврозони може, наприклад, Греція, щоб повернути національну валюту, яку буде можливість знецінити і, тим самим, почасти зняти навантаження в економіці та боргових зобов'язаннях.

Може трапиться, що інтерес до субсидування слабших партнерів по єврозоні може втратити одна із сильних країн, наприклад, Німеччина. Мотивом для такого кроку може слугувати те, що сумарні зиски не покривають витрат.

Подібного роду чутки підривали авторитет євро вже кілька разів. Коли заходить розмова про вихід (або виключення) країн зі слабкою економікою, то може спостерігатися легкий позитивний ефект (іноді негативний, з причини невизначеності).

У разі, якщо йдеться про невдоволення Німеччини, курс євро різко падає. Меншою мірою на курс євровалюти можуть вплинути чутки про прийняття до Європейського союзу нових членів.

Як правило така подія приносить добре помітний ефект, якщо брати в розрахунок потенціал країн-учасниць, що вже перебувають у союзі.

Чи стане євро остаточної альтернативою долару США?

Коли євро вводився в обіг, багато хто покладав надії на те, що він стане провідною світовою валютою, замінивши долар США. Такий ефект можливий досі, оскільки єврозона залишається провідною світовою економічною силою. Однак, слабкі сторони валюти були зайвий раз підкреслені в результаті стану невизначеності і боргових криз в деяких країнах Європи.

Висновок

Валютні курси складно пророкувати. Більшість стратегій Форекс розраховані на незначні проміжки часу. Короткостроковим трейдерам Форекс рідко приносять користь прогнози, засновані на стані економік, але довгострокові тренди задаються саме економічними умовами.

Єдина валюта ЄС, ще до початку 2000-х років і розгоряння кризи, набирала силу. Питання про виживання EUR було поставлене борговими кризами країн Євросоюзу.

Пізніше з'ясувалося, що окремі держави приховували внутрішні проблеми спеціально, щоб для них відкрився шлях у валютний союз. З цієї причини скористатися вигодами ЄС у відповідальному режимі у даних держав не вийшло.

Економіки інших країн, в той же час, можуть отримати удар від необхідності платити за фінансову допомогу. Це породило в ЄС тенденції до дезінтеграції.

Навряд чи євро рухне, однак трейдерам варто підготуватися до того, що на ринку почнуть хвилювання, а окремі держави покинуть Євросоюз. Євро збільшить свій вплив, якщо ЄС проведе рішучі реформи безкомпромісного характеру щодо свого складу і відсіче слабкі сторони. Тоді у єдиної валюти ЄС є всі шанси стати альтернативою долару як резервної світової валюти.

Источник: http://fxbrok.com/uk/beginners/indicators/forex_articles/currency_of_a_united_Europe_EUR.php

Як правильно подорожувати з лоукостерами

Навіть на Майорку можна полетіти за кілька євро – треба лише знати, як.

Цей тиждень потішив двома хорошими новинами: ірландський лоукостер Ryanair оголосив про відкриття рейсів зі Львова та Києва, а слідом за ним угорська бюджетна авіакомпанія WizzAir повідомила про запуск нових рейсів з України. Разом із обіцяним безвізовим режимом для українців – це чудовий подарунок.

Якщо ви не поспішаєте радіти і думаєте, що все одно подорожувати – це дорого, то вам варто детальніше ознайомитися із цінами на сайтах авіакомпаній. Навіть на Майорку можна полетіти за кілька євро – треба лише знати, як.

WizzAir

Літаками цієї авіакомпанії з Києва можна полетіти у вісім країн – Німеччина (Кельн, Дортмунд, Франкфурт (аеропорт Frankfurt Hahn), Гамбург, Ганновер, Меммінген (аеропорт Memmingen / Munich West), Нюрнберг), Великобританія (Лондон, аеропорт London Luton), Кіпр (Ларнака), Данія (Копенгаген), Польща (Гданськ, Катовіце, Люблін, Познань, Варшава (аеропорт Warsaw Chopin), Вроцлав), Угорщина (Будапешт), Литва (Вільнюс, Каунас), Словаччина (Братислава).

Середня ціна за квиток – 1500 гривень.

ТСН.ua

Ryanair

Із цими авіалініями з Києва можна полетіти у Швецію (Стокгольм), Британію (Лондон, аеропорт London Stansted; Манчестер) та Нідерланди (Ейндговен).

Зі Львова напрямків трохи більше: Угорщина (Будапешт), Польща (Вроцлав, Краків), Британія (Лондон, аеропорт London Stansted), Нідерланди (Ейндговен) та Німеччина (Берлін, аеропорт Berlin Shoenefeld; Меммінген).

Ціна питання – у середньому за 30-35 євро.

І це без знижок чи бонусів, а бувають ще й досить хороші акційні пропозиції, коли ціна квитка може становити лише 1 євро. Таке часто буває на сайті наступної авіакомпанії.

ТСН.ua

Volotea

Це іспанська бюджетна авіакомпанія, заснована 2011 року. В Україні про неї знають досить мало, хоча для польотів Європою вона прекрасна.

Квитки за 1 євро бувають тут досить часто. Іноді, якщо позначені рожевим діамантом, вони за такою ціною лише для учасників клубу Supervolotea, іноді – для всіх. Участь у клубі вартує 50 євро на рік, користуватися можна всіма спеціальними пропозиціями авіакомпанії. При цьому платиш за свою участь, а купувати квитки можеш і рідним, і друзям.

Сайт дуже зручний у користуванні, є мобільний додаток. Пошук можна робити з якогось одного міста, за датою чи за бюджетом.

Можна брати квиток до одного міста на сайті однієї авіакомпанії, а звідти – на іншому. З Volotea найкраще літати не прямим рейсом, наприклад, із Мюнхена на Майорку і назад, а з декількома пересадками. Так вийде набагато дешевше, якщо правильно підібрати міста, тому що дуже дешеві квитки зазвичай лише в один бік. До того ж це дає можливість відвідати й інші країни.

Наприклад, ми з друзями 2015 року подорожували так: Мюнхен – Нант (Франція), Нант – Майорка (Іспанія), Майорка – Тулуза (Франція), Тулуза – Венеція (Італія). Усі квитки були по 5 євро, тобто загалом ми заплатили 20 євро за чотири авіаперельоти.

До Мюнхена та з Венеції можна теж було підібрати лоукостери, але з України тоді не літав жоден, тому ми обрали автостоп, автобуси й електрички.

Скріншот

RegioJet

Завдяки RegioJet є дешевий спосіб подорожувати з Чехії та Словаччини. Це зручні та дешеві автобуси та електрички. Підходить, якщо ви живите на заході України або купили дешевий квиток в країну, з якою ми межуємо на заході. Хоча зазвичай це саме Чехія і Словаччинв, але є й інші напрямки:

Наприклад, квиток Ужгород – Кошіце (Словаччина) звичайним автобусом коштує 150 грн. А дорога з Кошіце до Відня обійдеться в трохи більше, ніж 22 Євро.

А з Відня вже можна летіти більшістю лоукостерів – дешево і будь-куди.

Мені в цій компанії більше подобаються потяги, ніж автобуси: можна встати, походити, місця більше. Безкоштовно розносять воду, зранку – круасан з кавою або чаєм. Досить дешево можна замовити навіть суші.

Усі ці компанії мають один недолік – вони поки що не мають української чи російської мови на сайті, що може ускладнити процес пошуку. Проте, якщо докласти зусиль, то можна з усім розібратися.

Скріншот

FlixBus

Ще один бюджетний перевізник. Заснований в Мюнхені, існує від 2013 року. На сайті є англійська/російська мови, є мобільний додаток FlixBus-App. В автобусах є wi-fi. Теж бувають знижки і акційні пропозиції.

Скріншот

Щоб подорожувати справді дешево із лоукостерами, варто встановити мобільні додатки, підписатися на розсилання і слідкувати за новинами. Особливо під час «чорних п'ятниць» – тоді квитки продають із шаленими знижками.

Якщо є дешевий квиток в одне місто, а у зворотній бік – дуже дорогий, перевірте наявність квитків із сусіднього міста. Іноді буде дешевше доїхати звідти до пункту призначення автобусом.

Завжди перевіряйте, який саме аеропорт зазначений у квитку. У великих містах їх може бути декілька, і аби доїхати з одного в інший, може бути потрібно багато часу і грошей. Переплутавши аеропорт, ви навряд чи встигнете дістатися в інший.

Читайте також: Китай, що шокує. Як я вирішила поїхати жити до Піднебесної

Усі бюджетні авіакомпанії дозволяють брати з собою ручну поклажу вагою до 10 кілограмів. Уважно перевіряйте вагу, аби не доплачувати в аеропорту. Загалом 10 кілограмів – це достатньо багато. Мій друг під час нашого євротуру провозив у рюкзаку палатку, одяг та особисті речі – і це не перевищувало ліміт ваги.

Окремо можна брати камеру чи фотоапарат у невеличкій сумці. Зазвичай її вагу не перевіряють.

Але старайтеся брати не більше 8 кілограмів багажу, адже з подорожей вам захочеться привезти сувеніри. Враховуйте це наперед, аби не залишати потім подарунки в аеропорту, адже часто сума доплати за додаткову вагу перевищує вартість того, що ви хочете привезти.

Воду чи будь-які інші рідини в ручній поклажі провозити заборонено. Але можна взяти із собою пусту пляшку чи термочашку. У більшості європейських країн є спеціальні фонтани з питною водою.

Наприклад, у Відні їх близько тисячі, вода в них ретельно фільтрується.

Термочашка у поїздці більш зручна, оскілки збереже температуру рідини, що у спеку досить важливо, оскільки вода в звичайних пляшках швидко нагрівається.

Читайте також: Китай, що шокує. Запаморочлива їжа

Реєструвати свій квиток варто за декілька днів до відльоту на сайті чи  через мобільний додаток. Це завжди збереже час і нерви, а дуже часто – і гроші, адже за реєстрацію в аеропорту можуть стягувати додаткову плату, яка може навіть перевищити вартість квитка.

Безкоштовний wi-fi є зазвичай на центральних площах міст – звідти можна повідомити рідним та друзям, що у вас все чудово, ви доїхали і насолоджуєтесь поїздкою.

Завжди поєднуйте декілька лоукостерів із автобусами чи поїздами – так ви побачите набагато більше. Із залізничних вокзалів у європейських містах зазвичай є можливість придбати квитки на потяги різних компаній. Завдяки конкуренції ціни приємно радують.

І найголовніше. Не шкодуйте часу на пошук квитків – якщо гарно все продумати, можна круто відпочити і навіть дуже бюджетно.

Для мотивації ось вам кілька фото. Гарних подорожей!

Надія Ковтан Я іду до узбережжя Атлантичного океану.У Тулузу ми прилетіли літаком компанії Volotea, а звідти в Бордо – дешевим автобусом. Із Бордо до узбережжя рукою подати. Ми доїхали автостопом.

Надія Ковтан Ми з друзями на піщаній дюні Dune du Pilat біля океану.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.

Блоги на  і стежте за оновленнями розділу!

Источник: https://tsn.ua/blogi/themes/tourism/yak-pravilno-podorozhuvati-z-loukosterami-898317.html

Чи є майбутнє у євро?

Якщо Еммануель Макрон утримується від ворожих висловлювань щодо євро, то риторика Марін Ле Пен досить категорична — вона стверджує, що євро є мертвою валютою і тягарем для Франції, і обіцяє, що через рік після її перемоги (якщо така відбудеться), французи будуть у повсякденному житті користуватися своєю нацвалютою. Правда, Ле Пен визнає, що великі корпорації продовжать користуватися євро у міжнародних торговельних операціях.

Ставлення до єдиної євровалюти не вперше стає темою електоральних баталій.

Несправедливо стверджувати, що, мовляв, тема євро лише використовується радикальними політиками для завоювання голосів виборців-євроскептиків.

Насправді ситуація з євровалютою давно викликає обґрунтоване занепокоєння у економістів. У цій колонці хочу поговорити про те, за яких умов проект єдиної євровалюти може стати більш успішним, ніж нині.

Створення успішного валютного союзу є дуже складним завданням. Особливо, якщо врахувати серйозні відмінності в політичному устрої, економічній культурі та структурі економік держав, що входять в зону євро. Не варто забувати і про те, що експеримент подібного роду і такого масштабу проводиться вперше.

У держав, що входять в зону євро, є розбіжності економіко-ідеологічного характеру. Німеччина, країна з найбільшою економікою ЄС, є настільки могутньою, що має можливість нав'язувати своє уявлення більшості країн єврозони. Вона вважає себе взірцем для наслідування для всіх інших країн Євросоюзу.

І, з огляду на стан національної економіки, має на це право. Але, значною мірою німецька економічна модель – велика орієнтована на експорт економіка – успішно працює тому, що багато держав зони євро активно купують продукцію made in Germany.

Але разом з масштабним імпортом німецької продукції ці країни створюють і передумови для серйозних проблем у своїх національних економіках.

Ключова проблема функціонування зони євро полягає в наступному – єдину валюту емітує Євроцентробанк, а оподаткування в цій валюті здійснюють Міністерства фінансів держав, що входять в єврозону.

Однак загального мінфіну в єврозоні не існує, тому немає можливості проводити узгоджену фіскальну політику. Але якщо ЄЦБ здійснює єдину монетарну політику всіх країн єврозони, то необхідний і єдиний орган, який проводить фіскальну політику.

Проблема тим більше актуальна, що фіскальна політика є первинною по відношенню до монетарної політики.

Що потрібно зробити для того, щоб функціонування єврозони стало більш успішним? Якщо говорити про макроекономіку, то необхідно виправляти дисбаланси — економічно і фінансово слабким членам єврозони потрібно рухатися до зовнішньої і внутрішньої рівноваги в сенсі зовнішньоторговельного балансу і держбюджету. Якщо говорити про спеціальні заходи, то варто виділити чотири напрямки.

Перше. Важливий крок для якісного зміцнення єврозони був зроблений у березні 2014 року, коли було підписано угоду про банківський союз. Однак з того часу серйозного просування в цьому питанні не було. Проблема в тому, що для повноцінної діяльності банківського союзу необхідне джерело максимально надійних активів.

Держоблігацій економічних лідерів ЄС, в першу чергу Німеччини, для цього недостатньо (тим більше, що Німеччина має намір зменшувати розмір держборгу). У зв'язку з цим є доцільним забезпечити адекватну за обсягом пропозицію облігацій так званого колективного емітента (ним може бути, наприклад, ЄЦБ).

Читайте также:  Поженится или пожениться как правильно?

Вважаю, що ринок облігацій подібного масштабу дав би серйозні можливості та переваги. Країни єврозони здатні створити третій за обсягом ринок держоблігацій (після ринку держоблігацій США і Японії), отже, це був би виключно ліквідний ринок. Значить, він може стати джерелом дешевого фінансування.

У європейських банків з'явився б надійний актив, а ЄЦБ отримав би першокласний заставний інструмент, що дозволило б йому проводити набагато гнучкішу монетарну політику, більш продуктивно задіявши інструменти, аналогічні програмам QE, що проводилися ФРС США.

А якщо створити механізм трансформації частини облігацій країн єврозони в єдині єврооблігації, це дало б можливість зменшити стурбованість, яку часом інвестори виявляють щодо держоблігацій країн, що не є економічними лідерами ЄС.

У цьому випадку технічно простішою стала б реструктуризація іншої частини держборгу цих країн — адже нівелювалася б загроза невиплати відчутної частини боргових зобов'язань, що обертаються на ринку.

Є ще кілька важливих питань, без врегулювання яких складно буде забезпечити ефективну роботу повноцінного банківського союзу. Вразливі у фінансово-економічному розумінні учасники зони євро не повною мірою здатні захистити свої банки у разі настання турбулентності на ринках.

Тому в ідеалі ефективний механізм врегулювання неспроможності для всіх банківських установ, незалежно від їх розміру, полягає в розподілі потенційних збитків між кредиторами за допомогою облігацій, конвертованих в акції неблагополучних банків.

Однак, ідеалу складно досягнути за визначенням. Тому, в єврозоні більш реалізованим є варіант підвищення нормативів достатності капіталу для банків.

Крім того, повноцінний банківський союз потребуватиме жорсткого регулювання і нагляду — з метою запобігання некерованих кредитних бумів, які стають причинами фінансово-економічних криз.

Друге. В Євросоюзі діє «принцип боргової самостійності» — одні держави ЄС не несуть відповідальності за боргами інших членів ЄС. Це розумне правило.

«Принцип боргової самостійності» зрозуміліший і логічніший, аніж спроби примусу до обмеження структурних дефіцитів держбюджету, встановлені підписаним в березні 2012 року «Договором про стабільність, співробітництво і управління в економічному і валютному союзі», що пахнуть економічним свавіллям і є не зовсім демократичними. Проблема в трактуванні терміну «структурний дефіцит держбюджету». Ним називається дефіцит бюджету, скоригований на економічний цикл, у якому перебуває та чи інша країна ЄС. Як показала практика, досягти не те, щоб єдиної, але хоча б близького трактування терміну не вдається. Не вдається і досягти консенсусу в оцінці економічного циклу, у якій перебуває та чи інша держава єврозони. Більше того, оскільки у валютному союзі єдиним національним стабілізуючим механізмом є бюджетна політика, недоцільно відмовлятися від її застосування, віддаючи все на відкуп довільно встановленим нормативам. І якби банки країн єврозони володіли і зберігали б на своїх балансах облігації, про які я написав вище, це зробило б набагато легшим процес реструктуризації держборгу, не піддаючи ревізії «принцип боргової самостійності».

Третє. ЄЦБ повинен перетворитися на класичний сучасний центральний банк, який буде мати широкі повноваження і проявляти вищу активність у сенсі впливу на економіку країн єврозони. Можливі зміни в питанні держборгу, описані вище, можуть бути серйозною підмогою для підвищення ролі ЄЦБ в економіці.

Мабуть, з часом з'явиться необхідність у внесенні поправок до відповідних угод ЄС, що дасть можливість розширити свободу маневру Євроцентробанку у разі настання екстремальних ситуацій. Наприклад, у питаннях прямого викупу паперів, у які оформлений держборг країн єврозони.

Крім того, ЄЦБ варто продовжувати проявляти активність у стимулюванні внутрішнього попиту країн єврозони.

Четверте. М'яка форма бюджетного союзу в єврозоні доцільна. Звісно, не у формі регулярних бюджетних трансфертів. Але є сенс створити загальну «подушку безпеки» для банківської системи країн зони євро і ринку облігацій колективного емітента.

Чи є проект єдиної євровалюти ідеальним? Звісно, ні.

Але хіба бувають ідеальні економічні угоди? Щоб зміцнити єврозону, необхідно виконати колосальну роботу — симетрично виправляти торговельні та бюджетні дисбаланси, створити ринок облігацій колективного емітента і більш дієвий механізм реструктуризації держборгу, активізувати вплив ЄЦБ на економічні процеси, почати роботу в плані бюджетної кооперації.

Чи це реально? Час покаже. Але я не є песимістом щодо євро. До речі, реакція валютного ринку на перемогу Макрона в першому турі виборів президента Франції — зростання євро по відношенню до долара до 5,5-місячного максимуму — напевно, свідчить про життєздатність проекту єдиної євровалюти.

Виступаючи нещодавно в Університеті Гумбольда, Е. Макрон заявив – «Євро може й не зберегтися в найближчі 10 років, якщо Берлін і Париж не будуть надавати серйозну підтримку єдиному валютному союзу».

Вважаю, це варто розцінювати як визнання необхідності такої підтримки – адже відповідальні політики розуміють, що демонтаж зони євро обійдеться державам, які входять до неї (і в першу чергу, країнам-лідерам — Німеччини та Франції) набагато дорожче, аніж її збереження і якісна модернізація.

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу «Україна 2020. Що чекає країну»

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Источник: https://nv.ua/ukr/opinion/chi-je-majbutnje-u-jevro-1084415.html

Евро, euro — валюта

Главная / Справочник / Валюты / Евро, euro

Евро — официальная валюта девятнадцати стран, входящих в Евросоюз, и национальная валюта еще шести европейских стран (список стран, где используется евро, смотрите ниже). Символ для обозначения евро — круглая буква «E» с одной или двумя линиями, пересекающими ее по горизонтали: €.

1 евро состоит из 100 центов, или евроцентов. В обращении находятся банкноты номиналом 5, 10, 20, 50, 100, 200, и 500 евро. Монеты в обращении: 1 и 2 евро, а также 1, 2, 5, 10, 20, и 50 центов.

Корни евро уходят в экономический кризис 1970-х годов. Из-за данного кризиса возникли первые планы по созданию единой валюты, которая впоследствии была заменена на евро.

Были разные причины для создания валюты евро: опасения по поводу стабильности доллара, особенно на фоне ухудшения экономики США; укрепление интеграции европейских государств; увеличение ценовой конкуренции в Еврозоне; и другие.

Больше сведений об истории евро читайте ниже, в соответствующем разделе.

На сегодняшний день евро является не только мировой валютой, но также одной из глобальных резервных валют (второй по величине). Центральные банки многих стран мира диверсифицируют свои резервы, и держат их в долларах США, японских иенах, и также в евро. Евро сегодня — вторая самая обмениваемая валюта мира, после доллара США. На 2014 год в обращении находился почти триллион евро.

Курс евро

В конвертере валют можно увидеть курс евро к рублю и к доллару на сегодняшний день.

История евро, история валюты евро

Впервые евро была введена как учетная валюта 1 января 1999 года. История евро тесно связана с принятием Маастрихтского договора («Договор о Европейском Союзе»).

История валюты евро берет свое начало с тех пор, как страны-участницы Европейского Союза начали принимать евро как национальную валюту.

В начале своей истории евро использовалась только как электронная валюта, как наличная валюта евро была принята лишь 1 января 2002 года. На момент ввода евро как наличной валюты она начала использоваться сразу в 12 европейских странах.

Впоследствии на евро перешли многие другие европейские страны (список стран, использующих евро, смотрите ниже).

Бывшие валюты европейских стран в истории евро

Многие европейские валюты (немецкая марка, французский франк, итальянская лира, и другие) перестали существовать к 1 июля 2002 года. Эта дата важна в истории евро, она считается началом централизованной денежно-кредитной политики. С введением евро Европейский центральный банк начал внедрять монетарную политику в странах, использующих единую валюту евро.

Попытки создать единую валюту предпринимались уже давно. Еще в 1979 году была введена Европейская валютная система, действовавшая до 31 декабря 1998 года, вплоть до момента создания евро. В данной системе использовалась единица европейской валюты (ЭКЮ, от англ. ECU — European Currency Unit).

Цель создания евро

Валюта евро вводилась с целью создать более стабильную европейскую экономику, чего, можно сказать, удалось достичь — экономический рост по всей Европе с момента принятия евро вырос, и разные финансовые рынки Европы больше интегрировались друг с другом. Кроме того, валюта евро усилила европейское присутствие в глобальной экономике благодаря тому, что она является резервной валютой. Также введение евро позволило смягчить волатильность обменного курса между разными европейскими государствами.

Проблемы и трудности в истории евро

С момента принятия евро иногда возникали некоторые сложности. Хотя евро и улучшила стабильность во всем регионе, всем государствам приходится поддерживать примерно одинаковую процентную ставку, чтобы избежать процентный арбитраж.

Данное обстоятельство привело к трудностям в некоторых экономиках стран Евросоюза, в частности, в Германии. Из-за введения евро теперь нельзя использовать процентную ставку как инструмент фискальной политики.

Если рост экономики какой-либо страны замедлится, правительство этой страны не сможет понизить процентную ставку для стимуляции роста.

Евро в разных странах, в каких странах евро

На сегодняшний день евро является одной из самых мощных валют мира. Валюта используется почти 340 миллионами европейцев в двадцати четырех европейских странах (девятнадцать из которых входят в Евросоюз). Евро также используется в некоторых неевропейских странах.

В каких странах евро

Ниже перечислены страны, в которых используется валюта евро. Евро также используется в некоторых заморских территориях и владениях европейских стран, не перечисленных ниже. Кроме того, еще свыше 200 миллионов человек в мире используют валюты, привязанные к евро.

Страны, которые в списке выделены жирным шрифтом, входят в Евросоюз.

Страна Год принятия евро Валюта, использовавшаяся ранее
Австрия 1999 Австрийский шиллинг
Андорра 2012 Не имела официальной валюты; использовались французский франк и песета
Бельгия 1999 Бельгийский франк
Ватикан 2002 Ватиканская лира
Германия 1999 Немецкая марка
Греция 2001 Греческая драхма
Ирландия 1999 Ирландский фунт
Испания 1999 Песета
Италия 1999 Итальянская лира
Кипр 2008 Кипрский фунт
Косово 2002 Югославский динар, немецкая марка, доллар США, швейцарский франк
Латвия 2014 Латвийский лат
Литва 2015 Литовский лит
Люксембург 1999 Люксембургский франк
Мальта 2008 Мальтийская лира
Монако 2002 Монегасский франк
Нидерланды 1999 Нидерландский гульден
Португалия 1999 Португальский эскудо
Сан-Марино 2002 Санмаринская лира
Словакия 2009 Словацкая крона
Словения 2007 Словенский толар
Финляндия 1999 Финская марка
Франция 1999 Французский франк
Черногория 2002 Не имела официальной валюты; использовалась немецкая марка
Эстония 2011 Эстонская крона

Банкноты евро с фото, евро банкноты, евро купюры с фото

Ниже перечислены все возможные банкноты евро с фото. Представлены как лицевые, так и оборотные стороны банкнот.

Количество евро Лицевая сторона Оборотная сторона
5 евро
10 евро
20 евро
50 евро
100 евро
200 евро
500 евро

Монеты евро, евро монеты с фото, euro монеты

Ниже перечислены все выпускаемые евро монеты с фото. В разных странах выпускаются разные евро монеты, ниже расположены фото евро монет всех стран, где они выпускаются (входящих в состав Евросоюза).

Австрия. Монеты Австрии

Андорра. Монеты Андорры

Бельгия. Монеты Бельгии

Ватикан. Монеты Ватикана

Германия. Монеты Германии

Греция. Монеты Греции

Ирландия. Монеты Ирландии

Испания. Монеты Испании

Италия. Монеты Италии

Кипр. Монеты Кипра

Латвия. Монеты Латвии

Литва. Монеты Литвы

Люксембург. Монеты Люксембурга

Мальта. Монеты Мальты

Монако. Монеты Монако

Нидерланды. Монеты Нидерландов

Португалия. Монеты Португалии

Сан-Марино. Монеты Сан-Марино

Словакия. Монеты Словакии

Словения. Монеты Словении

Финляндия. Монеты Финляндии

Франция. Монеты Франции

Эстония. Монеты Эстонии

Источник: http://www.world-globe.ru/guidebook/currencies/euro/

Євро як єдина європейська валюта

3

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Кафедра ІІ

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Болонський процес і кредитно-модульна система»

На тему «Євро як єдина європейська валюта»

виконав:

ст.гр. ПІ-07-1

Євген Володимирович

2007

реферат

Реферат: 28 с., 1 рис., 2 табл., 2 додатки.

Введення 1 січня 1999 року єдиної європейської валюти євро називають самим грандіозним проектом кінця 20 століття, здійснення якого має глобальні економічні та політичні наслідки. Доповнення єдиного внутрішнього ринку Економічним і валютним союзом (ЕВС), заснованому на єдину валюту, є одним з найскладніших етапів інтеграційних процесів в Західній Європі.

В даний час ведуться активні обговорення даної події; аналітики намагаються передбачити наслідки введення євро, його вплив на всі сторони економічного і політичного життя держав.

ЄВРО, ЄВРОПА, ЄДИНА ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТА, ЄВРОСОЮЗ, ЕКОНОМІЧНИЙ І ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК.

зміст

  • реферат
    • Вступ
    • 1. Історія запровадження євро
    • 1.1 Освіта Європейського економічного і валютного союзу
    • 1.2 Введення євро
    • 1.3 Роль Європейського Центрального банку як невід'ємної частини процесу переходу до євро
    • 2. Переваги і недоліки єдиної валюти
    • висновок
    • Перелік використаних джерел
    • додаток А
    • додаток Б

Вступ

Кожна країна світу має свою власну грошову одиницю, яка виступає в якості платіжного засобу і дозволяє здійснювати різного виду грошові операції в межах цієї країни.

Читайте также:  Ближче чи блище як правильно?

Однак між різними державами також необхідно здійснювати будь-які грошові розрахунки.

У валюті якої країни проводити розрахунки, і як ці валюти будуть співвідноситися між собою, хто встановлює це співвідношення? Для забезпечення взаємних розрахунків між країнами служить валютна система.

Слід розрізняти національну і світову валютні системи. Національна валютна система являє собою форму організації валютних відносин даної країни, яка визначається національним законодавством.

Валютні відносини — це економічні відносини, пов'язані з функціонуванням світових грошей і обслуговують різні види міжнародних господарських зв'язків (зовнішня торгівля, міграція капіталів і робочої сили, переклад доходів, позики та субсидії, науково — технічний обмін тощо).

Національна валютна система нерозривно пов'язана з грошовою системою країни і спирається на її золотий резерв (ключові валюти). Світова валютна система висловлює форму міжнародних валютних відносин, юридично закріплену міждержавними угодами.

Вона об'єднує в собі золотий резерв (ключові валюти), міжнародні рахункові грошові одиниці, склад і структуру міжнародної валютної ліквідності, режим міжнародних кредитів і курсів, умови взаємної оборотності валют, а також міжнародні валютно-кредитні організації, наприклад, Міжнародний валютний фонд (МВФ) .

Світовий валютний ринок є складовою частиною світової валютної системи. Аналізуючи ситуацію на цьому ринку, можна зробити висновок про стан всієї світової валютної системи.

Зараз на світовому валютному ринку з'явилася нова грошова одиниця — єдина європейська валюта «євро». У подальшому більш детально будуть розглянуті всі плюси і мінуси її появи.

1. Історія запровадження євро

1.1 Освіта Європейського економічного і валютного союзу

1 січня 1999 року в рамках Європейського союзу (ЄС) створено Європейський економічний і валютний союз (ЕВС) і введена єдина валюта для країн-членів ЕВС під назвою євро, яка протягом певного терміну замінила національні валюти відповідних країн (нині це 12 країн) .

Ця подія є закономірним, вельми важливим і в певному сенсі завершальним етапом у розвитку західноєвропейського інтеграційного процесу, початок якому поклав Римський договір, підписаний 25 березня 1957 р про створення Європейського економічного співтовариства ( «Спільного ринку») в складі шести країн: Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу.

Малюнок 1 — Еволюція Європейського Економічного Союзу

З тих пір процес інтеграції в Європі, незважаючи на чималі труднощі та протиріччя, в цілому успішно розвивався як вшир — з 6 до 15 країн, так і в глиб — у напрямку до головної мети — формування єдиного економічного простору, в якому здійснювалося б, незалежно від національних кордонів, вільний рух товарів, капіталів і діяли рівні для всіх суб'єктів господарської діяльності умови конкуренції на загальному, тобто об'єднаному ринку.

Щоб розмірковувати про майбутнє європейської валюти, необхідно розглянути перші кроки до Європейського валютного союзу; причини виникнення, проблеми створення і функціонування першої моделі європейської валютної системи.

Принцип загального ринку, на якому грунтувалося ЄЕС, передбачає для вільного обігу товарів і капіталу якщо не загальну валюту, то, щонайменше, значну стабільність валютних курсів. Нестабільність валютних курсів робила невизначеними умови конкуренції і з цієї причини дестабілізувала торговельні відносини.

Крім того, стабілізація валютних курсів необхідна для координації економічної політики країн-учасниць союзу. Чи мислимо розглядати узгоджену політику підйому економіки або спільні дії по боротьбі з інфляцією, коли валютна нестабільність порушує чиїсь зусилля чи створює перевагу в користь одних і завдає шкоди іншим.

Таким чином, досягнення валютного союзу було однією з умов подальшого прогресу в європейській економічній інтеграції.

Економічна ситуація на початку 70-х підштовхувала ЄЕС до створення Європейського валютного союзу.

Резолюція Ради Співтовариств від 22 березня 1971 визначила дії, які слід було зробити в ході першого трирічного етапу і умови переходу до другого етапу цього плану економічного і валютного союзу.

Будь-яке поступальний рух до валютного союзу має супроводжуватися просуванням до союзу економічному. Регулювання валютних курсів передбачає паралельну і узгоджену еволюцію економіки зацікавлених країн, щоб уникнути небажаних наслідків для того чи іншого партнера.

Перша спроба була зроблена в 1971 р. Резолюцією Ради Співтовариств, датованій 22 березня 1971 року народження, для підготовки взаємної оборотності європейських валют за фіксованим курсом було передбачено звуження меж коливань.

Ці межі були визначені в 1% Бреттон-Вулскімі угодами і були звужені до 0,75% Європейським валютним угодою, які діяли з 1958 р Резолюція 22 березня 1971 року звела їх до 0,6%.

Але вибухнула міжнародний валютний криза зробила цю угоду непридатним.

Резолюція Ради Співтовариств, датований 21 березня 1972 року, що наведена в дію угодою між управляючими центральних банків від 10 квітня 1972 року, що обмежує 2,25% коливань між валютами шести країн ЄЕС. Чотири країни-кандидата на вступ до ЄС (Великобританія, Ірландія, Данія, Норвегія) негайно приєдналися до цієї угоди.

Рішення створило між валютами Співтовариства особливе зобов'язання: всередині «тунелю», складеного максимальними межами коливань по відношенню до долара, європейські валюти зобов'язуються дотримуватися межі «змії», складеної їх спеціальними межами коливань.

Кожен день курси європейських валют залишаються всередині «змії» шириною 2,25%. Сама змія повністю розташовується всередині «тунелю», шириною 4,5%, віссю симетрії якого є долар. Однак в подальшому вона не змогла розглядатися як елемент системи валютного регулювання Європейського економічного співтовариства, т. К.

Була лише острівець стабільності, обмежений деякими країнами зони панування німецької марки.

Іншим елементом європейського валютного механізму була система інтервенцій центральних банків в валютах Співтовариства.

Для дотримання меж коливань, Центральні банки були зобов'язані координовано виробляти інтервенції на валютних ринках: центральний банк, емітент найбільш котирується валюти, повинен купувати на своєму ринку найслабшу валюту, а банк, який випускає найслабшу валюту, — продавати найсильнішу валюту, коли є ризик розбіжності між курсами більш ніж в 2,25%.

У 1976 році план поетапного економічного і валютного союзу припинив своє існування: від нього залишилася лише невелика «зона марки» і різні процедури узгодження і консультацій в економічній і валютній сферах. Однак в 1977 році дискусії за європейським валютного союзу поновилися.

Країни Європи, незважаючи на перший невдалий досвід валютної інтеграції, не залишили цю ідею, а спробували вдруге втілити її в життя шляхом створення Європейської валютної системи (ЄВС).

ЄВС, рішення про створення якої було прийнято Європейською Радою 5 грудня 1978р., Введено в дію 13 березня 1979р. До неї увійшли Німеччина, Франція, Голландія, Бельгія, Данія, Ірландія, а пізніше приєдналися Великобританія, Італія, Греція, Іспанія, Португалія і Люксембург.

ЄВС встановлює базу порівняння вартості, призначену стати грошима — ЕКЮ, і систему стабільних, але упорядковуваних валютних курсів між країнами ЄЕС. ЕКЮ (European Currency Unit — Європейська рахункова одиниця) — центральний елемент Європейської валютної системи.

Вона була визначена як кошик валют.

Вага, доданий кожної валюті, відображає відносну частку різних держав-членів в валовому національному продукті Європейського співтовариства і в торгівлі всередині нього, а також їх внесок у механізми короткострокової валютної підтримки.

В рамках ЄВС для ЕКЮ відводилася роль не просто рахункова одиниця. 5 грудня 1978 року на Європейській раді в Брюсселі було передбачено рух до «повного і цілісного використанню ЕКЮ як резервного кошти і кошти розрахунків». ЕКЮ містив характеристики справжньою валюти:

· ЕКЮ було повноцінним еталоном заходи. Саме по відношенню до нього оголошувалися паритети або центральні курси кожної з європейських валют всередині ЄВС. Воно також було лічильної одиницею для всього, що стосується ЕВС (валютних механізмів: показника розбіжностей, механізмів кредиту між центральними банками), а також для економічної і фінансової діяльності, і обліку в Співтоваристві;

· ЕКЮ було резервним вартісним активом. Воно випускалося під забезпечення валютних резервів і було об'єктом виплати відсотків. ЕКЮ було створено Європейським фондом валютного співробітництва під депозит державами-членами 20% їх резервів у золоті та в доларах в формі перехресних поновлюваних кредитів. Отже, число створених таким чином ЕКЮ залежало від вартості цих резервів;

· ЕКЮ було засобом розрахунків в операціях між центральними банками країн-членів ЄВС.

ЕКЮ прагнуло стати справжньою валютою всередині Європейського економічного співтовариства: валютою розрахунків, вкладень і боргових зобов'язань.

Ця еволюція могла б дійти до кінця лише в тому випадку, якщо б європейські валютні органи прийняли необхідні рішення для його перетворення в повноцінну валюту і встановили б зв'язок між офіційним використанням ЕКЮ та його використанням в приватній сфері.

Однак ЕКЮ не судилося зайняти нинішнє місце євро. Більшість країн-учасниць висловилися проти введення єдиної валюти під назвою ЕКЮ, угледівши в цьому взаємозв'язок зі старовинної французької монетою.

Тому, щоб не давати зайвого приводу для міжнаціональних суперечок, було прийнято рішення вибрати нейтральну назву для валюти, яке влаштувало б усіх членів ЄВС.

В результаті було прийнято рішення про введення єдиної валюти під назвою «евро».

1.2 Введення євро

Після переговорів в Маастріхті в 1992 р главами держав-членів ЄВС було прийнято принципове рішення про поетапне реальному формуванні Економічного і валютного союзу, заснованого, перш за все на введенні єдиної європейської валюти.

В процесі побудови ЕВС в якості головних стратегічних цілей були названі «незалежна єдина грошово-кредитна політика, спрямована на підтримку цінової стабільності, і створення єдиного внутрішнього ринку, який передбачає повне зняття обмежень на переміщення капіталів».

Головні компоненти ЕВС — єдина валюта, що отримала найменування «євро», і єдиний Європейський центральний банк, які нерозривно пов'язані другу іншому.

Подібно до того, як кожна національна валюта цілком перебуває під юрисдикцією і контролем відповідної держави в особі центрального банку, так єдина, наднаціональна валюта неодмінно вимагає наявності наднаціонального, міжнародного органу, який би здійснював єдину для всього регіону грошово-кредитну політику.

Договір, що передбачає поетапне просування до Валютного союзу, підписаний 12 країнами в Маастріхті, в лютому 1992 року, ратифікований і набрав чинності з 1 листопада 1993 року.

У січні 1994 року було створено Європейський валютний інститут у Франкфурті-на-Майні, головною метою якого є підготовка до організації Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) і до емісії єдиної валюти — євро.

У грудні 1995 г. на засіданні Європейської ради в Мадриді була прийнята програма введення євро, яка була розвинена і конкретизована на засіданні того ж ради в Дубліні в грудні 1996 року.

Ці та ряд інших рішень, прийняті виконавчим органом — Комісією Європейських співтовариств (КЕС), передбачають певні критерії для країн — учасниць ЕВС, встановлені як «пропускні» для членства у валютному союзі, які можна розглядати як показники «фінансового здоров'я». Ними є:

· Дефіцит держбюджету не повинен перевищувати 3% ВВП;

· Державний борг не більше 60% ВВП;

· Щорічне зростання цін не вище, ніж 1,5% понад середній рівень інфляції в трьох країнах з мінімальним рівнем інфляції серед країн-членів ЄС;

· Середній розмір довгострокової процентної ставки не вище 2% понад середній рівень цих ставок в тих же трьох країнах;

· Дотримання встановлених меж коливань між курсами валют (+ 15%).

Процес просування до валютного союзу ЄС розпався на три фази:

1. Підготовча — до 1 січня 1996 року, в ході якої країни-учасниці зняли взаємні обмеження на рух платежів і капіталів і почали стабілізацію своїх державних фінансів за критеріями, встановленими ЄС як «пропускні» для членства у валютному союзі;

2. Організаційна — до 31 грудня 1998 року, націлена на завершення остаточної стабілізації державних фінансів і на формування правової та інституційної бази валютного союзу. Європейський валютний інститут у Франкфурті, функціонуючий з 1 січня 1994 року, в 1998 році був перетворений в Європейський центральний банк (ЄЦБ).

Прийнято конкретні рішення щодо грошової і валютної політики: на сесії в Дубліні в грудні 1996 року вирішено, що євро отримує статус офіційної грошової одиниці країн-учасниць замість їх національних валют.

Відповідно в євро перераховані всі приватні і державні активи і пасиви при збереженні для суб'єктів господарювання платіжних умов раніше укладених контрактів. Перерахунок в євро сум в національних валютах здійснюється з точністю до шести знаків після коми. Паритет перерахунку ЕКЮ в євро встановлений в пропорції 1: 1.

Форсується підготовка до нової валюти в країнах-учасницях, особливо в адміністративних органах, банках та інших фінансових інститутах. Але вся економічне життя продовжує існувати на основі національних валют;

3. Фінальна. Перший етап цієї фази був розрахований на період 1 січня 1999 року по 31 грудня 2001 року. Офіційна абревіатура євро — EUR було затверджено International Standards Organization (ISO) і використовуватиметься у всіх комерційних і фінансових організаціях. Жорстко і необоротно зафіксовано курси національних валют країн-учасниць по відношенню до євро.

Таблиця 1 — Курси європейських валют до євро, встановлені Радою Європейського Союзу на рівні міністрів фінансів 31.12.1998 г

назва валюти

код валюти

Курс за 1 євро

австрійський шілінг

ATS

13.760300

бельгійський франк

BEF

40.339900

Ірландський фунт

IEP

0.787564

Іспанська песета

ESP

166.386000

Італійська ліра

ITL

1936.270000

Люксембурзький франк

LEF

40.339900

Німецька марка

DEM

1.955830

нідерландський гульден

NLG

2.203710

португальське ескудо

PTE

200.482000

Фінляндська марка

FIM

5.945730

французький франк

FRF

6.559750

Грецька драхма

340.750

Источник: http://ekon.in.ua/yevro-yak-yedina-yevropejseka-valyuta.html

Ссылка на основную публикацию