Музична чи музикальна як правильно?

Музикальний, музичний

Музикальний, музичний. Музикальний – обдарований здатністю тонко сприймати, відчувати і виконувати музичні твори (музикальна людина, музикальні пальці).

«…Назовемо… ім’я Шопена, що з такою зворушливістю й глибиною, з такою грацією і вогнем віддзеркалив музикальну душу своєї вітчизни» (М. Рильський).

«…Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів» (М. Коцюбинський).

Слово музикальний вживається також у значенні «мелодійний», «приємний звучанням» (музикальний голос). «Він гарний… його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому виду й високому чолі спокій і погода… Волосся трохи рудаве, але се не псує їх, навпаки – уста при них здаються свіжішими… Голос музикальний…» (М. Коцюбинський).

Слово музикальний часто без достатніх підстав вживають замість слова музичний.

Музичний – той, що має стосунок до музики; обслуговує потреби осіб, які займаються музикою (музичний магазин, музичний вечір). «І згадував тоді хлопець про свою скрипку, на якій грав у шкільному музичному гуртку» (О. Донченко). «І щастя їхнє, що за Радянської влади народилися: було б їхнє бажання, – їм і музичні школи, їм і консерваторії, їм і педагоги:

– Учись! Співай! Народові співай!» (О. Вишня).

Слід, проте, зазначити, що, вибираючи одне з розглядуваних слів – музикальний чи музичний, треба обов’язково враховувати контекст, бо з деякими словами вони обидва вільно сполучаються. Наприклад, музикальний твір і музичний твір («Усім сподобався «Сентиментальний вальс» – один із музикальних творів П. І. Чайковського».

«У концерті виконувалося кілька нових музичних творів»). У першому прикладі вжито слово музикальний, тому що йдеться про мелодійність творів, приємність для слуху; в другому – музичний, бо визначається належність творів до виду мистецтва (музики).

Практично вскладних випадках можна орієнтуватися на таку ознаку: якщо перед словосполученням, яке викликає сумнів, можна поставити слова дуже, надзвичайно або утворити ступені порівняння цього прикметника, треба вжити якісний прикметник музикальний («Усім сподобався «Сентиментальний вальс» – один із дуже (надзвичайно, найбільш) музикальних творів П. І. Чайковського»); коли ж контекст цього не дозволяє, вживається музичний.

Источник: http://litmisto.org.ua/?p=21128

Яку музику слухати правильно, а яку ні? Чому?

Якраз перед цим питанням, ми з колегами обговорювали тему резонирования організму на музику в позитивному, цілющий камертоні, і негативному / руйнівному ключі інфразвуку-вбивці (першопричиною з'явився ролик про підлітків-викрадачів). Всі ми знаємо, що музика – це вібрація, слухаючи ту чи іншу музику, наш організм вступає з нею в гармонійні відносини або ж в конфронтаційні відносини.

У ролику інфразвук, згенерований з високоинтенсивним звуком, потрапляючи в резонанс з біоритмами людини, викликає незворотні наслідки в центральній нервовій системі (перезбудження, паніка, жах), серцево-судинної та дихальної системи, вестибулярному аналізаторі та ін. Детальніше про інфразвуку

Девід Тейм в книзі “Таємна сила музики” пише:

Згадаймо тут досліди Масару Емото з структуруванням водяних кристалів під музику хард-року, дез-метал / блек-метал та ін. важкого психоделічний. метала і під музику класичної, співучої народної, древніх піснях і східних мантр.

Щодо правильності або неправильності музики:

організація ISO, встановила стандарти ладу в 440 Герц (як основний – концертний), яким слідують виробники музичних інструментів і автори при написанні музики (і зараз в Росії ця частота вважається стандартною для музики і радіо, і телебачення, і аудіо-записів, які нам доступні, тобто майже вся музика, яку ми чуємо – на цій частоті).

У деяких джерелах говориться, що

Приймемо це на віру.

Відомий факт, коли 23000 музикантів з Франції відкрито заявили про своє бажання дотримуватися «вердіївські ладу» (мова йде про частоту звуку “ля” 1-й октави в 432 Герца), замість прийнятих стандартів, мотивуючи це тим, що саме ця частота цілюща для людського сприйняття, адже цей лад існував ще в стародавній Греції, філософи античності говорили про цілющу силу цього ладу, Антоніо Страдіварі створював свої шедеври в Встановлений таким. (Але протест фр. Музикантів не був почутий).

Ми залежні від звукових вібрацій.

Слухаючи ту чи іншу музику, ми не можемо сказати, яка правильна, але наш організм, наша підсвідомість відразу визначає її. Вердіївські частоту називають частотою Всесвіту, вона заспокоює, звучить ясніше, пробуджуючи енергію серцевої чакри (відчування), це рівень Любові, гармонії, радості, піднесення.

Частота в 440Гц викликає неусвідомлену тривогу, неприйняття, вона пригнічує.

Ми можемо перевірити це самі, прослухавши два варіанти композиції Моцарта. Відеоряд дивитися необов'язково. Композиція записана з різницею в 8 герц – спочатку на частоті 432 Герца, а потім – на 440 Герц, як буде реагувати організм на першу частину, як на другу – можете писати в коментарях.

Про “візуальних” експериментах на різницю в 8 герц

Источник: http://zkan.com.ua/rizne/jaku-muziku-sluhati-pravilno-a-jaku-ni-chomu.html

Нотная грамота для начинающих музыкантов

Тем, кто решил познать в музыке хоть что-либо серьезное, не избежать знакомства с различными нотными записями. Из данной статьи вы узнаете о том, как научиться читать ноты, не заучивая их, а лишь поняв те логические принципы, на которых базируется нотная грамота.

Что входит в понятие нотной грамоты? Это все то, что относится, так или иначе, к записи и чтению нот; это такой своеобразный язык, который понятен всем музыкантам Европы и Америки.

Как известно, каждый музыкальный звук определяется 4-мя физическими свойствами: высотой, продолжительностью, громкостью и тембром (окраской).

И с помощью нотной записи музыкант получает информацию обо всех этих четырех свойствах того звука, который он собирается спеть или сыграть на музыкальном инструменте.

Я предлагаю разобраться с тем, как отображается в нотной записи каждое из свойств музыкального звука.

Весь ряд музыкальных звуков выстроен в единую систему – звукоряд, то есть такой ряд, в котором все звуки следуют друг за другом по порядку, от самых низких до самых высокихзвуков, или наоборот. Звукоряд разделяется на октавы – отрезки музыкального звукоряда, каждый из которых содержит набор одинаковых по названию нот – до, ре, ми, фа, соль, ля, си.

Для записи и чтения нот используют нотный стан – это строка для записи нот в виде пяти параллельных линий (правильнее сказать – линеек). Любые ноты звукоряда записываются на нотном стане: на линейках, под линейками или над ними (ну и, естественно, между линейками с равным успехом). Линейки принято нумеровать снизу вверх:

Сами ноты обозначаются головками овальной формы. Если для записи ноты не хватает основных пяти линеек, то для них вводятся специальные дополнительные линейки. Чем выше нота звучит, тем выше она располагается и на линейках:

Представление о точной высоте звука дают музыкальные ключи, из которых наиболее всем известны два – скрипичный и басовый. Нотная грамота для начинающих базируется на изучении скрипичного ключа в первой октаве. Они записываются так:

О способах быстрого запоминания всех нот читайте в статье «Как быстро и легко выучить ноты», выполните предлагаемые там практические упражнения и вы не заметите, как проблема отпадёт сама собой.

Длительности нот

Продолжительность каждой ноты относится к области музыкального времени, которое представляет собой непрерывное движение с одной и той же скоростью равных долей, сравнимых с мерным биением пульса. Обычно одна такая доля ассоциируется с четвертной по длительности нотой. Посмотрите на рисунок, вы увидите графическое изображение разных по длительности нот и их названия:

Конечно, в музыке используются и более мелкие длительности. И вы уже поняли, что каждая новая, более мелкая длительность, получается в ходе деления целой ноты на число 2 в n-ой степени: 2, 4, 8, 16, 32 и т.д. Так, целую ноту мы можем разделить не только на 4 четвертных, но с равным успехом и на 8 восьмых или 16 шестнадцатых нот.

Музыкальное время очень хорошо организовано, и в его организации помимо долей участвуют более крупные единицы – такты, то есть отрезки, которые содержат точно заданное число долей.

Такты выделяются визуально путём разделения одного от другого вертикальной тактовой чертой.

Количество долей в тактах, и длительность каждой из них отражается в нотах с помощью числового размера.

И размеры, и длительности, и доли тесно связаны с такой областью в музыке, как ритм. Нотная грамота для начинающих обычно оперирует наиболее простыми размерами, например, 2/4, 3/4 и т.п. Посмотрите, как в них может быть организован музыкальный ритм.

Громкость

На то, как сыграть тот или иной мотив – громко или тихо, также указано в нотах. Тут всё просто. Вот, какие значки вы будете встречать:

Тембр

Тембр звуков – это область, которая нотной грамотой для начинающих почти совсем не затрагивается. Однако, как правило, в нотах есть разные указания по этому поводу.

Самое простое – название инструмента или голоса, для которого предназначено данное сочинение.

Самое сложное связано с техникой игры (например, включение и выключение педалей на рояле) или с приёмами извлечения звука (например, флажолеты на скрипке).

На этом следует остановиться: с одной стороны, вы узнали уже многое о том, что можно прочитать в нотах, с другой – немало ещё предстоит узнать. Следите за обновлениями на сайте. Если вам понравился данный материал, порекомендуйте его своим друзьям, используя кнопки внизу страницы.

Вверх

Источник: https://music-education.ru/notnaya-gramota/

Музична школа чи репетор? Що вибрати?

Музична школа, самоосвіта, репетитор… є багато варіантів музичного розвитку! Що підійде саме Вам або Вашій дитині? Як зробити свій вибір правильним та ефективним? Давайте разом спробуємо з цим розібратися! Я опишу всі плюси та мінуси кожного з шляхів! Рішення за Вами!

Репетитор:
+ немає вікових обмежень;
+ індивідуальний підхід до кожного учня;
+ заняття можуть проводитися у Вас вдома (або у викладача);
+ уроки по Skype;
+ у кожного викладача своя цінова категорія, таким чином можна знайти прийнятний для себе варіант;
+ графік підлаштовується під клієнта (можна і в неділю!);
– серед приватних репетиторів теж є дилетанти!
– потрібно бути уважним при виборі викладача!

Читайте также:  Согласен или согласин как правильно?

Самоосвіта. У сучасному світі є величезна кількість різноманітної інформації. У відкритому доступі міститься безліч цікавих статтей, інтерв'ю та майстер-класів відомих музикантів, різних навчальних відео.

Реально навчитися самому! Для прикладу, в мене є друг, який самотужки освоїв один із найскладніших стилів – fingerstyle! Потрібне лише величезне бажання, наполегливість, вміння знаходити серед купи хламу потрібну та цінну інформацію, організованість та спостережливість.

Інша справа в тому, що викладач підкаже найкращий, найкоротший шлях, застереже від можливих помилок, непорозумінь, та збереже Ваш час. Цей варіант підходить підліткам та дорослим.

Приватна музична школа. З кожним роком кількість таких приватних закладів збільшується. Хороший варіант, якщо гітара ваше хоббі. Розглянемо плюси та мінуси:

+ приміщення з приємним інтер'єром;
+ гнучкий графік;
+ можна займатися музикою разом з дитиною (якщо Ви хочете відвідувати уроки вокалу, а дитина – гітари, можна записатися на один час, таким чином Ви “вбиваєте двох зайців”.

В одному класі займаєтеся Ви, а в іншому дитина. Разом приїжджаєте на заняття, разом їдете додому);
+ немає вікових обмежень (неважливо чи Вам 6 років, чи 76. Головне бажання вчитися!).

 
– вартість (разовий урок коштує 250-300 грн, але з купівлею абонемента – дешевше);

– кваліфікація викладачів (буває, що викладають “самоучки”, тобто є випадки, що рівень знань викладачів бажає кращого). 

Державна музична школа.

+ бюджетний варіант;  
+ набір таких професійних предметів, як сольфеджіо, музична література, загальний курс фортепіано, ансамбль, хор, оркестр;
+ обов'язкова навчальна програма і регулярні виступи учнів; при високому професійному рівні вихід на музичні конкурси та фестивалі;
+ дипломовані викладачі (працюють спеціалісти, які закінчили музичне училище, музичну академію).

– дорослі не зможуть навчатися;

– знання викладачів (дуже часто буває що “гітару” викладають не спеціалізовані музиканти для яких цей інструмент – профільний предмет, а навчають баяністи, скрипалі, домристи, тобто ті, кому “не вистачає навантаження”.

Не кажу що всюди так, але такий нюанс теж має право на життя);
– програма ( викладачі не завжди заморочуються над вибором творів. В них є кілька нотних примірників, є певні вимоги щодо того якої складності дитина має грати програму в певному класі та в такому режимі вони працюють.

Є мало вчителів, які регулярно підвищують свою кваліфікацію).

Був у мене один цікавий випадок: провівши урок учнем, я поцікавилася яку музику він слухає, яких музикантів знає. Відповідь мами мене вразила: “Ви знаєте, у нас вдома музику не слухають. Я в дитинстві ходила в музичну школу на фортепіано цілих шість років! Там мені відбили будь-яке бажання мати щось спільне з музичним мистецтвом!”. І таких історій в мене безліч. А шкода! 

Згадуючи своє навчання в музичній школі, стає теж не дуже весело. Пам'ятаю свої перші мелодії: “Во саду ли в огороде”, “Клен ты мой опавший” і т. д.

, виконуючи їх в 10 років, я жодного поняття не мала, що це за пісні (виросла на Західній Україні).

Пригадую як один вид вправи грала 15 хв! (тривалість заняття 45 хв!), а викладач в цей час солодко дрімав за столом, спросоння говорячи: “Грай, грай, я тебе слухаю!” 🙂

‌Спеціалізована музична школа-інтернат. Найкращий варіант, якщо ви хочете, щоб музика для вашої дитини була не лише хоббі, а й професією! Такі заклади готують висококваліфікованих кадрів. Тут поєднується музична освіта та загальна. 

Школа-студія педагогічної практики. Чудовий варіант, якщо Ви хочете дати дитині якісну музичну освіту. Такі студії діють при музичних училищах, академіях. Займаються з учнями студенти навчального закладу при якому є студія, під контролем профільного викладача. Звісно, тут теж є заняття з сольфеджіо та музичної літератури. ‌

Отже, важливий не заклад, а людина яка Вас навчатиме! Як в державній музичній школі можна знайти чудового кваліфікованого спеціаліста, так і в приватній – людину, що “видає” себе за профі! 

Успіху Вам! Творчого злету! Хороших музичних наставників, які будуть для вас джерелом натхнення, знань та порад! 
 

З теплом,

Сніжана Стельмащук

Источник: https://buki.com.ua/blogs/muzychna-shkola-chy-repetor-shcho-vybraty/

Музикування на дитячих музичних інструментах

Музичні інструменти для дітей завжди чудові, надзвичайно привабливі предмети, діти дуже хочуть на них грати. Музичний інструмент для дитини – символ музики, а той, хто грає на ньому – майже чарівник.

Але, в першу чергу, інструмент- це знаряддя, за допомогою якого розвивається музикальність. Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Під музикальністю розуміється сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності.

Основна ознака музикальності – переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна.

Музикальність особливо виявляється в активній самостійній діяльності особливо при заняттях на музичному інструменті.

Музикування вельми ефективно впливає на розвиток дитини і в інших видах музичної діяльності, зокрема у співі. Діти починають чистіше і виразно співати.

Незважаючи на те, що регістри деяких інструментів (сопранові дзвіночки і металофоні) не збігаються з регістрами дитячого голосу, сольфеджування з одночасним програванням окремих інтонацій і зворотів координує роботу слуху і співочого голосу, що підвищує якість співу.

Навчання дітей грі на дитячих музичних інструментах є першим ступенем колективного інструментального музикування. Під терміном «колективне інструментальне музикування» мається на увазі музично-виконавська діяльність в оркестрі, яка дозволяє гранично задовольнити музичні інтереси і розкрити творчі можливості виконавців різного віку.

Значення колективного інструментального музикування в музичному вихованні школярів величезна. Ряд наукових досліджень, як і наші власні спостереження, свідчать про великий інтерес дітей до даної форми музичної діяльності.

Інтерес до гри на музичних інструментах у дітей посилюється в міру того, як вони опановують ці інструменти і впевнено почувають себе при виконанні творів. [1] Діти із задоволенням беруть участь у спільному музикуванні, концертних виступах.

Для себе, як майбутнього вчителя музики, я наголосив на тому, що інструментальне музикування:

· По-перше, перешкоджає виникненню у дітей «бар'єру неповноцінності». Далеко не відразу і не всі діти можуть правильно і добре рухатися під музику, співати, пояснювати свої враження про прослухану музику, тому гра в оркестрі на доступних дітям музичних інструментах в деякій мірі компенсує їх вимушену бездіяльність, підвищує інтерес школірів до занять музикою.

· По-друге, твір і підбір мелодій по слуху дозволяє успішно розвивати у дітей звуковисотний слух, а гра в ансамблі з іншими інструментами – тембровий ладової слух. Спільне відтворення різних елементів ритмічної партитури в чималому ступені сприяє вихованню у дітей почуття ритму. Діти намагаються якомога краще, виразніше виконати музичний твір.

· По-третє, інструментальне музикування є важливим джерелом пізнання музичних явищ і закономірностей, осягнення засобів музичної виразності.

· По-четверте (і це важливо відзначити), інструментальне музикування розвиває уяву, увагу, волю до подолання труднощів, почуття відповідальності за спільну справу.

Педагогічна доцільність гри на дитячих музичних інструментах :

· цей вид діяльності допомагає забезпечити зв'язок з шкільним музичним вихованням;

· викликає позитивні емоції в дітей;

· сприяє розвиткові музичного слуху: звуковисотного, ритмічного, ладового, тембрового;

· дає змогу дітям виявити себе особливо тим, хто не вміє чисто інтонувати, компенсувати їхній слабко розвинений музичний слух .

Источник: http://ifreestore.net/5419/15/

Де і як отримати музичну освіту за кордоном

Читайте також:

Музична освіта в Україні

Якщо подивитись на кількість поданих заяв абітурієнтів за 2016 рік, то музична освіта у нас пасе задніх – у найкращому випадку кількість заяв доходить до 100, а в багатьох музичних закладах зовсім дорівнює нулю. Навіть у Київському інституті музики ім. Р. М. Глієра найбільше заяв подали на спеціальність естрадного співу – 26. І це при тому, що українці вважаються співучою нацією.

Непопулярність музичної освіти можна пояснити її недосконалістю. По-перше, домінують теоретичні знання, і навички їхнього практичного застосування у студентів майже відсутні.

По-друге, предмети ізольовані один від одного, а у кожного педагога своя вузька спеціалізація. Це призводить до отримання розрізнених знань. По-третє, в музичних закладах банально не вистачає як сучасних технологій, так і досвіду користування ними у викладачів.

Через вищеперераховані недоліки українці бажають отримати музичну освіту за кордоном.

Реклама

Яка вона – музична освіта за кордоном

Інша справа – музична освіта в Канаді, США та країнах ЄС. Студенти тамтешніх вишів отримують гарні перспективи та високу вірогідність працевлаштування.

Часто студенти вчаться у відомих професорів та справжніх професіоналів.

Наприклад, відомий тромбоніст Рональд Баррон, у колекції якого численні нагороди та успішні сольні записи, 18 років викладав в Консерваторії Нової Англії.

У іншому кінці світу теж стрімко розвивається музична освіта як в університетах, так і в школах. В Австралії вже 10 років існує проект Music: Count Us In. Це найбільша австралійська шкільна ініціатива, яка має на меті заохотити дітей до вивчення музики.

Учні багатьох шкіл складають пісні та відправляють їх на розгляд журі. Фіналісти збираються на масштабному воркшопі, щоб скласти та записати пісню року. Потім її розповсюджують між школами та іншими навчальними закладами.

Під час занять відбуваються репетиції, а в обраний організаторами день та час її співають у школах, парках, пляжах, концертних залах та навіть у Парламенті!

Сусідня Нова Зеландія теж реалізує масштабні ініціативи. З 2001 року відомі музиканти країни проводять заняття у школах. Це не просто майстер-класи, адже заняття входять до шкільної програми.

Музична освіта та взагалі музична індустрія Азії зазнає впливу західної культури. Особливо це помітно в Японії, Південній Кореї та Китаї. Чого тільки вартий Боллівуд в Індії, на розвиток якого значно вплинули західні музичні канали, особливо МТV.

Читайте также:  Піца чи піцца як правильно?

На Середньому Сході музична освіта менш розвинута, тому запускають проекти для її сприяння.

Діяльність організації EMMA for Peace («Європейсько-середземна музична академія за мир») має на меті сприяти культурному діалогу між Середземномор’ям та Середнім Сходом.

Вона вже об’єднала музичні заклади, університети та благодійні організації у цих регіонах. Подібна ініціатива існує і в Африці.

В більшості країн Латинської Америки діє програма El Sistema («Система»), що надає музичну освіту дітям з найнижчих ланок суспільства. Здебільшого їх об’єднують у хори та оркестри. Дана ініціатива, яка розпочалась у гаражі 30 років тому у Венесуелі, стала певним «соціальним ліфтом», засобом інтелектуального та соціального розвитку .

Успіх «Системи» у Венесуелі надихнув не тільки латиноамериканські країни, але і США, Іспанію, Італію, Індію та Шотландію на створення подібних проектів.

Де і як отримати музичну освіту

Можна поїхати до Шотландії, щоб удосконалити свою гру на волинці або до Австралії, щоб оволодіти духовим інструментом аборигенів – діджеріду. Індія – ідеальний варіант для тих, хто хоче поповнити свою колекцію гітар. Там навчать грати на ситарі. Якщо ти твердо вирушив здобути вищу музичну освіту за кордоном, то ось одні з найкращих варіантів.

США

Країна, в якій зародилась поп-музика та яка визначає основні тенденції її розвитку. Вплив музикальної індустрії Америки та Великобританії перетворив поп-культуру на справжній мейнстрим. Навіть якщо подивитись на список пісень, які найкраще продавались за всі часи, то пісні американських виконавців складають більше 50 % переліку.

Ще один із найвідоміших внесків Америки до розвитку світової музики – театри на Бродвеї, де часто відбуваються музичні вистави та народжуються справжні хіти.

Тепер нікого не здивує той факт, що музична освіта в Америці є найбільш популярним напрямком серед абітурієнтів. Основною причиною є висока вірогідність працевлаштування. Спеціалісти з музичною освітою необхідні в усіх державних та приватних освітніх закладах. Основними напрямками музичної освіти вважаються сучасна музика, мюзикли, музичний бізнес та продюсування.

Перелік університетів, що надають найкращу музичну освіту в США:

  • Кертісовий інститут музики у Філадельфії (Curtis Institute of Music).
  • Північно-західний університет в Іллінойсі (Northwestern University).
  • Індіанський університет в Блумінгтоні (Indiana University).
  • Швеція

    Якщо ви хочете навчитись писати якісну музику, яка стане стовідсотковим хітом, то всі дороги ведуть до Швеції. Саме тут навчались такі талановиті автори як Макс Мартін, Кристіан Лундін, Йорген Елофссон тощо.

    Макс Мартін створив 17 хітів, починаючи з 1999-го року. Йому належать такі пісні як It’s My Life для Bon Jovi, Womanizer для Брітні Спірс, Raise Your Glass для Pink, Whataya Want from Me для Адама Ламберта та інші.

    За посиланням можна знайти ширший перелік хітів шведських композиторів.

    Та шведи вміють не тільки якісно писати пісні, але і виконувати їх. Країна вигравала шість разів конкурс «Євробачення», а це другий кращий результат серед конкурсантів після Ірландії (7 нагород). Також Швеція 23 рази потрапляла до ТОП-5 з початку участі в конкурсі у 1958 році.

    Такому успіху шведські виконавці та автори пісень можуть завдячувати шкільній програмі. Якісну музичну освіту отримують у всіх школах без виключення ще з 1940-х рр. У спеціалізованих закладах її вартість не перевищує $100 за семестр. Проте 30 % дітей отримує музичну освіту безкоштовно. Якщо учень не може дозволити собі купити музичний інструмент, то його можна орендувати майже за дарма.

    ТОП університетів Швеції з найкращою музичною освітою:

    Великобританія

    Британці – одна з найбільш креативних націй у світі (хоча трохи відстають від шведів, які посіли 1 місце, та американців, які розташувались на другому). Більше того, країна є світовим лідером у музичній освіті.

    У результаті музична індустрія у Великобританії є одним із найперспективніших секторів економіки. У 2014 році її внесок в економіку країни склав 4,1 мільярдів фунтів стерлінгів.

    Також музична індустрія забезпечує 117 000 людей роботою на постійній основі.

    Великобританія славиться і музичним туризмом. Тільки за 2015 рік країну відвідало 10,4 мільйонів «музичних» туристів, а дохід склав 3,7 мільярдів фунтів стерлінгів.

    ТОП університетів:

    Австрія

    Повітря в самій Австрії насичене історією. Саме тут жили та писали музику такі легендарні композитори як Моцарт, Шуберт, Вівальді та інші. Австрію вважають місцем народження класичної музики, тому не дивно, що саме вона стала основним напрямком музичної освіти разом із написанням композицій та виконавськими видами мистецтва.

    Проте вступити до австрійських музичних університетів не так просто, абітурієнти далеко не з першого разу складають вступні іспити. Набагато лояльніша музична освіта в спеціалізованих школах, де вартість навчання відносно низька (близько $100 за семестр). Музична освіта для малозабезпечених є безкоштовною. Таким чином, кожний має рівні можливості, щоб оволодіти будь-яким інструментом.

    Де здобути музичну освіту в Австрії:

    Франція

    У всьому світі країна відома як осередок музики епохи романтизму, традицією класичної музичної теорії, а також своїми консерваторіями світового класу.

    Сьогодні Франція – це бурхливе джерело музичних інновацій, яке приваблює композиторів та виконавців з усього світу. Саме тому основними напрямками музичної освіти є музичні технології та класика.

    До речі, саме у Франції зародилась комп’ютерна та спектральна музика.

    Здобути музичну освіту у Франції нелегко. Здебільшого через те, що навчання доволі тривале, фінальний диплом можна отримати у віці 26 років (деякі його отримують і в 30). Про підробіток варто теж забути, бо навчання займає багато часу та сил.

    Найвідоміші музичні заклади, які надають якісну музичну освіту у Франції:

    Чехія

    Якщо ти виконавець джазу, то продовжувати своє навчання радимо в Чехії. Вважається, що Прага – одне з найкращих місць джазових та класичних виступів. Також місто стало центром кіно-музичної культури та індустрії, симфонічних виступів, опери, театру, музичного бізнесу та технологій.

    Цікаво, що учні виступають не тільки слухачами під час занять, але і можуть відчути себе композиторами, експериментуючи у складанні пісень та музики. Основні акценти в університеті робляться на джазі, музичному бізнесі та виступах, складанні пісень, написанні музики та зйомках фільмів.

    Чеські виші, які славляться гарною музичною освітою:

    Перелік вимог для отримання вищої музичної освіти за кордоном

    Кожен виш має свій перелік вимог до абітурієнтів. Підготували приблизний та найбільш поширений список вимог для бажаючих вступити на музичні спеціальності до закордонних ВНЗ:

    • Необхідно здати TOEFLIELTS, якщо навчання в обраному виші відбувається англійською мовою.
    • Основні документи: аплікаційна форма, CVрезюме.
    • Обов’язковим є прослуховування в університеті. У випадку, якщо це неможливо зробити, то треба надати невідредагований музичний відео-запис.
    • Необхідно закінчити шкільний клас з певного музичного інструмента, якщо плануєте вступати на відповідну спеціальність.
    • В деяких вишах треба пройти співбесіду.

    Ще один лайфхак стосується співбесіди. Ось приблизний перелік запитань, які часто задають в приймальних комісіях музичних університетів:

    • Які ваші цілі та найближчі плани на майбутнє?
    • Як даний університет може допомогти в їхній реалізації?
    • Чому ви вирішили зайнятись музикою та що вас мотивує?
    • Які ваші сильні та слабкі сторони?
    • Які ваші професійні плани?
    • Чи готові ви до навчання у даному закладі?
    • Чому ви хочете навчатись у даному ВНЗ?

    За посиланнями ви знайдете рекомендації, як успішно пройти співбесіду та презентувати себе по скайп-співбесіді.

    Стипендії для іноземних студентів

    На щастя, є можливість покрити витрати на навчання. Більшість вишів надають стипендію іноземним студентам, але щоб отримати її часто необхідно мати попередні досягнення у музичній сфері.

    Найпривабливіші стипендії:

    • Стипендія в Університеті Трой, США, (Int’l Education Award, Scholarship at Troy University). Покриває близько 40 % плати за навчання (сума складає близько $5500)
    • Міжнародна стипендія у Коледжі Худ, США, (Hood College International Merit Scholarship). Враховуються музичні досягнення апліканта. Покриває тільки плату за навчання.
    • Стипендія в Консерваторії Сан-Франциско, США, (San Francisco Conservatory Of Music Scholarship). Сума стипендії складає $7000.
    • Стипендії від Музичного коледжу Берклі, США, (Berklee Merit-Based Scholarships). Враховують музичні досягнення апліканта.
    • Стипендія імені Джона Берча в університеті Сассексу, Великобританія, (Dr John Birch Music Scholarships at University of Sussex). Чотири стипендії на один рік, сума якої – £800.
    • Стипендія в Абердинському університет на аспірантурі, Великобританія, (University of Aberdeen Scholarships for Postgraduate Study). Сума покриває усі витрати на навчання.
    • Міжнародні стипендії за напрямком «Мистецтво» в Університеті Шеффілда, Великобританія, (Arts International Scholarships at University of Sheffield). Сума стипендії на рік складає £2000.
    • Стипендія в музичній школі Нової Зеландії, (Scholarship at New Zealand School of Music). Актуальна як для бакалаврів, так і для магістрів. Стипендія надається упродовж року.
    • Стипендії в музичній консерваторії в Сіднеї, Австралія, (Sydney Conservatorium of Music Scholarships). Надають 150 стипендій на суму більше ніж на $700 000.

    Шукай більше стипендії за посиланням та вступай до університету своєї мрії!

    Источник: https://studway.com.ua/muzichna-osvita/

    Музична освіта

    Чи знаєте ви, що Дмитро Кабалевський присвятив своє життя розвінчанню міфу про унікальність музичного слуху. Він розробив цілу систему, яка доводить, що навчати музиці можна і потрібно кожної людини. І сьогодні ми починаємо «музичну освіту своїх дітей буквально з народження (і навіть раніше).

    Ася Штейн, педагог, фахівець з раннього розвитку Педагоги, психологи, музиканти єдині в думці, що вводити малюка в світ музики потрібно ще до народження. Адже малюк здатний чути звуки вже тоді, коли мама знаходиться на шостому місяці вагітності, а уловлювати коливання звукових хвиль – набагато раніше.

    Ймовірно, саме тому музика так благотворно впливає на крихітного чоловічка: гармонійні хвильові коливання передають імпульс навколоплодовим водам і безпосередньо впливають на кожну клітинку тіла і особливо – мозку.

    На сьогоднішній день доведено, що музика сприяє зростанню мозку плоду, активізує формування зон кори, що відповідають за мову, логічні операції, інтуїтивне і асоціативне мислення, сприяє розвитку слуху і почуття ритму. Однак правильно організувати «концертний зал» у власному животику не так і просто. Щоб музика принесла користь, а не шкоду, слід врахувати багато.

    Репертуар Музика, саме абстрактне з мистецтв, вимагає перш за все емоційного відгуку, співпереживання. А маля в маминому животику, як крихітний емоційний локатор, вловлює кожен рух її душі. Якщо музика не буде доставляти задоволення вам – вона не принесе користі і крихті. Тому вибирайте ту музику, яка перш за все подобається вам самій.

    Читайте также:  Привал или превал как правильно?

    Варто, звичайно, виключити з «вагітного» репертуару хард-рок, сміливі експерименти музичного авангарду, тривожні мінорні твори з великою кількістю низьких звуків, – все це може призвести до порушень в перебігу вагітності (від гіперактивності плоду до загрози викидня).

    В іншому ж покладайтеся на власний смак, який у вагітних нерідко буває так само химерним і мінливим, як і харчові пристрасті.

    Виконання Постарайтеся придбати хороший музичний центр або хоча б МРЗ-плеєр, він стане в нагоді вам і коли маля з'явиться на світ. Щоб гарантувати якісне звучання і відсутність перешкод, які можуть бути шкідливі для малюка, вибирайте тільки ліцензійні диски. Краще – призначені спеціально для дітей. Приміром, видавництво Music Baby випускає високоякісні аудіозаписи класичних творів «дитячого» репертуару. Особливу цінність представляє серія з чарівними голосами природи, де дзюрчання струмків, шелестіння прибою, спів птахів гармонійно поєднуються з вишукано аранжованими п'єсами Баха, Шопена, Штрауса, Бетховена. Фахівці переконані, що жива інструментальна музика набагато корисніше записів, особливо цифрових. Техніка, навіть сама якісна і дорога, поки ще не дає тих параметрів звучання, які повністю збігалися б з параметрами «живого» звуку. Тому намагайтеся час від часу вибиратися на симфонічні або камерні концерти.
    Музикування І все ж, сама корисна для дитини музика – та, яку виконує сама мама. Однак якщо ви граєте на інструменті, резонатор якого примикає безпосередньо до живота (гітара, мандоліна, віолончель і т. д.), не варто робити це часто і подовгу: інтенсивність звуку і вібрація будуть занадто сильними. Оптимальні інструменти для музикування під час вагітності-фортепіано і флейта. Фортепіано володіє найбагатшою звуковою палітрою, повної нюансів і півтонів, а при грі на флейті, як і при плаванні, активізується кисневий обмін і кровотік у мами і малюка. До речі, навіть якщо ви ніколи не займалися музикою, зараз – саме час спробувати взяти хоча б кілька уроків. Адже в період вагітності жінка, як ніколи, здатна до творчих звершень. Якщо ж на серйозні заняття ви так і не наважилися, купіть хоча б якісні дитячі музичні інструменти – блок-флейту, ксилофон, гуслі. Адже розучити на них нехитрі пісеньки під силу навіть в дитсадку. А значить, впораєтеся з цим завданням і ви! Танці У дітей, мами яких танцювали під час вагітності, добре розвинене почуття ритму. Адже крихітка в животику «танцює» разом з мамою, вловлюючи всім тілом найтонші нюанси кожного вашого руху. Безумовно, не варто танцювати на восьмому місяці рок-н-рол, а ось покружляти під спокійну музику, виконати нескладні ритмічні вправи або навіть просто плавно і граціозно посувати в такт музиці руками, плечима, головою корисно на будь-якому терміні. груднічкової РЕПЕРТУАР

    Звичайно ж, після появи крихти на світло можна і потрібно продовжувати слухати класичну музику. Правильно підібрана музика допоможе структурувати день дитини.

    * Коли ви граєте з малюком, робите йому масаж або займаєтеся з ним гімнастикою, дозволите ритмічну, що бадьорить музику: «Турецький марш» Моцарта, «Менует» Боккеріні, « Жарт »Баха, вальси Штрауса, струнні квартети Гайдна. * Під час годування грудьми, щоб малюк добре смоктав і не засинав біля грудей, потрібно підібрати динамічні, але не надто швидкі твори:« Пори року »Вівальді. «Дитячий альбом» Чайковського. 4-у симфонію Моцарта, 6-у симфонію Чайковського, «Угорську рапсодію» Ліста. * Розслабитися перед сном крихті допоможуть «Італійський концерт» Баха, симфонії Гайдна, «Колискова» Брамса, «Світло місяця» Шуберта, «Місячна соната »Бетховена,« Мрії »Шумана. * Якщо ви не впевнені у виборі, придбайте тематичні диски для дітей, де підібрані підходящі для малюків музичні твори в ніжній аранжуванні.

    Заспіваймо, малюк!

    Звичайно ж, улюблений мамин голос для малюка корисніше будь-якого самого високопрофесійного виконання.
    Загрузка…

    Ті, хто від природи наділений хорошими музичними здібностями, співають дітям багато і з задоволенням. Але часто мама вважає, що, якщо їй у дитинстві «ведмідь наступив на обидва вуха», краще мовчати навіть наодинці з власною дитиною.

    Але і при повній відсутності музичних здібностей зовсім не складно вивчити кілька простеньких дитячих пісеньок. Та й чи так важливо, почує крихітка колискову в її канонічної версії або ж у вашому авторському прочитанні? Ну, а якщо вам все-таки дуже соромно перебрехати мелодію, придумайте власні пісеньки або перекладіть на музику будь-які дитячі вірші.

    Спів – це прекрасний спосіб встановити емоційний контакт із малюком, залучити його в діалог. Коли малюк починає гуліть, подивіться йому в очі, посміхніться і повторіть звуки, які він вимовляє, переклавши їх на який-небудь нескладний мотив. Варіюйте звук: міняйте ритм, висоту, тембр.

    Спробуйте у відповідь на дитячий лепет заспівати звук, якого немає в «репертуарі» малюка.

    Тонкий музичний слух – дар природи чи досяжна мета?

    Абсолютний слух – вміння відрізняти висоту будь-який довільно взятій ноти або акорду – завжди викликає захоплення. Це особливий, рідкісний дар, доступний лише небагатьом. Але, всупереч поширеній думці, музичний слух розвивається.

    І чим раніше розпочаті заняття, тим краще стане крихітка орієнтуватися у світі звуків. Більш того, при розвитку слуху стимулюються і інші зони кори головного мозку, що відповідають за мову, інтуїцію, логіку, координується взаємодія мозкових півкуль.

    Звичайно, в сім'ях професійних музикантів, де батьки постійно шанувальників, діти вчаться розрізняти ноти на слух вже з колиски. Звідси, до речі, і міф про те, що абсолютний слух передається у спадок.

    Ну, а якщо серед ваших близьких ніхто не наділений музичним хистом? У цьому випадку вам допоможе методика розвитку музичного слуху у дітей з народження «Музика з мамою», розроблена Сергієм Желєзновим.

    Ритмічний малюнок

    Починати розвивати почуття ритму у малюка можна з перших же днів життя. Причому спеціального часу вам для цього не знадобиться. У перші місяці після народження тактильні відчуття – головне джерело інформації про світ. Саме тому кращий спосіб розвитку почуття ритму – масаж під музику. Підберіть дитячі пісеньки-потешки і, коли робите маляті масаж, співайте їх самі або вмикайте диск.

    Найбільшого ефекту ви досягнете, якщо кожному масажному прийому буде відповідати строго певний ритм. Те ж стосується і гімнастики. Дуже корисно, взявши дитину на руки, простукувати його долонею ритмічний малюнок нескладних дитячих пісеньок-потешек. Готові тематичні диски є серед розробок Сергія Желєзнова: «Мамині уроки», «Ігровий масаж», «Ведмедик з лялькою» і т. д.

    Коли ви обидва прийдете до тями після пологів, можна спробувати танцювати разом з малюком, взявши його на руки або посадивши в слінг. Якщо ви танцювали до його народження, поставте ту ж музику і робіть ті ж рухи. Малюк обов'язково згадає свій дебатів-тальний досвід.

    Після 3-4-х місяців можна не просто кружляти разом з дитиною, а й похитувати його, нахиляти, злегка підкидати, махати і крутити в такт його ручками. Ближче до року, коли малюк навчиться стояти самостійно, він з радістю буде робити разом з вами руху під музику: розгойдуватися, присідати, а потім і кружляти.

    Однак у малюка не повинно скластися враження, що музика потрібна тільки для того, щоб танцювати, стрибати, плескати в долоні. Ті ж твори, які ви використовуєте для ритмічних ігор, корисно час від часу просто спокійно послухати.

    У світі звуків

    Чим більше різноманітних звуків буде оточувати малюка, тим краще буде розвиватися його слух. Зробіть маленькі брязкальця-«шуршалочкі», насипавши в маленькі, щільно закриваються ємності (футляр від піпетки, коробочка від шоколадного яйця або фотоплівки) трохи крупи, гороху. Це привчить дитину прислухатися до неголосним, ніжним звуків.

    * Придбайте сувенірні дзвіночки різної висоти і тембру і розвісьте їх так, щоб малюк міг легко до них дотягнутися ручками та ніжками. Обов'язково коментуйте, які виходять звуки: «Цей дзвоник тихо дзвенить, тоненько. А у цього голос гучний, дзвінкий ».

    Час від часу корисно надягати крихті на зап'ястя та щиколотки спеціальні браслети з бубонцями. Дуже скоро малюк зрозуміє, що джерелом ніжного дзвону є його власна ручка або ніжка, і буде намагатися «музикувати» цілеспрямовано.

    * Після 6-8 місяців, коли дитина навчиться стукати предметом про предмет, подбайте, щоб йому було чим і про що постукати. У цьому віці дитині корисно буде отримати в подарунок різноманітні «ударні інструменти»: металевий трикутник, бубон, барабан, кастаньєти.

    * Урізноманітнити ваш оркестр можна за допомогою підручних матеріалів: перевернутих порожніх коробок, каструль, дерев'яних ложок, наповнених крупами пластикових пляшок. * Візьміть ручку малюка в свою і простукаєте ритмічний малюнок відомої йому пісеньки на різних «інструменти». Розповідайте, чим різняться отримані звуки.

    У Після півроку потрібно познайомити дитини і з правильно настроєними музичними інструментами. Якщо у вас в будинку немає фортепіано, гітари і т. д. і ви не плануєте їх покупку, придбайте дитячі інструменти: ксилофон, маракаси, кастаньєти, блок-флейту, барабан.

    Журнал « Мій Кроха і Я »липень-серпень 2009

    Обговорити на форумі

    Источник: http://megasite.in.ua/75012-muzichna-osvita.html

    Ссылка на основную публикацию