Екстремальні чи екстримальні як правильно?

Як правильно писати: екстримальних або екстремальних? Чому?

Як правильно писати: екстримальних або екстремальних? Чому?

  • Вірним в даному слові буде вживання голосної quot;Еquot;, як екстраЕмінімальний і знайти перевірочне слово до нього досить проблематично, адже через незнання можна застосувати до нього quot; екстрИмquot;, що не їсти вірним варіантом. Я б радити просто запам'ятати правильність написання і вивчити відповідне слово — quot; екстрЕмумquot; (Математичний термін), яке може і послужити надалі, щоб не робити помилок.
  • Так, з цим словом можуть виникнути труднощі, так як начебто однокореневе слово quot; екстрімquot; не є перевірочним до даного.Таким чином, правильно напишемо так: quot; екстремальнийquot ;, також такі слова як quot; екстремізмquot; і quot; екстремумquot; пишуться через голосну quot; еquot ;. Останнє слово, до речі, є перевірочним.
  • Правильний варіант — екстремальний. Тобто слово пишеться через букву е. Природно, хочеться написати через букву і, але слово екстрим тут не перевірочне і відношення не має до нього. У них різні мови походження. І слово екстремальний, запозичене з французької мови, є словниковим.
  • Так і хочеться перевірити слово quot; екстремальнийquot; за допомогою слова quot; екстрімquot ;, але зробити це неможливо. слово quot; екстремальнийquot; не має ніякого відношення до слова quot; екстрімquot ;, оскільки вони хоча і є запозиченими, але потрапили в російську мову з різних мов.Слово quot; екстремальнийquot; відбулося від французького extreme (з латинської extremus), і прийшло в російську мову давно. quot; Екстрімquot; запозичене зовсім недавно, і бере початок з англійського мови. Тому перевірочним словом до нашого quot; екстремальнийquot; воно бути не може.Отже, слово quot; екстрЕмальнийquot; перевіряємо словом quot; екстрЕмумquot; і пишемо через quot; Еquot ;, а ще краще його просто запам'ятати.
  • Екстремальний: 1) досяг найвищої точки, крайній, граничний; 2) виходить з рамок звичайного, надзвичайний (за складністю, труднощі, небезпеки).Запозичене в 20 столітті від французького extrme quot; крайній, граничний, надзвичайний, чрезмернийquot ;, сходить до лат. extremus — крайній (превосх. ст. від exter зовнішній, зовнішній, сравн. ст. від ex з, поза). Звідси випливає написання через Е (за принципом транслітерації).Можлива перевірка: екстремальний — екстремум.Також існує слово quot; екстрімquot; — тут відображена англійська фонетика (extreme) видатні, екстраординарні дії, як правило пов'язані з небезпекою для життя.
  • Слово quot; екстремальнийquot; слід писати через букву quot; еquot ;, тому що воно походить від англійського слова extreme, що означає крайній, небезпечний. Перевірочним словом можна вважати слово quot; екстремумquot ;, яке означає крайню точку.
  • Екстремальні, тобто через букві — єдино правельний відповідь. Перевірочного слова до даного слова немає, так як воно запозичене з іншої мови. Слово quot; екстремальнийquot; прийшло до нас з французької мови, тоді як слово quot; екстрімquot; запозичене з англійської.
  • Правильно писати quot; екстремальнийquot ;. Це слово запозичене, проте його можна перевірити словом quot; екстремумquot ;, від якого воно і утворилося. Досить часто люди помилково перевіряють написання даного слова схожим quot; екстрімquot ;. Справа в тому, що написання останнього пов'язано з наголосом в англійському варіанті, і слово quot; екстрімquot; нальзя вважати перевірочним.
  • Екстремальний. Тому що грецький корінь — екстремум — не пам'ятаю точно що позначає)))) Начебто — крайня точка)))
  • Єдино вірним відповіддю є варіант quot; екстрЕмальнийquot ;.Швидше за все, багато хто визнає, що чітко вирізнити другу голосну допоможе слово quot; екстрІмquot ;, але ця думка помилкова. Знову ж правильним словом, яке виділяє дану букву стає — quot; естрЕмумquot ;.
  • Правильно пишемо це слово через букву Е, тому що це слово походить від французького слова extreme. Отже, перевірочним словом слово екстрим (з І) виступати не може, запам'ятайте, як писати без помилок. Словник вам на допомогу.

  • Правильно писати екстрЕмінімальний, тому що перевірочне слово — екстремум — від лат. extremum крайній, екстремум в математиці максимум або мінімум функцій в одному безлічі, а в політиці — прихильність до крайніх заходів — екстремізм.

    на що треба звернути увагу:

    • на те, що слово екстрим — пізньо-запозичене від англійського extreme kstim quot; крайностьquot; і позначає крайній ступінь небезпеки в занятті яким-небудь видом діяльності, частіше в спорті, на краю своїх можливостей. Екстра можна використовувати для перевірки однокореневих слів.

    Всем в помощь стаття.

  • Источник: http://info-4all.ru/uk/obrazovanie/kak-pravilno-pisat-ekstrimalnij-ili-ekstremalnij-pochemu/

    Як правильно заряджати ваш смартфон? — Повсякденні і екстремальні способи | Блог Comfy

    06/10/18

    Зміст:

    Підписуйтесь на наш Telegram-канал

    Правила коректної зарядки смартфона

    У виробництві мобільних пристроїв використовують кілька типів батарей:

    • Ni-Cd (нікель-кадмієві)
    • Ni-MH (нікель-металогідридні)
    • Li-ion (літій-іонні)
    • Li-Pol (літій-полімерні)

    Перші два типи, а саме нікель-кадмієві та нікель-металогідридні акумулятори, використовувалися на старих кнопкових телефонах, які, на відміну від сучасних смартфонів, були в першу чергу засобом для зв’язку.

    Ці батареї відрізнялися надійністю, але мали недолік, так званий “ефект пам’яті” – втрата ємності, яка може бути викликана порушенням режиму зарядки. В процесі роботи такі акумулятори вимагали “прокачування”.

    Технології вдосконалюються. В даний час в смартфонах використовуються літій-іонні і літій-полімерні акумулятори. Вони відрізняються безпекою, потужністю, невеликими розмірами і вагою. У них відсутній “ефект пам’яті”, тому і “прокачування” такі батареї не потребують.

    Джерело живлення сучасного смартфона вимагає до себе правильного ставлення, щоб працездатність телефону було на високому рівні, як найдовше. Ми підібрали кілька важливи рекомендацій на тему як правильно заряджати смартфон:

    1. Використовувати оригінальні зарядні.

    Через різницю характеристик чужий або підроблений зарядний пристрій може зіпсувати смартфон.

    1. Не залишати зарядку підключеною до розетки, щоб продовжити термін її експлуатації.
    2. Потрібно заряджати смартфон до оптимального значення, не допускаючи повного розряду акумулятора.

    Для смартфона ксяомі з ємністю акумулятора 3000 мАг досить 2,5-3 години , щоб зарядитися, після цього йде підживлення і підтримка 100% заряду, приводячи батарею в “стресовий” стан. Щоб наслідки такого стану не псували акумулятор, не треба залишати смартфон на всю ніч заряджатися. Варто знімати його з зарядки коли згасне індикатор.

    1. При можливості протягом дня підзаряджати пристрій.

    Швидка зарядка протягом 15-20 хвилин продовжить роботу пристрою на пару годин. Щоб зберегти акумулятор на довгий термін, краще утримувати заряд в межах 30-70%.

    Маючи при собі зарядний пристрій, USB-кабель або повербанк, постарайтеся “підгодувати” смартфон. Такий режим експлуатації довше збереже ємність батареї.

    Щоб швидко зарядити батарею, потрібно підключити зарядний пристрій і відключити телефон. Вже через 5 хвилин ви зможете зробити терміновий дзвінок.

    1. Контроль температури смартфона.

    Як високі, так і низькі температури при експлуатації девайса призводять до його нестабільної роботи, знижують ємність батареї. Не рекомендується залишати смартфон на підвіконні під прямими променями сонця, а також в автомобілі. Взимку краще носити телефон у внутрішніх кишенях одягу.

    1. Один раз на місяць проводити тренування акумулятора, тобто повну розрядку і зарядка до 100%, в результаті чого смартфон буде показувати реальний рівень заряду.

    Як правильно заряджати смартфон одразу після покупки?

    У перший раз повний цикл або тривалий заряд для Li-Ion і Li-Polymer батарей не потрібні – вони готові до експлуатації з заводу.

    Рекомендується відключати всі непотрібні програми на час підзарядки. Наприклад, перевести в режим енергозбереження, щоб уникнути паразитних навантажень і неправильного визначення рівня «100%».

    І все ж, виробники дають свої рекомендації про першу зарядку акумулятора після покупки нового смартфона.

    Компанія Xiaomi пропонує наступну інструкцію, як вперше заряджати смартфон:

    • Апарат заряджається у вимкненому стані відразу ж після придбання, при цьому він повинен бути підключений до мережі не менше 12 годин. У цьому випадку допускається повне заповнення індикатора;
    • Включити пристрій і потім ще протягом однієї години протримати його на зарядці;
    • Після закінчення даного часу телефон відключається, а через 5-10 хвилин потрібно його знову поставити на підзарядку. Тривалість останнього циклу також становить одну годину.
    • Після цього можна запускати апарат і починати ним повноцінно користуватися. Експерти компанії стверджують, що якщо так зарядити Сяомі, то батарея прослужить набагато довше, а розрядка буде проходити повільніше.

    Як правильно заряджати новий смартфон після покупки, наприклад модель Samsung Galaxy A7 , знає кожен:

    – Використовувати смартфон, поки він сам не розрядиться і не вимкнеться.

    – Встановити апарат на зарядку до максимального значення.

    – Провести таку дію кілька разів.

    А ось деякі рекомендації від Apple – як правильно заряджати iPhone і зберігати продуктивність батареї:

    1. Розробники рекомендують знімати чохол під час зарядки, так як він провокує нагрів, а це негативно впливає на ємність акумулятора.
    2. Не варто використовувати пристрій на морозі.
    3. Якщо бажаєте покласти айфон на тимчасове зберігання, то краще зарядити його на половину, вимкнути і потім вже сміливо прибирати з очей геть.
    4. Тільки оригінальні аксесуари. Так це важливо. Не обов’язково використовувати кабелі та блоки живлення саме від Apple, досить того, щоб вони були сертифікованими. Визначити це можна по напису MFI (Made For iPhone) на коробці.

    Однозначної відповіді на те, як заряджати смартфон перший раз немає. Якщо в інструкції до телефону, виробник не дає ніяких рекомендацій, то все просто – купили і насолоджуйтеся роботою девайса, дотримуючись порад вище.

    Сучасні літій-іонні або літій-полімерні акумулятори мають ресурс 500 повних циклів, а це приблизно 2 роки роботи. Після закінчення цього часу вони почнуть серйозно втрачати в ємності і буде потрібна заміна акумулятора або смартфона.

    Виробники таких брендів, як Huawei, Xiaomi, Samsung, Meizu, Honor і інші роблять розрахунок на те, що користувач замінить апарат через 2-3 роки.

    Сучасні смартфони – це не тільки засоби зв’язку, а міні-комп’ютери з безліччю корисних функцій, завдяки яким і страждають терміни автономної роботи девайсів.

    Способи зарядки смартфона будинку і в машині

    Розглянемо як можна зарядити телефон без розетки або стандартного зарядного пристрою.

    До повсякденних способів зарядки смартфона можна віднести:

    1. Зарядка за допомогою зовнішнього акумулятора – від  powerbank . Такі акумулятори   продаються в магазинах COMFY і їх ємності вистачає на декілька циклів заряду мобільного телефону.
    2. За допомогою додатків можна перетворити смартфон в повноцінний бортовий комп’ютер для автомобіля. Водії оцінили ці переваги. Щоб не залишитися без зарядки в дорозі, залишилося дізнатися, як правильно заряджати смартфон в машині.

    Зарядка в машині здійснюється за допомогою автомобільного зарядного адаптера з виходом USB. Якщо є джерело енергії 12 Вольт, то за допомогою шнура можна “підгодувати” смартфон від прикурювача. Краще не економити і використовувати оригінальні якісні адаптери відомих брендів з підтримкою потрібної версії Quick Charge .

    Телефон краще заряджати вимкненим, щоб прискорити процес.

    1. Зарядка від ноутбука, комп’ютера, планшета, смартфона, колонки JBL . Практично всі сучасні електронні девайси підтримують технологію OTG – підключення зовнішніх пристроїв через USB-порт.

    Заряджати смартфон можна навіть від вимкненого лептопу, вірніше від батареї ноутбука, необхідно лише змінити деякі налаштування.

    1. Варіант використання запасного акумулятора підійде до таких моделей смартфонів, де батарея знімна.
    2. Ви можете заряджати смартфон від рюкзака шляхом на роботу або навчання. Це дуже зручно. Тому сумки і рюкзаки, з вбудованою переносний USB-батареєю, завойовують велику популярність серед молоді.
    3. На українському ринку з’явилися універсальні зарядні пристрої “жаби”. За допомогою такої жабки можна зарядити батарею будь-якого формату.
    4. Використання бездротової зарядки. Такі девайси універсальні і підійдуть для будь-якого смартфона. Навіть зламане гніздо не стане перешкодою для зарядки.
    5. Не так давно з’явилася можливість заряджати мобільні телефони через Wi-Fi. Технологія вдосконалюється і масово це ще не доступна.

    Лайфаки із зарядки смартфона в екстримальних умовах

    Що робити, якщо зарядка зламалася, а вам необхідно терміново зробити дзвінок? Як зарядити смартфон напряму? В екстреному випадку пропонуємо вельми незвичайний спосіб зарядки:

    • Беремо батарейку і стару непотрібну зарядку, від будь-якого телефону. Відрізаємо роз’єм і оголюємо дроти.
    • Виймаємо батарейку з телефону і акуратно підключаємо дроти. З’єднуємо плюс з плюсом і відповідно мінус з мінусом. Для надійної фіксації можна використовувати скоч або ізоляційну стрічку.
    • Включаємо в розетку.
    Читайте также:  Вкладыш или вкладышь как правильно?

    Увага! Заряджаючи акумулятор телефон напряму, будьте обережні і не чіпайте шнур, коли почалася зарядка – можна відхопити удар струмом.

    Існують ще пару екстремальних способів, як зарядити батарею смартфона без розетки. Інформація може стати в нагоді любителям активного відпочинку на природі і подорожей.

    Вирушаючи в подорож необхідно знати, як зарядити смартфон в поїзді. У нових сучасних вагонах розетки знаходяться в кожному купе, і проблем з зарядкою не виникне, також як і в поїздах інтерсіті.

    У старих плацкартних вагонах розетки знаходяться біля туалету, в другому і восьмому купе, а також у провідника. Майте на увазі, що в старих вагонах розетки часто не працюють. Підключивши смартфон, поспостерігайте за тим, як йде зарядка.

    Щоб не втратити гаджет, краще не залишайте його без нагляду.

    Чим далі людина знаходиться від цивілізації, тим швидше розряджається телефон. Відстань до базових станцій збільшується і передавачу смартфона доводитися витрачати більше енергії для підтримки зв’язку. А як зарядити смартфон в лісі, де немає розеток?

    Перед поїздкою треба повністю зарядити акумулятор і постаратися зберегти заряд максимально довго. Для цього можна зробити деякі маніпуляції:

    – закрити непотрібні додатки,

    – яскравість екрану поставити на мінімум,

    – відключити GPS (на час, поки він не потрібен),

    – включити режим “польоту” тимчасово, поки не чекаєте дзвінків і не збираєтеся дзвонити.

    Після цих дій в режимі очікування заряду батареї вистачить на кілька діб, а може і тижнів, якщо акумулятор має велику ємність.

    У лісі можна використовувати і повсякденні мобільні способи зарядки, описані вище. А також зарядку від сонячних батарей, портативних вітрогенераторів, динамо-машин та інше. У продажу можна знайти всілякі екзотичні пристрої, придатні для зарядки батареї. І вони цілком працездатні.

    Через сівшу батарею можна залишитися без зв’язку в самий невідповідний момент. Способів не допустити такої ситуації багато, просто варто подбати про це заздалегідь.

    Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

    :

    Сподобалася стаття? Поділися!

    Источник: https://blog.comfy.ua/ua/yak-pravilno-zaryadzhati-vash-smartfon-povsyakdenni-i-ekstremalni-sposobi_a0237/

    14 советов новичку экстремалу

    28 октября 2014 в 20:17

    172347 0

    Решил, что спокойная жизнь – не для тебя? Читай!

    Если вам вдруг внезапно надоест жить спокойной, размеренной жизнью и захочется чего-нибудь этакого, из ряда вон выходящего – не сдерживайте себя! Жизнь, на самом деле, слишком коротка для того, чтобы провести ее скучно. Хотите заняться экстремальными видами спорта? Вперед! Но рекомендуем сначала прочесть советы новичкам.

    1. Больше пейте, меньше ешьте

    Принимайте пищу не позже, чем за два часа до тренировки.

    Чем больше вы съедите, тем труднее вам будет бороться с земным притяжением –прыгать и вращаться будет не только ваше тело, но и картошка и котлетка в желудке.

    Воды, наоборот, рекомендуется пить много, потому что в процессе тренировки происходит сильное обезвоживание суставов и связок. Чтобы восполнить потери, пейте не менее литра жидкости за два часа тренировки. 

    2. Захватите товарищей

    Технические трюки лучше осваивать в группе – таким образом, есть возможность учиться на чужих ошибках. Также если что-то пойдет не так, всегда рядом будет человек чтоб помочь или снять на видео ваши ошибки.

    3. Разминайтесь не менее двадцати минут

    Разминка и растяжка – один из главных составляющих успешной тренировки. Экстремалы далеко не глупые люди и не бросаются очертя голову в неизвестность. Все трюки и движения тщательно продуманы и отработаны. Ваше тело должно быть готово к нагрузкам.

    4. Не забирайтесь слишком высоко

    Начинайте с малого. Сложным трюком вы никого не впечатлите, а вот получить глупую травму вполне реально. Помните: не уверен- тренируй!

    5. Начните с базового уровня 

    В экстремальных видах спорта всегда есть место для начальной подготовки и подводящих упражнений. Если вы хотите выполнить сложное винтовое вращение- начните с кувырков. Не пренебрегайте батутом и страховками. 

    Лучше, чтоб вашу технику проверил профессиональный инструктор этого вида. Маленькая подсказочка может стать ключевой в безопасном освоении новых элементов

    6. Наблюдайте за тренировками мастеров 

    Если нет возможно поприсутствовать на тренировке профессионалов, смотрите видео в youtube, читайте профильные форумы. Не стоит самому изобретать колесо в вопросе технической и координационной подготовки. Чем больше вы знаете, тем ближе вы к цели.
    7. Составьте график

    Старайтесь планировать свой график занятий так, чтобы чередовать специфические тренировки: на технику, на выносливость, на физподготовку. Это поможет систематизировать нагрузки, и занятия будут проходить с большим прогрессом. 

    8. Оглянитесь вокруг

    Кроме специальных площадок для экстремальных видов спорта, таких как рампы, боксы, перила- в городе можно найти много мест для тренировок используя естественный рельеф. 

    9. Контролируйте свои силы

    Умение вовремя расслабляться, и вовремя сконцентрироваться- одна из самых трудных проблем для начинающего экстремала. Это главная составляющая успеха на длинных трассах и маршрутах.

    Например, прыжки через препятствия на роликах: во время разгона вовсе нет необходимости напрягать все мышцы тела, а вот при наезде на трамплин и самом прыжке ни один мускул не должен остаться в стороне от работы.   

    10. Правильно дышите

    Простой, но эффективный секрет выносливости на трассе – не задерживать дыхание. При недостатке кислорода ваши мышцы быстрее забиваются молочной кислотой и каждое движение будет даваться все труднее.

    11. Берегите себя

    Не забывайте про защиту и шлем. Даже самый простой и отработанный трюк может привести к неожиданному падению и к травме. Не стоит рисковать попусту.

    12. Тренируйте ноги

    Как можно больше времени уделяйте работе ног – это главное оружие экстремала. Бег, велоезда, игровые виды спорта, такие как футбол, баскетбол, отличные варианты для альтернативной и разнообразной тренировки.
    13. Избегайте тренажерного зала

    Последние исследования спортивных биомехаников показали, что для координационных видом спорта нет ничего хуже, чем тренажеры. Так как для контроля себя и ориентации в пространстве необходимо движение всех суставов во всех плоскостях. А при работе на тренажере углы движения обычно ограничены одной, максимум двумя плоскостями, что угнетает межмышечную координацию и свободу движения сустава.

    14. Будьте лучшими!

    Экстремальные виды спорта дают свободу в движениях и мыслях, но не прощают ошибок в подготовке и невнимательности с мелочах. Будьте лучшими и достигайте новых высот с умом.

    Материал подготовила Ася Еремеева.

    Источник: https://extremal.by/2014/10/28/14-sovetov-novichku-ekstremalu/

    Екстремальний спорт

    Головна

    Сьогодні: Вівторок, 13.11.2018

    «Міжнародний досвід»

    В багатьох країнах світу використання подібних систем вже стало загальноприйнятою нормою і довело свою ефективність батькам та навчальним закладам різних рівнів.

    Оберіть свій заклад Екстремальний спортДеякі сучасні види спорту, які стали просуватися в світі з 50-х років XX століття, поступово стало прийнято називати екстремальними. До таких видів спорту належать BMX, тріал, скейтбордінг, сноубордінг, парашутизм, скелелазіння, спелеологія, роуп-джампінг. Екстремальні види спорту з'являються на світ кожен день. Їх характеризує висока ступінь небезпеки для життя і здоров'я спортсмена, велика кількість акробатичних трюків, високий рівень адреналіну, який виділяється у спортсмена під час заняття спортом.Особливо великий травматизм в тих видах спорту, якими починає займатися велика кількість непідготовлених людей, підлітків.

    • Аквабайк — гонки на гідроциклах.
    • Бізон-Трек-Шоу — гонки на тракторах.
    • Бейсджампінг — стрибки з парашутом з фіксованих об'єктів.
    • Бокінгом — екстремальний вид спорту на пристрої flyper.
    • Вейкбординг — катання на вейкборді з виконанням трюків.
    • Bicycle Moto eXtreme (BMX) — виконання трюків або кросу на спеціальних велосипедах.
    • Гірськолижний спорт — спуск з гір на спеціальних лижах.
    • Графіті-бомбінг — швидкісне малювання графіті в незвичайних умовах.
    • Дельтапланеризм — польоти на дельтаплані
    • Кайтсерфінг — рух по поверхні води під дією сили тяги, що розвивається дзвінком і керованим спортсменом повітряним змієм.
    • Каньонінг — подолання річкових каньйонів без допомоги плаваючих засобів.
    • Каякинг-це відносно молодий вид активної діяльності на воді (можете називати це відпочинком, спортом, екстримом або чимось ще) з використанням невеликого одномісного, рідше двомісного, судна — каяка.
    • Маунтінбордінг — різновид скейтбордингу, біля дошки збільшені колеса, катання можливо по природному ландшафту.
    • Маунтінбайк — спуск з гори на спеціальному велосипеді.
    • Парапланеризм — польоти на параплані з використанням енергії висхідних потоків повітря.
    • Парашутизм — стрибки з парашутом, купольна акробатика, побудова формацій та ін …
    • Паркур і фріран — подолання перешкод різного характеру без використання додаткових засобів.
    • Погінг — стрибки і трюки на Pogo stick.
    • Рафтинг — сплав на особливого різновиду надувного човна.
    • Роуп-джампінг — стрибки зі спеціальною страхувальної мотузкою з високих об'єктів.
    • Серфінг — катання на хвилі із застосуванням дощок для серфінгу, або коротких ласт і спеціальних рукавичок.
    • Силовий екстрим — виконання людиною силових вправ з нестандартними снарядами, наприклад, підйом автомобіля.
    • Скелелазіння — лазіння по природному або штучному рельєфі.
    • Скейтбординг — виконання трюків на скейтборді.
    • Сноубординг — спуск із засніжених схилів і гір на спеціальному снаряді сноуборді.
    • Сендбордінг (від англ. Sand — пісок) — їзда по піску на сноуборді. Найчастіше здійснюється на піщаних кар'єрах або в пустелі на барханах.
    • Спелеологія — спортивний туризм, пов'язаний з проходженням печер.
    • Стантрайдингу — трюкова їзда на мотоциклі.
    • Тріал — види спорту, пов'язані з подоланням перешкод на велосипеді, мотоциклі або вантажівці.
    • Урбан експлорейшн — подорожі по покинутих і не дуже місцях планети, часто пов'язані з небезпеками
    • Фрібордінг — спуск з заасфальтованих схилів на спеціальному снаряді фріборде.
    • Роллерблейдінг — катання на роликових ковзанах з виконанням трюків.

    Відеозаписи

    Наші партнери

    Источник: http://osvita24.com.ua/page/extreme/

    Екстремальні види спорту

    4 436 переглядів Дек 23, 2011, рубрики Цікаві поради | No Comment

    Як не дивно, але саме екстремальні види спорту все частіше залучають молодих людей. З кожним роком ми дізнаємося про зовсім унікальні змагання і дивовижні змагання.

    У нашому короткому огляді ми розповімо про деякі з них.

    Напевно, багатьом з нас знайоме непереборне відчуття азарту і приємне відчуття адреналіну в хвилини небезпеки і ризику.

    Для деяких людей ці почуття стають справжніми наркотиками, вони шукають все нові і нові пригоди. Хтось називає їх божевільними, а хтось просто — «екстремалами».

    Якщо ви хочете приєднатися до рядів «гравців зі смертю» вирішите самі для себе, чи готові ризикувати здоров’ям, в надії випробувати яскраві емоції.

    Приступимо до справи. Як щодо стрітлагінга? Ця справді екстремальний вид спорту був винайдений в Каліфорнії ще в 70-ті роки.

    Але ось таке іскрометне назву придумали набагато пізніше … Сміливі підлітки вирушали в захоплюючий шлях, лягаючи на роликові дошки. А розганятися їм доводилося по трасі поруч з мчить автомобіля.

    Гальма працювали дуже погано з однієї простої причини — їх не було. Допомагали ноги не будь перешкоду на дорозі. Як ви бачите, все це звучить досить заманливо.

    Який екстремальний спорт можна вибрати в нашій країні? Все залежить від ваших уподобань. Деякі вибирають для себе таке захоплення як беттінг, а іншим можуть бути цікаві авто гонки, хокей або джампінг.

    При слові «екстрім» багато хто відразу думають про парашутний спорт, рафтинг або серфінгу, але це не зовсім так. На сьогоднішній день саме парашутний спорт вважається мало не найбезпечнішим.

    Однак якщо ви хочете відчути справжній адреналін, ніхто не заважає вам зробити свій перший стрибок, який ви вже точно запам’ятаєте.

    Перші стрибки з парашутом ви будете робити з невеликої висоти разом з інструктором або ж з карабіном. Після того, як ви наберете певну кількість стрибків, вам дозволять відчути почуття вільного падіння самостійно. На щастя, сьогодні школи парашутного спорту є практично в кожному місті, де є спортивний аеродром.

    Набагато більш небезпечними видами спорту вважаються велоспорт в екстремальних умовах і традиційний мотоспорт. Окрім фізичної та психологічної підготовки, дане заняття вимагатиме наявності великої кількості обладнання та екіпіровки. Крім того, далеко не кожен українець може дозволити собі досить високі витрати на таке «хобі».

    Не можна залишити без уваги альпінізм. Щорічно на сходженнях гинуть десятки альпіністів, незважаючи на те, що вони добре підготовлені, а дороге устаткування вдосконалюється з кожним роком.

    Якщо ви все ж вирішите зайнятися альпінізмом, вам знадобиться досвідчений інструктор, який допоможе зробити перші кроки в цьому екстремальному занятті. Потрібно визнати, що букмекерські контори не приймають ставки на такі вишукані види спорту.

    Читайте также:  Окорочка или окорочки как правильно?

    Але повірте, що і без цього кількість фанатів і бажаючих стрімко зростає.

    На закінчення хотілося б додати, що сьогодні перед екстремалами відкриті сотні доріг, але головне слідувати правилам елементарної безпеки і не дозволяти адреналіну затьмарювати розум. Не прагніть спробувати все відразу; починайте з азів і тоді у вас з’явиться можливість стати професіоналом. Экстремальные виды спорта.

    Источник: http://www.esc.lviv.ua/ekstremalni-vydy-sportu/

    11 самых экстремальных и опасных видов спорта

    Одно из самых полезных занятий – это спорт. Одни занимаются им потому, что хотят хорошо выглядеть, другие потому, что им нравится заряд энергии, который им даёт спорт.

    Но есть и те, которые занимаются экстремальным спортом, что бы получить хорошую дозу адреналина. Не каждый отважится заняться таким видом спорта, так как он достаточно опасен.

    В этом рейтинге мы расскажем о самых экстремальных и опасных видах спорта.

    11 Кайтсерфинг

    Это молодой, стремительно набирающий популярность вид спорта, основой которого является движение под действием силы тяги, развиваемой удерживаемым и управляемым спортсменом воздушным змеем. Это очень модный и динамичный, зрелищный и достаточно экстремальный вид спорта.

    При помощи ветра кайт буксирует вас туда, куда хотите вы, а не ветер. Для занятия кайтсерфингом подойдут любые места с ветром к берегу. Большой открытый водоём и удобное место для взлёта и посадки змея имеют очень важное значение. Много людей занимаются кайтсерфингом как вдоль побережья океана, так и на больших озёрах и реках.

    Всё зависит от уровня сёрфера и его места проживания.

    10 Паркур

    Это искусство перемещения и преодоления препятствий, дисциплина, основанная на простой философии: нет границ — есть лишь препятствия. Многими занимающимися воспринимается как стиль жизни. В настоящее время активно практикуется и развивается во многих странах.

    Сутью паркура является движение и преодоление разнообразных препятствий, как существующих архитектурных сооружений типа перил, парапетов, стен и др., так и специально изготовленных конструкций. Человек, занимающийся паркуром, называется трейсер.

    Люди, которые довольно давно занимаются паркуром, делают это красиво и чётко, а вот начинающим порой не обойтись без ссадин, синяков и переломов.

    9 Стритлагинг

    Скоростной спуск на длинном скейтборде в положении лежа появился в Южной Калифорнии в 70-х годах прошлого столетия. Со временем организаторы гонок стали серьезнее подходить к вопросам безопасности, регулирования трасс и требований к инвентарю.

    Правила стритлагинга регулируются сегодня несколькими рэйсерскими ассоциациями, а сам вид спорта включен в показательную программу летних X-Games.

    Всего в мире насчитывается около 1200 активных райдеров, однако можно предположить, что их намного больше и не все они живут по правилам официальных организаций.

    Из средств безопасности у райдеров только шлем, щитки на локтях и коленях, перчатки и спортивный костюм.

    Это совсем немного, если учесть, что разогнавшийся скейт сложно заставить быстро сбросить скорость.

    В стритлагинге райдеры тормозят о любые попавшиеся на пути предметы – стены, автомобили, камни и деревья. Очевидно, что только самые удачливые райдеры не получают травмы при таком способе остановки!

    8 Рафтинг

    Это сплав на время по горным рекам с прохождением естественных и искусственных препятствий на специальных 6-, 4- и 2-местных надувных лодках.

    Рафтинг – командный вид спорта и каждый участник во время сплава выполняет определенные функции, а экипаж в целом выполняет указания лидера-капитана. Как вид спорта внесён во Всероссийский реестр видов спорта в 2003 году.

    Рафтинг является коммерческим видом сплава, то есть для участия в сплаве не требуется никакого предыдущего опыта. Это также достаточно опасный вид спорта, особенно, когда речь идёт о маршрутах 3-ей и выше категории трудности.

    Основные опасности представляют собой: преодоление мощных порогов и водопадов, попадания сплавляющегося в завалы и подводные карманы, получение травм, переохлаждение, удалённость от цивилизации и, как правило, отсутствие связи со спасательными службами.

    7 Дайвинг

    Подводное плавание со специальным снаряжением, обеспечивающим автономный запас воздуха для дыхания под водой от нескольких минут до 12 и более часов, в зависимости от глубины, типа дыхательного аппарата и потребления ныряльщиком газовой смеси.

    Существует 3 типа дайвинга: рекреационный дайвинг — подводное плавание для отдыха и удовольствия, профессиональный дайвинг и спортивный дайвинг. Чтобы заниматься подводным плаванием, необходимо иметь набор навыков, позволяющих решать подавляющее большинство проблем при погружении.

    Эти навыки и знания приобретаются в процессе обучения и подтверждаются сертификатом одной из ассоциаций подводного плавания. Дайвинг всегда связан с опасностью для жизни и здоровья.

    Основные опасности: утопление, декомпрессионная болезнь, баротравмы, отравление газами и исчерпание запаса кислорода или техническая поломка.

    6 Укрощение быка

    Укрощение быка или Родео – это ковбойские спортивные состязания, включающие укрощение дикой лошади, езду без седла на лошади, поимку с помощью аркана быка, схватку с диким быком и укрощение его с применением лассо, верховую езду на диком быке. Распространены в США, Канаде и Австралии.

    Ковбой должен не только продержаться верхом в течение 8 секунд, но и показать потенциал животного, пришпоривая его. Ни один другой вид спорта не может быть настолько опасен телесными повреждениями как родео на быках. Здесь полный набор для медицинских исследований: растяжения и разрывы мышц и связок, переломы различных степеней тяжести, удары и т.д.

    Наездник рискует каждый раз, когда садиться верхом на быка.

    5 Кейв-дайвинг

    Вид технических погружений, совершаемый в пещерах, где существует так называемая надголовная среда. По сути это тот же дайвинг, только в подводных пещерах.

    Он является весьма опасным видом спорта и предъявляет крайне серьёзные требования к навыкам пловца, надёжности оборудования и конфигурации снаряжения. Основная опасность кейв-дайвинга в том, что затруднено или невозможно экстренное всплытие. Но есть и другие опасности.

    Риск заблудиться или не рассчитать запас воздуха — поэтому резерв воздуха. Всегда есть вероятность остаться без искусственного света, поэтому нужно уметь плавать и ориентироваться в полной темноте. Существует опасность повредить оборудование, ударившись о стену или потолок.

    Большое количество ила может затруднить видимость на долгое время, и также как в темноте придётся искать выход вслепую.

    4 Параглайдинг

    Параглайдинг – это полеты на параплане с использованием подъемной силы восходящих потоков воздуха. Такие потоки возникают благодаря ветру и рельефу местности, например, когда ветер дует в сторону горы или когда существует восходящий поток нагретого воздуха.

    Пароплан представляет собой нехитрую систему из тканевого крыла, веревок и системы. Движение осуществляется за счет специальной формы крыла пароплана, в которое набирается воздух, за счет чего его подхватывает ветер и несет в любом направлении.

    Параглайдинг представляет собой довольно опасную, но очень модную разновидность авиационного экстремального спорта.

    От спортсмена требуется не только хорошая физическая форма, но и хорошее знание физики, атмосферы, поведения воздушных потоков и др.

    Как правило, полет начинается на вершине гор, холмов или скал, где мощный воздушный поток с большой скоростью устремляется вверх, огибая вершину. Пилот не должно быть ни паникером, ни лихачом. Так же и с риском — умный расчет всегда лучше.

    Причем не только для самого пилота. Ведь он бывает в небе не один и, рискуя собой, может создать опасную ситуацию для других парапланеристов.

    3 Альпинизм

    Тройку самых экстремальных видов спорта открывает альпинизм — восхождение на вершины гор. Спортивная сущность альпинизма состоит в преодолении препятствий, создаваемых природой на пути к вершине.

    В спортивных соревнованиях по альпинизму объектом состязания являются высота вершины, техническая сложность пройденного маршрута, его характер и протяжённость.

    При прохождении горных рельефов и ледников существует опасность падения, вывихов, переломов, лавин и прочих опасных ситуаций, которые могут случиться даже при соблюдении техники безопасности и всех правил альпинизма.

    2 Хелиски

    Разновидность горнолыжного спорта, фрирайда, сущность которого состоит в спуске по нетронутым снежным склонам, вдалеке от подготовленных трасс с подъёмом к началу спуска на вертолёте.

    Использование вертолёта для подъёма позволяет находить различные варианты спусков с гор в условиях первозданной, нетронутой человеком природы, куда другим способом быстро подняться нет возможности. В зависимости от типа вертолёта, его грузоподъёмности в группе лыжников может быть несколько человек.

    Группу, как правило, сопровождает гид, хорошо знающий особенности спуска по тем или иным склонам. Там где горы, всегда существуют риск и опасность. Для занятия хели-ски лыжники должны хорошо владеть техникой спуска по целине на склонах различной крутизны.

    Для обеспечения безопасности каждый лыжник должен иметь лавинный датчик, лавинный зонд, лопату и другое необходимое оборудование для быстрого поиска людей в лавине, т.к. существует опасность попадания в лавину.

    1 Бейсджампинг

    Самый экстремальный и опасный вид спорта, в котором используется специальный парашют для прыжков с фиксированных объектов. Бейсджампинг считается наиболее опасным видом прыжков с парашютом и на текущий момент рассматривается как крайне экстремальный спорт.

    Высота, с которой осуществляется прыжок бейсджампера, может быть от 40 до 1000 метров, в то время как обычные парашютисты прыгают с высоты не менее 1000 метров. Чем ниже объект, тем выше считается мастерство джампера, и тем опаснее прыжок.

    Еще одна сложность именно этого вида спорта заключается в том, что раскрыть парашют нужно всего за несколько секунд в самом начале прыжка.

    Для бейсджампинга используются специально разработанные парашюты, которые значительно отличаются от обычных. В них нет запасного парашюта, так как он не пригодится на столь маленькой высоте, и нет страхующих приборов.

    Сложность в бейсджампинге заключается еще и в том, что приземление, обычно, происходит на ограниченные поверхности, и поэтому требует большого опыта от бейсджампера пилотирования парашюта.

    Попытки самостоятельных бейс-прыжков без соответствующего оборудования и навыков, как правило, приводят к тяжёлым травмам или смерти.

    Источник: http://www.MostRated.ru/activity/sport/11-samih-ekstremalnih-vidov-sporta.html

    Екстримальний туризм

    

    ЗМІСТ

    Вступ

    Розділ І Теоретичні аспекти екстремального туризму

    1.1.Суть та класифікація екстремального туризму

    1.2.Види та особливості організації екстремального туризму

    Розділ ІІ Екстримальний туризм як складова туристичного комплексу України

    2.1. Популярні місця екстремального відпочинку України

    2.2. Аналіз стану та особливості розвитку екстремального туризму в Україні

    2.3. Розробка туру

    Розділ ІІІ Шляхи покращення екстремального туризму в Україні

    3.1 Перспективи розвитку екстремального туризму в Україні

    3.2 Пропозиції щодо нових видів екстремального туризму в Україні

    Висновки

    Список використаної літератури

    ДОДАТКИ

    ВСТУП

    Туристичний бізнес, за оцінками провідних європейських та світових фахівців є однією з найприбутковіших сфер діяльності людини та держави. Окремі країни отримують від сфери туризму до 75% свого сукупного ВВП.

    Крім того, туризм є надзвичайно важливим явищем, коли йдеться про міжнаціональну та міжнародну комунікацію між окремими людьми чи країнами в цілому. Пізнання особливостей організації державного та суспільного ладу в інших країнах дозволяють переймати усі найкращі риси задля втілення їх у власній державі.

    Разом з тим, реальне бачення повсякденного життя громадян інших країн може унеможливити повторення негативних тенденцій на Батьківщині.

    Звідси, актуальність цієї курсової роботи може бути пояснена крізь призму важливості та актуальності туризму як суспільного явища.

    Екстраполюючи це на поняття та феномен екстремального туризму, необхідно звернути увагу на зростаючу популярність цього виду відпочинку та дозвілля у всьому світі та в Україні зокрема.

    Задля повноцінної організації туристичних екстремальних подорожей та зведення до мінімуму загрози здоров’ю туриста при цьому необхідне максимально повне дослідження всіх понять, явищ, процесів та відношень, які й характеризують екстремальний туризм.

    Читайте также:  Беляш или беляшь как правильно?

    У Європі, наприклад, цей вид туризму почав розвиватися швидкими темпами і ставати більш масовим туризмом наприкінці 80-х на початку 90-х років. А в нас, в Україні, із середини 90-х.

    Але, незважаючи на те, що цей вид туризму щорічно стає усе більш популярним, туристи в основному надають перевагу таким, як і раніше, популярні видам туризму, як екскурсійний, пізнавальний, пляжний і ін. Не знаючи про нові види відпочинку. Організація екстремального відпочинку в дечому відрізняється від організації звичайного туру.

    Тут вже йдеться про реальну небезпеку для життя, тому працівники туристичних фірм повинні враховувати вік, фізичну підготовку, стан здоров’я кожного учасника поїздки.

    На міжнародному ринку туризму цей вид починає розвиватися з кожним роком все швидше. Але про деякі його форми багато хто просто щось чув, а деякі і не знають.

    В Україні останніми роками з’являються туристичні організації, які займаються саме екстремальним туризмом, організовуючи тури.

    Кожна країна має що представити туристу-екстремалу, це і гори, річки, моря, океан, або ж просто повітряний простір.

    Питанню розвитку екстремального туризму присвятили свої роботи Романов А.А., Дмитрієвський Ю.Д., Арін Я., Гуляєв В.Г., В їх роботах проаналізовано розвиток певних видів екстремального туризму в різних країнах, та у всьому світі в цілому.

    Результати цих досліджень використано в даній курсовій роботі. Чимало спеціальних електронів сайтів, присвячених безпосередньо екстриму.

    Слід сказати, що на сьогоднішній день дана тема є малодослідженою і потребує подальшого наукового опрацювання.

    Мета курсової роботи полягає в тому, щоб на основі вивчення та аналізу екстремально-курортного потенціалу країн, окреслити шляхи організації екстремальних турів.

    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

    — ознайомлення с найпоширенішими видами екстремального туризму по видах: пішохідний, водяний, гірський, повітряний, розвиток цього виду туризму в різних країнах.

    — розробка екстремального туру.

    Об’єктом дослідження є форми екстремального туризму та країни світу як регіони з екстремальним потенціалом.

    Предметом дослідження є екстремальний туризм як форма природокористування, проблеми та перешкоди, що стоять на шляху розвитку екстремальних курортів, проблеми і перспективи організації екстремальних турів.

    Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури.
    Розділ І Теоретичні аспекти екстремального туризму

    1.1.           Суть та класифікація екстремального туризму.

    Формування маршрутів, турів, екскурсійних програм, надання основних, додаткових і додаткових послуг складають технологію туристичного обслуговування, тобто це формування конкретного туристичного продукту для задоволення потреби в туристичній послузі.

    Для складання туристичного маршруту або ж просто туру потрібно рахуватися з їхніми класифікаціями по типу, сезонності, тривалості, віковій ознаці тощо. Як правило, екстремальний туризм характеризується активними способами пересування.

    Активні види туризму передбачають види відпочинку і подорожей, розваг, спорту (лазіння по скелях, спортивні ігри, плавання на плотах по бурхливих ріках, підводний туризм, сафарі ті інші), що вимагають значної фізичної напруги і доступні далеко не всім категоріям туристів. Ще більш виділяється в цьому змісті екстремальний туризм.

    До екстремального туризму відносять різні пригодницькі тури, — пригодницькі подорожі, відвідування екзотичних місць, вулканів, островів, водоспадів і ін. Звичайно це нестандартний тур в екзотичні й екологічно чисті природні резервації, пов’язаний з незвичайними подорожами, нетрадиційними транспортними засобами.

    В окремих випадках такий тур зв’язаний з ризиком і серйозними фізичними навантаженнями extreme tour, вимагаютьсміливості й умінь, наприклад, сплав по бурхливій ріці Колорадо на надувних човнах, подорож на Кольський півострів узимку на собачих запряжках. Популярний відпочинок на гірськолижних курортах, участь в яких передбачає фізичну підготовку і майстерність учасників.

    Такий туризм близький до спортивного туризму, однак маршрути більш добре підготовлені й умови істотно комфортніше, ризик зводиться до мінімуму за рахунок забезпечення провідниками, проміжними таборами, туристським спорядженням. — Тур на місця катастроф (ГУЛАГ). — Полювання, риболовля, фотополювання, поїздки на мотосанях узимку чи джипах по важкодоступних місцевостях.

    У залежності від головної цілі подорожі можна виділити наступні тури:

    —       тур з метою полювання, рибного лову, поїздки на природу в заповідники для спостереження за тваринами, фотополювання.

    У програму туру входить: відвідування визначних пам’яток місцевої природи, навчання подоланню перешкод, пристроєві табірного життя, вивчення техніки виживання в екстремальних умовах.

    Організується колона машин, у якій, крім джипів з туристами і провідниками, іде транспортний супровід з наметами, продовольством, паливом, харчуванням і іншим;

    —       тур — відвідування військових об’єктів і полігонів, таборів для ув’язнених, концтаборів і в’язниць;

    —       тури на місця людських трагедій;

    —       тури з метою пошуку скарбу. Професійного й аматорські — пригодницького розважального характеру. Особливістю екстремального туризму є його спортивний характер і участь у ньому молодіжної вікової категорії. Класифікація екстремальних туристських турів різноманітна (див. Додаток №1)

    Активні види відпочинку завойовують усе більшу популярність серед простих туристів. Особливо популярним став дайвінг, один із найзахоплюючих і екстремальних видів. Парашутистам і гірськолижникам доводиться потіснитися — число дайверів в усім світі, стрімко зростає. Звертаючи увагу на цифри стає ясно: поширення дайвінга порівнянне тільки із епідемією.

    На сьогодня у світі майже 20 мільйонів сертифікованих дайверів-любителей, а 40 років тому їх було кілька сотень. В Україні останніми роками захоплення дайвінгом стало масовим. Також, зараз в усім світі дуже популярні стрибки із парашутом. Із парашутом почали стрибати більше напівстоліття назад, але в масового характеру він перетворився тільки років 15 назад.

    Зараз існує багато варіантів стрибків з парашутом. Це і скайсерфинг і групова акробатика, але все більшу популярність набирає B.A.S.E. jumpіng. Це не тільки гострі відчуття, але і чудове видовище. Багато людей спеціально приїжджають на різні змагання, щоб подивитися, як люди стрибають із хмарочосів, телевізійних веж, мостів, скель.

    Якщо комусь не подобається пірнати під воду або стрибати із величезних висот – тоді можна спробувати, теж популярний вид вигляд відпочинку, віндсерфінг. Але отут варто врахувати, що це задоволення пов’язане із постійними падіннями у воду, і реальною можливістю захлинутися в морських хвилях, а також неминучими мозолями на руках.

    Але випробовування себе в сплаві по бурхливих гірських ріках, точно запам’ятається надовго.

    Тим, хто боїться води, підійдуть пішохідні тури. Це теж екстремальний туризм, що сполучений з чималими труднощями і небезпеками. Такі маршрути звичайно прокладаються по незайманих територіях планети, так що в людини з’являється можливість буквально вписатися в природу, але при цьому виявитися відрізаною від цивілізованого світу.

    І навіть якщо така тургруппа має сучасні засоби супутникового зв’язку, для приходу допомоги може знадобитися кілька годин або днів. Тому будь-яка надзвичайна подія може призвести до серйозних наслідків.

    Тому кожна туристична фірма до якої звертається громадянин запропонує страхування життя від нещасного випадку, яким є обов’язковим згідно законодавства України Але, не дивлячись на всю свою привабливість, слід зазначити, що екстремальний туризм це дорогий вид відпочинку.

    А такий вид туризму як космічний існує взагалі для одиниць, тому що платити за нього мільйони доларів здатні тільки дуже забезпечені туристи. Але тільки цей вид екстремального туризму дорогий по економічних факторах.

    Взагалі ж екстремальний туризм один із самих перспективних видів туризму, що залучає до себе усе більше людей. З’являються нові місця для активного відпочинку, як штучні, наприклад гірськолижні курорти, так місця створені природою про які люди раніш і не знали, наприклад, печери. А те, що цей вид туризму активно розвивається видно хоча б з того, що з’являються всі нові його види.

    1.2. Види та особливості організації екстремального туризму

    Значна увага в діяльності туроператора приділяється технологічному процесу створення турів, як важливій складовій організації туризму.

    Тур є ринковим продуктом туристських підриємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування і, в той же час, є результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку.

    Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам:

    —       безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);

    —       комфортність (задоволення життєвих потреб в проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці проживаня), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;

    —       ергономічність (відповідність турпродукту та його складових фізіологічним та

    —       психологічним потребам туриста);

    —       достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;

    —       категоріальна відповідність (всі складові туру повинні відповідати заявленному класу обслуговування);

    —       конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяльності турфірми) Розробка туру потребує своєї методики, яка включає такі етапи:

    Етап І. Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність об’єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

    Етап ІІ. Ієрархізація пунктів маршруту проводиться за вказаними вище критеріями, при цьому, основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення диференціації пунктів маршруту відповідно до мети подорожі, з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних пунктів.

    Етап ІІІ. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв’язності з місцем постійного проживання постійних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів.

    Етап ІV. Розробка схеми маршруту. Схема маршруту залежить від транспортної форми.

    Маршрут — це напрямок переміщення туриста. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані. Вибір пунктів маршруту узгоджується з программою відповідно до виду туризму, терміну та класу обслуговування.

    Вибір схеми маршруту залежить від транспортної системи: конфігурації транспортної мережі, її густоти та технічного стану, рівня розвитку окремих видів транспорту, транспортної інфраструктури,що забезпечує надійність та безпеку роботи транспорту.

    Найпоширенішим випадком при розробці схеми є варіант, коли за обмежений термін при мінімізації вират часу на переміщення між основними пунктами маршруту бажано забезпечити максимально можливу інформативність подорожі, тобто охопити якнайбільше об’єктів задля задоволення пізнавальної мети.

    Етап V. Оптимізація маршруту полягає у встановленні ряду об’єктивних та

    суб’єктивних обмежень. Об ׳єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб ׳єктивні визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім ׳ї, стиль та рівень життя тощо).

    Часові обмеження стосуються сезонності та терміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон ׳юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цінова політика тощо).

    Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченю комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршруту. Вибір транспортного засобу слід розглядати як введення певних обмежень в організаційні параметри туру.

    Етап VI. Організаційно-технічні заходи з забезпечення туру є наступним етапом в розробці туру після визначення схеми маршруту та програми перебування. Організаційно-технічні заходи є етапом визначення класу обслуговування.

    Вони включають добір засобів розміщення, умов екскурсійного обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найбільш варіативний саме за класом обслуговування.

    Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються системою гостинності.

    Клас готелю визначається відповідністю до вимог стосовно споруди, якості обладнання та технічного забезпечення, рівня безпеки, санітарії, облаштування готельних номерів, рівня комфорту, якості обслуговування, обсягу додаткових послуг тощо.

    Кожна країна має свої традиції у визначенні класу готельного підрпиємства та інших підприємств, що надають послуги розміщення, але практично всі країни, що розвивають індустрію туризму, спираються на рекомендації по міжрегіональній гармонізації критеріїв готельної класифікації, що були розроблені Міжнародною готельною асоціацією, схвалені Всесвітньою туристичною організацією і містять класифікаційні стандарти. Відповідно цим стандартам прийнято класифікувати готелі по 5 класах: від однієї до п ׳яти зірок за ступенем зростання комфортності та якості обслуговування.

    Источник: http://stud24.ru/geography/ekstrimalnij-turizm/319381-958321-page1.html

    Ссылка на основную публикацию