Кваліфікація чи спеціальність як правильно?

Як оформити підвищення кваліфікації працівника

ВІДПОВІДЬ: Підвищення кваліфікації працівника навчальною відпусткою чи службовим відрядженням оформити не можна. Тепер докладніше. 

Насамперед з’ясуємо, що таке підвищення кваліфікації. Це:

— професійно-технічне навчання працівників, що дає можливість розширювати та поглиблювати раніше набуті професійні знання, уміння й навички на рівні вимог виробництва (ч. 7 ст. 3 Закону № 103);
— одержання особою здібностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності (ч. 1 ст. 10 Закону № 2984).

Інакше кажучи, у процесі підвищення кваліфікації працівник навчається на базі раніше отриманої освіти.

А навчальну відпустку надають співробітнику, який успішно навчається (проходить підготовку чи перепідготовку) без відриву від виробництва, на певний період (ст.ст. 213, 216 КЗпП, ст.ст. 14, 15 Закону № 504).

Тоді як у нашому випадку він відвідуватиме курси підвищення кваліфікації (а не підготовку або перепідготовку) саме з відривом від виробництва.

Тому надати йому на цей період навчальну відпустку підприємство не може.

Тепер перейдемо до другого варіанта: службове відрядження. Це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (п. 1 р.

І Інструкції № 59¹). У нас виконуються всі умови, крім однієї, до того ж найголовнішої. Співробітника відряджають підвищувати кваліфікацію (навчання), а не виконувати службове завдання.

Із цього випливає, що його підвищення кваліфікації службовим відрядженням оформити не можна.

Поїздка працівника для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва — це окрема подія. КЗпП передбачає для неї свої (що не стосуються відрядження) гарантії. Таке направлення оформлюють відповідним наказом керівника. За його рішенням можна скласти кошторис витрат на поїздку.

Та оскільки співробітнику видають кошти під звіт (про це див. нижче), після повернення він має надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт².

У табелі обліку робочого часу дні відсутності такого колеги позначають кодом “ІН” (22) (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством). Спеціального коду для цих днів у наказі Держкомстату від 05.12.08 р. № 489 не передбачено.

Зверніть увагу!

При звільненні в трудовій книжці працівника необхідно зробити запис із зазначенням часу, тривалості та місця підвищення кваліфікації за останні два роки перед його звільненням (абз. 2 п. 4.1 Інструкції №58). Такий запис вносять після запису про звільнення.

Роботодавцеві слід пам’ятати також про мінімальні гарантії й компенсації для працівників, яких направляють підвищувати кваліфікацію з відривом від виробництва згідно зі ст. 122 КЗпП й постановами КМУ № 695 і № 524. Так, роботодавець повинен:

1) зберегти за працівником місце роботи (посаду);
2) виплатити середню зарплату за час навчання, якщо Ваше підприємство — основне місце роботи співробітника. А от учителям та іншим освітянам, медикам і фармацевтам середню зарплату зберігають за кожним місцем роботи.

Її розраховують відповідно до постанови № 100 виходячи із зарплати за останні два місяці, що передують направленню на курси підвищення кваліфікації.

Оплаті підлягають дні, що є робочими за графіком, установленим для працівника;
3) оплатити вартість проїзду працівника до місця навчання й назад;
4) видати добові за кожний день перебування в дорозі й за перший місяць навчання (іногороднім) у розмірі, установленому законодавством для службових відряджень;
5) на час навчання забезпечити працівника гуртожитком готельного типу або відшкодувати витрати з винаймання житла в порядку, передбаченому для службових відряджень.

Нагадаємо, що компенсації з п.п. 3 —5 надають тільки за основним місцем роботи.

Підсумуємо: Направлення працівника для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва ні до відрядження, ні до навчальної відпустки прирівняти не можна. Бо для оформлення такої поїздки діють свої, особливі правила.

Тетяна КРИКУНОВА,
експерт із бухгалтерського
та податкового обліку, м. Бердянськ

¹ Нагадаємо: згадана Інструкція обов’язкова для бюджетників. Для інших підприємств її положення мають рекомендаційний характер.
² Його форму затверджено наказом № 845

Список використаних нормативно-правових актів:

  1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
  2. Закон № 103 — Закон України “Про професійно-технічну освіту” від 10.02.98 р. № 103/98-ВР.
  3. Закон № 2984 — Закон України “Про вищу освіту”

Источник: http://www.dt-kt.com/yak-oformyty-pidvyschennya-kvalifikatsiji-pratsivnyka/

Що таке професія, спеціальність та спеціалізація?

Якщо деяким термінам ви точно можете дати визначення, то між деякими іноді важко побачити суттєву відмінність. Спробуймо пролити світло на них, щоб все було чітко зрозуміло, особливо в зв’язку з тим, що цьогоріч у правилах прийому до ВНЗ вказано, що можна подавати заяви на вступ до 15 ВНЗ на 5 спеціальностей.

Детальніше: Пріоритетність: скільки ВНЗ та спеціальностей можна обрати у 2016 році?

 Що таке професія?

Це вид зайнятості, діяльності, який потребує відповідних знань, навичок, кваліфікації. Наприклад, професія інженера, вчителя, будівельника. Професії можна об’єднувати в різні категорії: економічні, технічні, педагогічні та ін..

 Що таке спеціальність?

Це досить близьке поняття до професії, однак, як повідомляє нам Вікіпедія – це комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.

Це дещо вужче поняття, ніж професія. Наприклад, є професія лікаря, однак спеціальності: стоматологія, педіатрія та ін..

Серед дуже популярних наразі спеціальностей: комп’ютерна інженерія, інженерія програмного забезпечення або комп’ютерні науки та інформаційні технології, які часто узагальнюють під професію програміста.

 Що таке спеціалізація?

Запитуємо у Вікіпедії. Вона каже: це деталізація фаху, набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності тощо. Це додаткові спеціальні знання та навички у будь-якій сфері.

Знову для прикладу візьмемо спеціальність комп’ютерна інженерія, до якої входить спеціалізації: комп’ютерні системи та компоненти, системне програмування, спеціалізовані комп’ютерні системи. Або ще приклад: менеджмент, до якого входять спеціалізації: виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент, управління персоналом.

Два слова про факультети та інститути в межах одного ВНЗ, адже їх теж часто плутають зі спеціальностями. Це окремі підрозділи у виші, які мають свої назви. Однак на одному факультеті чи в межах одного інституту може бути кілька спеціальностей. Тому хоч ви і вступаєте на певний факультет, але заяву подаєте на спеціальність. 

Наприклад, у КНУ ім. Т. Шевченка є факультет історичний, юридичний факультет, а також інститут журналістики чи міжнародних відносин.

На факультетах інколи ще є напрямки, і тоді картинка змальовується наступна:

Університет факультет напрям спеціальність

Як бачимо, під час вибору спеціальності потрібно гарно розібратись з усім, а лише потім подавати заяви на вступ. Адже з цього року конкурсний відбір дещо ускладнився, не буде так званої «четвертої хвилі» дозарахування, а також вибравши «не своє», при повторному вступі на бюджет доведеться відшкодувати кошти, які були витрачені державою на перший бюджет.

Свідомо та зважено робіть свій вибір, і буде вам … студентський квиток!

Источник: https://znoclub.com/dovidnik-zno/894-shcho-take-profesiya-spetsialnist-ta-spetsializatsiya.html

Кваліфікація: як ми її розуміємо?

Слово “кваліфікація” у сполученні із прикметниками “освітня”, “професійна”, “академічна” останнім часом стало дуже популярним в різноманітних публікаціях та документах, що стосуються реформування освіти в Україні.

Проаналізуємо цей термін в його освітянському контексті та вплив тлумачення терміну “кваліфікація” на реформи освіти в Україні в дусі Болонського процесу та побудови Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).

Чітке визначення цього терміну сьогодні стає особливо актуальним, адже ми є свідками та учасниками цілого ряду важливих для системи вищої освіти подій: підготовки нового Закону України “Про вищу освіту”, створення та впровадження Національної рамки кваліфікацій, запровадження Додатку до диплому європейського зразка (Diploma Supplement). Не забуваймо також про новий класифікатор професій, оскільки термін “кваліфікація” його також безпосередньо дотичить.

Але розпочнемо із першоджерел.

Згідно із Рекомендаціями Європейського Парламенту та Ради Європи від 23 квітня 2008 року щодо запровадження Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя (EQF for LLL) кваліфікація визначається, як “формальний результат оцінювання та затвердження, який отримується, коли компетентний орган встановлює, що особа досягла результатів навчання у відповідності із встановленими стандартами”. Подібне, але простіше для розуміння визначення наводяться у документах робочої групи Болонського процесу, присвячених запровадженню Рамки кваліфікацій ЄПВО (FQ EHEA): кваліфікація — будь-який ступінь, звання, диплом або інше свідоцтво, що видане компетентним органом і засвідчує, що визначені результати навчання досягнуті, зазвичай в результаті успішного завершення визнаної навчальної програми. Обидва визначення ґрунтуються на тлумаченні Лісабонської конвенції з визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні 1997 року (до речі, ратифікованої Парламентом України), згідно з якою кваліфікація — будь-який ступінь, звання, диплом або інше свідоцтво, що видане компетентним органом і засвідчує успішне закінчення відповідної програми з вищої освіти.

Я не випадково так детально описую загальноєвропейські академічні визначення терміну “кваліфікація”, оскільки в нашій практиці більш звичним (і це відповідає концепції Міжнародної стандартної класифікації професій) є визначення кваліфікації, як здатності особи виконувати завдання і обов’язки певного виду діяльності.

До речі, ці суперечності відображені і в “Національному освітньому глосарії: вища освіта”, нещодавно розробленому спеціально створеною робочою групою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (до складу якої належав і автор цієї статті) як науково-методичний посібник для працівників вищої освіти України.

Глосарій наводить обидва види визначень із посиланнями на відповідні першоджерела.

Щоб читач чіткіше зрозумів суть проблеми, наведу конкретний приклад.

Затверджений в 2008 році Галузевий стандарт вищої освіти України напряму підготовки “Видавничо-поліграфічна справа” визначає кваліфікацію бакалавра, як “Фахівець видавничо-поліграфічного виробництва”. Із точки зору класифікатора професій – все правильно.

Із точки зору європейського освітянина чи працедавця – нічого не зрозуміло. Адже така назва не відображає основне – рівень кваліфікації.

Адже “фахівець” – це і кваліфікований робітник, і молодший спеціаліст, і бакалавр, і … Представники наших вишів можуть навести багато аналогічних прикладів із використанням різноманітних інших термінів, “професіонал”, “спеціаліст” тощо. А все завдяки одному – не є відокремлені поняття академічної кваліфікації та кваліфікації професійної.

Перші кроки у відокремленні цих понять в українських освітянських документах вже зроблено. У Додатку до диплому європейського зразка (п. 2.

1 – Назва кваліфікації) згідно із рекомендаціями нашого Міністерства вказується власне академічна кваліфікація: бакалавр і напрям підготовки для випускників першого циклу, або магістр/спеціаліст і спеціальність для випускників другого циклу.

Для того, щоб відобразити у Додатку професійні права володаря диплому, рекомендується додатково вказати можливу назву/назви професійної кваліфікації згідно із діючим класифікатором професій.

Без сумніву, це є позитивним кроком, який повинен знайти своє продовження в інших документах, насамперед – в Законі “Про вищу освіту” та відповідних нормативних документах Міністерства.

Знаю, що в процесі громадського обговорення проекту нового Закону України “Про вищу освіту” подібні пропозиції були висловлені багатьма учасниками обговорення, і надіюся, що вони будуть враховані. Таке розмежування понять не тільки дозволить уникнути багатьох непорозумінь, але й сприятиме тому, що законодавчі та нормативні документи системи освіти України будуть базуватися на однаково зрозумілих категоріях із європейськими аналогами. Адже в документах ЄПВО термін “кваліфікація” означає власне академічну кваліфікацію.

Приємно, що в останній редакції проекту Закону (мова йде про проект Кабміну) в Статтях 1 та 8 нарешті введено поняття кваліфікації, і виписані назви кваліфікацій вищої освіти.

Читайте также:  Ближче чи блище як правильно?

До речі, у зв’язку з тим, що в проекті Закону також використовується термін “професійна кваліфікація”, для уникнення непорозумінь доцільно першу називати “академічна кваліфікація”. Але, на мій погляд, наш перелік кваліфікацій є занадто простим і фактично повторює назви освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукових) рівнів.

Боюся, що ми будемо однією із небагатьох (а, може,і єдиною) країн світу, які не готують інженерів (відсутня академічна кваліфікація “інженер” чи “магістр-інженер”. Наші найближчі західні сусіди (Польща, Австрія, Німеччина та ін.

), реформуючи свою систему освіти і переходячи на циклову систему, зберігають академічні кваліфікації інженера як на першому (інженер), так і на другому (магістр-інженер, дипломований інженер) циклах освіти.

До речі, проект Закону не передбачає присвоєння кваліфікацій різних назв на одному освітньо-кваліфікаційному рівні, що істотно обмежує можливості збагачення переліку кваліфікацій. А сучасна європейська практика є набагато гнучкішою. Наприклад, в Польщі випускникам першого циклу, в залежності від галузі освіти (спеціальності), присвоюються кваліфікації ліценціата або інженера. В Австрії на другому циклі – магістра, або дипломованого інженера. Аналогічна ситуація є і в інших країнах.

Доцільним також було б запровадження додаткової (між магістр та доктор філософії) кваліфікації та 3-му циклі навчання. Статистика ефективності підготовки науковців через аспірантуру говорить, що менше 10% аспірантів захищають дисертацію наприкінці 3-го року навчання, а близько третини – взагалі коли-небудь виходять на захист.

А це означає, що держава, витративши значні кошти, на виході не отримала бажаного результату. А з іншого боку, погодьтеся, що особа, яка провчилася три роки, виконала певний обсяг наукових досліджень, опублікувала наукові праці, навіть, не захистивши дисертацію, є фахівцем якісно іншої кваліфікації.

У Швеції, наприклад, такою проміжною кваліфікацією, що присвоюється у випадку успішного закінчення 2 років чотирирічних докторських студій, є кваліфікація ліценціата. Знайти відповідні місця праці (викладач вишів нижчих рівнів акредитації, молодший науковий співробітник тощо) не буде проблемою.

А головне – держава більш ефективно та цілеспрямовано використає бюджетні кошти, що у світлі запровадження третього циклу навчання (4 роки) та логічного збільшення кількості студентів третього циклу у порівнянні із актуальною кількістю аспірантів (в Україні сьогодні лише 3% випускників другого циклу поступають в аспірантуру, в Європі цей показник суттєво вищий) далеко не є другорядним.

Дуже важливим для розуміння отриманої кваліфікації як в Україні, так і за кордоном є формулювання назви академічної кваліфікації. В останній редакції проекту Закону України “Про вищу освіту” це безпосередньо не є визначено.

Стаття 8 Проекту Закону вказує, що особам, які пройшли державну атестацію, присвоюється за відповідною спеціальністю кваліфікація (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр).

Згідно Статті 12 переліки спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, є нормативно-правовими актами вищої освіти і містять найменування галузей освіти і спеціальностей.

Таким чином, логічно припустити, що назва кваліфікації включатиме або лише рівень, або – рівень і спеціальність.

В такому випадку навіть для особи, яка навчалася за послідовними освітньо-кваліфікаційними рівнями на одній кафедрі в одному університеті, втрачається спадковість зв’язку між бакалавратом та магістеркою (різні спеціальності), оскільки спільна назва галузі в дипломі не фігуруватиме. Ще критичнішою є ситуація щодо взаємозв’язку спеціальностей другого та третього циклів. Адже згідно із проектом Закону, перелік спеціальностей третього циклу містить вже найменування галузей науки, які слабо корелюються із найменуваннями галузей освіти. Тобто спадковість в назвах спеціальностей від першого до третього циклу втрачається остаточно.

Очевидно недоцільним виглядає перегляд спеціальностей третього циклу за принципом: кожній бакалаврській спеціальності відповідає декілька магістерських, кожній магістерській – декілька докторських, оскільки останніх було б понад 1000 (бакалаврських сьогодні маємо близько 150, магістерських – понад 450), і був би втрачений зв’язок із спеціальностями, за якими присуджується науковий ступінь доктора наук.

Тому варто використати відомий досвід європейських та північно-американських університетів щодо вказування в назві кваліфікації не лише рівня та спеціальності, а також галузі освіти (перелік галузей освіти ще потрібно чітко визначити): наприклад, бакалавр інженерії за спеціальністю “Будівництво”). Для докторів філософії назвою спеціальності повинна бути наукова спеціальність, за якою захищена дисертація. Такий підхід має ряд суттєвих переваг: залишається без змін перелік наукових спеціальностей (а також структура спеціалізованих вчених рад); не є необхідним ставити у відповідність магістерські спеціальності докторським (яких на сьогодні є понад 500), адже таке зіставлення відбувається через назви галузей освіти, які є частиною назв кваліфікацій; стає зрозумілішою траєкторія навчання; краще відповідає прийнятим у світі підходам.

На закінчення хочу ще раз підкреслити, що сучасне, грамотно сформульоване визначення терміну “кваліфікація” в його освітянському контексті (тобто — “академічна кваліфікація”) є надзвичайно важливим із точки зору зрозумілості системи наших кваліфікацій вищої освіти в рамках Болонського процесу та створення Національної Рамки Кваліфікацій, а також позитивно вплине на встановлення відповідності між системами освітянських і професійних кваліфікацій усередині України, що сприятиме оптимізації планування державою підготовки фахівців у вищій школі та працевлаштуванню випускників.

Рашкевич Юрій Михайлович,

доктор технічних наук, професор, проректор Національного університету “Львівська політехніка”, член Національної команди експертів із реформування вищої освіти України

Источник: http://vnz.org.ua/statti/1782-

Професійні групи як об’єкт вивчення соціології

Різний зміст праці, тобто багатоманітність тих конкретних опе­рацій, які здійснюються в трудовому процесі, приводить до виникнен­ня та існування в суспільстві багатьох професій і спеціальностей. За підрахунками вчених, зараз нараховують близько 40 тис.

професій, крім того, вважається, то щорічно виникає десь 500 нових професій, старих же відмирає набагато менше.

Що таке професія? Чим це поняття відрізняється від понять „спеціальність” і „кваліфікація”, які також використо-вуються в соціології праці та інших науках?

Поняття „професія” визначається в сучасній соціології по-різ­ному. На думку югославського соціолога Д.

Марковича, у різних визна­ченнях даного поняття можна виділити п’ять основних рис, що харак­теризують це явище, а саме: відносно тривале виконання конкретної діяльності; діяльність, що вимагає спеціальної освіти та вміння; діяльність, яка проявляється в конкретній (професійній) по­ведінці; здійснення професійної діяльності приводить до формування професійного інтересу, норм професійної моралі й традицій; прагнення представника однієї професії відносно пред­ставників інших професій проявити особливий статус.

Професія – це вид конкретної праці, спеціалізована діяльність, що виділена на основі існуючого поділу праці і вимагає спеціальних знань і вмінь. Спеціальність – це також вид конкретної праці, спе­ціалізована діяльність, однак виділена вже в рамках того чи іншого професійного поділу праці.

На думку деяких соціологів, спеціаль­ність може не вимагати особливої підготовки, учення, оскільки спе­ціалізація проходить, як правило, на базі вже отриманих професій­них знань. Кваліфікація – це поняття, яке характеризує ступінь засвоєння працівником знань та вмінь, необхідних для даної профе­сії і спеціальності.

Як співвідносяться всі ці поняття в реальному житті? Проаналізуємо наведену нижче таблицю.

Співвідношення понятьпрофесія,спеціальністьікваліфікація

Професія Спеціальність Кваліфікація
Робітник Слюсар, токар, водій 1-6 розряди
Учитель Учитель-математик, учитель-історик, учитель початкових класів Різні категорії вчителів
Політолог Інформаційний аналітик-міжнародник Провідний фахівець, головний фахівець

Оскільки професія, що називається, первинна, а спеціальність і кваліфікація − вторинні, пов’язані з нею і залежать від неї, більш детально спинімося на класифікації професій. Російський уче­ний Є.А.

Климов запропонував для класифікації професій використову­вати основні характеристики праці − предмет праці, мету праці, засоби праці та її умови.

У зв’язку з цими критеріями він виділив пенні групи, відділи, класи та типи професій.

Залежно від предмета праці всю багатоманітність професій він поділив на п’ять основних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система та людина-художній образ.

У чому полягають особливості цих типів професій? Професії типу людина-природа характеризуються тим, що трудові зусилля робітника спрямовані на різні живі організми, біологічні процеси (доярка, агроном, зоотехнік тощо).

Основним предметом професій типу людина-техніка виступають технічні системи, об’єкти, матеріали, види енер­гії (інженер, слюсар, майстер з обслуговування комп’ютерів тощо). Основна увага професій типу людина-людина спрямована на людину (вихователь, учитель, лікар тощо).

Професії типу людина-знакова система пов’язані з роботою з цифрами, знаками, формулами (матема­тик, філолог, бухгалтер, програміст тощо). І нарешті, до професій типу людина-художній образ належать ті, предметом яких є худож­ній образ, утілений в художні твори, картини художників, пісню співака, образ, який створює на сцені артист театру тощо.

Залежно від мети праці розрізняють три класи професій: гнос­тичні (пізнавальні), основними операціями яких є класифікація, оцінювання, дослідження: перетворювальні, що орієнтовані на зміни в предметі праці; дослідницькі, котрі спрямовані на пошук нового невідомого, часто в умовах обмеженого часу.

Залежно від засобів праці вчений пропонує виділяти такі види професій: ті, що пов’язані з використанням ручної праці, машин із ручним управлінням, автоматизованих і автоматичних систем, апа­ратів, а також ті, у яких використовуються функціональні засоби (жести, вимова звуків слів, міміка тощо − учитель, вихователь, актор, диригент і т.п.).

Залежно від умов, у яких здійснюється праця, можна виділити чотири групи професій: ті, що пов’язані з роботою в умовах звичай­ного (побутового) мікроклімату; які характеризуються перебуванням на свіжому повітрі (у відкритому середовищі); при яких праця здійс­нюється в незвичайних умовах: під землею, під водою, у повітрі, у гарячих цехах тощо; особливе місце займає група професій з підвищеною моральною відповідальністю за здоров’я, життя людини або за великі матеріальні цінності.

Є.А.Климов вважає, що на основі цієї класифікації можна склас­ти формулу будь-якої професії, котра враховуватиме не тільки інте­реси, а й здібності людини, її бажання обирати ту чи іншу професію.

Наприклад, використовує перші букви видів професій, виділеній у запропонованій вище класифікації, професію інформаційного аналітика можна зобразити у вигляді такої формули: ЗДФП, де З − означає, що ця професія належить до тину професій людина-техніка, Д − дослідницький клас професій, спрямований на пошук нового, невідомого, Ф − професія пов’язана з використанням функціональних засобів (при здійсненні ними основних робочих функцій використовується мислення), П − трудовий процес у даному випадку здійснюється в побутових умовах. Аналогічно можна скласти формули й інших професій.

Усю класифікаційну модель професій часто зображують у вигляді певної піраміди, в основі якої знаходиться певний тип професії, а на вершині − формула професії, яка відповідає здібностям та ін­тересам конкретної людини:

Формула професій
Групи професій (ПВНМ)
Відділи професій (РМАФ)
Класи професій (ГПД)
Типи професій (ПТЛЗХ)

Особливості кожного з цих різноманітних видів професій є об’єктом вивчення соціологів і психологів. Результатом цього вивчення є професіограми конкретних видів професійної діяльності.

Професіограма являє собою певну сукупність інформації про професію та сис­тему вимог, що висуває вона до людини. Іноді її називають професійно-кваліфікаційною моделлю, у якій відображені специфічні харак­теристики певного виду професії.

Професіограма включає в себе дві частини: у першій формулюються основні обов’язки працівника певної професії, у другій − визначаються якості, необхідні для виконання відповідних обов’язків (ця частина називається психограмою).

Оскіль­ки професіограма являє собою систематизовану інформацію про професію й психофізичні вимоги до працівника, вона може принести велику користь під час проведення профорієнтаційної та кадрової роботи.

Нашим предкам у давні часи не доводилося думати над питанням „Ким бути?”, оскільки людина все робила сама, не було поділу праці, який існує нині. У сучасних умовах правильно обрати професію досить важко. Соціологи, які вивчають мотиви обрання різних професій, звертають увагу на те, що більшість людей обирає професію, керую­чись неістотними факторами.

Читайте также:  Помидоров или помидор как правильно?

Наприклад, в одному з досліджень були отримані такі відповіді: під впливом більш самостійного товариша обрали професію 25% школярів, за порадою батьків – 17%, під впливом засобів масової інформації − 9%. І лише 40% школярів визначили для себе професію, орієнтуючись на її зміст.

При цьому треба мати на увазі, що більшість молодих людей в Україні до недавнього часу отримувала уявлення про зміст професії з досить неглибоких джерел пропагандистських матеріалів, шкільних підручників, фільмів тощо, які дають, як правило, лише поверхову інформацію про ту чи іншу професію.

Соціальні інститути, які б займалися поширенням компетентної, наукової інформації про професії (профорієнтаційні центри), були створені в нас нещодавно.

Звертає увагу і той факт, що серед мотивів обрання певної про­фесії практично відсутня потреба суспільства у фахівцях цього про­філю.

І вже зовсім дивно виглядав би школяр, який би сказав, що обрав певну спеціальність тому, що вона „підходить” для нього, тобто знає, що його нахили, здібності та окремі якості саме потріб­ні для здійснення даної професійної діяльності.

А при обранні про­фесії гарантує успіх, якраз і є збіг цих чотирьох аспектів вибору професії: знаю, хочу, можу і треба.

Лише коли всі вони збігаються, вибір буде оптимальним. Зона оптимального вибору професії на схемі, що подана далі, знаходиться на перетині чотирьої критеріїв вибору професії, які зображені окремими колами.

Одним із важливих факторів, який впливає на обрання людиною професії, є престиж професії − це її оцінка згідно з прийнятою в суспільстві шкалою цінностей, або співвідносна оцінка її суспіль­ної значущості в ряді професій і спеціальностей, які існують у да­ному суспільстві. Вона складається стихійно на основі, головним чином, оцінки внеску, зробленого представником окремих професій.

Оскільки престиж професії розуміється, як, насамперед, автори­тет її в громадській думці, повага членів суспільства до її представників, він складається, в основному, з соціальних оцінок. Український соціолог Г.В.Дворецька запропонувала розраховувати рівень престижності професії за певною формулою (L):

де N- кількість опитаних; aj − бали, що приписані за оцінювання престижу; Nj − кількість респондентів, які давали їм i-ту оцінку.

Визначення балів

Оцінка престижу певної професії Відповідні числові значення
Дуже висока Висока Середня Низька Дуже низька +1 +0,5 -0,5 -1

На думку вчених, ієрархія престижу професій є відносно ста­більною в часі, а її часткові зрушення, як правило, пов’язані із зміною об’єктивних характеристик певних видів професійної діяльнос­ті (наприклад, у свій час підвищення заробітної плати вчителям сприяло зростанню престижу цієї професії) або змінами в структурі цінностей індивідів, соціальних груп, суспільства в цілому (наприклад, у теперішніх умовах переходу до ринку в Україні значно змен­шився престиж інженерної, учительської, наукової праці, які не тільки не дають можливості мати забезпечене матеріальне становище, а й не забезпечують пересування до більш соціально престижних груп суспільства).



Источник: https://infopedia.su/2x6ac4.html

Квалификация — это… Профессиональная квалификация :

Во многих сферах жизни часто можно услышать про наличие или отсутствие какой-либо квалификации. Из статьи можно узнать, что квалификация – это понятие очень широкое и даже его термин имеет два основных перевода.

Значение понятия

С английского языка термин переводится как «качество», что означает степень проявляемых достоинств. В более древнем переводе (с латинского) слово «квалификация» – это сочетание слов «какой» и «делать». Иначе говоря, насколько хорошо то, что делается.

В зависимости от области применения, термин означает оценку степени качества или же предусмотренные уровни.

Типы квалификации

Квалификация – это довольно обширное понятие. Существуют различные ее типы, выделяемые в зависимости от сферы применения:

  • в образовании это – уровень подготовки тех, кто закончил учебное заведение (среднее или высшее);
  • в трудовых отношениях – уровень проявления профессиональных качеств, степень пригодности к определенным требованиям;
  • в спорте – предварительные (отборочные) соревнования;
  • в уголовном праве – оценка конкретного общественно-опасного действия.

Помимо разделения по сфере применения, различают квалификацию работника и работы.

Квалификация работника

Для работника квалификация – это степень его обученности в профессиональном смысле. Другими словами, это уровень его подготовки, наличие опыта, теоретических и практических навыков для выполнения определенного вида деятельности. Чаще всего квалификация устанавливается в виде категории или разряда.

Работник имеет право пройти курсы повышения квалификации и получить после этого более высокую категорию или разряд. От этого повысится и его заработная плата. Но если сотрудник не сможет подтвердить имеющуюся категорию, работодатель будет иметь право понизить ее и даже разорвать трудовой договор.

Процедура определения уровня подготовки профессионала имеет свои особенности в каждой отдельной стране. Они прописаны в трудовом законодательстве.

Квалификация работы

Данная характеристика устанавливается в зависимости от степени сложности, ответственности работника во время выполнения трудовых обязанностей. Определяется она соответственно с существующими записями о тарифно-квалификационных разрядах, которые относятся к конкретной специализации.

Что такое квалификация работы и почему она важна? Ею пользуются при установлении тарифных ставок и окладов, от которых начисляется заработная плата. Простыми словами, от квалификации зависит оплата труда.

Профессиональная квалификация

Так называют профессиональную подготовку работника, которому предстоит выполнять определенный вид деятельности. Работа требует той или иной квалификации, определяемой в зависимости от ее предполагаемой сложности и необходимого качества выполнения.

Чаще всего существуют следующие ступени:

Среди рабочих специальностей существует 6 разрядов, которые прописаны в специальной сетке. Как правило, профессиональные училища выпускают рабочих 3-4 разряда.

Для педагогов существует своя сетка. Так после окончания высшего учебного заведения педагог вступает в должность специалистом и работает без категории. Далее он может повысить ее до 2-й, 1-й, высшей. Последней квалификационной ступенью в педагогике является категория учитель-методист.

У служащих своя сетка. Она состоит из 18-ти разрядов.

Не стоит забывать, что в реальных условиях труда квалификация по сетке не всегда соответствует настоящему мастерству. Помимо повышения квалификации, у работника должно присутствовать чувство ответственности, профессионального долга, гражданская зрелость.

Источник: https://www.syl.ru/article/191943/new_kvalifikatsiya—eto-professionalnaya-kvalifikatsiya

Квалификация по диплому

Квалификация по диплому присваивается студентам государственной аттестационной комиссией вузов по итогам обучения после защиты выпускной квалификационной работы или сдачи экзаменов и согласуется со специальностью.

Содержание

  • Что такое квалификация по диплому
  • Пример квалификации в дипломе

Квалификация по диплому – это статус выпускника, отражающий определенный набор знаний, умений, полученный за время учебы в вузе. После перехода на Болонскую систему высшие учебные заведения РФ присваивают квалификационные степени бакалавра, специалиста и магистра, соответствующие уровням профессионального образования.

  1. Бакалавр. Степень присуждается по итогам четырехлетнего обучения в вузе по всем научным направлениям, кроме медицины. Дает право не только на профессиональную деятельность, но и предоставляет возможность получения магистерской степени.
  2. Специалист. Наиболее распространенная в образовательной системе квалификация. Подтверждает право на практическую деятельность на высоком профессиональном уровне и на обучение за рубежом по имеющимся международным соглашениям с целью соискания ученой степени. Обычно квалификация специалиста (юрист, бухгалтер, экономист, менеджер) присуждается после пяти или шести лет обучения в вузе. Диплом выдается во всех научных областях, включая медицину.
  3. Магистр. Для получения этой степени необходимо проучиться два года по программе, ориентированной на научно-исследовательскую деятельность. Поступить на обучение могут бакалавры или специалисты любого направления. Магистерская работа должна быть независимым исследованием, проведенным под контролем научного руководителя. Квалификация магистра и специалиста дает право на поступление в аспирантуру и участие в программах для получения ученой степени.

Пример квалификации в дипломе

В дипломах выпускников программ бакалавриата и магистратуры в качестве квалификации указывается степень бакалавра (академического или прикладного) и направление, в котором выпускник может реализовать свои знания и умения. Например:

  • прикладной бакалавр экономики;
  • академический бакалавр менеджмента;
  • магистр культурологии, юриспруденции, психологии.

В дипломе выпускников специалитета на первой позиции указывается полученная профессия (она и будет квалификацией), на второй – отрасль деятельности (специальность или направление высшего образования согласно перечню, утвержденному Минобрнауки), например:

  • инженер – специальность «строительство уникальных зданий и сооружений»;
  • экономист – «экономическая безопасность»;
  • провизор – «фармация»;
  • юрист – «правоохранительная деятельность»;
  • художник-постановщик театра – «сценография».

Выбор будущей специальности и места работы должен основываться на знании того, что такое квалификацию по диплому. Понимание сути понятия позволит не ошибиться при заполнении важных документов при устройстве на работу.

Отзывы и обсуждения

Источник: https://edunews.ru/students/info/chto-znachit-kvalifikaciya-po-diplomu.html

Квалификация специалиста по диплому: понятие, особенности

Чтобы построить успешную карьеру, выпускники школы должны понимать, что в наше время никак не обойтись без высшего образования, которое поистине является путевкой во взрослую жизнь. Овладение престижной профессией в высшем учебном заведении поможет в будущем найти престижную, интересную и высокооплачиваемую работу, а также реализовать свои планы и мечты.

В 2003 году Российская Федерация ратифицировала Болонскую конвенцию, согласно которой было создано Европейское пространство единого высшего образования.

После этого диплом, полученный в любом российском ВУЗе, будет официально признан в каждой из 48 европейских стран, подписавших декларацию.

Однако с вхождением в данное пространство возникла некоторая путаница в терминологии. Попробуем разобраться, что же означает квалификация по диплому.

Профессия и специальность

Итогом обучения является приобретение знаний и навыков в какой-то области приложения трудовых ресурсов. Понятие профессия включает в себя деятельность в следующих ситуациях:

  • некоторая сфера, в рамках которой вкладываются ресурсы, умения и квалификация человека;
  • совместная работа группы сотрудников, которые объединены определенными дополняющими друг друга функциями;
  • выполнение задач за вознаграждение;
  • общественный статус, приобретаемый в процессе выполнения работы.

Квалификация по диплому же является уровнем полученных знаний, который необходим для их применения при работе.

Специальность – это более определенное понятие, она считается какой-то частью профессии. К примеру, при профессии юрист человек может иметь специальность адвоката, нотариуса, прокурора, судьи. То есть специальностью является узкое применение умений человека, какое-либо профильное использование его сил.

Типы предприятий общественного питания

Квалификация

Само такое определение имеет несколько размытый смысл, так как ее приобретение может быть как теоретическим, так и практическим. Квалификация по диплому отображает уровень подготовки человека после окончания учебного заведение. И формулировка может отличаться от качества и степени подготовки, полученной в процессе обучения.

Ратификация Болонской конвенции привела к проведению реформ в российской системе образования, которая стала трехступенчатой. Выпускники теперь могут иметь один из трех уровней подготовки:

  1. Бакалавр (обучение не менее 4-х лет). Базовая форма подготовки студентов, которая является полноценной (а не урезанной, как бытует мнение). В дипломе в данном случае указывается, в какой отрасли получено образование бакалавра и по какому направлению. То есть квалификация по такому диплому совпадает со специальностью (например, «бакалавр экономики»).
  2. Специалист (обучение не менее 5 лет). По окончании специалитета, в дипломе пишется квалификация, например, «инженер» и специальность – «Электронная техника». В применении к образованию и общественным отношениям первое определение является более узким понятием.
  3. Магистр (обучение не менее 6 лет). По окончании бакалавриата можно получить диплом, окончить обучение и идти работать, а можно перейти в магистратуру и продолжить получение знаний. Впрочем, в дипломе магистра, как и у бакалавра, определение совпадет со специальностью.
Читайте также:  Що-небудь чи що не будь як правильно?

Понятие квалификация в трудовых отношениях имеет совершенно другое значение, так как подразумевает приобретение опыта, повышение уровня знаний и умений. Таким образом, теоретические знания примеряются на практике, что отображается в осуществлении трудовой деятельности.

Источник: http://ofice-life.ru/interesno/kvalifikaciya-specialista-po-diplomu-ponyatie-osobennosti.html

Кваліфікація — це важлива якість фахівця

У всі часи вважалося престижним мати високооплачувану і гідну роботу. Нинішнє століття не став винятком. Однак для того щоб сучасній людині влаштуватися на подібне місце, необхідно володіти не тільки винятковим набором особистісних якостей, але і бути досить досвідченим в даній області.

Найбільш повно всі трудові характеристики співробітника відображає його кваліфікація.Це визначення має на увазі під собою сукупність рівнів або ступенів, які наочно ілюструють оцінку якості виконуваної роботи.

В той же час, з іншого боку, подібний термін може бути охарактеризований як рівень підготовки співробітника. Однак визначення «кваліфікація» — це також у багатьох випадках позначення професії або ж спеціальністю, за якою працює та чи інша людина.

Проте у подібного поняття є ще кілька тлумачень, проте вони мало пов'язані з загальною темою статті. Таким чином, даний термін є широко поширеним в сучасному світі.

Програма підвищення кваліфікації

Подібні заходи проводяться в спеціалізованих установах, основна діяльність яких спрямована саме на підвищення кваліікаціі. Дані організації здійснюють свою роботу на підставі нормативної документації, стандартів, а також чинного Кодексу про освіту.

Для того щоб ваша професійна кваліфікація завжди була на належному рівні, необхідно постійно вдосконалюватися, навчаючись у вищезазначених закладах.

У загальному випадку всі подібні курси будуються за однією і тією ж програмою: спочатку відбувається «начитка» необхідного матеріалу, а потім слід чергу іспиту.

Якщо тестування та інші випробування пройдені успішно, то вам прісваевается відповідна кваліфікація. Це може бути видача дипломів або сертифікатів, а також інших документів, що засвідчують як вашу особистість, так і рівень ваших знань.

Успішна компанія

Цілком логічно, що після отримання однієї або декількох ступенів кваліфікації, співробітник починає замислюватися про те, де і як найбільш вигідним чином використовувати набуті знання, уміння і навички.

Отже, працівник починає виконувати більш широкий спектр робіт, приймає на себе нові права і обов'язки, а також стежить за виконанням доручень та завдань іншими службовцями.

Адже успішність компанії в цілому визначається ступенем участі та підготовленості кожного окремого співробітника.

Висновок

Таким чином, на підставі всього вищесказаного можна зробити висновок про те, що кваліфікація — це не тільки рівень знань і можливостей, але і збільшення кількості виконуваних обов'язків, що припадає на одного працівника. А швидке і якісне виконання необхідних робіт стане не тільки приємним сюрпризом для замовника, але і дозволить збільшити його особистий дохід. Професіоналізм і активна позиція фахівця — важливий крок на шляху до досягнення успіху.

Источник: https://olympica.com.ua/659095-kvalifikaciya-ce-vazhliva-yakist-fahivcya.html

Як абітурієнту правильно зробити свій вибір

Як абітурієнту правильно зробити свій вибір, що б потрапити на бюджет!!

Потрібно знати! Вступ на бюджет у ВНЗ здійснюється за конкурсом НЕ всередині ВНЗ, а за фахом по Україні! Тобто, якщо Ви бачите себе в першій десятці в конкретному рейтингу, це не означає, що Ви пройдете (після формування рейтингу по Україні може бути, що Ви 1573 на 500 бюджетних місць). НЕ варто вступати наосліп – читаємо правила прийому!

Конкурс за спеціальністю єдиний СКРІЗЬ, а не в різних ВНЗ свій, як дотепер думають багато абітурієнтів!

При вступі на бюджетні місця НЕ грає ролі:

– кількість заяв на цю спеціальність в даному ВНЗ,

– кількість пільговиків (вони йдуть за квотами понад конкурсу);

– кількість перших пріоритетів і інші статистичні дані.

Важливими для вступу є:

  1. Ваш конкурсний бал на цю спеціальність при подачі в даний ВУЗ! При подачі заяв конкурсний бал на різні спеціалізації однієї спеціальності навіть в одному ВНЗ може бути різним з-за вагових коефіцієнтів! На бюджет пройде той, у кого підсумковий бал буде вище прохідного (орієнтуємося на дані 2016 року).
  2. Максимальна кількість бюджетних місць на дану спеціалізацію в даному ВНЗ. Спеціалізація не візьме на бюджет більше бюджетних місць, навіть якщо Ви набрали прохідний бал і вище.

Стратегія вибору: «Спеціальність» або «ВНЗ» або «Бюджет»?

ВАРІАНТ 1 – ВИБИРАЄМО СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, а пріоритет розставляємо за пріоритетністю різних кафедр ВНЗ або всередині ВНЗ (одна і та ж спеціальність може бути представлена кількома спеціалізаціями).

По результату ЗНО шукаємо ВНЗ з урахуванням того, що у різних ВНЗ можуть бути різні ЗНО та коефіцієнти на одну і ту ж спеціальність! Потрібно вибрати ті ВНЗ (спеціалізації), на яких у Вас буде максимально вигідний конкурсний бал (перераховуємо свої бали ЗНО)!

Наприклад, профільний ЗНО може бути з коефіцієнтом 0,2-0,5, якщо Ви здали його краще всього – шукаємо де він максимальний, якщо гірше інших ЗНО – шукаємо де він мінімальний.

Зверніть увагу, що в деяких ВНЗ у формулі враховуються підкурси з коефіцієнтом 0,05 (10 балів).

Якщо Ви не закінчували підкурси, то Ви втрачаєте ці 10 балів і за умови, що всі здано на 200 балів, Ваш максимальний конкурсний бал складе 190 балів.

Що б не втратити ці 10 балів шукаємо спеціалізації і ВНЗ цієї спеціальності, де замість підкурсів ці 10 балів враховані при розрахунку конкурсних коефіцієнтів ЗНО.

Тому уважно дивимося на коефіцієнти сайту вступ-інфо (їх сума повинна дорівнювати 1) Дивіться правила прийому ВНЗ!

ВАРІАНТ 2 – ВИБИРАЄМО ВНЗ, а пріоритет розставляємо у відповідність зі спеціальностями (спеціалізаціями). Як правило ВНЗ вибирається або за рейтингом (престижності), або за географічним принципом.

По результату ЗНО визначаємося зі спеціальностями, на які можемо пройти на БЮДЖЕТ. Для вибору відповідної спеціальності потрібно знати торішній конкурсний бал по Україні.

Наприклад, якщо у Вас середній бал вийшов 130-150, тоді немає сенсу розраховувати на бюджет на комп’ютерні та економічні спеціальності у кожному ВНЗ (не пройдете).

У кожному ВНЗ є спеціальності, на які можна пройти на БЮДЖЕТ з балами до 130, наприклад 133 «Галузеве машинобудування» (конкурсний бал 2016 року = 127) і є спеціальності, на які важко пройти з балами навіть вище 170-180 !!!

ВАРІАНТ 3 – ВИБИРАЄМО БЮДЖЕТ, а пріоритет розставляємо у відповідності зі спеціальностями (спеціалізаціями) на які є шанс пройти. По результату ЗНО визначаємося зі спеціальностями, на які можемо пройти на БЮДЖЕТ орієнтуючись на конкурс 2016 по Україні.

З’ясувати конкурсний бал в 2016 році можна у представників ВНЗ або самому зробити моніторинг обраної спеціальності за вступ-інфо або абит-пошук за 2016 рік.

Источник: http://web.kpi.kharkov.ua/htpe/yak-abituriyentu-pravilno-zrobiti-svij-vibir/

Ніж професія відрізняється від спеціальності і чи є різниця

Зміст

  • Трохи про професії
  • Трохи про кваліфікації
  • Шлях до мрії
  • Висновок

Багато хто, намагаючись відповісти на це питання, не можуть дати точних і чітких формулювань, що дозволяють провести якісь конкретні паралелі. Більшість дорослих намагається знайти віддалено схожі трактування, але всі вони далекі від істини.

Професія і спеціальність – терміни, які постійно на слуху, але для того, щоб їх можна було доречно використовувати в мовленні, треба знати головні відмінності.

Трохи про професії

Якщо мова заходить про професії, то людина має на увазі якийсь вид трудової діяльності чи певного заняття, який просто неможливий без набуття певних якостей:

  • навички;
  • знання;
  • практичний досвід;
  • кваліфікація і т. д.

Професією можна оволодіти не тільки під час навчання у якомусь вузькоспеціалізованому закладі, але і час виконання практичних завдань. Формуючи певний професійний багаж, людина стає більш затребуваним на ринку праці. Таке поєднання виходить завдяки певним знанням, має певну сферу застосування. Виходячи з цього, була створена професійна типізація:

  • техніка;
  • економіка і фінанси;
  • будівництво та архітектура;
  • медицина і педагогіка.

Для формування розуміння того, чим же відрізняється професія від спеціальності, треба дати їм відповідні визначення.

Трохи про кваліфікації

Кваліфікація, в порівнянні з професією, присвоюється певному кандидату тільки в тому випадку, якщо він протягом визначеного часу підвищував свої професійні компетенції:

  • додаткову освіту, яке затверджується на законодавчому рівні;
  • отримання відповідного документа про проходження.

Така умова є обов’язковою для багатьох організацій. Хороший працівник повинен постійно підвищувати загальний рівень своїх компетенцій, а висока кваліфікація позначиться на рівні одержуваного доходу. Необхідно відзначити, що спеціальність – поняття, що має більш вузький характер, а тому потребує докладному поясненні.

Використовуючи вищеописану кваліфікацію, можна говорити про те, що різниця між поняттями досить вагома, і це можна побачити на простих прикладах.

Наприклад, технічні професії включають наступні спеціальності: конструктор, механік, інженер та ін Основне завдання всіх працівників — виконання своїх обов’язків у межах компетенції.

Крім того, вони повинні добре орієнтуватися в математики, фізики та інших точних науках.

Кожна спеціальність відрізняється, але в навчальному закладі закладається певна база універсальних знань під конкретну професію. Говорячи про посади, слід розуміти займане місце в певній організації, де працівник є структурною і підзвітною одиницею.

Шлях до мрії

Професія і спеціальність – головні стимулятори в житті кожної людини. Відповідальність за цей вибір покладається на учня, оскільки сфера майбутньої діяльності повинна визначатися заздалегідь. Для досягнення успіху в житті треба вибрати улюблений напрямок і постійно розвиватися в ньому. Такий співробітник привабливий для будь-якого роботодавця, високі гонорари будуть забезпечені.

Основне завдання – не загубитися у всьому різноманітті напрямків. Перше і найголовніше умова – вибір повинен ґрунтуватися тільки на тих заняттях, які будуть приносити задоволення. Гроші не повинні бути першочерговою метою. Цим і відрізняється кожен успішний чоловік, він присвячує багато часу своєму розвитку, а тільки потім отримує відповідні дивіденди.

Звичайно ж, завжди буде альтернативний варіант, рішення можна перекласти на плечі батьків, але тільки вони не зможуть правильно оцінити потреби і відповідний потенціал.

Різниця між двома вищеописаними варіантами пов’язана не тільки з економічними міркуваннями, але і подальшим майбутнім. Для отримання відповідей на питання можна звернутися до кваліфікованого психолога. В ході проходження нескладних тестів і консультації визначається майбутній вектор розвитку.

Висновок

Підводячи невеликий підсумок, можна сказати про те, що вищеописана термінологія відрізняється об’ємністю своїх трактувань. Професія – багатокомпонентний термін і великий, в його складі можна знайти певний набір спеціальностей.

Говорячи про відмінності між спеціальністю і професією, необхідно зазначити, що перший варіант неможливий без проходження спеціалізованого навчання, по закінченні якого буде отримано певне свідоцтво. Другий варіант – результат практичних дій.

Основна особливість окремих видів професій пов’язана з унікальними вродженими талантами і чеснотами. Не дарма кажуть про те, що для досягнення успіху потрібні не тільки зусилля, але і невелика дещиця таланту. Як правило, це стосується представників творчих професій: музикантів, акторів, співаків і т. д.

Працівник стає кращим у своїй справі тільки тоді, коли слід своєму покликанню. Тільки щира любов до своєї справи дозволяє домагатися дійсно фантастичних результатів.

Источник: http://jwoman.in.ua/nizh-profesiya-vidriznyayetsya-vid-spetsialnosti-i-chi-ye-riznitsya.html

Ссылка на основную публикацию