Відчиняти чи відкривати як правильно?

Блог Пономарева: відкривати чи відчиняти — що вибрати?

Олександр Пономарів доктор філологічних наук, професор

Image caption Двері відчиняють чи відкривають? А файли на комп'ютері?

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

  • Доктор філологічних наук, академік АН Вищої школи України.
  • Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  • Член Національної комісії України з питань правопису.
  • Веде мовний блог на BBC Україна з 2009 року.

Тарас Юрах просить з'ясувати відмінність між словами відкривати, відчиняти, відмикати, тобто тих, що їх ми використовуємо як відповідники російського открывать.

Яке слово правильно вживати щодо файлів на комп'ютері та закладок у браузерах — відкривати, розгортати чи щось инше?

Відчиняти вживаємо тоді, коли говоримо про вікна, двері, брами.

Відкривають рахунки, кредити, простори, перспективи тощо.

Файли на комп'ютері теж відкривають, а потім, якщо вони не розгорнуті, розгортають.

Читач, який не вказав прізвища, запитує, як перекласти з російської мови словосполуку нержавеющая сталь.

Наявні в словниках варіянти не підходять із різних міркувань. Нержавіюча порушує тенденцію уникати активних дієприкметників теперішнього часу. Сталь, що не іржавіє — не годиться для терміна, оскільки термін не може бути виражений зворотом.

«Українсько-німецький словник» Зенона Кузелі та Ярослава Рудницького (Ляйпциг, 1943) містить дуже вдало створене слово нержавний.

Відсутність цього слова в сучасних словниках є вадою, яку давно пора виправити. Отже, нержавна сталь.

Костянтин Полинський цікавиться відмінністю між дієсловами знерухоміти і знерухомити.

Знерухоміти означає стати нерухомим. Знерухомити — зробити щось нерухомим. Російське обездвижить — знерухомити. Дієприслівники — знерухомивши, знерухомівши.

Марина Охріменко запитує, який із висловів краще вживати: у свою чергу чи своєю чергою, та чи потрібно виділяти його комою.

Можна використовувати обидва вислови. Виділяти в реченні комами жоден із них не потрібно.

Чи потрібно виділяти слово відповідно в реченні, також запитує читачка.

Не потрібно.

Пан чи пані Г. С. хоче знати, як правильно: газуватий чи газоподібний стан речовини?

У сучасній термінології поширеніший варіянт газоподібний. Хоч проти газуватий принципових заперечень не маю.

Прискорення чи пришвидшення?

Словники ставлять на перше місце прискорення, але я гадаю, що основним має бути пришвидшення, оскільки фізичний і технічний термін на позначення ступеня руху — швидкість. Трамвай, потяг — швидкісний. Отже, має бути на першому місці пришвидшення.

—-

Будь ласка, зверніть увагу, що професор Пономарів користується Проєктом українського правопису 1999 року, тож слова на кшталт инший, варіянт, радости — це не помилки.

Источник: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-43090586

Олександр Пономарів: чому не варто відкривати вікна

Двері відчиняють чи відкривають? А файли на комп’ютері?

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу на сайті української служби ВВС продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови.

Тарас Юрах просить з’ясувати відмінність між словами відкривати, відчиняти, відмикати, тобто тих, що їх ми використовуємо як відповідники російського открывать.

Яке слово правильно вживати щодо файлів на комп’ютері та закладок у браузерах – відкривати, розгортати чи щось инше?

Відчиняти вживаємо тоді, коли говоримо про вікна, двері, брами.

Відкривають рахунки, кредити, простори, перспективи тощо.

Файли на комп’ютері теж відкривають, а потім, якщо вони не розгорнуті, розгортають.

Читач, який не вказав прізвища, запитує, як перекласти з російської мови словосполуку нержавеющая сталь.

Наявні в словниках варіянти не підходять із різних міркувань. Нержавіюча порушує тенденцію уникати активних дієприкметників теперішнього часу. Сталь, що не іржавіє – не годиться для терміна, оскільки термін не може бути виражений зворотом.

“Українсько-німецький словник” Зенона Кузелі та Ярослава Рудницького (Ляйпциг, 1943) містить дуже вдало створене слово нержавний.

Відсутність цього слова в сучасних словниках є вадою, яку давно пора виправити. Отже, нержавна сталь.

Костянтин Полинський цікавиться відмінністю між дієсловами знерухоміти і знерухомити.

Знерухоміти означає стати нерухомим. Знерухомити – зробити щось нерухомим. Російське обездвижить – знерухомити. Дієприслівники – знерухомивши, знерухомівши.

Марина Охріменко запитує, який із висловів краще вживати: у свою чергу чи своєю чергою, та чи потрібно виділяти його комою.

Можна використовувати обидва вислови. Виділяти в реченні комами жоден із них не потрібно.

Чи потрібно виділяти слово відповідно в реченні, також запитує читачка.

Не потрібно.

Пан чи пані Г. С. хоче знати, як правильно: газуватий чи газоподібний стан речовини?

У сучасній термінології поширеніший варіянт газоподібний. Хоч проти газуватий принципових заперечень не маю.

Прискорення чи пришвидшення?

Читати також:  Японський дипломат: російська мова заважає розуміти Україну

Словники ставлять на перше місце прискорення, але я гадаю, що основним має бути пришвидшення, оскільки фізичний і технічний термін на позначення ступеня руху – швидкість. Трамвай, потяг – швидкісний. Отже, має бути на першому місці пришвидшення.

Источник: https://3oko.com.ua/oleksandr-ponomariv-chomu-ne-varto-vidkryvaty-vikna/

Як правильно відкрити докази стороні обвинувачення?

Уявіть ситуацію: ви захищаєте клієнта, який має статус підозрюваного. Під час досудового розслідування у межах надання правової допомоги клієнту ви направили кілька адвокатських запитів до державних органів чи приватних установ. Водночас клієнт також самостійно збирає докази на підтвердження невинуватості.

У результаті частину доказів адвокат і клієнт зібрали до завершення досудового розслідування. Інші докази отримав захисник вже після направлення обвинувального акта до суду як відповідь на адвокатський запит у вигляді документів та іншої інформації. Захист зобов’язаний відкрити отримані матеріали стороні обвинувачення.

Але як правильно відкрити докази стороні обвинувачення під час досудового розслідування та судового розгляду?

Слідчий, прокурор, сторона захисту: хто перший?

Порядок відкриття матеріалів іншій стороні регулюється ст.290 КПК України. За змістом частин 1-5 вказаної статті, саме прокурор або слідчий за дорученням прокурора першими повідомляють про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування.

На практиці – слідчий викликає «на ознайомлення». Таким чином, сторона захисту отримує повний доступ до усіх матеріалів кримінального провадження: допити, документи, речові докази.

Факт надання доступу до матеріалів сторона захисту підтверджує шляхом підписання протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. На практиці підозрюваний та захисник розписуються у протоколі про те, що ознайомлені з усіма матеріалами досудового розслідування. Це поширена помилка. Згідно ч.9 ст.

290 КПК України, сторони зобов’язані підтвердити факт надання доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Тобто замість «ознайомитися з усіма матеріалами» сторона має описати кожен документ.

Це унеможливить зловживання із перенумерацією сторінок провадження, їх заміною та долученням нових доказів після ознайомлення.

Розглянемо порядок відкриття матеріалів на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду.

Досудове розслідування

Коли сторона захисту має відкривати докази? З огляду на правила ч.6 ст.290 КПК України, сторона захисту зобов’язана надати доступ до зібраних доказів за запитом прокурора. Однак захист має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого.

Захист має право прийняти рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів після закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, момент відкриття матеріалів стороною захисту доцільно визначати моментом завершення ознайомлення із матеріалами слідства.

Після цього необхідно вирішити, що саме із зібраних матеріалів захист використає під час судового розгляду і відповідно зобов’язаний надати прокурору. Захист не повинен ознайомлювати із матеріалами слідчого, адже мова йде про використання доказів вже під час судового розгляду, тобто слідчий із процесу виключається.

Як підтвердити факт надання доступу до матеріалів, зібраних захистом?

Слідчий надає стороні захисту для підтвердження факту доступу відповідний протокол. І робить правильно, оскільки саме у протоколі фіксуються хід і результати проведення процесуальної дії відповідно до ч.1 ст.104 КПК України. Але протокол можуть складати тільки слідчий і прокурор, що ж робити захисту? Пропоную кілька варіантів.

  1. Цінний лист. Надіслати на ім’я старшого групи прокурорів цінний лист, до якого долучити матеріали, які захист збирається використати під час судового розгляду.
  2. Зустріч. Ознайомити безпосередньо старшого групи прокурорів із матеріалами та відібрати у нього розписку/заяву, які підтвердять факт ознайомлення до завершення досудового розслідування.
  3. Лист. Надіслати на ім’я старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні лист, у якому зазначити про надання доступу до матеріалів захисту у визначений час за адресою робочого місця адвоката. Місце насправді неважливе, це може бути будь-який ресторані, якщо у вас є бажання справити враження на прокурора J

У випадку із листом, захист лише повідомляє прокурора про можливість ознайомлення із матеріалами. Надалі у суді буде складно підтвердити факт ознайомлення прокурора з матеріалами, якщо він не прибув для ознайомлення у визначені місце та час.

В інших випадках захист матиме докази, що підтверджують факт надання доступу прокурору до матеріалів, які будуть використані під час судового розгляду: розписка, опис вкладення чи інший документ. Якщо отримати письмове підтвердження проблемно, фіксуйте ознайомлення на відео.

Обвинувачення доводить свою позицію за допомогою доказів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження. Захист збирає свій кейс матеріалів, які буде надавати суду під час дослідження доказів.

Залежно від тактики захисту, докази долучаються до матеріалів кримінального провадження як під час досудового розслідування, через відповідне клопотання у порядку ст.

220 КПК України, так і під час судового розгляду.

Судовий розгляд

Після направлення обвинувального акта до суду прийшли відповіді на адвокатські запити, ще й клієнт отримав додаткові матеріали на свій захист. Тепер ви маєте листи, документи, інші матеріали, які треба надати суду під час судового розгляду. Якщо порушити порядок відкриття матеріалів стороні обвинувачення, суд не зможе допустити відомості, що містяться в них як докази.

Як відкрити іншій стороні матеріали, отримані під час судового розгляду?

Порядок відкриття матеріалів іншій стороні під час судового розгляду майже не врегульований. Спеціальних правил у КПК для відкриття під час судового розгляду немає.

Лишається тільки норма із розділу «Досудове розслідування» – ч.11 ст.

290 КПК України: «Сторони кримінального провадження зобов’язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду».

Також відсутня і судова практика, яка могла б зорієнтувати щодо порядку відкриття матеріалів іншій стороні. Суддя не має виносити ніяких додаткових процесуальних рішень за результатами відкриття матеріалів, тож пошук судової практики у Єдиному державному реєстрі судових рішень не дасть результатів. Тому потрібно вмикати творчість

Источник: https://bargen.com.ua/2018/02/28/yak-pravylno-vidkryty-dokazy-storoni-obvynuvachennya/

Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Методичний кабінет Розробки занять для елективного курсу

Відкривати – відчиняти – розкривати – розгортати – розплющувати – відмикати

Російське слово «открывать» українською перекладається переважно як відкривати. Проте існують усталені сполуки, де це слово перекладається по-іншому.

Відкривати відкривати фірму відкривати рахунок відкривати шухляду відкривати комусь очі на правду
Відчиняти відчиняти (розчиняти, прочиняти) двері відчиняти (розчиняти, прочиняти) вікно
Розкривати розкривати нові таланти
Розгортати розгортати газетурозгортати книгу
Розплющувати розплющувати очі після сну
Відмикати відмикати замок відмикати ключем двері
Читайте также:  Ближче чи блище як правильно?

Складіть речення, використовуючи подані дієслова.

  1. Інтерактивна вправа «Діалог». Робота в парах.

Скласти діалог на тему «Носієм яких скарбів є рідна мова?»

  1. Інтерактивна вправа «2 — 4 – усі разом». Робота в групах.

Дібрати до запропонованих дієслів синонімічні фразеологізми.

Заплутатися —… (збитися з пантелику);

наздоганяти —… (на п'яти наступати);

набридати —… (кілком у горлі стояти);

порозумнішати —… (за розум узятися);

розвиднятися —… (благословлятися на світ);

не журитися —… (бити лихом об землю);

перебільшувати —… (робити з мухи слона);

мовчати —… (тримати язик за зубами; ні пари з уст);

швидко бігти —… (ніг під собою не чути);

знищити —… (стерти на порох);

10.«Орфографічна хвилинка».

Списати речення. Пояснити орфограми. Зробити морфологічний розбір дієслів.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

V. Контрольно – оцінювальний етап.

Заповнити картку самоконтролю.

Дата Прізвище Ім`я
Як працював на уроці Коментар учня Оцінка
1. Я повторив раніше вивчений матеріал
2. Я висловлював нові ідеї
3. Я плідно працював у групі
4. Я зможу скласти узагальнювальну розповідь
5. Настрій на уроці, мої очікування

Тема. Складні випадки правопису дієслова.

Мета: систематизувати й узагальнити знання про дієслово, повторити

складні орфограми в закінченнях дієслів; формувати й удоскона –

лювати вміння й навички знаходити орфограми у правописі форм

дієслова, пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати

слова з цими орфограмами; перевірити якість засвоєння вивчених

тем; виробляти навички взаємоконтролю; розвивати уважність,

спостережливість; виховувати пошану до рідного слова.

Тип уроку. Урок повторення і узагальнення вивченого.

Обладнання. Картки із завданнями, орфографічний словник, тест .

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Складання плану уроку. Колективна робота.

План уроку

  1. Правопис особових форм дієслова.

  2. Використання активних дієприкметників.

  3. Побудова речень з дієприслівниковим зворотом.

  4. Написання НЕ з дієсловами.

ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

Отже, сьогодні на уроці йтиметься про написання дієслова, які викликають труднощі.

Ви розширите і поглибите свої знання про правила написання дієслів,

навчитесь обґрунтовувати вибір даної орфограми, закріплюватимете навички роботи з орфографічним словником.

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого.

  1. Вставте пропущені букви. Колективна робота.

Сп…ш, їс…ш, нес…ш, електрифіку…ш, кле…ш, вигра…ш, грим…ш. зустрін…ш, уми…шся, до…ш, єдна…ш, шуга…ш, сид…ш, крут…ш,

диш…ш, вража…ш, кос…ш, маст…ш, організу…ш, лов…ш, єхидству…ш,

напиш…ш, ірж…ш, доповіс…ш, сто…ш, ганя…ш, мовч…ш.

У дієсловах із вставними Е, Є підкресліть першу літеру і прочитаєте

Закінчення українського прислів`я «В один чобіт…»

І група

Поєднайте закінчення дієслів теперішнього часу з їх граматичними ознаками

-ать ІІ особа, однина, І дієвідміна;

-еш ІІІ особа, множина, ІІ дієвідміна;

-емо І особа, множина, ІІ дієвідміна;

-Їмо І особа, множина, І дієвідміна.

ІІ група

Поставте дієслова в наказовому способі, а саме: у ІІ особі однини та множини, а також у І особі множини. Запишіть утворені форми.

Закреслити, сісти, скакати, дунути, пустити.

ІІІ група

Поставте подані дієслова у форму І особи однини. З`ясуйте, які чергування

приголосних відбуваються при зміні.

Лазити, хотіти, купити, радити, мастити, пекти.

  1. «Редактор». Виправити помилки у використанні дієприкметників.

Допомігший, посинівший, бувший, пожовтівший, завідуючий, командуючий,; навчаючий сина батько, поважаюча себе людина,

говорячий промову депутат, виконуючий пісню співак. Нудьгуючими від пересичення очима дивився він на село. Не бійся гостя, сидячого за столом, а бійся стоячого біля дверей.

  1. Творче конструювання. Групова робота.

І група

Замініть прості речення складними і запишіть.

1. Наштовхнувшись на незнайому людину, хлопці тро­хи зніяковіли.

ль2.Увійшовши в воду, діти почали бризкати один на одного.

Чи можна подані складні речення замінити простими з дієпри­слівниковим

зворотом? Чому?

1. Коли хмара наблизилась, почувся глухий грім. 2. Після того як брат поставив перед собою мету вчитися краще, його не впізнавали у класі.

ІІ група

Прочитайте. Спробуйте замінити складні речення простими
з дієприслівниковими зворотами. Запишіть їх.

1. Андрійко змазував лижі, він готував їх до змагань. 2. Хлопець підходить до багаття, він кидає у вогонь обе­ремок хмизу. 3. Коли ми сиділи біля вогнища, до нас підійшли незнайомі хлоп'ята. 4. Мишко хворів цілий тиж­день, і тепер йому доводиться надолужувати прогаяне. 5. Коли ми вийшли з кіно, почався сильний дощ.

Чому одні речення вдається перебудувати на прості, а інші — ні? Спишіть, виправляючи помилки.

1. Спускаючись з гори, у нього зламалась лижа. 2. Чи­таючи книгу, у нього завмирало серце. 3. Проходячи повз будинок, з вікна почувся крик. 4.Протягнувши руку по ягоду, з куща почулося шипіння.

Поясніть, у чому полягають помилки.

ІІІ група

Чи можна подані речення замінити реченнями з дієприслів­
никами? Доведіть.

1.Метелик спить із складеними крилами. 2. Під час спостережень за рослинами будьте обережними. Серед них є дуже отруйні. 3. Коли пінгвіни повертаються з моря, вони розганяються у воді і легко вискакують на берег або лід.

5.Орфографічний практикум. Групова робота.

І група

З`єднайте лінією, де потрібно, НЕ з дієприкметником.

Не зловлений птах; не підтверджений факт; факти були не підтверджені; не внормований документ; не бачена ніким фортеця; не бачена краса; не скінчена розмова; не полита розсада; ще не замкнені двері; город залишився не политий; не осилене завдання; довго не стихаючий вітер; не стихаюча буря; не сказане, а написане привітання; не темніючий виріб; не захищений від вітру куточок; не аналізований випадок; отава знову не скошена; не скошена трава; не дозрілі яблука.

У дієприкметниках, які пишуться разом із не, підкресліть четверту від початку

букву і прочитаєте ім'я та прізвище автора рядків: Співає кожен, хто якої

може. І так співає, як йому дано.

ІІ група

Визначте дієслова, від яких можна утворити форми на –но, -то.

Радіти,віддалятися, прибити, крокувати, пережити, розпашіти, тонути,

спорядити, завмерти, обледеніти, переконати, прогнати, змагатися, маринувати, височіти, шипіти, загнати, грати, досягати, надивитись.

У визначених дієсловах підкресліть четверту від початку букву і дізнаєтесь, як називають богиню сімейного затишку в Україні.

ІІІ група

З`єднайте, де потрібно, НЕ з дієприслівниками.

Не волячи, не зчувшись, не задкуючи, не навидячи, не наважуючись, не стямившись, не здужаючи (хворіючи), не дзенькаючи, не продумавши, не славлячи (ганьблячи), не хтуючи, не зупиняючись, не дооцінюючи, не пробачаючи, не копаючи, не добачаючи.

У дієприслівниках, які пишуться з НЕ окремо, підкресліть четверту від початку букву і прочитаєте справжнє прізвище Олександра Олеся.

  1. Творче завдання. Складіть висловлювання в публіцистичному стилі, вживаючи подані словосполучення. Використайте наказовий спосіб дієслів, визначте вид, час, особу, число їх. Поясніть наявні в дієсловах орфограми. При потребі використайте орфографічний словник.

Ставитись до людей; любити і шанувати працю; вважати себе щасливим; збагачуватися духовно; дорожити надбанням людства.

Прочитайте складені тексти. Визначте найкращі. Виправте допущені в решті робіт мовленнєві помилки.

ІV. Контрольно-оцінювальний етап.

Взаємооцінювання. Робота в парах.

Виконати тестове завдання.

І варіант

1. Позначте рядок, у якому всі дієслова мають одну і ту ж особову форму:

а) належить, співає, пише, малює;

б) ходиш, кажеш, робиш, опишу;

в) світять, летить, можуть, скажуть;

г) зшию, прочитаю, пересиплю, віщує;

д) б`ється, в`є, сміється, подивлюсь.

2. Позначте рядок, у якому всі дієслова з часткою НЕ пишуться окремо:

а) (не)можу, (не)знаєш, (не)скажу, (не)дізнаюсь;

б) (не) малюю, (не)бачиш, (не)кричить, (не)навиджу;

в) (не)варити, (не)співаєш, (не)волити, (не)знати;

г) (не)хтувати, (не)щастить, (не)чути, (не)ставити;

д) (не)хворіти, (не)зчутися, (не)належати, (не)сварити.

3. Позначте рядок, у якому в закінченнях усіх дієслів треба писати літеру Е:

а) скаж…те, жив..ш, крич…ш, гн…ш;

б) хоч…ш, змож…мо, пиш…те, ріж…ш;

в) їд…ш, бач…те, вийд…ш, в`ян…те;

г) говор…те, в`яж…мо, буд…мо, пиш…мо;

д) змаж…те, розчеш…ш, свідч…мо, тч…ш.

4. Позначте рядок, у якому в закінченнях усіх дієслів треба писати літеру И:

а) говор…те, пиш…ш, лаз…ш, мус…ш;

б) муч…те, сид…ш, каж…ш. нос…мо;

в) грим…ш, повіс…ш, біж…мо, ріж…мо;

г) сп…мо, чист…ш, хоч…ш, мож…ш;

д) крич…те, сид…мо, бач…ш, крут…ш.

5. Позначте речення, у якому виділене дієслово є безособовим:

а) Люблю, коли духмяно пахне акація;

б) У небі зоріє Чумацький Шлях;

в) У хаті щось загриміло;

г) Загримів грім, і блискавка розрізала небо навпіл;

д) У повітрі вже пахне весною.

6. Позначте рядок, у якому в усі слова потрібно вставити НН:

а) незліче…ий, сказа…ий, здорове…ий;

б) причепле…ий, нездола…ий, смире…ий;

в) письме…ий, невблага…ий, виріза…ий;

г) нерівня…ий, со…ий, несказа…ий;

д) невпізна…ий. зробле…ий. страше…ий .

7. Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до однієї дієвідміни:

а) летіти, співати, сміятися;

б) стелити, вішати, сидіти;

в) поливати, садити, мазати;

г) знімати, водити, танцювати;

д) ходити, голосити, повідомити.

8. Позначте рядок, у якому всі дієслова стоять у майбутньому часі:

а) зроблю, одягну, підемо, сидіти;

б) підніму, знімемо, співала, будуть;

в) спробують, склеять, будуть іти, ходили;

г) скажу, заспіваємо, намалюєш, писатимемо;

д) читатиму, виросте, летять, линуть.

9. Позначте рядок, у якому всі дієслова доконаного виду:

а) переїжджати, списати, ловити, оженити;

б) сказати, вирости, стукнути, скочити;

в) забити, замітати, залізти, заробити;

г) піймати, сісти, заспівати, бродити;

д) гордувати, замилуватися, виробити, вписати.

10. Позначте рядок, у якому всі дієслова одного способу дії:

а) покриши, кажуть, цвісти;

б) принеси, запитай, бережіть;

в) іди, читає, їхати;

г) говори ж , скажи-но, співав би;

д) грай же, впав би, хай кричить.

11. Позначте рядок, у якому всі слова є дієприслівниками:

а) потерпівши, курячий, злітаючи;

б) замовляючи, гнучи, підсумовуючи;

в) вживаючи, зберігши, звітуючи;

г) проводячи, потерпілі, побілівши;

д) заквітчані, лежачи, випікши.

12. Позначте рядок, у якому всі слова є дієприкметниками:

а) позолочений, співочий, пожовклий, сказаний;

б) просвітлений, прочитаний, активний, зеленіючий;

в) посивілий, духмяний, працюючий, зблідлий;

г) літаючий, посаджений, написаний, вивчений;

д) закоханий, вистражданий, опалий, полохливий.

ІІ варіант.

  1. Позначте рядок, у якому всі дієслова мають одну і ту ж особову форму:

а) кричать, гудуть, розкажуть, важу;

б) співаєш, кохаєш, пишу, копаєш;

в) дивлюсь, бачу, розкажу, читала;

г) танцюємо, кричимо, шануємо, чистимо;

д) миє, чистить, малює, садять.

2. Позначте рядок, у якому всі дієслова з часткою НЕ пишуться окремо:

а) (не)бачити, (не)волити, (не)пити, (не)плакати;

б ) (не)пишу, (не)хочу, (не)знати, (не)кидати;

в) (не)лити, (не)вити, (не)питати, (не)хтувати;

г) (не)навидіти, (не)любити, (не)бажати, (не)кричати;

д) (не)йти, (не)сидіти, (не)зчутися, (не)знати.

3. Позначте рядок, у якому в усіх дієсловах потрібно вставити літеру Е:

Читайте также:  Соединить или соеденить как правильно?

а) від`їд…те, важ…ш, цвіт…ш;

б) в`яж…те, пиш…мо, сид…мо;

в) бер…мо, блідн…ш, гусн…те;

г) крич…те, нес…ш, кисн…те;

д) печ…мо, згіркн…те, сад…те.

4. Позначте рядок, у якому в усіх дієсловах потрібно вставити літеру И:

а) твор…ш, товч…ш, в`яж…мо;

б) ріж…те, сид..мо, пиш…мо;

в) говор…ш, суш…ш, вар…мо;

г) каж…ш, гратим…ш, занос…те;

д) побіл…те, пол….мо, лов…мо.

5. Позначте речення, у якому виділене дієслово є безособовим:

а) Хлопчик захоплено дивиться на крижини, що пливуть річкою;

б) Лисеня війнуло хвостом і зникло за деревами;

в) Синіє річка за селом;

г) Водяне ревище прорвало греблю і вирвалось на луки;

д) Зранку всі калюжі підморозило.

6. Позначте рядок, у якому в усі слова потрібно вставити Н:

а) побаче..ий, здорове…ий, збереже…ий;

б) заверше…ий. заклопота…ий, бездо…ий;

в) побіле…ий, засія…ий. витраче…ий;

г) зора…ий, нездола…ий, скопа…ий;

д) страше…ий. вида…ий. підписа…ий.

7. Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до однієї дієвідміни:

а) свистіти, говорити, спати;

б) малювати, кричати, спати;

в) свідчити, шити, писати;

г) відміняти, копати, сидіти;

д) клеїти, морочити, горнути.

8. Позначте рядок, у якому всі дієслова минулого часу:

а) сміялись, співав, казав, спить;

б) знали, мріяв, світало, сяяли;

в) рахували, гаптувала,мережить, кувала;

г) читаємо, писали, передавало, зайти;

д) розчиняли, вирізали, ростили, хотять.

9. Позначте рядок, у якому всі слова недоконаного виду:

а) квасити, добути, оглядати, писати;

б) учителювати, рости, стукати, чистити;

в) бліднути, співати, набрати, набирати;

г) холонути, копати, каркати, присвоїти;

д) задуматися, нявкати, прощатися, сміятися.

10. Позначте рядок, у якому всі дієслова мають форму одного способу дії:

а) сидить, говоріть, читає;

б) напиши, співайте, робить;

в) говорить, співаємо, сміються;

г) намалюй, прочитав би, сміймося;

д) говорімо, скажи ж, вивчив би.

11. Позначте рядок, у якому всі слова є дієприслівниками:

а) кажучи, зробивши, міліючи;

б) готуючи, намальовані, принісши;

в) захищаючи, зробивши, співаючі;

г) розчищений, сидячи, сумуючи;

д) оголосивши, танцюючі, несучи.

12. Позначте рядок, у якому всі слова є дієприкметниками:

а) освітлений, принесений, свіжий, посинілий;

б) пожовклий, світлий, побілений, побачений;

в) переможений, підбитий, танцюючий, вирощений;

г) посвіжілий, піднятий, повеселілий, тихий;

д) стишений, сказаний, працьовитий, відпочивши.

Источник: https://refdb.ru/look/2055487-p4.html

Уроки державної мови. Урок 18-25

18. Шкоду не наносять, а завдають

У мовній практиці останніх десятиріч, надто у пресі, дуже поширилися вислови на кшталт будинок по проспекту Науки, мешкати по бульвару Давидова, театр міститься по вулиці Володимирській.

Такі вислови правильні, проте не варто забувати про синонімічний засіб, а саме: знахідний відмінок іменників проспект, бульвар, вулиця тощо.

Наприклад: будинок на проспекті Перемоги, мешкати на бульварі Лесі Українки, театр міститься на вулиці Богдана Хмельницького.

Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Читаємо у класиків: «Не завдавай ти мені сорому при чужих людях» (Іван Нечуй-Левицький); «Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити,- у річці вражу щуку утопити» (Леонід Глібов).

Російські фразеологізми типу в качестве ученого (учителя, тренера, бизнесмена) в українській мові мають відповідники як учений (учитель, тренер, бізнесмен).

А наші засоби масової інформації раз по раз вдаються до суржикових витворів у якості голови, в якості фермерів, в якості депутатів, що свідчить про недостатнє знання законів мови.

До слова, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.

19. На деревах ожеледь, на дорогах – ожеледиця

У зведеннях погоди пізньої осені, ранньої нетеплої весни або взимку після відлиги й наступного похолодання синоптики часто попереджають: «Завтра туман, ожеледь, на дорогах ожеледиця «.

Що ж то заожеледь і що заожеледицяі Коли бере морозець і застигають краплі дрібного дощу чи мряки, а на деревах та будівлях з підвітряного боку з'являється крижана кірка, таке атмосферне явище метеорологи кваліфікують якожеледь. «У садках гірським кришталем блищала ожеледь, бурульки іскрилися й мінилися діамантами» (Зінаїда Тулуб). Якщо ж замерзають калюжі води й шляхи вкриває шар льоду, це ожеледиця.

І ожеледь, і ожеледиця завдають багато прикростей людям, шкодять народному господарству. Крім того, ожеледиця на дорогах заважає рухові транспорту, спричиняє аварії.

Ожеледиця зазвичай спостерігається тоді, коли виникають умови для ожеледі, обидва явища відбуваються одночасно. Проте слова, що позначають ці поняття, хоча семантично й близькі, та не взаємозамінні. Це потрібно враховувати, послуговуючись ними в мовленні.

Згадавши про транспорт, годиться згадати і про тих, хто його водить. Отже, водій і шофер. Іноді ці слова виступають як синоніми. Можна сказати водій таксія шофер таксі. Але все-таки деяка різниця між цими іменниками існує.

Водій — загальна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими механізмами, агрегатами. Шофер має вужче значення. Водія мотоцикла, трамвая, тролейбуса шофером не називають. Це найменування тільки водія автомобіля, притому водія-професіонала.

Якщо назву шофер застосовують до непрофесійного водія, в тому числі до власника приватного авто, то використовують сполуку шофер-аматор.

Таким чином, вживати ці лексеми слід відповідно до їхніх значень та певного контексту.

20. Вклад вносять, а внесок роблять

Вклад і внесок збігаються у значенні щось цінне, внесене в громадську справу, в науку, літературу і таке інше, але іноді вони розрізняються за вживаністю й сполучуваністю. Вклад вносять, а внесок роблять.

Так і писати треба. Тільки вклад: грошова сума, що її взяв на зберігання ощадний банк. Вклади від населення приймають щодня. Авнесок: кошти, які хтось сплачує організації, установі тощо. Членські внески.

Часом ставлять не на своєму місці прикметники подовжений і продовжений.

Слід пам'ятати, що подовжений — це збільшений у довжину. Подовжений шнур. А продовжений — збільшений у часі. Продовжений рейс, продовжений день.

Далеко не кожен із нас скаже, яка різниця між паливом і пальним. Тож візьмімо до уваги: паливо — горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, що служить джерелом енергії. Збережене паливо, заготівля палива на зиму. Пальне — це паливо для двигунів внутрішнього згорання. «Машина мчиться легкова, літак гуркоче срібний, комбайн виходить на жнива, їм всім пальне потрібне» (Наталя Забіла).

Нерідко сплутують слова замісник і заступник. Замісник тимчасово виконує чиїсь обов'язки. Торік у школі працювали два вчителі-замісники. Заступник- офіційна особа, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником (керівником), а коли того нема, наприклад, пішов у відпустку, то заступає його. Заступник директора комбінату.

Треба також розрізняти схожі за звучанням слова подвижник та сподвижник. Подвижник — людина, яка здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети; самовідданий трудівник. А сподвижник -товариш у боротьбі, діяльності; соратник. Ім'ям сподвижника Богдана Хмельницького Івана Богуна названо військовий ліцей на Печерську.

Дієслово закінчити вказує на припинення різноманітних дій, видів роботи, навчання тощо. «Хочу закінчити ще хоч одно оповідання» (Михайло Коцюбинський).

Аналогічне смислове наповнення в дієслова завершити, але йому надаємо перевагу тоді, коли потрібний урочистий тон оповіді. Порівняно із закінчити воно має загальне значення.

Так, завершити навчання, освіту, курс, але закінчити школу, інститут.

21. Відкривати чи відчиняти?

Часто ці слова вважають за синоніми й кажуть: відкрий двері — замість відчини. Або навпаки: у нашому мікрорайоні відчинили новий магазин -замість правильного відкрили. Українською мовою відчиняти можна, крім дверей, вікна, кватирку, хату, ворота, браму, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини. «Хто стукає, тому й відчиняють''' (присл.).

Коли мовиться про початок діяльності якогось закладу чи установи, усунення того, що закриває когось чи щось, або про виявлення раніше не поміченого, то слід вживати відкривати, відкрити. «В океані рідного народу відкривай духовні острови» (Василь Симоненко). Це дієслово входить і до складу фразеологізмів. Відкрити душу (серце). Відкрити карти. Відкрити Америку і тому подібне.

Відповідно до цього користуємося й лексемами зачиняти, закривати. Зачини вікно. Клуб закрито на ремонт. Переносно: за закритими дверима.

Якщо це про книжку або зошит, то потрібно казати: розгорнути, а не розкрити (відкрити), згорнути, а не закрити. «Я розгорнула книжку і прочитала епіграф» (Леся Українка); «Книжку згорнув, сховав у свою шаховку» (Борис Грінченко).

У сучасній мовно-літературній практиці невиправдано поширюються слова вірно, вірний у невластивому їм значенні. Чуємо й читаємо: вірно пояснив, вірно зауважив, вірний засіб, вірна відповідь і подібне.

А тим часом, коли це про певну оцінку чого-небудь, українською мовою природно сказати: правильно пояснив, слушно зауважив, надійний засіб, правильна відповідь.

Не варто забувати й інші синоніми: правдивий, певний, справедливий -правдиво, певно, справедливо тощо.

Вірний — це насамперед відданий, який не зраджує; стійкий, що не боїться випробувань.

«Люблю, як щиру, вірну дружину, як безталанну свою Вкраїну» (Тарас Шевченко); «Без вірного друга — велика туга» (присл.).

22. Чому зникає слово покращання?

Покращання. У цьому слові у складі ща часто пишуть не а, а є й виходить покращення. Чи правильно це?

Ще донедавна лексеми покращення і покращити, що їх словники подавали як рідковживані, в основному виступали синонімами поліпшення і поліпшити. А покращання та покращати означали стати гарнішим, привабливішим.

«Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав » (Іван Нечуй-Левицький); «Усе в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду» (Григорій Тютюнник).

Сьогодні ж покращення й покращити витіснили з мовного вжитку поліпшення та поліпшити, а також знебарвили слова покращання й покращати, уподібнили собі їхні значення і навіть написання. Це, безперечно, впливи канцелярщини та шаблону на живу народну мову, звуженне вживання нашого лункого, барвистого слова.

Російське акт приемки-передачи перекладають українською як акт прийняття-передачі. Але ж цей вислів позначає дію, процес, тому потрібно писати акт приймання-передавання, як, до слова, я акт звіряння, а не звірки.

У розпорядчих документах після слова наказую прізвища виконавців ставлять у дужках у давальному відмінку: «Відділу зовнішньоекономічних зв'язків (Підопригорі) підготувати…» Прізвище слід подавати в називному відмінку й неодмінно з ініціалами. У нас же цього не роблять, таким чином, виявляють неповагу до особи.

23. Півтора місяця, а не місяці

Нерідко плутають залежну від слова півтора форму іменників. Кажуть: купив у крамниці півтора метри тканини. А, як відомо, цей числівник звичайно поєднується з родовим відмінком іменників: за півтора місяця починаються канікули.

Під впливом числівників два, три, чотири, які сполучаються з називним -знахідним відмінками множини іменників, із півтора вони також іноді виступають у цій формі: «Три дні молов, аза півтора дні з'їв» (присл.). Але таке узгодження слів має відтінок розмовності. Тож нормативно: півтора року, тижня, десятка, мільйона, вагона і таке інше, (а не півтора роки, тижні, десятки, мільйони, вагони).

24. Замість долі – частка

Читайте также:  Пасха или паска как правильно?

Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. «Доля закинула мене аж у Крим» (Михайло Коцюбинський).

В інших значеннях (зокрема, коли мовиться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка.

Російські вислови перекладаються: бить в доле — бути на паях; делить на равньге доли — ділити на рівні частини (частки); доля истиньї — частка правди (істини).

Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології.

Слово чимало виражає поняття кількості, міри, часу. Складається воно із питальної частки чи і прислівника мало. Ще наприкінці XIX ст. словники подавали його як сполучення: кожна частина писалася окремо.

Очевидно, виникло з риторичного ствердного запитання: «Чи мало було?» («Хіба мало?») в розумінні «Цілком достатньо».

Наприклад: «О-о жінко! — каже Тиміш,- се в тебе десь огневі сльози! — Бо гіркі, Тимоше! А чи мало я їх виплакала!» (Марко Вовчок).

Порівняно із синонімом багато, що вживається в будь-якому тексті -від офіційно-ділових паперів до фейлетону, застосування лексеми чимало вужче. Це передусім розмовний стиль. Входить також до усталених фразеологічних зворотів. Ковтнути чимало лиха (горя і таке інше); перепсувати чимало нервів; чимало води збігло (утекло).

Отже, наявність синонімічного ряду (багато, чимало, немало) дає змогу передавати різні відтінки думки, уникати небажаної одноманітності мовлення. «Маємо чимало вже матеріалу для збірника, особливо віршів багато» (Михайло Коцюбинський).

25. Лід зрушився чи крига скресла?

І ще про фразеологізми. На жаль, використовуючи мовні одиниці такого гатунку, автори нерідко не завдають собі клопоту відшукати найкращий варіант, беруть перший-ліпший, що спаде їм на гадку. Найчастіше то неоковирна калька.

Приміром, коли розповідають про весну, як річки звільняються від крижаного панцира, або про настання чогось довгосподіваного, вживають фразеологізм лід зрушився. Це невдалий переклад російського лед тронулся. Натомість доречно крига скресла, що має пряме та переносне значення.

Бездумне калькування призводить до появи тавтологічних словосполучень, які знижують рівень оповіді: совершить преступление -вчинити злочин. Цього можна і треба уникати, замінюючи один із складників синонімічним відповідником: скоїти злочин, гарантувати безпеку.

У нашій мові іменник добро означає сукупність належних людині речей, предметів, цінностей. Тому, вживаючи кальку з російського розмовного вислову давать добро, ми мимоволі затемнюємо зміст висловлювання: начебто хочемо поділитися з кимось тим майном… У цьому разі краще сказати чи написати давати згоду, схвалювати, підтримувати, а не давати добро.

Так само давати спокій, а не залишати в спокої; доводити до відома, а не ставити у відомість; знічев'я, а не від нічого робити; тягар обов'язків, а не вантаж; моя хата скраю, а не моє діло сторона; ставити собі за мету, а не задаватись метою; знищувати на пні, а не на корені; здавати собі справу, а не звіт; становити інтерес, але представляти інтереси й подібне.

Ось кілька російських зворотів, що містять слово следовать, та їхні відповідники в українській мові: продолжение следует (якщо публікується матеріал у кількох номерах видання) — далі буде; следовать чьему-то примеру — наслідувати чийсь приклад; следовать подобной логике — йти за такою логікою; следовать советам врача — виконувати (слухати порад) лікаря; следовать обьічаям — додержуватися (дотримуватися) звичаїв; из сказанного следует — із сказаного випливає; как следует — як слід; как и следовало ожидать — як і треба було сподіватися (чекати). Заміна в усіх розглянутих випадках дієслів однією лексемою слідувапш в усному мовленні, а часом і у пресі не тільки свідчить про недостатнє знання законів мови, а й призводить до збіднення її лексико-семантичних можливостей.

Источник: https://www.obozrevatel.com/news/2010/6/18/373121.htm

Уроки державної мови mova kreschatic kiev ua 2004 24 Урок 1 24 Ємкість чи місткість 24 Майдан Незалежності чи Майдан Незалежності? 25 Свято восьме березня чи восьмого березня? 25

Часто ці слова вважають за синоніми і кажуть: “Відкрий двері” – замість відчини. Або навпаки: “У нашому мікрорайоні відчинили новий магазин” – замість правильного відкрили.

Українською мовою відчиняти можна, крім дверей, вікна, кватирку, хату, ворота, браму, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини. “Хто стукає, тому й відчиняють” (присл.).

Коли йдеться про початок функціонування якогось закладу чи установи, усунення того, що закриває когось чи щось, або про виявлення раніше не поміченого, то слід вживати відкривати, відкрити. “В океані рідного народу відкривай духовні острови” (Василь Симоненко).

Це дієслово входить також до складу фразеологізмів. Відкрити душу (серце). Відкрити карти. Відкрити Америку і т. п.

Відповідно до цього користуємося і лексемами зачиняти, закривати. Зачини вікно. Клуб закрито на ремонт. Переносно: за закритими дверима.

Якщо мовиться про книжку або зошит, то потрібно казати: розгорнути, а не розкрити (відкрити), згорнути, а не закрити. “Я розгорнула книжку і прочитала епіграф” (Леся Українка); “Книжку згорнув, сховав у свою шаховку” (Борис Грінченко).

У сучасній мовно-літературній практиці невиправдано поширюються слова вірно, вірний у невластивому їм значенні. Чуємо і читаємо: вірно пояснив, вірно зауважив, вірний засіб, вірна відповідь і под.

А тим часом, коли йдеться про певну оцінку чого-небудь, українською мовою природно сказати: правильно пояснив, слушно зауважив, надійний засіб, правильна відповідь.

Не варто забувати й інші синоніми: правдивий, певний, справедливий – правдиво, певно, справедливо тощо.

Вірний – це насамперед відданий, який не зраджує; стійкий, що не боїться випробувань.

“Люблю, як щиру, вірну дружину, як безталанну свою Вкраїну” (Тарас Шевченко); “Без вірного друга – велика туга” (присл.).

***********************************

Чому зникає слово ”покращання”?

До редакції надійшов лист. Адресант (саме так зветься його відправник, а одержувач – адресат) пише: ”Дуже вдячний ”Хрещатику” за ”Уроки державної мови”.

Працюю в офісі, готую різні документи, інформаційні матеріали, і такі публікації газети стають у пригоді. Прошу відповісти на деякі мої запитання.

1. Покращання.

У цьому слові в складі ща мені виправляють а на е, і виходить покращення. Чи правильно це?

2. Російське акт приемки-передачи перекладають українською як акт прийняття-передачі. Але ж цей вислів позначає дію, процес, тому, на мій погляд, потрібно писати акт приймання-передавання. А яка ваша думка?

3. У розпорядчих документах після слова наказую прізвища виконавців ставлять у дужках в давальному відмінку: ”Відділу зовнішньоекономічних зв’язків (Підопригорі) підготувати…

” У мене є сумнів щодо правильності такого вживання. Гадаю, прізвище слід подавати в називному відмінку й неодмінно з ініціалами. У нас же цього не роблять, таким чином, виявляють неповагу до особи.

А як ви вважаєте?

Микола Прохоренко, Старокиївський район.”

Отже, по порядку. Ще донедавна лексеми покращення і покращити, що їх словники фіксували як рідковживані, в основному виступали синонімами поліпшення і поліпшити. А покращання та покращати означали “стати гарнішим, привабливішим”.

“Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав” (Іван Нечуй-Левицький); “Усе в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду” (Григорій Тютюнник).

Сьогодні ж покращення і покращити агресивно витіснили з мовного вжитку поліпшення та поліпшити, а також знівелювали слова покращання і покращати, уподібнили собі їхні значення і навіть написання. Це, безперечно, впливи канцелярщини та шаблону на живу народну мову, звуження сфери вживання нашого лункого, барвистого слова.

Щодо двох інших запитань, то відповіді на них, власне, дав сам автор. Цілком погоджуємося з Миколою Прохоренком, що маємо писати акт приймання-передавання, як, до речі, й акт звіряння, а не звірки. Що в дужках прізвище виконавця директивних вказівок годиться ставити в називному відмінку й обов’язково з ініціалами. ***********************************

Півтора місяця, а не місяці

Нерідко плутають залежну від слова півтора форму іменників. Кажуть: “Купив у крамниці півтора метри тканини”. А, як відомо, цей числівник звичайно поєднується з родовим відмінком іменників: “За півтора місяця починаються канікули”.

Під впливом числівників два, три, чотири, які сполучаються з називним – знахідним відмінками множини іменників, при півтора вони також іноді виступають у цій формі: “Три дні молов, а за півтора дні з’їв” (присл.). Але таке узгодження слів має відтінок розмовності.

Тож нормативним є: півтора року, тижня, десятка, мільйона, вагона і т. д. (а не півтора роки, тижні, десятки, мільйони, вагони).

Неправомірне вживання вислову більша половина (адже обидві половини завжди однакові). Треба: більше половини або більша частина. ***********************************

Замість долі – частка

Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. “Доля закинула мене аж у Крим” (Михайло Коцюбинський).

В інших значеннях (зокрема, коли йдеться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: быть в доле – бути на паях; делить на равные доли – ділити на рівні частини (частки); доля истины – частка правди (істини).

Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології.

Слово чимало виражає поняття кількості, міри, часу. Складається воно з питальної частки чи і прислівника мало. Ще наприкінці ХІХ ст. словники подавали його як сполучення: кожна частина писалася окремо.

Очевидно, сформувалося з риторичного ствердного запитання: “Чи мало було?” (“Хіба мало?”) в розумінні “Цілком достатньо”.

Наприклад: “О-о жінко! – каже Тиміш, – се в тебе десь огневі сльози! – Бо гіркі, Тимоше! А чи мало я їх виплакала!” (Марко Вовчок).

Порівняно із синонімом багато, що вживається в будь-якому тексті – від офіційно-ділових паперів до фейлетона, сфера застосування лексеми чимало вужча. Це передусім розмовний стиль. Входить також до усталених фразеологічних зворотів. Ковтнути чимало лиха (горя і т. ін.); перепсувати чимало нервів; чимало води збігло (утекло).

Отже, наявність синонімічного ряду (багато, чимало, немало) дозволяє передавати різні відтінки думки, уникати небажаної одноманітності мовлення. “Маємо чимало вже матеріалу для збірника, особливо віршів багато” (Михайло Коцюбинський). ***********************************

Источник: http://lecture.in.ua/uroki-derjavnoyi-movi-mova-kreschatic-kiev-ua-2004-24-urok-1-2.html?page=130

Ссылка на основную публикацию