Тимофійович чи тимофійєвич як правильно?

Читать

©

  http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література

Роботящим умам,

Роботящим рукам

Перелоги орать

Думать, сіять, не ждать

І посіяне жать

Роботящим рукам

Т.Г. Шевченко

Вересневе сонце непомітно зайшло за потріскані негусті хмари і зразу ж розіслало аж за ліс недобілені полотна. Біля самого лісу злобно загаркавив, задудонів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночи, заахкала на леваді луна.

Докія, почувши постріли, зупинилась біля перелазу.

«Знову десь банда об'явилася. Чи не напала на комітетчиків?» — зітхнула, не так думаючи про банду, як про Тимофія, що пішов зранку ділити панську та куркульську землю і досі не вертався додому. Невсипущим жіночим болем защеміло серце, що в кожній небезпеці бачить свого чоловіка, своїх рідних та кревних і не знати кого і всіх просить, щоб оберігала їх доля від нещастя.

Дивно: скільки років минуло з того часу, як уперше невміло пригорнув її мовчазний, суворий Тимофій, уже й сина якого викохала, одначе й тепер по-дівочи любила, по-дівочи вболівала за своїм чоловіком, хоча на людях ніколи, навіть словом, не виказувала своїх почуттів.

Коли ж з'явився на світ Дмитро, коли розкрився світлий і тривожний безкрай материнської любові, в її кохання до Тимофія якось непомітно влилась нова течія: чоловік став для неї не тільки батьком її сина, а наче і її батьком (може тому, що саме тоді помер її старий тато).

І до радісного болю добре було Докії, в сутінках стрічаючи дружину, що повертався з роботи, притулитись до нього, покласти голову на широкі груди, вдихнути з необвітрених складок одежі пахощі широкого степу чи хмільної діброви.

— Ех, ти, — коротко скаже він, і чорні сумовиті очі осміхнуться, а міцну руку покладе на її голову, як кладуть дорослі дітям.

— Скучила, Тимофію, за тобою. Так скучила, ніби ти тільки з германської повернувся.

— Чудно, — зверхньо погляне на неї. І по звичці задумається, пірне в свої турботи.

Сонце вискочило на вузьку міжхмарну прогалину і кинуло під ноги молодиці живу узорчасту тінь розлогої яблуні.

Вдалині дзвінко заклепали підкови, і незабаром на рослих лиснючих конях вилетіло чотири вершники: троє в будьонівках, а четвертий, очевидно командир, в кубанці.

На темно-синіх галіфе — червоні лампаси, за плечима — карабіни. Переганяючи бійців, у шаленому леті промчала тачанка з кулеметом, і високий чубатий козак, молодцювато стоячи на весь зріст, щось з-за широкого плеча промовив до воїнів. Ті весело засміялися, щось кинули навздогін кулеметнику про банду Гальчевського і якось дружно, до ладу і зразу ж, заспівали молодими голосами про Богунію.

«На банду їдуть, а сміються, співають. Начеб смерть їм і ваги не має. От народ!»

Довго схвильованим поглядом проводить молодиця вершників.

Ось уже і зникли вони за поворотом, може назавжди. Ось уже й пісня стихла, а серце чогось щемить і щемить, наперед вболіваючи за чужими дітьми, як за своїм сином.

І вже не чує жінка, що до воріт підкочується парокінний віз, як входить на подвір'я її високий горбоносий Тимофій.

— Докіє! — ніби з самої землі обзивається глухуватий рідний голос. І вона поспішає назустріч чоловікові, водночас бачачи і його незвично прояснене обличчя, і голову комнезаму Свирида Яковлевича Мірошниченка, що стоїть біля коней, і плуг та рибальські снасті на возі.

— Тимофію, чого так пізно? Добрий день, Свириде Яковлевичу. Просимо до хати, — легко вклонилась молодиця.

— Доброго здоров'я. Нема часу. Швидше відпускай чоловіка. — Округла голова, гордовито посаджена на широких плечах, перехилилась над тином. — Вранці вже й оратимемо свій наділ.

— Панську землю? — вражено запитала Докія, начеб і не знала, не сподівалася того наділу, начеб не бачила його у снах і наяву.

— Ні, не панську. Свою! — сміється Свирид Яковлевич.

— Свою? — ще не розуміє вона. «Своя ж десятина уже засіяна».

— Тепер свою. Панською була, та загула.

— Значить, панську? — перепитує Докія так, як перепитують люди, щоб іще раз чиєсь слово ствердило їхню певність.

— Та не панську, а свою, — аж перехитується од веселого сміху кремезний широколиций Свирид Яковлевич. — Ніяк не привикнете, що то вже наша земля.

— Наша, наша, — полегшено зітхає вона і з незрозумілим подивом зупиняється серед подвір'я.

Думки, наче повінь, аж перегойдують нею. Якась дужа і тепла хвиля прокочується по всьому тілі, і Докія вже не бачить ні передосіннього неба, ні невеликого подвір'я, ні чорного похиленого тину, в кількох місцях порваного кулями…

Густі ранкові поля стрепенулись у леті, перехлюпнулись за іскристий обрій, чітко заворушились на тлі золотого лиття хмарин і вмилися сонцем.

І нема на полях ні жмутків колючого, перепеченого від негоди дроту, ні лінії окопів; навіть свіжі червоноармійські могили розвиваються сплесками ярої чубатої пшениці, горять червоними стрічками маків, сонце піднімають з-під землі.

І не кулі підтинають стебло, а перехитує ним перепел, співаючи в радості, що теплими грудочками покотилися його діти по землі, молодими крильми піднялися в небо. А вона, Докія, їде і їде із Тимофієм польовою дорогою на свою ниву.

Співучий колос дитячими ручками горнеться до неї, пазухи шукає, пахучою росою обдає босі ноги…

«Невже це все буде?»

Раптом здригнулась молодиця: неначе на шматку чорної хмари побачила свої покалічені молоді літа…

Висхлий степ.

Панська пшениця.

І потріскані до крові, обвуглені губи женців. Задихаються в спеці немовлята, що старими родились у строку. І нема в присохлих грудях матерів молока для дітей. Тільки є солоні сльози в очах. І падають вони на жовті дитячі личка, на тринадцятий загорьований сніп.

Ось її мати на третій день після пологів, не випростовуючи надвоє перегнутого стану, підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю. Зубами скрипить од болю, кусає розпухлі губи, а жне, умліваючи над тринадцятим снопом.

— Мамо, відпочиньте.

— Я зараз, дочко, — подивилась так, наче все небо убрала болючими побілілими очима. Випросталась, витерла рукою чоло, охнула, випустила серп і почала осідати поруч із ним. Чорні пальці глибоко обрізались, але не бризнула кров — лише кілька запечених, з крихітними пухірцями шумовиння краплин витиснулися з неживого тіла. А на темних, припалих пилом устах запарував рожевий піт.

І тільки тоді Докія з жахом побачила, що обличчя, порепані ноги, жилаві руки матері були чорні, мов свіжозораний коренистий зруб.

— Як сизий голуб, відлетіло життя, — горбатою, тінню нахилилась над матір'ю літня, висушена сонцем і наймами жінка.

— Легка смерть. За роботою, — позавидував хтось із заробітчан.

— За чужою роботою ні смерть, ні життя нелегкі, — наче з віків обізвались чиїсь слова.

І під їхній ниючий осінній шелест перед очима, як човник на горбатих хвилях, колихнулась могила її матері; попливла серед пагорбів, поскрипуючи трухлявим замшілим хрестом і пломеніючи живою хусткою зарошеної перемитої калини.

Мов невиплакані сльози, роками падає роса з обважнілих кетягів на узголов'я напівзабутої наймички, що в злиднях родилася і сама в муках породила дочку і в горі померла на чужому колючому полі.

Читайте также:  Ближче чи блище як правильно?

І там, де падають з калини димчасто-рожеві краплини, густіше кущується і підводиться трава. Двічі за літо її скошує глухий сторож з сивими сплетеними віями, і в невеличких копицях сіна вітри перебирають сумовиті сторінки сотень різноманітних і водночас схожих одна на одну історій трудівників.

Источник: https://www.litmir.me/br/?b=252617&p=196

Голбан Тимофій Тимофійович

2015

Голбан

Тимофій

Тимофійович

[Конфіденційна інформація]

[Конфіденційна інформація]

Членами сім'ї суб'єкта декларування є: особи, які перебувають у шлюбі із суб'єктом декларування (чоловік/дружина), незалежного від того, чи вони проживають спільно; діти, у тому числі повнолітні діти, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних – наприклад, особи, що спільно орендують житло), у тому числі особи, які спільно проживають із суб'єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.

У суб'єкта декларування не зазначені члени сім'ї

Загальна інформаціяМісцезнаходженняВартість на дату набуттяВартість за останньою оцінкоюІнформація щодо прав на об'єкт
Вид об'єкта:Земельна ділянка Дата набуття права:27.02.2013 Загальна площа (м2): 20000 Кадастровий номер:[Конфіденційна інформація]Прізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович Країна:Україна Поштовий індекс:[Конфіденційна інформація] Населений пункт:Черняківка / Чутівський район / Полтавська область / Україна Адреса:[Конфіденційна інформація] [Не відомо] [Не відомо]
Вид об'єкта:Квартира Дата набуття права:10.05.2014 Загальна площа (м2): 86,8 Реєстраційний номер:[Конфіденційна інформація]Прізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович Країна:Україна Поштовий індекс:[Конфіденційна інформація] Населений пункт:Полтава / Полтавська область / Україна Адреса:[Конфіденційна інформація] 468050 [Не відомо] Тип права: Інше право користуванняВідсоток, %: 100Інший тип: безоплатне користуванняВласник: Громадянин УкраїниПрізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: ВасильовичДата народження: [Конфіденційна інформація]Податковий номер: [Конфіденційна інформація]Зареєстроване місце проживання: [Конфіденційна інформація]Місце фактичного проживання: [Конфіденційна інформація]

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділіУ суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділіУ суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділіУ суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Нематеріальні активи включають: об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (право на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, топографії інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), право на використання надр чи інших природних ресурсів, інше.

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Суб’єкт декларування повинен зазначити отриманий (нарахований) дохід упродовж звітного періоду.

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв'язку з відносинами трудового найму.

Подарунки у формі грошових коштів ​повинні зазначатися, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року,​ перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Подарун​ок​ у формі, іншій ніж грошові кошти​ (рухоме майно, нерухомість тощо)​, зазначається​, якщо ​вартість так​ого​ подарунк​у перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Зазначення інформації про подарунок не виключає обов'язок вказати відповідне майно в інших розділах декларації, наприклад, у розділах про цінне рухоме майно, нерухоме майно, цінні папери тощо.

Джерело доходуВид доходуРозмір (вартість)Інформація щодо права власності
Джерело доходу:Юридична особа, зареєстрована в УкраїніНайменування: Держспоживінспекція у Полтавській області Декларує:Прізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович Заробітна плата отримана за основним місцем роботи 23854 Тип права: ВласністьПрізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович
Джерело доходу:Юридична особа, зареєстрована в УкраїніНайменування: Управління капітального будівництва Полтавської ОДА Декларує:Прізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович Заробітна плата отримана за основним місцем роботи 55366 Тип права: ВласністьПрізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович
Джерело доходу:Юридична особа, зареєстрована в УкраїніНайменування: Управління національного банку України в Полтавській області Декларує:Прізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович Дохід від відчуження рухомого майна ( крім цінних паперів та корпоративних прав) 632 Тип права: ВласністьПрізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович
Джерело доходу:Юридична особа, зареєстрована в УкраїніНайменування: УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ОКТЯБРСЬКОГО РАЙОНУ В М.ПОЛТАВІ Декларує:Прізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович Пенсія 22670 Тип права: ВласністьПрізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: Тимофійович

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування, кошти, позичені суб’єктом декларування або членом його сім’ї третім особам, активи у дорогоцінних (банківських) металах, інше.

Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Установа, в якій відкриті такі рахунки або до якої зроблені відповідні внескиВид активуРозмір активуІнформація щодо права на об'єкт
[Не застосовується]  Прізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: ТимофійовичІдентифікаційний код: [Конфіденційна інформація] Готівкові кошти 12000Валюта:USD Тип права: ВласністьПрізвище: ГолбанІм'я: ТимофійПо батькові: ТимофійовичІдентифікаційний код: [Конфіденційна інформація]

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: отримані кредити, отримані позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, кошти, позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, несплачені податкові зобов’язання, інше.

Читайте также:  Скоростей или скоростей как правильно?

Інформація зазначається, лише якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання (наприклад, якщо розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) у звітному році не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, то зазначається лише загальний розмір позики (кредиту)).

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у розділах 3–12 цієї декларації.

Відомості про видатки та правочини зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмету правочину) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

Організації, у яких суб'єкт декларування є членом.

У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі Членство в органах організацій.У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі

Документ підписано:

ГОЛБАН ТИМОФІЙ ТИМОФІЙОВИЧ

Источник: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_c06b6ba9-ac70-48af-ab14-c41a1c83a819

Євген Тимофійович Скляренко (до 90-річного ювілею)

Резюме. 14 жовтня 2014 р. святкує свій ювілей заслужений діяч науки України, двічі лауреат Державної премії України, учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, доктор медичних наук, професор Євген Тимофійович Скляренко — активний хірург-новатор, талановитий педагог, керівник, невтомний автор численних публікацій та поетичних видань.

Євген Тимофійович Скляренко народився 14 жовтня 1924 р. в селі Малий Дівлін Олевського району на Житомирщині в сім’ї службовця. По закінченні школи- десятирічки у 1941 р. пішов добровольцем у діючу армію і воював на Південно-Західному та Першому Українському фронтах.

Після демобілізації у 1945 р. вступив до Вінницького державного медичного інституту, з 4-го семестру перевівся до Львівського медичного інституту, який закінчив з відзнакою у 1950 р.

Після закінчення інституту працював у місті Ізмаїл Одеської області, потім на посаді завідувача дільничної лікарні в селі Шевченкове Кілійського району.

У 1952–1954 рр. — клінічна ординатура Київського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії, де пройшов шлях від наукового співробітника до керівника III клініки, якою керував у 1957–1999 рр.

У 1959 р. Є.Т. Скляренко захистив кандидатську, а у 1966 р. — докторську ди­сертацію. У 1969 р. йому присвоєно звання професора, а в 1984 р. — заслуженого діяча науки України. У 1977 р. Є.Т.

Скляренко обраний за конкурсом завідувачем кафедри травматології та ортопедії Київського медичного інституту імені академіка О.О. Богомольця, яку очолював до 1997 р.

Протягом 11 років Євген Тимофійович був керівником Наукового студентського товариства інституту імені професора О.А. Киселя.

Професор Є.Т. Скляренко — засновник нового наукового напряму і школи в ортопедії та травматології — ревмоортопедії, за що у 1977 р. йому присуджено Державну премію України. Він автор розробки низки реконструктивно-відновних операцій на великих суглобах, за що у 1996 р. вдруге відзначений Державною премією України.

Євген Тимофійович — засновник ортопедичного лікування уражень кісток і суглобів у хворих на гемофілію, псоріаз, яке значно знижує інвалідність і тяжкість перебігу захворювання.

Ним обґрунтовано і запропоновано залучення у клінічну практику методики лікування дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів залежно від стану патологічного процесу, систематизовано номенклатуру, запропоновано класифікацію захворювань суглобів, переломів проксимального кінця стегнової кістки та обґрунтовано необхідність і методику хірургічного лікування переломів вертлюжної ділянки стегнової кістки, розроблено методику закритого остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів колінного суглоба.

Широкий діапазон наукових пошуків вченого включає погружну методику пересадки суглобових кінців, консервованих в умовах низьких температур та демінералізованими суглобовими кінцями. Також запропоновано методику лікування синовіїту розчином фуразолідону.

Є.Т. Скляренко опублікував 342 наукові праці, зокрема підручник для вищих медичних навчальних закладів «Травматологія та ортопедія», 6 монографій. Під його керівництвом захищено 6 докторських та 23 кандидатські дисертації, серед яких 6 зарубіжних авторів.

Професор Є.Т. Скляренко — редактор журналу «Літопис травматології та ортопедії», член ради журналів «Український ревматологічний журнал», «Ортопедія, травматологія та протезування», «Вісник травматології та ортопедії».

Євген Тимофійович виховав сина та доньку, онуків, які посіли гідне місце у династії лікарів. Йому притаманна не лише наукова творчість, він також володіє поетичним даром — опублікував низку збірок віршів.

МОЄ КРЕДО

Літа тоді багатством стануть,

Коли інстинкти не затьмарять

Твій розум, душу, почуття.

Якщо ти будеш пам’ятати,

Що тільки праця може дати

Тобі щасливеє життя.

Я вдячний долі, вдячний Богу

За ту даровану дорогу,

Яку дісталося долать.

За працю щиру для народу,

За віру вічну свого роду,

Стремління істини шукать!

За творчі муки та натхнення

І за можливість сьогодення

Активну творчість гуртувать!

І за весну душі, кохання силу,

Яке пізнати пощастило,

За вірність друзів безкорисну,

За вчителів, науку чисту,

Яка взірцем лишається в житті,

За друга вірного — дружину,

За доньку, внуків, мого сина,

Мою надію в майбутті.

Редакція журналу
«Український медичний часопис»
щиро вітає ювіляра і бажає йому міцного здоров’я, творчої наснаги та активного довголіття!

Источник: https://www.umj.com.ua/article/80595/yevgen-timofijovich-sklyarenko-do-90-richnogo-yuvileyu

Біографія Єрмака Тимофійовича – біографія Єрмака Т. – фото, відео

Дата народження: 1531 рокуМісце народження: невідомоДата смерті: 6 серпня 1585 року

Місце смерті: Сибірське ханство

Єрмак Тимофійович – завойовник Сибіру, мандрівник.

Досі точно не відома дата народження Єрмака і його походження. За однією версією він був з Ками, за іншою з Дону.

Єрмак -це скорочення від імені Єрмолай. Але деякі письменники та дослідники стверджують, що Єрмака звали Василь. Прізвище його також невідома – називаються версії Аленін, Тимофєєв і Токмак.

Починав свою службу Єрмак з посади отамана у складі однієї з дружин, які грабували купців по Волзі.

Потім він став командувати сотнею козаків у Лівонській війні. У 1581 році дійшов до Литви і Могильова, а потім знімав облогу Пскова.

У 1582 році брав участь у битві під Лялицами з дружиною понад 550 осіб. Потім ця дружина пішла на запрошення уральських купців Строганових для їх захисту від Кучума – сибірського хана.

1 вересня 1581 року Єрмак зі своєю дружиною висунувся за Урал. Проти їх 500 чоловік дружини хан Кучум мав 10-тисячною армією. Кучум був дуже жорстоким по відношенню до корінних народів Сибіру, тому ті попросили захисту у козаків, а також входили до складу ханського війська, що забезпечувало його ненадійність.

Дружина Єрмака піднімалася на човнах по річці Чусовой до сибірського волока, де поділялися Кама і Об. Там вони зазимовали і попутно розвідували південний шлях. Там вони піддалися атаці татар, і лише у 1582 році попрямували до Туру. По дорозі 2 рази на них нападали татари, але Єрмак успішно їм протистояв.

1 серпня вони розбили одне з військ Кучума, потім при підході до Іртишу головне його військо, і хану довелося бігти в Ішим.

Читайте также:  Отчего или от чего как правильно?

26 жовтня 1582 Єрмак вступив у місто Сибір, а через 4 дні корінні народи почали привозити йому дари. Єрмак всіх приймав і обіцяв захищати від хана. Натомість народи зобов’язані були сплачувати ясак і вважатися підданими російського царя.

У грудні 1582 року ще один татарський загін намагався розбити військо Єрмака, але тоответил йому відсіччю.

У 1583 році Єрмак продовжував завойовувати татарські міста по всьому Іртишу.

Потім надіслав гінця до Івану Грозному, який відправив дружині багату винагороду і обладунки.

У 1584 році удача відвернулася від Єрмака – один за одним помирали його отамани, і лише дивом вдалося не здатися в полон.

6 серпня 1585 року не зумів вижити і Єрмак. Його військо йшло по Іртишу, та під час ночівлі на них підступно напали. За легендою, Єрмак був подвійний кольчузі, подарованому йому царем, рятувався вплав по річці, але потонув.

Кучум знову заволодів Сибіром, але через рік козаки повернулися туди з новим загоном.

За легендою, тіло Єрмака було виловлено татарами, які поглумилися над ним, а потім поховали. Єрмак був похований в селі Баишево, а нещодавно з’явилась версія про могилі в Башкортостані.

У 1915 році поблизу міста Кашлыка була знайдена та сама подарована Іваном Грозним кольчуга.

Досягнення Єрмака Тимофійовича:

• Першим завоював Сибір

Дати з біографії Єрмака Тимофійовича:

Приблизно 1531 рік народження1581 рік – перша згадка як про отамана та учасника бойових дій1582 рік – похід на Сибір26 жовтня 1582 рік – відсіч військам Кучума і завоювання Сибіру

6 серпня 1585 року – помер

Цікаві факти Єрмака Тимофійовича:

• Єрмак був істинно народним героєм – про нього складали пісні й казки, в честь нього названо безліч міст, вулиць, майданів, річок, пароплавів.

• На прапорі Єрмака були зображені лев і єдиноріг – воно зберігалося в Омську до 1918 року• На основі швейних машинок Зінгер у 20 столітті в Омську був налагоджений випуск вітчизняних машинок з ім’ям Єрмак• В гирлі річки Шиш встановлено пам’ятний знак як самого південного пункту експедиції Ермаа

• У 1996 році був випущений фільм Єрмак

Источник: http://mykniga.com.ua/biograph/biografiya-yermaka-timofijovicha-biografiya-yermaka-t-foto-video.html

Третяк Юрій Тимофійович

ТРЕТЯК ЮРІЙ ТИМОФІЙОВИЧ  

    ПОЕТ ПРО СЕБЕ

Народився в 1954 році в м. Марганець Дніпропетровської області в сім'ї працівників.       Мій батько, Третяк Тимофій Михайлович, родом з сусіднього селища Міського типу Томаківка. Моя матір, Третяк Євдокія Єфимівна, в дівоцтві — Лобода, родом з Полтавської, в той час, губернії.

Батько, Тимофій Михайлович, працював деякий час в пожежній охороні, а пізніше і до виходу на пенсію, — вантажником на хлібозаводі і кочегаром в котельні ЦЗФ. Мама, Євдокія Юхимівна, дуже талановита жінка, працювала покрівельником. Разом з подругою і кумою, моєї хрещеною мамою, теж Дусею, крили дахи міських будинків залізними листами.

Не жіноча професія, але після війни 1941-1945 років багато жінок працювало замість загиблих чоловіків. Крім мене, в нашій родині були ще мої старші сестра Лариса ( 1938 р.н.), та брат Станіслав ( 1942 р.н.).

      Ще в дитячі роки я виявив потяг і здібності в музиці. Любив довго слухати пісні по радіо і на пластинках, часто імітував гру на баяні.

Саме з пісень, з красиво і правильно складених в тексти слів, я впевнений, і проявилися мої здібності до поезії. Але перші мої проби писати вірші з'явилися в юнацькому віці.

У 1971 році, по закінченню середньої школи, я був прийнятий в вокальний ансамбль «Эхо» при Палаці культури (керівник — Гарус Михайло Пантелійович) і вперше закохався в одну із співаючих в ансамблі дівчат, Тоню. Це і послужило поштовхом —  з мене, як з рогу достатку, потоком ринули вірші.

Правда, перше кохання було невдале, мене незабаром призвали на службу в армію, але писати вірші я вже не припиняв. Поки була надія, писав своїй коханій. А коли вона вийшла заміж, став писати і про армійську службу, і про природу, про людські взаємини. Деякі з моїх віршів були опублікуванні в газеті «Часовой Севера», яка виходила в Мурманському військовому окрузі.

Після служби в армії повернувся додому, у своє рідне місто Марганець. Два літніх місяці працював музруком в піонерському таборі імені Валі Котика (я добре грав на баяні), а потім був запрошений на роботу в школу № 12, викладачем музики і співу. І одночасно грав і співав у ВІА « Гірник», який грав на танцювальних вечорах у парку імені М.Островського. І знову закохався (я за вдачею — влюбливий), знову писав вірші. І тексти до самодіяльних пісень для мого ансамблю.

   

       Теми моїх віршів різноманітні. Про любов (їх більше за інших) і природу, про людські долі і почуття, філософські, політичні та романтичні. У процесі роботи на місцевому комбінаті з'явилися вірші до професійних свят, до 8-го березня — про жіночу долю і про жінок, до Нового року.

Вони регулярно публікуються на сторінках місцевих газет « Шахтар Марганця» і «Горняцкий вестник». Так як я 25 років грав на весіллях, став писати і на цю тематику: тости у віршах, частівки і присвяти. Написав тексти і музику до «Гімну бібліотек» (для ЦМБ ім..М.Островського) і до «Гімну МПЛ» (Марганецького професійного ліцею).

А також дві пісні про шахтарську працю до Дня металурга: «Шахтерский вальс» и «Всё в порядке». І пісню «Случайный прохожий» на слова місцевої поетеси Олени Сіромашенко. Всього пишу вірші вже 42 роки. Вони надруковані в книгах кращих міських поетів: «Город серебристых тополей», «Величальная Марганцу» и «Краю мій лелечий».

Друкувався в літературному виданні марганецької місцевої поетичної студії «Боян» (нині – літературне об’єднання «Віра»), у всеукраїнському альманасі «Провінція».

       Завжди пишу вірші від натхнення і не для догоджання або за завданням. Пишу завжди без редагування, прокручуючи масу слів і фраз подумки, а вже потім на папір. Як і всі поети, маю потребу в слухачеві. Який сенс писати в стіл, якщо вірші ніхто не побачить і не прочитає?! Як завжди, перебуваю у творчому пошуку тем, персонажів, подій. Улюблена робота триває…

Источник: http://bibl-ostr.ucoz.ua/index/tretjak_jurij_timofijovich/0-45

Ссылка на основную публикацию