Ближче чи блище як правильно?

Як правильно поститися: чим піст відрізняється від дієти

Як правильно постити © Depositphotos

Сьогодні розпочався Різдвяний піст 2017-2018, останній піст у році, що минає. Щоб дізнатися, як правильно дотримуватися посту, тобі зовсім не потрібно бути досвідченим дієтологом. Головне — бажання і прагнення до мети. А tochka.net розповість тобі про основні правила посту.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

  • Різдвяний піст 2018-2019: дата, харчування, традиції

Що таке піст

Мало хто знає сьогодні, як правильно постити і що для цього потрібно. Для сучасної людини, і то, лише для близької до релігії, піст — це проміжки часу в році, коли церквою рекомендується дотримуватися певних правил у харчуванні. Наприклад, між Масницею і Великоднем або, як зараз — за сорок днів до Різдва. А в чому виражається це поняття і як воно працює — знають дуже небагато.

Піст — це спосіб харчування, з якого виключаються певні групи і види харчових продуктів. У цьому і криється його головна відмінність від дієти, яка зазвичай навпаки дає рекомендований список продуктів. Під час посту можна їсти все, крім того, що є в списку, і в необмежених кількостях, в дієті ж не можна їсти нічого, крім зазначеного, і при цьому не можна перевищувати норм.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

  • Різдвяний піст 2017-2018: календар харчування по днях

На цьому семантична різниця цих понять закінчується. Піст, як і дієта, може бути вкрай жорстким, а може — і досить вільним.

Однак, маючи намір дотримуватися традицій поста, хоч м'якого, хоч жорсткого, необхідно враховувати потреби свого організму.

Чи зможе він витримати це випробування — тобі невідомо, тому краще порадитися з лікарем-дієтологом і спробувати спочатку короткочасний і не надто жорсткий пост.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

  • Як схуднути до Нового року? Смачна та ситна дієта

Види посту

  • Легкий піст. Дозволені практично всі продукти, крім вершкового масла, свинини, яловичини, баранини. Як ти бачиш, дотримуватися такого посту вкрай легко: замінивши вершкове масло на олію, а тваринне м'ясо — птицею або рибою, можна жити і харчуватися без особливої ​​втрати комфорту.
  • Середній піст. Крім м'яса і вершкового масла заборонена птиця, риба, молочні продукти (крім сироватки і знежиреного кефіру), картопля, солодке (цукерки, шоколад, печиво), білий хліб, яйця і солодкі фрукти. Ця версія поста значно важче дається людям, які не мали попереднього досвіду перебування на дієті. По суті, під час цього посту треба харчуватися кашами, овочевими бульйонами і рагу. Мінімально необхідний відсоток жиру можна взяти з рослинної олії, завдяки чому таким чином постити можна протягом тривалого часу без шкоди для організму.
  • Жорсткий піст. Ти коли-небудь чула фразу «на хлібі і воді»? Вона була сказана про жорсткий пост. Віддаватися такому режиму харчування протягом тривалого часу досить небезпечно, тому що по суті він є найбільш жорсткою монодієтою з існуючих. Жири і білки відсутні повністю, що протипоказано людям, які страждають на м'язову дистрофію і захворювання серцево-судинної системи.

Попередня консультація з лікарем — обов'язкова, адже максимальний термін безпечного для життя посту — два тижні.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

  • Як поліпшити обмін речовин. Поради дієтологів

Раніше ми розповідали про найкорисніші фреші з фруктів та овочів, які ти можеш приготувати у Різдвяний піст, щоб підтримати свій організм вітамінами. Детальніше читай за .

Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net

Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

Источник: https://lady.tochka.net/ua/41828-kak-pravilno-postitsya/

Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя

Слова мають спільні й різні значення. Спільних значень два: 1) розташований на невеликій відстані: близька хата ближня хата, близький ліс ближній ліс. Але щодо популярного нині

окреслення зарубіжжя треба вживати вислів близьке зарубіжжя; 2) який перебуває в прямих родинних стосунках з ким-небудь: близька рідня ближня рідня. Словник за ред. Б.

Грінченка фіксує вживання у Марка Вовчка вислову ближні приятелі, тобто «такі, що мають почуття симпатії, дружби один до одного, а також спільні ідеї, інтереси». Сьогодні ми скажемо в цьому випадку близькі приятелі. Прикметник близький має ряд значень, яких не має ближній.

Так, невелика часова віддаленість передається прикметником близький: уже близька ніч, сонце близьке до заходу, близьке свято.

Ще близький — це «добре знаний, відомий, зрозумілий»: Почув у голосі щось близьке, своє; і «такий, який глибоко хвилює, безпосередньо стосується будь-кого»: Інтереси дітей близькі матері; про адекватний, реалістичний переклад теж кажуть близький; переклад, близький до оригіналу.

ВЛАСНИЙ — ОСОБИСТИЙ — ОСОБОВИЙ

Часто плутають значення цих слів, утворюючи неправильні словосполучення. В одній із радіореклам прозвучало навіть таке: Вишні в особистому соку. Так переклали журналісти з російської Вишни в собственном соку, а по-українському треба сказати: Вишні у власному соку.

Правильні вислови: маю власний будинок, маю власну думку, але подаю особистий приклад, бажаю щастя в особистому житті; у діловій мові вживаємо словосполучення: особова справа, особове посвідчення, особовий склад', у граматиці є термін особові займенники.

Різний зміст мають вислови власний автомобіль («автомобіль, що є власністю певної особи, належний особі») і особистий автомобіль («визначений певній особі для користування ним»); різні прикметники вживаємо з іменником рахунок: особовий рахунок — у банку, відрядження беруть — за власний рахунок, а зводять з кимось — особисті рахунки.

Синонімічними є вислови на зразок: дати щось комусь у власні руки і дати щось комусь особисто в руки; з'явитися особисто і розмовно-знижений з'явитися власною персоною.

ВТРАЧАТИ — ГУБИТИ

Дієслова синонімічні, часто взаємозамінні, як у фразеологізмі втрачати /губити голову. Пор.: не з тих, що голову губить.

Матеріальні речі, предмети звичайно гублять; переважає, особливо в розмовному стилі, така сполучуваність: загубив олівця, загубив книжку, парасольку, шапку і под.

Щодо певних якостей, то їх можна як губити, так і втрачати, наприклад: губити / втрачати гідність; губити / втрачати сон, апетит, тепло, легкість, спокій. Але в науковому стилі (медицина) доречним є тільки дієслово втрачати: хворий втратив апетит, сон або втратив багато крові.

Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами: Не губи часу і не втрачай днів. Із прислівниками марно, даремно сполучається спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час; даремно витрачений час.

Губити має ще значення «нищити», пор.: не губи мене; в очі любить, а за очі губить. У такому значенні дієслово втрачати не вживається.

ПРИВОДИТИ — ПРИЗВОДИТИ

У заяві Міністерства закордонних справ України несподівано прозвучало:

Україна вітас будь-які дії, що можуть призвести до встановлення миру в Придністров'ї.

Дієслово призвести в цьому разі вжито не на місці, бо воно обов'язково передбачає ситуацію, коли якісь дії спричинюють негативні наслідки, на що вказує сполучуваність типу призводити до гріха, до неприємностей, до катастроф, до зниження ефективності виробництва, до втрат хліба.

У наведеній вище фразі замість дієслова призводити треба було вжити слово сприятимуть: Україна вітас будь-які дії, що сприятимуть встановленню миру в Придністров'ї. Можлива також фраза з дієсловом приводити (до чогось).

Приводити і призводити — дієслова-пароніми, які потребують розрізнення. Приводити до чогось — «зумовлювати, спричинювати що-небудь», напр.: їхня діяльність привела до збільшення випуску товарів. Призводити до чогось — це спричинювати, як правило, негативні наслідки.

Завдання 36. Уважно опрацюйте матеріали зі збірника «Культура слова» Інституту української мови НАН України. Складіть речення з поясненими словами та словосполученнями.

УЯВА — УЯВЛЕННЯ

Сплутування значень цих іменників призводить до змістових помилок, напр., у реченні У мене с тепер чітка уява про Євросоюз треба було вжити слово уявлення. Уявлення — це «поняття, розуміння, знання», що випливає з попереднього досвіду.

Уявлення звичайно вимагає після себе форми іменника з прийменником про або прикметникового означення: Туманне уявлення про майбутню професію. Слово уява, як правило, сполучається з означенням типу багата уява, дитяча уява.

Синонімом до названого іменника виступає слово фантазія.

ЯВЛЯЄТЬСЯ — Є

Дієслово являтися — синонім до спільнокореневого префік­сального дієслова з'являтися — вживається переважно в розмовному стилі: Ніколи не являється вчасно. Можливе у художній мові, пор.

: Чого являєшся мені у сні? У функції дієслова-зв'язки — не вживається.

Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв'язки, воно часто-густо використовується помилково у такому контексті: Вибух являється першопричиною… Такі слововживання неправильні.

Українською мовою кажемо: Вибух це першопричина…

ВОДІЙ чи ШОФЕР

Досить часто ці слова вживаються як рівнозначні та взаємозамінні. Але все ж таки різниця у значенні і вживанні цих слів існує.

Водій — це загальна офіційна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими машинами, механізмами, агрегатами.

За своїм походженням це досить давнє слово: «людина, що вказує шлях кому-небудь», тобто «той, хто веде кудись».

СУМ виділяє два значення слова водій: 1) «той, хто водить машину, керує нею; шофер»; 2) переносне (хоч насправді було колись первісним значенням слова) «той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич».

Отже, основне значення слова водій в сучасній українській мові «людина, що пройшла спеціальну підготовку і керує автомобілем, автобусом, тролейбусом, трамваєм і т. ін.», напр.: Водій пригальмував мотоцикла (О. Гончар).

Вживається у складній назві професії: механік-водій (трактора, танка), напр.: День народження нової машини з нетерпінням очікують всі від головного конструктора до механіка-водія (з журн.).

Активно фігурує в офіційно-діловій мові, в різних службових документах — інструкціях, офіційних оголошеннях, посвідченнях на право водіння автотранспорту та ін.

На відміну від слова водій, що має узагальненіше, ширше значення, синонімічне йому шофер має вужче значення «водій автомобіля»: Взявши перший автомобіль, який трапився по дорозі, я звелів шоферові гнати, скільки дозволяється законом (Е. Винниченко). Водія мотоцикла? трамвая, комбайна чи якогось іншого рухомого механізму шофером, звичайно, не називають.

Слово шофер — досить недавнє запозичення з французької мови (початок XX століття, коли з'явились і почали поширюватися автомобілі). Звідси — і постійний наголос у слові: шофер, шофера, шофером і т. ін.

Отже, в сучасній українській мові шофер — це назва тільки водія автомобіля, водія-професіонала, тобто назва людини за професією.

Людину, яка водить тільки власний автомобіль, шофером не називають, оскільки вона не професійний автомобіліст. Коли застосовують назву шофер для непрофесійного водія, вдаються до словоскладання: шофер-любитель.

ЗАРАЗ ЧОТИРИ ГОДИНИ чи

ЗАРАЗ ЧЕТВЕРТА ГОДИНА?

Називання часу порядковими числівниками — звичне явище для української літературної мови: зараз рівно п'ята, зустрінемось о четвертій.

Називання часу такими формами сягає глибокої давнини. Історичний словник української мови за редакцією Є. Тимченка датує їх ХІІ-ХІІІ ст., тобто вони вживалися ще в давньоруський період.

У російській мові закріпилась форма з кількісними числівниками: сейчас пять часов, встретимся в четыре.

Зазначимо, що в творах російських письменників XIX століття ще знаходимо у цій функції і порядкові форми.

В українській літературній мові (як і в білоруській) збереглася форма із порядковим числівником. Це фіксують твори письменників, словники, порадники, частково граматики. Але під впливом російської мови порядкові словоформи почали витіснятися. Тому в період відродження призабутих форм порядкова конструкція почала сприйматися для багатьох як нова.

П'ята година сімнадцять хвилин. Це логічна відповідь на запитання у формі Котра година? Ні про вік дитини (людини), ні про вартість книжки такого запитання (з котрий) немає.

А чому ми не говоримо: П'ята година сімнадцята хвилина? Спробуймо назвати позначені цифрами години й хвилини: 5.45,7.15, 20.50, 21.48 і под.

На першому місці стоїть назва годин (як основна інформація), а потім додається інформація про хвилини, тобто передається такий зміст: «Зараз п'ята година і ще сорок п'ять хвилин».

Години змінюються через кожні 60 хвилин, а позначення хвилин залишається тим самим.

Вислову типу Пішла шоста година в українській літературній мові немає, хоча це дієслово є в конструкції пішов третій рік. Відповідник російської конструкції седьмой час — український вислів початок сьомої.

На підтримку порядкового числівника в часових конструкціях виступає й така додаткова інформація: за формами типу сьома п 'ятнадцять відразу видно, що йдеться про час, а не про якусь іншу кількість (наприклад, сім п'ятнадцять — про вартість книжки).

НА СЕМІНАРІ-НАРАДІ чи

НА СЕМІНАР-НАРАДІ?

Слово семінар-нарада складається з двох іменників. Другий іменник — прикладка, що пояснює слово семінар (йдеться про семінар, на якому не тільки навчаються, а й обмінюються досвідом, розв'язують якісь питання).

У цих випадках при відмінюванні обидві частини зазнають змін: семінар-нарада, семінару-наради, семінаром-нарадою і т. д., пор.

ще народ-титан, народу-титана, народом-титаном, дівчина-красуня, дівчині-красуні, дівчиною-красунею, хлопець-богатир, хлопця-богатиря, хлопцем-богатирем, хата-читальня, хати-читальні, хатою-читальнею, мати-героїня, матері-героїні, матір 'ю-героїнею і под.

Два узгоджувані іменники можуть поєднуватися й так, що другий не пояснює першого (тобто не є прикладкою), а разом із ним передає єдине поняття: генерал-майор.

У цьому разі маємо складне слово, в якому змінюється лише друга частина: генерал-майора, генерал-майорові (майору), генерал-майором, генерал-полковник, генерал-полковника, генерал-полковником, кіловат-година, кіловат-години, кіловат-годиною, кілограм-молекула, кілограм-молекули, кілограм-молекулою, кіловольт-ампер, кіловольт-ампера, кіловольт-ампером, мегават-година, мегават-години, мегават-годиною, метан-аналізатор, метан-аналізатора, метан-аналізатором, рефлекс-камера, рефлекс-камери, рефлекс-камерою.

У слові плащ-дощовик відмінюємо обидві частини, бо другий компонент (дощовик) — прикладка: плаща-дощовика, плащем-дощовиком і т. д. А от плащ-намет передає певне цілісне поняття, у

нього другий компонент (намет) не є прикладкою, це частина одного слова. Тому при відмінюванні перший компонент лишається без змін: плащ-намету, плащ-наметом і т. ін.

СІЗІФІВ чи СІЗІФОВИЙ?

Усім відомий вислів сізіфова праця (або ще сізіфів труд), тобто «безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця». Словосполучення рівноцінне іншому — праця Сізіфа, так само утворюється, як батькова праця (батьків труд) праця (труд) батька.

Іноді можна почути й сізіфовий, батьковий. Чи правильно це? Ні, неправильно. Сізіфів, батьків — присвійні прикметники, вони вказують на належність чого-небудь певній особі: праця (труд) належить Сізіфові (батькові), пор.: батьків портфель портфель батька.

А суфікс -овий указує лише на відношення до якогось матеріалу або взагалі на певну ознаку за її джерелом: березовий, вербовий, паперовий, світловий, вітровий, казковий, святковий, службовий та ін.

Отже, правильні вислови сізіфова праця (сізіфів труд), батькова праця (батьків труд).

Завдання 37. Уважно опрацюйте матеріали зі збірника «Культура слова» Інституту української мови НАН України. Складіть речення з поясненими словами та словосполученнями.

ТОЧКА ЗОРУ — ПОГЛЯД

Донедавна журналісти в газетних та журнальних публікаціях, письменники у своїх друкованих творах, державні діячі в усних промовах та й ми, пересічні мовці, у щоденному спілкуванні не замислюючись вживали паралельні вислови з моєї точки зору, на мій погляд.

Тому не всім різали вухо висловлювання на зразок: цікавий з точки зору дипломатії період історії; поділяємо точку зору міжнародного співтовариства; обговорили суперечливі точки зору стосовно ядерної політики. Такі слововживання вважалися нормативними, властивими системі української літературної мови.

Тим паче, що «офіційний статус» словосполучення точка зору підтверджувався мовною практикою багатьох періодичних видань, які застерігали читачів: «Редакція може не поділяти точку зору автора».

Віднедавна спостерігаємо намагання уникати у мові цього вислову як невдалої кальки з російського точка зрения. Можливо, думка про калькування є надто категоричною — адже наша мова має свій, незалежний від інших лінгвістичних систем багатющий арсенал лексичних, словотвірних, синтаксичних, стилістичних засобів.

До того ж аналогічні конструкції спостерігаємо і в англійській (point of view) і в багатьох інших мовах. Тому, очевидно, не варто однозначно зараховувати точку зору до росіянізмів. Але сучасна тенденція до уникнення точки зору й заміни його питомо українським погляд видається доволі поширеною.

І багато хто говорить і пише по-українському з погляду, на мій погляд, поділяти погляд, обговорити суперечливі погляди і под.

Найновіші перекладні словники до російського точка зрения також фіксують відповідник точка зору, однак лише як другорядний після погляд.

А мова ЗМІ засвідчує засвоєння цієї мовної норми: «Україна не поділяє поглядів Російської Федерації на проблему Чорноморського флоту»; «З економічного погляду більш ніж очевидним є інтерес Альянсу до повної трансформації ВПК» (Галина Слота).



Источник: https://infopedia.su/7xa9bd.html

Як правильно приділяти увагу дітям

Home / Діти / Як правильно приділяти увагу дітям

Щоб виховати хорошу людину психологи, вихователі та учителі радять батькам приділяти якомога більше уваги дітям. Але значення «приділяти увагу дітям» батьки сприймають по-різному, для когось це – усесторонній контроль, дотримання режиму чи повна свобода…

Як поводять себе батьки?

Часто такі рекомендації як «приділяйте увагу дітям» батьки сприймають досить буквально.

Вони контролюють домашнє завдання, займають дитину усіма можливими розвиваючими курсами, гуртками та секціями, вказують як і що робити, що правильно а що ні, з ким дружити і як себе поводити.

Все це направлено на те, щоб виховати розумну, цілеспрямовану людину, що зможе бути керівником, а не під обслуговуючим персоналом. З однієї сторони все доволі просто, батьки намагаються приділяти увагу дітям, турбуючись про їхнє майбутнє.

Але з іншого боку, як таку «турботу» розцінюють діти? Зі сторони дітей така увага батьків сприймається як наглядач і керівник їхнього життя, що знає «як краще» і переслідує на кожному кроці.

На справді  ж батьки приділяють увагу не дітям, а їх досягненням та успіхам, здібностям, недолікам. А дитині залишається лише «виростеш – зрозумієш», чи «це все для твого майбутнього».


Як правильно приділяти увагу дітям, щоб вони були щасливими?

Для повного щасливого дитинства своїх чад, батькам потрібно лише пам’ятати, що немає чіткого плану, настанови чи інструкції при якій дитина буде відчувати себе в тій чи в іншій мірі щасливою.

При всій зайнятості своїх дітей, їх підготовкою у доросле життя, батькам варто звертати увагу і на їх особисте життя та емоції. Адже справжнім життям для дітей є їх психологічний та емоційний настрой.

Діти яким батьки дозволяють бути собою: безпосередніми, смішними, активними – є набагато щасливішими.

Коли мама з батьком розділяють інтереси дітей, грають з ними в ігри (що не пов’язані з навчанням і можливо навіть безглузді), дурачаться, планують

вихідні та в останній момент їх міняють, вигадують історії, казки, малюють (просто каляки-маляки), доводять логічне до абсурду… тобто проводять час з дітьми за їхніми правилами. Такі емоційні моменти з життя запам’ятаються набагато більше і яскравіше, аніж інтелектуальні ігри, чи походи на фортепіано.

Приділяючи увагу дитині, батькам варто і самим стати їхнє місце.  В такі моменти не лише дитина , але і дорослі отримують приємні і яскраві емоції. Батьки стають емоційно ближчими до дітей, а віддаючи та наповнюючи їх енергією, можуть отримувати повну віддачу уже у сфері навчання. Окрім того, діти, що не мають дефіциту уваги легше входять у доросле життя.

Тобто все що потрібно це любов та увага батьків, і перш за все увага емоційна, що закладається прямо в душу дитини. А таку увагу дітям можуть подарувати кожні батьки.

2017-03-25

Забігши в один з найбільших продуктових супермаркетів свого міста, мене на вході зупинила охорона магазину, …

Источник: http://www.aia.com.ua/uk/yak-pravilno-pridilyati-uvagu-dityam/

Як пишеться правильно слово «по ближче», «ближче» або «ближче»?

Як пишеться правильно слово «по ближче», «ближче» або «ближче»?

  • Ближче (злите написання) — це проста порівняльна ступінь прикметника quot; блізкійquot ;. Вона утворена шляхом приєднання приставки по- до іншої форми простий порівняльному ступені цього слова — quot; бліжеquot ;, приставка додає відтінок значення quot; немногоquot ;. Пор. інші пари слів: далі — подалі; більше — побільше.
  • Слово quot;ближчеquot; походить від прикметника quot; блізкійquot; і є прикметником в порівняльної ступеня. Пишеться завжди і у всіх випадках разом: Quot;ближчеquot; — quot; по-quot; в цьому випадку тільки приставка.приклади:
    • підійди ближче, я не кусаюсь.
    • Будиночок б до лісу ближче купити.
  • Ближче пишеться разом, роздільне написання та написання через дефіс є помилковими. Це вищий ступінь прикметника близький, показує деяку наближеність до об'єкта. слово це потрібно запам'ятати.

  • Слово quot; побліжеquot; пишеться завжди разом. Якщо це ніяк не відкладається в пам'яті, то застосуєте таку простеньку запоміналочку: quot; У слові quot; побліжеquot; частини quot; поquot; і quot; бліжеquot; хочуть бути ближче один до другуquot ;.

    Орфографічна складність, яка стала передумовою до створення даного питання, цілком зрозуміла:

    1. Морфема quot; поquot; дуже може здатися схожою нема на приставку, а на привід. Тому що прийменник quot; поquot; Досить поширені в російській мові.
    2. Вищий ступінь слова quot; блізкоquot; (Quot; побліжеquot;) отдалнно нагадує прислівники типу quot; по-хорошемуquot; або quot; по-плохомуquot ;, які пишуться через дефіс.

    Але всі ці уявні quot; похожестіquot; не впливають на написання слова quot; побліжеquot ;. Російська мова любить НЕ орфографічні міражі, а точність.

  • Знову ж правильним варіантом написання, в даному випадку буде такий — quot; побліжеquot ;.

    quot; Побліжеquot; пишеться разом, можна придумати і підібрати до цього слова синоніми: quot; вблізіquot ;, quot; рядомquot ;.

    Приклад пропозиції зі словом quot; побліжеquot ;: quot; якби людина була ближче, дівчина не пішла б так бистроquot ;.

    quot; Поquot; — це приставка, quot; бліжеquot; — це наріччя. І в даному випадку, коли прислівник утворено від прикметника, і утворює форму простий порівняльному ступені, від якої (з пом. Quot; Поquot;) створюється нове слово, слово quot; побліжеquot; пишеться разом.

  • Ближче. Вельми тонке питання, чому ближче пишеться разом, а не окремо, справа в тому, що також разом пише однокореневий синонім цього слова- поблизу. Ближче до того ж є наречіем.

    В даному випадку потрібно запам'ятати правило російської мови, з якого випливає, що ті прислівники, які утворені від прикметників за допомогою приставки -по- пишуться в основному слітно.Прімере — близько-ближче, далеко — подалі і так далі.

    що ж показує розбір за складом: -бліж- корінь (чергування згодних від початку з.ж — наблизити — ближче, по — єдина приставка, -е- суфікс.

    Приклад пропозиції: Ти підійди ближче, щоб відразу зрозуміти цю картину по яскравих відтінків кольору і по образотворчим нововведень …

Источник: http://info-4all.ru/uk/obrazovanie/kak-pishetsya-pravilno-slovo-quotpoblizhequot-quotpoblizhequot-ili-quotpoblizhequot/

Вірно чи правильно ми вчиняємо? А як у прислів’ях та приказках? | МОВОЛЮБАМ

Вірно чи правильно можна кохати?

Вірно чи правильно ми, наприклад, вчиняємо? Відповідь тут однозначна: правильно, якщо відповідно до певних норм і правил, а якщо поза всілякими правилами, то… бездумно, безрозсудно, нерозважливо…

Вірний має прямий стосунок до вірності, відданості, незрадливості тощо.

Вживання вірно у значенні правильно – це досить поширений на теренах Україні русизм, класичний недопереклад (як я люблю їх називати). Беру сміливість стверджувати, що ця груба помилка практично не трапляється в нашому природному суржику.

Так, до прикладу, вірна відповідь – це штучно утворене словосполучення в голові російськомовного українця, який швиденько перекладає з російської та формулює, без особливого редагування, думку по-українськи (хоча виходить, на жаль, по-украйонськи :).

Спробуймо підібрати синоніми до слова вірний. У Словнику синонімів української мови вірний має такі ряди синонімів.

Вірний

  1. Той, хто відзначається постійністю у своїх поглядах і почуттях, а також який не здатний на зраду.

Синоніми: відданий, незрадливий, незмінний, певний, постійний, непідкупний, випробуваний.

До прикладу:

З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський).

  1. Про людину, яка викликає повне довір’я, тобто на яку можна покластися. А також про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися.

Синоніми: надійний, випробуваний.

До прикладу:

І не втаю: я поміж них шукав собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда).

Синоніми: віруючий, релігійний, богомільний.

У цьому значенні частіше використовується іменник віряни. Цікаво, що в названому Словнику цього слова немає, проте знаходимо його в Практичному словнику синонімів української мови Святослава Караванського (2000, 480 с.).

Хто такий вірянин?

Вірянин (с. 56) має такі синоніми: мирянин, богомолець, вірний, богомільний, віруючий; а також християнин, мусульманин, юдей.

До прикладу:

За словами патріарха Філарета, українські православні церкви об’єднаються за допомогою самих вірян.

Віряни цілими парафіями втікають з-під Московського патріархату.

  1. Той, хто по-справжньому вірить, дотримується чогось.

Синоніми: щирий.

Наприклад:

Як щирий християнин, він сповідував любов до ближнього не лише на словах, але й на ділі.

Людині, вірній демократичним принципам, нелегко доводилося в тоталітарній державі.

“Вірний” у прислівях і приказках

1) Вірний собі – той, хто завжди дотримується власних принципів, поглядів, переконань, не відступає від них.

Наприклад:

Вбивство парламентарів було провокаційним викликом. Армія вандалів, загнана у безвихідь, залишалась і тут вірною собі (О. Гончар).

2) Вірою і правдою (служити, послужити) – віддано, щиро (про людину); надійно, довго (про предмети, речі).

Наприклад:

Треба… оправдати вибори, вірою і правдою послужити громаді (М. Старицький).

Сумка вірою і правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем (А. Дімаров).

3) Виводити (вивести) на вірний шлях (на путь праведну) – допомогти людині правильно поводитися.

Наприклад:

Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях.., стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець).

Власні приклади: вірно

Вірність у стосунках – запорука багатолітньої дружби й міцної сім’ї.

Добрий собака, кажуть, – вірний своєму господарю до самої смерті.

 Висновок

Отже, вірними можуть бути:

а) кохані й закохані, родичі й друзі, колеги, товариші, побратими самим собі чи іншим;

б) люди, віддані якійсь справі чи то певним ідеалам, принципам, позиції.

Наприклад:

Вірна й мудра дружина – цінний скарб для всякого чоловіка.

Вірно любити й віддано служити своєму чоловікові – ось покликання жінки з тридцять першої притчі.

Батько був настільки вірний своїй справі, що уявити його в таборі супротивника було просто неможливо.

Уславлена лебедина вірність – приклад дивовижної відданості птахів один одному.

Правильно ми завжди робимо тоді, коли вчиняємо згідно з нормами та правилами – правильно пишемо, читаємо, вимовляємо, вживаємо, відповідаємо тощо.

Наприклад:

Правильно виконане складне завдання – запорука твого професійного успіху.

Отже, любімо вірно, а вчиняймо правильно!

Источник: http://l-ponomar.com/virno-chy-pravylno-my-vchynyayemo-a-yak-u-prysliv-yah-ta-prykazkah/

Наголоси у словах в українській мові | diktory.com | Ударение в украинском языке

Однак різномісність і рухомість наголосу не означає його довільності. Він підпорядкований певним закономірностям. В українській мові вже склалася стала система наголошування. Основу її становлять середньонаддніпрянські говори південно-східного наріччя.

Наголос багатьох іменників жіночого роду з суфіксом -к(а) у формах множини переходить на закінчення: гОлка — голкИ, кАчка — качкИ, лОжка — ложкИ, мИска — мискИ, лАстівка — ластівкИ.

Наголошування у множині: гОлки, мИски, учИтельки, копІйки, характерне для північного наріччя, є відступом від літературної норми.

Ненаголошувані одн

оскладові слова, що прилучаються до наступного слова: за п'Ять, не Я, називаються проклітиками, а ті, що прилягають до попереднього слова: знАв би, стАнь-но, тАк-тоенклітиками.

В українській мові рідкі випадки, коли службове слово приймає на себе наголос, залишаючи самостійне без наголосу: раз пО раз, нА ніч, зО два. Службові слова, в яких є два і більше складів, мають свій наголос.

Виразний він у частках: хібА, невжЕ, наврЯд, мовлЯв, егЕж, авжЕж, отО, якрАз, бодАй. Також у сполучниках: затЕ, протЕ, однАк, якщО, якбИ, немОв, нехАй.

Однак у пришвидшеному темпі мовлення сполучники або, адже, але, ані, аніж виступають лише з побічним наголосом, який переходить на початковий склад.   

Виразний наголос і в прийменниках, співв

ідносних з іменниками та прислівниками: кінЕць, шляхОм; кругОм, навкОло, окрУг, повЕрх, поперЕк, услІд, уподОвж. Проте деякі двоскладові такі прийменники, зокрема коло, перед, проти, позад, виступають із слабким наголосом: кОло хАти, пОзад ньОго. Прийменники біля, задля, замість, з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-проміж, із-за, окрім, опріч, поза, поміж, понад, попід, попри, проміж, ради, серед, через, щодо, побіля, насеред, посеред, що тісно приєднуються до повнозначних слів, мають на собілише побічний наголос, який завжди падає на перший склад: Із-за лІсу, пОсеред хАти.

Складні й складноскорочені слова м

ожуть мати два наголоси — основний і побічний.

Послідовно виступають з такими двома наголосами слова, в яких один з компонентів чітко виділяється своїм значенням і здебільшого може бути самостійним словом: автопАрк, агротЕхніка, водосхОвище, звірофЕрма, землевлАсник, новоОбраний, паротвОрення, термоЯдерний, травосУміш; багатознАчний, далекосЯжний; агіткампАнія, метеостАнція.


Побічний наголос у таких словах стоїть перед основним. Чим більше віддалений основний наголос від побічного, тим виразніший останній: автоцистЕрна, агробіолОгія, водопостачАння, землеволодІння, паротурбІна, термодинАміка, травокосАрка.

Дуже виразний побічний наголос у складному слові, обидві частини якого виділяються своїм значенням: великопанЕльний, моторобудувАння, народногосподАрський, п'ятсоткілометрОвий, середньомІсячний. У складних словах з трьома основами може бути три наголоси — основний і два побічних: нафтогазопровІд, світловодолікАрня.

Без побічного наголосу виступають складні слова, компоненти яких не сприймаються як самостійні: звіролОв, вододІл, землемІр, новосІлля, пароплАв, мовознАвство, білобрИсий, довгочАсний, чорнобрИвийть також такі прості слова: з префіксом най-: наймолОдший, найповАжаніший; з префіксами що-, як-, котрі підсилюють значення форми найвищого ступеня: щонаймЕнший, якнайкрАщий; з префіксами іншомовного походження анти-, де-, дез-, дис-, екстра-, квазі-, контр-, псевдо-, ре-, супер-, транс-, ультра-, що приєднуються, як правило, до слів із самостійним значенням: антитІло, декваліфікАція, дезинформАція, дисгармОнія, екстраклАс, квазівчЕний, контрманЕвр, псевдовчЕння, ретранслЯція, супертАнкер, трансарктИчний, ультразвУк.

За цієї ж умови приймають

на себе побічний наголос і префікси навколо-, перед-, після-, поза-, понад-, проти-, через-, без-, між-, над-, не-, але у випадках, коли основний наголос припадає через два склади і більше від місця можливого побічного: навколопланЕтний, передпосівнИй, післяжовтнЕвий, позакоренЕвий, понаднормОвий, протипожЕжний, черезрядкОвий, беззаперЕчний, міжвидовИй, наднорматИвний, необгрунтОваний. Префікс пере- приймає виразний побічний акцент тоді, коли основний наголос стоїть через три склади від початкового: перебудувАти, переговорИти, перекваліфікАція. У прискореному темпі мовлення побічний наголос пересувається на початковий склад: електроенЕргія, навколопланЕтний, великопанЕльний.

Більшість простих самостійних слів виступає з одним наголосом: головА, вИсоко, задовОлений, винагорОджувати. Проте в уповільненому мовленні, головним чином при виразному читанні поетичних творів по обидва боки наголошеного складу (не ближче ніж через склад) з'являються побічнонаголошені склади в усіх простих словах. Припадають вони на початок і кінець слова: головА, високО, задовОлений, винагорОджувати. У потоці мови побічний акцент падає на початок і кінець фонетичного слова: на головІ, не говорИв, вИслухав би, вИрівняй же.

Источник: https://diktory.com/nagolosy_u_slovakh.html

Запары нет , когда работают профессионалы!

1. Разом пишуться складні прислів­ники, утворені сполученням:

а) прийменника з прислівником; б)прийменника з іменником (див. таблицю 23);

в) прийменника з коротким прикмет­ником;

г) прийменника з числівником;

д) прийменника з займенником;

е) кількох прийменників із будь-якою частиною мови;

є) з кількох основ;

ж) часток аби-, ані-, де-, чи-, що-,

як- із будь-якою частиною мови.

2. Окремо пишуться складні при­слівники, утворені сполученням:

а)прийменника з іменником (див. таблицю 23);

б) прийменника з повним прикмет­ником чоловічого роду;

в) прийменника по зі збірним числі­вником;

г) словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників та прийменника;

д) сполуки, що в реченні виконують функцію прислівника та складають­ся з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) та іменника.

3. Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені:

а) від прикметників і займенників за допомогою префікса по-та закін­чення -ому, -ему, -и;

б) за допомогою прийменника по від порядкових числівників;

в) також пишуться через дефіс не­означені складні прислівники з част­ками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-;

г) з двох прислівників;

д) повторенням слова або основи без службових слів або зі службо­вими словами між ними.

віднині, наскрізь, подекуди, позавчора взимку, ззаду, наперед, обіч, поблизу

завидна, зрідка, нашвидку, спроста

вдвоє, водно, натроє, поодинці, учотирьох

внічию, навіщо, передусім, почім

завтовшки, навмисне, навскоси, позавчора, спідлоба

ліворуч, мимоволі, натщесерце, повсякчас

абияк, анітрохи, деінде, деколи, чимало, щовечора, якраз, якнайдовше

без кінця, в обріз, до діла, з болю, на славу

в основному, в цілому

по двоє, по троє, по четверо

з дня на день, з ранку до ночі, один в один, рік у рік

другого дня, таким чином, тим разом, тим часом

по-дружньому, по-нашому, по-своєму, по-материнськи, по-людськи

по-перше, по-друге, по-третє

аби-то, будь-де, десь-то, казна-коли, куди-небудь, хтозна-як

вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так

віч-на-віч, далеко-далеко, ледве-ледве, пліч-о-пліч, як-не-як

Источник: http://www.zapari.net/content/pravopis-skladnikh-prislivnikiv

Як правильно ставити цілі або інший SMART

Мені часто пишуть в приватних повідомленнях в соціальних мережах з уточнюючими запитаннями з цього приводу. Виявляється, тема дуже актуальна і в силу різних обставин, для тих, хто не встиг відшукати важливу для себе інформацію, пишу цю статтю, максимально простими словами як розуміти SMART.

Розпочнемо із різниці між бажаннями та цілями.

Кожній людині варто мати список своїх бажань, а ще краще – образ в своїй голові з максимальними деталями проживання кінцевого результату.

Тобто, як ви виглядаєте, відчуваєте себе, що вмієте робити (і так далі), коли ваше бажання здійснилося. Точніше: як ви зрозумієте, що відчуєте, коли ціль буде досягнуто? Оптимальне число такого списку – 100! Дозвольте собі помріяти.

Пишіть речення, починаючи зі слів «я хочу…». Знаю, для багатьох непросто, адже українці зовсім не вміють мріяти.

Так, з бажаннями розібрались. А цілі – це  ваші бажання, тільки з терміном і планом виконання. Тому так важливо зізнатись в собі в цих бажаннях, не соромтесь їх.

Навіть перелік матеріальних бажань, емоцій яких хочете пережити – це все ваше, яке вже є всередині. Лишилось їх вивести на папір (або в замітки телефону), усвідомити і основні з них вже вписати як цілі на цей рік.

 Тобто, зізнатись собі в своїх бажаннях – це лиш перший обов’язковий крок.

Є кілька найпоширеніших методик, щоб правильно ставити цілі. Принцип роботи у них спільний – розшифровуєш кожну із букв слова, задаєш собі уточнююче запитання і тоді перефразовуєш речення до тих пір, поки не сформулюєш ціль, що відповідає всім критеріям.

Техніка SMART

Отже, найпопулярніша серед них – це SMART. Правда, трактовка цієї техніки абсолютно різна, мінімум 2 версії перекладу. Для особистих та бізнес цілей рекомендую саме таку розшифровку. Щоправда, я її використовую навіть в Project Management, коли розписую довготривалі бізнес-проекти.

S – конкретна – можна розбити на конкретні кроки?
M – вимірювана – як виміряти кінцевий результат?
A – досяжна – які кроки потрібно зробити? / скільки знадобиться ресурсів?
R – доцільна – чи відповідає це іншим потребам? це точно ваша задача?
T – дедлайн – коли конкретно (дата) ціль буде досягнуто?
: – зафіксуйте конкретним реченням, враховуючи попередні критерії

Останній пункт дуже важливий, адже берете бажання, відповіли собі на критеріїї, але чітко так і не сформулювали в речення. А конкретика в постановці цілей і формуванні фокусу на цілях – грає ключову роль.

Приклад відсмартованої цілі

Давайте, розберемо або, як кажуть, «відсмартуємо» на конкретному прикладі середньострокову ціль, наприклад, на рік.

Бажання : повністю перейти на здоровий спосіб життя

S – що саме маєте на увазі, коли кажете про здоровий спосіб життя, адже в кожного – це своє поняття.

Наприклад: підправити сам раціон, додати фізичні навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, випивати 2 л. чистої води в день …Лиш цей перелік.

А для когось буде: кинути курити, для когось: відмовитись від вуличної їжі та додати більше овочів і фруктів у раціон. Що конкретно для вас?

M – як будете міряти, що досягнули свого рівня здорового способу життя? Наприклад, без задишки піднімаєтесь на 15 поверх. Або скинули / набрали 10 кг / см.

Або змінився колір шкіри на більш здоровий і волосся та нігті стали міцнішими, тощо. А для когось – пробігти п’яти-кілометровий марафон. Знову ж, – в кожного своє – не беріть чужі шаблони.

Орієнтуйтесь на свої відчуття, внутрішній компас.

A – тут можна розбити на підпункти і відразу вписати в план по тижням чи місяцям. Наприклад, спочатку кинути курити, потім відмінусувати вуличну їжу і привчити себе обирати в кафе або носити з собою збалансовану здорову їжу.

Напевне, перед цим варто додати крок – розібратись для себе що таке збалансований раціон, звернувшись до фахівця або перечитавши тони інформації.

Відповідно варто підрахувати і самі ресурси: фінансові, внутрішні (мотивація, що це ваша істинна ціль), інші зовнішні (оточення чи потрібні фахівці для підказок і підтримки).

R – чому ви задались цієї ціллю саме зараз? Найчастіше на цьому критерії під час індивідуальних консультацій виявляється, що ціль зовсім не клієнта, а нав’язана трендом чи близькою людиною. Тому й не досягається і взагалі немає мотивації щодня йти в спортивний зал.

А іноді достатньо лиш змінити метод досягання на більш прийнятний і цікавий клієнту (наприклад, змінити вид спорту). Тому дуже важливо чесно зізнатись – чому саме зараз, чому саме така ціль – це виявлення істинної мотивації та врахування можливих ризиків.

Наприклад, через місяць зрозумієте, що купа грошей викинуто, а чарівного ефекту немає, оскільки таки цілі – це зміна стилю життя і тривалий, поступовий процес переходу.

Відповіді  бувають абсолютно різні: від “всі друзі перейшли”, “на сьогодні дозволяє фінансова складова”,  “батьки чи майбутня дружина наполягає”, “хочу собі довести, що можу”… Абсолютно різні. Визначіться що є вашою основною причиною.

T – коли конкретно буде реалізовано той кінцевий результат, який описали в букві М? Чітка дата. Не приблизно в грудні наступного року, адже я ставлю ціль на рік, а чітко кли будете перевіряти досягнутість цілі. І якщо на 1 день пізніше – значить не реалізовано  вчасно (хоча задоволеність від самого процесу також буде, але в постановці цілей потрібна чіткість).

Тепер запишіть свою ціль, як вона звучить? Наприклад:

До 30 листопада 2016 року я пробіжу 5-ти кілометровий марафон, попередньо перейшовши на здоровий спосіб життя: регулярні тренування та здоровий, підібраний під мене тренером раціон.

Звучить амбітно і мотивуюче? Якщо ні – перефразовуйте або ж прийміть, що це не потрібна вам ціль. Вона має заряджати своєю “мотиваціє до” або “мотивацією від”. Правда, бажано, щоб ціль була сформульована максимально просто, не трьох-поверховою, як ця наша зараз.

Тобто логічно, що її можна розбити на дві цілів сфері здоров’я:

  • перше півріччя: до 30 червня перейду на здоровий спосіб життя: сформую звичку регулярних і комплексних тренувань та підібраний під мене тренером раціон, як стиль життя
  • друге півріччя: до 30 листопада системними тренуваннями підготуюсь і пробіжу 5-ти кілометровий марафон в підтвердження свого здорового стилю життя

Рекомендую сьогодні потренуватись на своїх близьких, перевіряючи чи правильно вони сформулювали свої цілі. Можливо, саме по цій причині вони і не досягаються, бо їх немає чи неправильно сформульовані

Источник: https://www.welldone.org.ua/yak-pravilno-staviti-tsili/

Ссылка на основную публикацию